АНАЛІЗ ЧОЛОВІЧИХ І ЖІНОЧИХ ІМЕН (ІМЕННИКА) СЕЛА ПІДВИСОКОГО НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКОГО РАЙОНУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Gavriluk_fotoГаврилюк І.О. ,
учитель української мови і літератури
Підвисоцької загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів
Новоархангельського району
Кіровоградської області

АНАЛІЗ ЧОЛОВІЧИХ І ЖІНОЧИХ ІМЕН (ІМЕННИКА) СЕЛА ПІДВИСОКОГО
НОВОАРХАНГЕЛЬСЬКОГО РАЙОНУ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Анотація. Автором установлено склад чоловічих і жіночих імен жителів Підвисокого в  період з 1921 до  2013 рр.; виокремлено групи найуживаніших рідковживаних та одиничних імен; виявлено загальні закономірності та специфіку розвитку особових імен упродовж означеного хронологічного періоду.

Ключові слова: антропоніми, іменник, динаміка, хронологічний період, хронологічний зріз.

Антропоніми є вагомим пластом ономастичного простору кожної національної мови, адже прізвища, прізвиська, імена та імена по батькові відіграють важливу роль у житті суспільства, мають істотне значення для вивчення історії, права, для впорядкування та вдосконалення засобів офіційної ідентифікації населення. Тому особові імена людей як суспільно важливий клас власних назв тривалий час перебувають у колі інтересів мовознавців.

  Антропонімічні дослідження в Україні мають певні традиції. Наукове опрацювання антропонімів розпочалося ще в другій половині ХІХ ст. і пов’язане з дослідженнями таких мовознавців, як А. І. Степович, М. Ф. Сумцов, В.О. Охрімович, В. М. Ястребов.

Основоположником української антропонімії вважається І.Франко, який у  праці “Причинки до української ономастики” порушує проблеми народної антропонімії, наголошуючи на тому, що особові назви є важливим матеріалом як для філолога, що досліджує структуру мови, так і для історика та етнографа.

У середині ХХ ст. розпочинається системне вивчення українського антропонімікону, робляться спроби класифікації та узагальнень у межах зібраного фактичного матеріалу, розробляються теоретичні проблеми ономастики. Цим питанням присвячені монографічні дослідження та окремі статті   С.П. Бевзенка, В.О. Горпинича, Л. Л. Гумецької,  М. О. Демчук,   І. М. Желєзняк, Ю.О. Карпенка, Р. Й. Керсти, Л.Т. Масенко,   І.Д. Сухомлина, М. Л. Худаша,     П.П. Чучки  та інших. Загальнотеоретичні  та джерелознавчі проблеми української антропоніміки розглядаються у праці М.Худаша “З історії української антропонімії”. Основні аспекти цієї роботи: наукове значення антропонімії; стан вивчення української історичної антропоніміки; джерела дослідження українських особових назв; специфіка української антропонімної системи; власні імена в історичному житті та побуті народу. Автор наголошує на історичній основі антропонімної системи українського народу, а це вимагає, “… щоб різні явища української антропонімії розглядалися історично, в нерозривному зв’язку з історією її носія – українського народу, і в зв’язку з відповідними явищами в антропонімії інших слов’янських народів” [5, с. 5].

Досліджуючи цей клас імен, окрім цікавих ономастичних результатів, можна отримати відомості про історичні, культурні, етнічні зв’язки народу, його звичаї, традиції, вірування.

«Український іменник (репертуар імен народу в певний історичний період)» [2, с. 37]  – це складна система, яка функціонує на значній території. Аналіз наукових праць з питань антропоніміки України засвідчує, що він ще не вивчений ґрунтовно, оскільки об’єктом уваги ономастів були переважно системи особових імен окремих районів, міст і сіл України.

Найповніший реєстр власних імен сучасної української мови містить словник під редакцією Л. Скрипник [3].

Як засвідчують ономастичні праці, кожен з регіональних іменників має якісні та кількісні особливості складу, відзначається різними темпами оновлення, а тому є унікальним і неповторним. Ураховуючи недостатність вивчення сучасної регіональної антропонімії України, зокрема відсутність  досліджень, присвячених проблемі динаміки сільського антропонімікону  Новоархангельщини, ми аналізували  іменник села, який  ще не був   предметом спеціального ономастичного дослідження, що і зумовлює актуальність  обраної теми.

