АВТОРСЬКИЙ УРОК (8 КЛАС) ОДНОСКЛАДНІ ПРОСТІ РЕЧЕННЯ

Курапова Олена ВоліївнаКурапова Олена Воліївна,
учитель української мови й літератури
Цвітненської філії КЗ «Красносільське НВО»
Кіровоградської Області
 

РОЗРОБКА УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 8 КЛАС ОДНОСКЛАДНІ ПРОСТІ РЕЧЕННЯ

Анотація: У розробці представлені первинні відомості про типи односкладних речень. Тема розглядається на основі лінгвістичної казки з використанням ІКТ та різноманітних форм роботи. 

Мета роботи : поглибити знання учнів про просте речення; сформувати в учнів поняття про односкладні речення, їх види; формувати вміння відрізняти односкладні речення від двоскладних; використовувати різні за будовою речення у власному мовленні ; розвивати вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях, моделювати й конструювати їх відповідно до комунікативного завдання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистості восьмикласників.

Ключові слова: просте речення, односкладне речення, види односкладних речень, лінгвістична казка, ІКТ – супровід

 

Дата ___/____/____                 Клас _________

Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка і підмета

Мета: поглибити знання учнів про просте речення; сформувати в учнів поняття про односкладні речення, їх види; формувати вміння відрізняти односкладні речення від двоскладних; використовувати різні за будовою речення у власному мовленні ; розвивати вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях, моделювати й конструювати їх відповідно до комунікативного завдання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистості восьмикласників.

Очікувані результати: учні вміють виділяти односкладні речення з-поміж інших видів речень; відрізняють односкладні речення від двоскладних; визначають типи односкладних речень; використовують різні за будовою речення у власному мовленні.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиця «Типи односкладних речень», проектор, мультимедійна дошка, презентація.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

  1. Організаційний момент
  2.       Вступне слово вчителя.

Любі діти! Хай сьогодні нам усім вистачить терпіння, мудрості і добра.

Я бажаю вам успіху, упевненості, а ще нехай кожен побажає собі того, чого найбільше прагне, а може, й того,чого йому іноді бракує: комусь витримки, комусь серйозності, а ще – сміливості, удачі, уваги, бажання вчитися, радості спілкування.Давайте подаруємо один одному посмішку

  1. Актуалізація опорних знань учнів
  • Фронтальне опитування.

— Який зв’язок між синтаксисом і пунктуацією?

— Навіщо використовують у мовленні словосполучення?

— Що таке речення?

— Які види речень ви знаєте? Наведіть приклади.

— За якими ознаками розрізняють речення?

— Які члени речення називають головними і чому?

— Які є види другорядних членів речення?

  1. Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроку

Починаючи вивчати тему "Односкладні речення", звертаємо увагу на те, що односкладні речення — синтаксичні синоніми двоскладних речень.

Односкладні речення

(за формою вираження головного члена)

речення, у яких головний член подібний до

Підмета

— називні

 

Присудка             — означено-особові;

— неозначено-особові;

— узагальнено-особові;

— безособові

  1. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи.

(Таблиця висить на дошці)

  • Діти, скажіть мені, чи любите ви казки?(відповіді дітей)
  • Тож сьогодні ви прослухаєте казку про «Односкладні прості речення».

У процесі роботи учні слухають лінгвістичну казку  про односкладні речення.

"Жили-були Односкладні і Двоскладні Речення. Жили друж­но, у разі потреби заміняли одні одних. Але одного разу Дво­складні Речення зневажливо кинули: "Подумаєш, Односклад­ні! Мають тільки один головний член. Хіба вони можуть як слід думку передати?"

"Мені здається, — ображено сказало Означено-Особове Ре­чення, — без нас мова стала б значно біднішою. Присудок-трудівник у нас працює за двох: своїм закінченням вказує на підмет. Тому ми й можемо без нього обійтися. Ви тільки прислухайтесь, як гарно: "Люблю красу своєї мови, звучання слів і запах слів…"

  • Робота з теоретичним матеріалом

1. Чи змінюються дієслова за числами?

2. Які є способи дієслів?

3. Які є часи дієслів?

