ЛІЛІПУТІЯ – АНГЛІЯ КРІЗЬ ЗМЕНШУВАЛЬНЕ СКЛО

voropay_fotoВоропай Н. І.,
учитель зарубіжної літератури 
Олександрівського навчально-виховного комплексу № 2 
Олександрівської районної ради Кіровоградської області, 
спеціаліст вищої категорії

 

ЛІЛІПУТІЯ – АНГЛІЯ КРІЗЬ ЗМЕНШУВАЛЬНЕ СКЛО

(За романом Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера»)

Навчальний компонент мети уроку: розкрити алегорично-сатиричний зміст твору, допомогти учням усвідомити його іронічність, пояснити поняття іронії та сатири із використанням інтерактивних технологій.

Розвивальний компонент мети уроку: удосконалювати навички виразного читання й переказу, учити застосовувати елементи аналізу твору.

Виховний компонент мети уроку: сприяти вихованню любові до книги, мистецтва, доброзичливого ставлення до слабких, несприйняттю війни.

Обладнання: портрет письменника, презентація, галерея, відео-фільм, мультфільм, мапа-маршрут корабля, зображення Феміди.

Епіграф: «Не розважати читача, а будити в ньому зрілість».

Дж. Свіфт

Хід уроку

І. Психологічне налаштування (різнокольорові трикутники).

  1. Вступне слово вчителя.

Шановні діти! Я пропоную вам зробити екскурс в Англію на початок XVIII століття, коли вів свою активну політичну і літературну діяльність відомий вже вам Дж. Свіфт (демонстрація портрета письменника) (посилання 1 http://nivoropay1.blogspot.com/p/1.html). А розпочати урок пропоную із листа, якого отримав одного разу англійський книготорговець Б. Мотт. Лист його зацікавив так, що він почав його співставляти із мапою. «Ми відпливли з Брістоля 4 травня 1699 року…» (посилання 2 http://nivoropay1.blogspot.com/p/3.html) (Музика Хатіко).

«Ми були відкинуті страшною бурею до північного заходу від Вандименової землі…» Лемюель Гуллівер.

Незабаром рукопис вийшов невеликим тиражем. Згодом знову і знову. Такої популярності ще не знала жодна книжка. Лише через 11 років її авторство визнав сам Свіфт.

Ключове питання: Чому Свіфт упродовж 11 років не зізнавався, що є автором книжки ? Яку мету переслідував, коли так ретельно описував вигадану країну Ліліпутію?

Про це ми й поговоримо на уроці.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

Діти , як ви думаєте, які завдання ми будемо вирішувати протягом уроку? Так. Сьогодні ми відправимося в казкову країну Ліліпутію, з’ясуємо, якими були там закони й устрій, як приходили до влади можновладці. Проведемо паралелі між англійським суспільством XVIII століття та Ліліпутією.

З’ясуємо, над чим змушує нас задуматися Дж. Свіфт. Які художні засоби сатири використовує?

Зверніть увагу на епіграф уроку. Як ви розумієте його?

Зараз переходимо до вікторини.

http://learningapps.org/watch?v=pdmw8g0k201 (вікторина).

А тепер поговоримо щодо жанрових особливостей твору. Як ви думаєте, до якого жанру ми віднесемо твір: наукового, психологічного чи пригодницького? Чому?

  • Що приваблює в ньому? (Фантастика, казковість.)
  • Так. Однак це сатиричний твір. Автор намагався дослідити суспільство. А зробити це він міг за допомогою сатири. Ознайомимося із новим літературним терміном.

Сатира – різке висміювання вад, викриття недоліків дійсності (запис в зошити).

Те, про що автор не міг сказати відкрито, він говорив завдяки алегоричним образам.

  • Пригадайте, що таке алегорія.

ІІІ. Робота над текстом твору.

  1. Бесіда.
  • Яка страшна трагедія сталася з кораблем? Прочитайте. (Звучить музика Хатіко.) («Коли ми прямували до Ост-Індії, нас захопив страшний шторм…»)
  • У яку країну потрапив герой?
  • Як називають жителів?
  • Яке політичне життя цієї країни?
  • Чи приділяється належна увага науці, вихованню? Думку аргументуйте.
  • Чи існують певні закони?
  • Давайте знайомитися із героями твору. Прочитайте опис зовнішності імператора. Який зріст мав, риси характеру? («Зростом вищий за всіх на цілий ніхоть».)
  • Як говорить імператор про себе? («Відрада і жах всесвіту».)
  • Чи збігається опис зовнішності героя із внутрішнім світом? («Монарх над усіма монархами», «вищий за усіх синів людських», «був окрасою і пострахом Всесвіту».)
  • Чи насправді він є таким? (Ні! Насправді імператор є невдячним жалюгідним створінням, котре вміщується на долоні Гуллівера.)
  1. Виразне читання уривків із ІІІ і ІV розділів.
  • Прийом, який використовує автор під час зображення імператора ліліпутів, називають іронією.