Метою роботи є виявлення складу чоловічих і жіночих імен жителів Підвисокого в  період з 1921 до  2013 рр. та аналіз їхньої динаміки впродовж означеного хронологічного періоду. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

1) установити реєстр чоловічого та жіночого іменника аналізованого населеного пункту з 1921 до 2013 рр.;

2) з’ясувати статистичну організацію системи особових імен за вказаний проміжок часу  (виявити найуживаніші, широковживані, маловживані та одиничні чоловічі та жіночі імена; простежити якісні та кількісні зміни в межах різних частотних груп);

3) виявити загальні закономірності і специфіку розвитку особових імен упродовж означеного хронологічного періоду.

Об’єктом дослідження є чоловічі та жіночі імена новонароджених села з 1921 до листопада 2013 рр. Предмет дослідження – якісна й кількісна характеристика особового іменникá  в його динаміці.

Джерельна база досліджень – архівний матеріал Підвисоцької сільської ради, яка   мала повноваження  реєструвати  новонароджених   мешканців села, алфавітні  книги  Підвисоцької  сільської   ради, списки  та 150  анкет  учнів, які навчаються в  Підвисоцькій загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів  ім. Т. Г. Шевченка.

У роботі проаналізовано 1146 чоловічих імен і жіночих імен, що реалізуються в іменовживаннях.

Для реалізації поставленої мети за основний обрано описовий метод, завдання якого –  докладно охарактеризувати систему особових імен з 1921 до 2013 рр. Використання статистичного методу забезпечує проведення кількісних підрахунків особових імен у межах аналізованого періоду та на окремих хронологічних зрізах. Для  визначення кількісних показників чоловічих і жіночих імен, фіксування частоти їхнього вживання, з’ясування темпів оновлення іменника застосовуємо методику хронологічних зрізів В. Д. Бондалєтова. Зауважимо, що спосіб подачі нашого матеріалу – кожне десятиліття. Такий підхід дозволяє простежити зміни у складі іменника, його оновлення, збереження класичних і появу нових імен, що не функціонували раніше, частотність уживання тих чи інших імен упродовж десятків років тощо. Зіставно-порівняльний метод використано для виявлення складу й динаміки особових імен на різних хронологічних зрізах та порівняння якісних та кількісних показників із відповідним антропонімним матеріалом інших регіонів.

Новизна роботи полягає в тому, що вперше з архівних джерел зібрано й описано склад чоловічого та жіночого іменника с. Підвисокого; проведено дослідження якісних і кількісних змін  його складу  в межах  ХХ  – початку ХХІ ст.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати сприятимуть створенню цілісного уявлення про якісні характеристики та особливості динаміки національного іменника.

Результати наукової роботи можуть бути використані у дослідженні особових імен інших територій України, а також у ґрунтовному вивченні українського загальнонаціонального іменника. Основні положення роботи знайдуть застосування в навчальній діяльності школи – на уроках, під час проведення позакласних заходів.

Найуживанішими серед жіночих онімів  першого  хронологічного зрізу (1921-1930 рр.) є  Марія, Надія, Ганна, Ольга, Валентина, Наталія, Тетяна. Серед чоловічих імен найчастіше використовуються Іван та Кирило.

Група одиничних жіночих імен укомплектована вісьмома лексемами: Євгенія, Ірина, Ксенія, Наталія, Палагея, Софія,  Христя,  Федора. Група одиничних чоловічих імен представлена десятьма  лексемами: Андрій,  Афанасій, Володимир, Данило, Дмитро, Костянтин, Микола, Станіслав, Теофан, Федір.

До найуживаніших жіночих онімів на ІІ  зрізі (1931-1940 рр.) відносяться: Галина, Ганна, Марія. Останні два були в цій групі  на попередньому зрізі. До широковживаних належать Ніна, Лідія (на першому  хронологічному зрізі Лідія не зафіксоване зовсім, а Ніна –  два рази). Найуживаніші чоловічі оніми представлені  двома  лексемами грецького походження: Микола, Василь.