4. Як змінюються дієслова в теперішньому часі?

Картка – слайд 1

О значено-особовим називається односкладне речення, у якому головний член означає дію, що стосується певної особи (я, ти, ми, ви), яка прямо не називається, але на неї вказує особове закінчення головного члена: І знову йдемо (О. Гончар).

Головний член означено-особового речення — це:

— дієслово 1 -ї або 2-ї особи однини чи множини теперішнього або майбутнього часу дійсного способу;

— дієслово наказового способу.

Головний член означено-особового речення може мати форму складеного дієслівного присудка: Не дай мені заплутатись в дрібницях, не розміняй на спотички доріг, бо кості перевернуться в гробницях гірких і гордих прадідів моїх (Л. Костенко).

 

  • Творче конструювання з елементами зіставлення

1. Спишіть правила, поставивши дієслова в дужках у формі першої особи множини теперішнього часу.       Слайд 2

Мозковий штурм

«Мозковий штурм» — це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що спонукає викликати уяву і творчість вільним виявленням думок усіх учасників. Під час «мозкового штурму» дотримуємося таких правил:

1. (Намагатися) зібрати якомога більше ідей щодо запропонованої проблеми.

2. (Примушувати) працювати свою уяву.

3. Не (відкидати) жодної, навіть фантастичної, не загально – прийнятої думки.

4. Не (критикувати) висловлювання інших.

5. Не (перебивати) учасників обговорення.

2. Прочитайте текст «Мозковий штурм», замінивши дієслова в дужках на дієслова у формі третьої особи множини наказового способу. Який з варіантів тексту можна назвати інструкцією, а який — порадою?

3. Поясніть роль означено-особових речень в інструкціях, правилах, порадах.

  • Робота з теоретичним матеріалом

Узагальнено-особове речення промовляло дуже врівноважено і спокійно:

"Що посієш, те й пожнеш. Не знаючи броду, не лізь у воду. Мої речення — це народна творчість і народна мудрість. Вони стосуються всіх, тому й називають їх узагальнено-особовими. Хіба мова може обійтись без них?"

Картка – слайд 3

Узагальнено-особовим називається односкладне речення, головний член якого називає дію, що стосується узагальненої особи, тобто одночасно кожного і всіх: Що посієш, те й пожнеш (Народна творчість).

Головний член виражений переважно дієсловом 2-ї особи однини чи множини дійсного та наказового способів, рідше — дієсловом 1-ї особи множини, 3 -ї особи множини теперішнього або майбутнього часу.

Узагальнено-особові речення найчастіше трапляються в усній народній творчості (у прислів’ях і приказках), крилатих висловах: Не кажи «гоп», доки не перескочиш.

  • Дослідження-відновлення (дидактична картка)

Доберіть кінцівки афоризмів Г. Сковороди. Доведіть, що ці афоризми містять узагальнено-особові речення.

1. Бери вершину                                а) … не по шкарлупі, а по ядру.

2. Уподібнюйся пальмі :                  б) … я сам перший люблю.

3. Визначай смак                               в) … а за серце.

4. Коли хочу, щоб мене любили,     г) … і матимеш середину,

5. Не за обличчя судіть,                  ґ) … чим міцніше її стискає скеля, тим швидше

і прекрасніше здіймається вона догори.

д) … а за красу.

  • Робота з теоретичним матеріалом

"Безособові речення часто нагадують виразні пейзажні зама­льовки, що ніби застигли в слові: "Світає. Розвидняється. Благо­словлялось на світ." Або: "Смеркає. Сутеніє. Темніє надворі."

Картка – слайд 4

Безособовим називається односкладне речення, у якому головний член повідомляє про дію або стан, що мисляться як незалежні від будь-якого діяча: Щ е вчора туманилось j супилось… (Є. Гуцало).

Безособове речення повідомляє про явища природи,

фізичний і психічний стан людини.