Іронія – це приховане глузування, насмішка у вигляді похвали, захоплення.

  1. Робота над створенням порівняльної таблиці «Ліліпутія та Англія XVIII століття».

На створення роману «Мандри Лемюеля Гуллівера» Дж. Свіфта підштовхнуло обурення несправедливістю, яка панувала у тогочасній Англії. Коли сучасники письменника читали про Ліліпутію, то вони добре розуміли, що все це про їхню країну.

Завдання: знайти факти і довести, що Свіфт засобами сатири хотів показати, що Ліліпутія – це Англія. Щоб легше зрозуміти тогочасну Англію, звернімося до історичної довідки, підготовленої учнем. http://nivoropay1.blogspot.com/p/1.html (карта).

Ознаки подібності

Ліліпутія

Англія

Державний устрій

Імператор,

прем’єр-міністр Флімнап

Король Георг І,

прем’єр-міністр Р. Уолполь

Державні нагороди

Синя, зелена, червона нитки

Ордени Підв’язки, Бані, Святого Андрія

Політичні партії, угрупування

Тремексени, слемексени.

Тупоконечники, гостроконечники

Віги, торі.

Релігійні розбіжності між католицькою та протестанською церквами

Військові події

Війна із Блефуску

Війна між Англією та Францією за іспанську корону

Бесіда.

  • Чим різнився державний устрій?
  • Якими ж були порядки, закони?
  • Як у Ліліпутії отримують високу посаду чи домагаються ласки при дворі? Підтвердіть текстом. (Показ фрагменту відео-фільму «На канаті»: http://www.online-life.cc/7545-puteshestviya-gullivera-gullivers-travels-2010-smotret-onlayn.html)
  • Що потрібно зробити, щоб отримати нагороду від імператора?
  • З якими ворогуючими таборами ми зустрічаємося?
  • Що у війні між Ліліпутією та Блефуску було смішним, а що страшним? (Показ фрагменту мультфільму «Зтягування кораблів Блефуску Гуллівером»: http://baskino.club/films/multfilmy/516-puteshestviya-gullivera.html .)
  • Які наслідки війни? Чи згодні, що дана війна виїденого яйця не варта?
  • У чому актуальність твору для нас?
  • Розкажіть про судову систему Ліліпутії. Чим вона різниця від давньогрецької богині Феміди? («Це була статуя у вигляді жінки із шістьма очима, у правій руці – розв’язаний мішок золота, у лівій – меч».)
  • Чи може бути справедливим життя, якщо закони не для усіх писані?
  • Якою була система виховання у цій країні? До чого вона призводила?

IV. Узагальнення.

  1. Підсумкова бесіда.
  • Які прийоми використовує автор, зображуючи життя в Ліліпутії? (Сатира, іронія, алегорія.)
  • Яку мету переслідує письменник?
  • Чи тільки Англії стосується зображення Ліліпутії?
  • Чому Свіфт упродовж 11 років не зізнавався, що є автором книжки?
  1. Робота з епіграфом.
  • Повернімося до епіграфа.
  • Що мав на увазі автор, говорячи про те, що важливо будити зрілість читача?
  • Чи вдалося автору пробудити нашу зрілість?
  • Що ж ми зрозуміли, читаючи твір?
  1. Заключне слово вчителя.

Ми з вами наочно побачили, що Ліліпутія є віддзеркаленням фактичної Англії. «Сатира – своєрідне дзеркало, в якому кожен, хто дивиться в нього, як правило, обличчя всіх, окрім свого власного», – стверджував Дж. Свіфт. «Держави такі, як і люди», – зазначав давньогрецький філософ Платон. Зробивши своїх героїв такими маленькими, Свіфт не хотів образити маленьких на зріст людей, а хотів показати, що страшним є не маленький зріст, а маленька, ница, підла і зла. Свіфт висміює суспільні і державні порядки, які заважають людині вільно виявляти свою індивідуальність, показує агресивну, захватницьку політику володарів.

  1. Прийом «Обери позицію!» (робота в групах).

«Роман «Мандри Гуллівера» та його герої викликають різні почуття:

  • ми сміємося…
  • ми сумуємо…
  • ми розмірковуємо…»

V. Аргументація участі учнів у роботі на уроці.

VI. Домашнє завдання.

Написати міні-твір «Якою має бути ідеальна держава?»