Одиничними виявилися 15 жіночих онімів, три  з яких уже були зафіксовані раніше: Ірина, Наталія, Софія. Уперше до іменника потрапили Антоніна, Лариса, Людмила, Олена, Світлана, Тіна, Юлія. Латинське ім’я Тетяна вживається як  одиничне, а скандинавське Ольга та українське Надія із найуживаніших теж поповнили цю групу. Одиничні чоловічі імена проілюстровані 7 лексемами: Андрій, Борис, Віталій, Георгій, Григорій, Леонід, Сергій. Онім Андрій до одиничних належав і на першому  зрізі.

Найуживаніші жіночі оніми на ІІІ  хронологічному зрізі (1941-1950 рр.)  представлені такими лексемами: Валентина та Ніна. Оніми Галина, Тетяна, Катерина, Людмила, Олена, Марія належать до широковживаних. До найуживаніших чоловічих онімів належать: Володимир, Валентин, Іван. До речі, онім Валентина зовсім відсутній на другому  зрізі, а Валентин зафіксовано вперше.

Аналізований зріз характеризується наявністю восьми одиничних лексем, що означають імена жінок: Алла, Антоніна, Віра, Єлизавета, Неля, Тамара, Таміла, Світлана. Серед них виокремлюються дві лексеми, які були одиничними на попередньому зрізі (Антоніна, Світлана). Оніми Алла, Неля, Катерина, Тамара, Таміла зафіксовано в іменнику вперше. Із 20 чоловічих онімів, що представлені на  третьому  зрізі,  одиничними є 17 (Анатолій, Валерій, Віктор, Леонід, Кирило, Олександр, Павло, Петро, Сергій,  Станіслав, Степан,  Федір, Юрій, Яків). Оніми Леонід та Сергій одиничними були і на попередньому зрізі.

Група найбільш уживаних жіночих імен ІV хронологічного зрізу (1951-1960 рр.) укомплектована такими онімами: Лідія, Валентина, Катерина, Тетяна, Надія. Серед чоловічих імен найуживанішими виявилися оніми: Сергій, Юрій, Володимир, Олександр. До одиничних імен цього   хронологічного зрізу  належать сім лексем, що означають жіночі імена (Віра, Ганна, Зінаїда, Лариса, Ольга, Поліна, Юлія) та вісім лексем, що означають чоловічі імена (Валентин, Валерій, Віктор, Дмитро, Іван,  Михайло, Павло, Петро). Оніми Ольга, Лариса, Юлія були зафіксовані як одиничні на другому зрізі, а Віра  – на третьому. Уперше в іменнику з’являється онім Михайло, повторюються як одиничні Валерій, Віктор, Павло. Онім Валентин переходить із групи найуживаніших до одиничних.

Протягом наступного десятиліття (1961-1970 рр.)  найуживанішими виявилися жіночі імена: Людмила, Наталія, Тетяна, Оксана, Любов,  чоловічі – Володимир, Сергій, Микола, Олександр.

 До одиничних  на V  хронологічному зрізі належать  11 жіночих онімів: Валентина, Неля, Олена, Таміла, Лідія, Надія, Галина, Ольга. Ірина, Марина, Світлана. Із них сім  онімів фіксувалися і на попередніх зрізах. Чоловічі оніми, на відміну від жіночих, представлені лише двома лексемами: Ігор, Григорій. Ім’я Ігор з’являється в іменнику вперше, а Григорій класифікується як одиничний. Прослідкуємо за жіночим та чоловічим онімами Валентин Валентина. Уперше в іменнику онім Валентина зафіксований на першому хронологічному зрізі як широковживаний, на другому  зрізі –  відсутній, на третьому –  належить до найуживаніших. Онім Валентин з’являється на третьому  хронологічному зрізі як найуживаніший, хоча на попередньому зрізі не був зафіксований зовсім. На четвертому зрізі онім Валентина залишається найуживанішим, а Валентин з розряду найуживаніших переходить до одиничних, на цьому ж зрізі ім’я Валентин зафіксовано два рази.

Відзначаються найбільшою частотністю на VІ хронологічному зрізі (1971-1980 рр.)  жіночі  оніми Наталія, Людмила, Ольга, Оксана, Ірина, чоловічі  – Олександр, Віталій, Валерій, Артур.