У ролі головного члена безособового речення виступає:

а) безособове дієслово або особове, що має безособове

значення: Тим часом розвиднялося, світало (М. Рильський). Пахне липою медово (В. Сосюра)

б) безособова форма дієслова на -но, -то: На галявині вже збудовано хату, засаджено городець (Леся Українка),

в) прислівник (може поєднуватися з дієсловами бути, стати, починати, робитися тощо): Біло, чисто попід наметами (Леся Українка). Мені стало прикро(Я. Баш)\

г) дієслово немає (нема), а також не було, не буде: Яких тільки вечорів немає на світі (Є. Гуцало)-,

ґ) неозначена форма дієслова (інфінітив): Не злічити мені цих зірок

(В. Сосюра)]

д) слова треба, можна, доцільно тощо, які можуть поєднуватися з інфінітивом: До чистої мети треба іти чистою дорогою (Леся Українка).

  • Творче конструювання.   Слайд 5

Перебудуйте речення першого абзацу  тексту у двоскладні.

Безособові речення, які називають явища природи, фізичний і психічний стан людини, властиві насамперед художньому стилеві. Наприклад: Гримить! Тайна дрож пронимає народи (І. Франко). Полиняло, оджовтіло, зголубіло. Всі печалі мої встигли на експрес (Б. Олійник). Забіліли сніги… замело (Б. Олійник).

Безособові речення вживаються тоді, коли потрібно підкреслити стихійність певної дії, стан, який не залежить від волі людини. Тобто найголовніше в таких реченнях власне дія, а не той, хто її виконує. Наприклад: Повідлітало і не стало. І стало тихо в небесах (М.Вінграновський). Для переможців олімпіади замовлено екскурсію до столиці.

Коли треба наголосити на результаті дії, необхідності її виконання, надати висловленню вигляду інструкції, правила, вказівки, так само використовують односкладні безособові речення. Отже, односкладні безособові речення — характерна ознака наукового та офіційно-ділового стилю. Наприклад:

Книжку відредаговано й передано до друкарні. Для безпеки персонального комп’ютера слід регулярно запускати анти вірусну програму.

  • Діти, на жаль, я загубила кінець цієї чудової казки. Тож прошу вас допомогти мені завершити її. Одним із домашніх завдань, за бажанням, буде… продовжити казку.
  • Робота з теоретичним матеріалом

Картка – слайд 6

Неозначено-особовим називається односкладне речення, у якому головний член називає дію, що виконується

невизначеною або умисне не названою особою: Танцюють, співають, веселяться на вулицях (О. Довженко).

Головний член у неозначено-особових реченнях виражений дієсловом 3-ї особи множини теперішнього і майбутнього часу, формою множини минулого часу.

У неозначено-особових реченнях основна увага зосереджується на дії, а не на її виконавцеві.

  • Вибіркова робота                 Слайд 7

Прочитайте. Визначте граматичні основи в простих реченнях (усно)

Стаття 13.

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов’язує. Власність не повинна використовуватись на шкоду людині і суспільству… (З Конституції України).

2. Користуючись визначенням неозначено-особового речення, поясніть, чому в тексті Конституції не можуть бути використані речення, у яких дійова особа мислиться неозначеною, нечіткою.

  • Робота з теоретичним матеріалом

Картка- слайд 8

Називним називається односкладне речення, у якому стверджується наявність предметів і явищ без вказівки на

дію чи процес: Ніч. Тиша. Біле, біле поле (В. Сосюра).

Головний член, подібний до підмета, виражений іменником у Н. в. або кількісно-іменниковим словосполученням:

Весна. П’ять білих птахів. Багато людей.

Називне речення може поширюватись узгодженими й неузгодженими означеннями, додатками: Чорна – чорна та глибока ніч… (Леся Українка). Ш ум лісу. Скрипіння старих сосон. Спогади про дитинство .

  • Робота в парах. Інтегроване завдання. Дослідження-відновлення.

Установіть відповідність. Для виконання цього завдання ознайомтеся зі змістом підручника «Українська література. 8 клас».

2. Який тип односкладних речень обрано як назву творів?

Поясніть, чому використано саме такий тип речень.

Спишіть. Визначте тип односкладних речень. Відповідь обґрунтуйте.