Реєстр одиничних імен представлений чотирма  жіночими онімами: Аліса, Інна, Надія, Тетяна. Уперше фіксуються  в жіночому іменнику Аліса та Інна, оніми Надія та Тетяна характеризуються регулярністю вживання і на попередніх зрізах. Зокрема, ім’я Надія відзначається нестійкою частотністю вживання: на другому, п’ятому зрізах  – одиничне, маловживане – на четвертому, а на першому  –  найуживаніше. Онім Тетяна із широковживаного (І, ІІІ зрізи) набув значення одиничного на ІІ зрізі, підтверджував свою популярність на ІV та V зрізах, буде кваліфікований  на VІІ та VІІІ зрізах як найбільш уживаний, а на ІХ – як широковживаний, фіксується двічі і серед народжених у 2011-2013 рр.

Серед чоловічих онімів одиничні представлені 12 лексемами: Анатолій, Артур, Владислав, Дмитро, Іван, Ігор, Микола, Олег, Олексій. Руслан,  Сергій, Юрій. Ім’я Дмитро було зафіксоване як одиничне на І і ІV хронологічних  зрізах, на ІІ – як маловживане. Онім Іван як одиничний кваліфікований  на ІV зрізі, до групи маловживаних належав на І, ІІ зрізах, а на ІІІ – як найбільш уживаний. Побутуватиме  це ім’я і на VІІ та VІІІ зрізах як маловживане. Прикметно, що онім потрапляє до одиничних на ІХ зрізі, виділяємо  лексему Ян, а серед народжених у  2011-2013 рр. фіксуємо одиничну лексему Іван.

VІІ хронологічний зріз (1981-1990 рр.) представлений 21 лексемою жіночих імен та 27 лексемами чоловічих імен. Серед найбільш уживаних жіночих зафіксовані оніми Оксана та Наталія, інші ж належать до маловживаних.  До найуживаніших чоловічих імен належать: Сергій, Олександр, Микола. Оніми Сергій, Микола на попередньому зрізі були зафіксовані лише один  раз, а Олександр є  найуживанішим.

У групі одиничних жіночих імен зафіксовано вісім онімів: Інга, Ірина, Крістіна, Любов, Марина, Олена,  Раїса, Роксолана, Юлія. Уперше з’являються в жіночому іменнику Інга, Крістіна та Роксолана. Онім Ірина як одиничний повторюється на І, ІІ, V зрізах, а на VІ прослідковується двічі, на ІХ зрізі переходить до широковживаних (4) , а з 2011 по 2013 рр. посідає своє місце в іменнику як одиничний. Онім Любов на І та ІV зрізах маловживаний, на V – широковживаний. Онім Раїса зафіксований на ІІІ та V хронологічних зрізах як маловживаний.

 Чоловічий іменник цього періоду представлений дев’ятьма  одиничними онімами (Андрій, Вадим, Віктор, Володимир,  Дмитро, Ігор, Костянтин, Руслан, Святослав). Прослідкуємо хронологію оніма Володимир. Фіксується  він на І хронологічному зрізі як одиничний, на ІІ  – як маловживаний, на ІІІ, V – як широковживаний, а на ІV зовсім відсутній. Онім Вадим уперше помічений в іменнику.

У період з 1991 до 2000 року (VІІІ хронологічний зріз) в іменнику Підвисокого зафіксовано 102 лексеми жіночих та 76 чоловічих імен.

До найбільш уживаних на цьому хронологічному зрізі потрапили імена: Інга (7), Тетяна (7), Юлія (7), Вікторія (7), Наталія (6), Анастасія (6), Ольга (5). До широковживаних належать оніми: Людмила (3), Валентина (3), Аліна (3), Ілона (3), Катерина (3), Оксана(3).  Прикметно, що онім Вікторія, зафіксований лише на цьому зрізі, потрапив до найбільш уживаних. Характеризуються  регулярністю вживання  оніми Оксана, Людмила, Валентина. Онім Оксана як найуживаніший фіксується на трьох попередніх зрізах.

Найбільш уживаними серед чоловічих імен  виявилися:  Олександр (13), Владислав (9) та Максим (6), Андрій (4), Євген (4), Ярослав (3), Дмитро (3), Анатолій (3), інші ж імена становлять групу маловживаних.

Зафіксовано  25 одиничних жіночих онімів: Аліна, Алла, Альбіна,  Антоніна,  Віолета, Віта, Ганна, Дарія,  Іванна, Ілона,  Карина, Кароліна,  Лідія, Лілія, Любов, Марія, Олександра, Олена, Олеся, Радіка, Регіна,  Римма, Роксолана,  Сніжана, Яна.  Уперше до іменника потрапили  16 онімів: Аліна, Альбіна, Віолета, Віта, Дарія,  Іванна, Ілона, Кароліна, Лілія,  Радіка, Регіна, Римма, Олександра, Олеся, Сніжана, Яна. Намітилась тенденція збільшення відсотка одиничних імен, які раніше в іменнику не фіксувалися. Онім  Інга з одиничного на попередньому зрізі потрапив до розряду найуживаніших. Онім Юлія відзначається збільшенням частотності вживання (на ІІ, ІV, VІІ зрізах він фіксувався як одиничний). На цьому хронологічному зрізі вперше як маловживаний зафіксовано онім  Діана (2). Серед чоловічих онімів як одиничні зафіксовано 15: Антон, Богдан,  Валентин, Василь, Віталій, Денис,  Доброслав, Едуард, Нарек,  Олег, Павло,  Руслан, Станіслав, Тарас, Юрій, Янак. Уперше до іменника потрапили оніми: Антон, Богдан, Денис, Доброслав, Едуард, Нарек, Тарас,  Янак.  Онім Олег, зафіксований на VІ зрізі, помічений і  на цьому хронологічному зрізі.

У місцевому  іменнику знайшли відображення і суспільно-політичні зміни у 90-х роках ХХ ст., які призвели до появи в селі Підвисокому  громадян Молдови та Вірменії (оніми Радіка, Нарек).

ІХ хронологічний зріз представлений 42 жіночими та 33 чоловічими іменами. До найбільш уживаних належать оніми: Анастасія (5), Ірина (4), Валерія (4). Серед широковживаних виділяються  найменування:  Альона (3), Анна (3), Карина (3),  Тетяна (3), Юлія (3). Двічі фіксуються імена: Аліна, Дарія,   Єлизавета, Інна, КарінаСофія, Яна. До найуживаніших чоловічих імен цього зрізу належать: Максим (10), Олександр (8), Владислав (8). Групу широковживаних представляють: Богдан (5), Ярослав (5),  Артем (4), Дмитро (4). До маловживаних потрапили імена:  Андрій, Артур, Денис, Микола,  Руслан, Тимур.

 В іменнику цього періоду виділяємо 24 одиничних жіночих та 20 чоловічих імен. Як одиничні зафіксовані жіночі оніми: Алла, Альбіна, Анжеліка, Аріна, Вероніка, Вікторія,  Владислава, Галина, Зорина,  Ельвіра, Ілона, Катерина, Крістіна, Марія,  Надія, Наталія, Ніколь, Ольга,  Раїса, Роксолана, Світлана,  Юнна, Ярослава.  До одиничних  чоловічих онімів належать: Анатолій, Антон, В’ячеслав, Григорій,  Едуард,  Ерік, Євгеній, Ігор,  Ілля, Назар, Назарій, Олег, Олексій,   Радіон, Роман,  Ростислав,  Сергій, Стас, Юрій, Ян.  З’являється тенденція до появи великої кількості одиничних жіночих імен, які не були зафіксовані на жодному хронологічному зрізі (Анжеліка, Аріна,  Вероніка, Владислава, Зорина, Ельвіра,  Ніколь, Юнна). До речі, вона поширюється і на чоловічі імена (Ерік, Ілля, Назар, Радіон,  Ростислав, Стас, Ян), які також  виділяємо як одиничні. Онім Тимур зафіксовано двічі. Онім Богдан, помічений  на VІІІ хронологічному зрізі як одиничний, переходить до групи широковживаних; Антон, Едуард  залишаються одиничними, як і на попередньому зрізі; Руслан з розряду одиничних потрапляє до маловживаних. Онім Артур фіксується лише на VІ та ІХ зрізах як одиничний. Ім’я  Артем відсутнє на попередніх зрізах, але поширене  серед народжених у 2011-2013 рр., де фіксується тричі. Онім Юрій, який уперше трапляється на третьому хронологічному зрізі як одиничний, на наступних хронологічних зрізах змінює свою частотність: на ІV зрізі – як найуживаніший, на VІ – як одиничний, на VІІ – як маловживаний, на VІІІ – одиничний, на ІХ – як одиничний. Онім Ярослав, який зафіксований як одиничний, на VІІІ та ІХ зрізах переходить до групи маловживаних. На VІІІ, ІХ зрізах найпопулярнішими є імена Владислав, Максим, Олександр, вони становлять групу найуживаніших.