1. І. Карпенко-Карий                                            а) «Давня казка»

2. В. Дрозд                                                           б) «Васильки»

3. Б. Олійник                                                          в) «Патріоти»

4. Леся Українка                                                    г) «Сто тисяч»

5. І. Малкович                                                        ґ) «Білий кінь Шептало»

6. В. Сосюра                                                          д) «Вибір»

7. В. Самійленко                                                    е) «З янголом на плечі»

є) «Дорогою ціною»

  1. Систематизація й узагальнення вивченого

Завдання для самоперевірки             Слайд 9

Виберіть правильну відповідь.

1. Речення поділяються на односкладні і двоскладні за такою ознакою:

а) наявність (відсутність) другорядних членів;

б) мета висловлювання;

в) кількість граматичних основ;

г) склад граматичної основи.

2. До односкладних речень з головним членом, що подібний до присудка, належать такі речення:

а) означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове;

б) означено-особове, неозначено-особове, узагальнено-особове, називне;

в) означено-особове, узагальнено-особове, неозначено-особове, безособове;

г) означено-особове, узагальнено-особове, неозначено-особове, безособове, називне.

3. Головний член односкладного узагальнено-особового речення:

а) називає дію, що стосується узагальненої особи, тобто одночасно кожного і всіх;

б) стверджує наявність предметів, явищ без вказівки на дію чи процес;

в) означає дію або стан, що мисляться як незалежні від будь-якого діяча;

г) означає дію, що виконується невизначеною або навмисне не названою особою.

4. Яке з наведених речень не належить до безособових?

а) Годі нам говорити на різних мовах (М . Коцюбинський).

б) І враз Остапові зробилося весело і легко (М. Коцюбинський).

в) Йшли недовго (М . Коцюбинський).

г) Йому боляче (М. Коцюбинський).

5. Які з наведених речень є означено-особовими?

а) Візьми з собою освятити й слово Із пасочками вкупі при свічі (М . Палієнко).

б) Милуюся мовою, як мати немовлям… (С. Коваль).

в) Не губіть своєї мови, юнко та юначе! (В. Івасик).

г) Не дам іржавіти ні слову, ані півслову (А. М ’ястківський).

6. Знайдіть неозначено-особові речення.

а) Ласкаво й грізно заговорять.Про наші дні, про всі віки… (А. М ’ястківський).

б) У сміхові, кажуть, одна з принад риболовлі (С. Хаврусь).

в) У хід було пущено лопати, вила, граблі, порожні лантухи, ошмаття якихось брезентів (О. Гончар).

г) Літо проведуть разом, поїдуть на археологічні розкопки (О. Гончар).

7. Яке з наведених речень є називним?

а) Кінь під ним гарячий, вороний (М. Коцюбинський).

б) Твої очі — тихий вечір… ( Олександр Олесь).

в) Навколо — тиша (М . Коцюбинський).

г) Шматочок неба і шматочок двору (Л. Костенко).

8. Знайдіть безособове речення, головний член якого виражений особовим дієсловом, ужитим у безособовому значенні.

а) Снігом замело (Л. Костенко).

б) Людей немає (Л . Костенко).

в) Пахне сосною, пахне м’ятою, житнім хлібом і бджолами (М. Гірник).

г) Не дуже нам спочилось (Л. Костенко).

9. Виберіть односкладні речення.

а) Угорі чисте, по-весняному лунке небо (Г. Тютюнник).

б) Думаючи про Івана Франка, щоразу думаємо про людську велич (О. Гончар).

в) І сад рясний, і нива хлібодарна (Л. Костенко).

г) Ставки — це блакитні очі землі (М . Стельмах).

 

  1. Підведення підсумків. Оцінювання учнів
  2. Домашнє завдання                     Слайд 10
  1. Завершити складання казки про односкладні речення.
  2. Використовуючи односкладні речення різних типів, напишіть твір-роздум «Ми завжди відповідаємо за тих, кого приручили».
  3. Виконати вправу _____________

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Єрмоленко С. Я. , Сичова В. Т. Рідна мова: Підруч. для 8-го кл. загальноосвіт. навч. закл. — К.: Грамота, 2008. — 312 с.: іл.
  2. Конституція України
  3. Шевченко Є.Ф. Граматичні казки на уроках рідної мови. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2009.- 32с.