Онім Зорина, на думку дослідниці І. Д. Скорук, утворений від слова зоря, його не зафіксовано ні в побуті українців ХІV – ХVІІ ст., ні в пам’ятках ХVІІІ ст. [2, с. 45]. За дослідженнями С. П. Павелка, лексема Зорина зафіксована в іменнику Косова (Івано-Франківщина) в 1940 році, Зореслава, Зорян, Зореслав – у 60-ті – 70-ті роки [1, с. 37].

Прослідковуємо тенденцію введення іншомовних імен у мову, що  стає вже природним  і нормальним процесом, який призводить до поповнення іменного репертуару. На думку О.В.Суперанської, особові імена – це найбільш  інтернаціональні слова, що легко переходять  від одного народу  до іншого і переважно поширюються далеко за межі  території, де колись жив народ, який їх створив [4, с. 365].

Аналізуючи імена новонароджених у 2011-2013 рр., ми помітили, що жіночий іменник за цей період представлений 19 онімами, а чоловічий 15 онімами. До найбільш популярних жіночих імен належать Софія (5) та Аліна (3). Двічі зафіксовані імена: Ангеліна, Анна.  Дарія, Тетяна. До одиничних імен належать: Альона, Аніта, Вікторія,  Ірина, Карина, Крістіна, Мирослава,  Олександра, Поліна, Ульяна, Ярослава. Уперше в іменнику зафіксовані оніми Аніта, Мирослава, Ульяна. Найуживанішими серед чоловічих імен є Артем (3) та Ярослав (3). Оніми Давід, Богдан, Олександр, Стас, Кирило зафіксовані двічі. До одиничних належать: Іван, Олег, Даніл, Андрій, Даніїл, Мирослав, Ілля та Абдул-Малік. Уперше у словнику зафіксовано імена: Давід, Даніл, Даніїл, Мирослав, Абдул-Малік.

 Прослідкуємо місце оніма Кирило на аналізованих хронологічних зрізах. Його зафіксовано на І хронологічному зрізі як маловживаний, на ІІ хронологічному зрізі він відсутній, як одиничний повторюється на ІІІ зрізі, відсутній на всіх інших зрізах. Чоловічий онім Данило помічений на І хронологічному зрізі, відсутній на усіх інших зрізах, а на цьому  рівні трапляються  варіанти імені Даніїл і Даніл. Онім Ілля вперше фіксується в словнику на ІХ хронологічному зрізі.

 В українських  метричних записах трапляються  випадки, коли особові  імена передаються  за їхнім звучанням у російському усному мовленні: Олена – Альона, Карина – Каріна,  Христина – Крістіна, Уляна – Ульяна, Давид – Давід, Данило – Даніл, Даніїл. Окремі немовлята були названі  у скороченій чи пестливій формі: Віка, Стас, Юля, Ліля. Реєстрація подібних форм  як офіційних, на думку С.В. Павелка,  негативно впливає на розвиток іменника [1, с. 51].

Проаналізувавши жіночий та чоловічий іменник на дев’яти хронологічних зрізах, можна зробити висновки:

1) протягом кожного із зазначених хронологічних зрізів іменник  не зазнавав кардинальних змін;

 2) значну частку в іменнику становлять одиничні чоловічі та жіночі оніми;

 3) протягом останніх десятиліть в іменнику зафіксовано оніми, які раніше не були помічені;

4) виявлено найпопулярніші жіночі та чоловічі оніми на кількох хронологічних зрізах: Наталія (4), Валентина (3), Марія (3), Людмила (3), Оксана (3), Тетяна (3),  Олександр (5), Володимир (3), Іван (3), Микола(3).

Найуживаніші чоловічі та жіночі імена.

Таблиця 1

1921 – 1930

1931- 1940

1941 -1950

1951 – 1960

Кирило

Микола

Валентин

Сергій

Іван

Василь

Іван

Юрій

Ольга

Іван

Володимир

Володимир

Валентина

Петро

Григорій

Олександр

Наталія

Галина

Ніна

Лідія

Марія

Ніна

Валентина

Валентина

Надія

Ганна

Марія

Катерина

Ганна

Марія

Катерина

Тетяна

Варвара

Зінаїда

Олена

Надія

Найуживаніші чоловічі імена на ІІ хронологічному зрізі оновилися на 75%, на третьому – четвертому зрізах – на 75%. Найуживаніші жіночі імена на ІІ хронологічному зрізі оновилися на 60%, на третьому – на 80%, на ІV – на 60%.

Таблиця 2

1961 -1970

1971 – 1980

1981 -1990

1991 -2000

2001 -2010

Володимир

Олександр

Сергій

Владислав

Максим

Сергій

Віталій

Олександр

Максим

Олександр

Микола

Валерій

Микола

Андрій

Владислав

Олександр

Артур

Юрій

Євгеній

Богдан

Людмила

Наталія

Іван

Інна

Анастасія

Наталія

Людмила

Оксана

Тетяна

Ірина

Тетяна

Ольга

Наталія

Юлія

Валерія

Оксана

Оксана

Людмила

Вікторія

Анна

Любов

Ірина

Алла

Наталія

Олександра

На V хронологічному зрізі найуживаніші оніми чоловічого іменника зберегли свої позиції, оновившись лише на 25% (замість Юрія з’явився онім Микола). На VІ хронологічному зрізі відсоток оновлення збільшується і становить 75%, у цьому рейтингу  відзначається стабільністю вживання онім Олександр. На VІІ хронологічному зрізі оновлення відбулося на 80%, а на VІІІ зрізі жоден із вказаних онімів не відзначався відповідною частотністю вживання, що призвело до повної зміни найуживаніших імен (100%). На ІХ хронологічному зрізі список найуживаніших чоловічих імен оновився наполовину. Оніми Максим та Владислав залишилися в групі  найуживаніших. Жіночий іменник теж зазнавав кардинальних змін: на V хронологічному зрізі оновлення відбулося на 75% (утримав позицію найуживанішого онім Тетяна); на VІ зрізі – на 50%, на VІІІ – на 80%, а на ІХ список найуживаніших жіночих імен оновився повністю.  

Як бачимо, список найуживаніших чоловічих імен відзначався певною стабільністю протягом  ІІ-ІV зрізів, на V зрізі зазнав найменше змін, на  VІІІ  –змінився повністю, а на ІХ – оновлення відбулося на 50%. Найуживаніші оніми жіночого іменника постійно зазнавали змін, оновлюючись рівномірно у межах 60-80% (ІІ-V хронологічні зрізи),  на  VІ зрізі зафіксовано найменше змін,   VІІ та VІІІ  хронологічні періоди характеризуються стрімким зростанням частки оновлень, а на ІХ зрізі всі найуживаніші оніми втратили свої позиції. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Павелко С. П. Одиничні імена в антропонімії Косова // Записки з українського мовознавства. – Одеса 2003. – Вип. 12. 
  2. Скорук І. Д. характеристика чоловічого іменника м. Луцька в ХХ ст. / І. Скорук // Мовознавство, 1999. – № 2/3. – С. 35 – 42.
  3. Скрипник  Л.Г., Дзятківська Н.П .  Власнi iмена людей. Словник-довiдник. – К., 1996. – 335 с.
  4. Справочник личных имен народов  РСФСР/ А.В. Суперанская и др. – 4-е изд. – М.,1989.
  5. Худаш М.Л. З історії української антропонімії. – К.׃ Наук. думка, 1977. – 235 с.