БАГАТОГРАННІСТЬ ОБРАЗУ ГОБСЕКА ТА ЗАСОБИ ЙОГО СТВОРЕННЯ



Шульга Світлана Іванівна,
вчитель зарубіжної літератури Комунального закладу «Злинський ліцей» Маловисківської районної ради Кіровоградської області

БАГАТОГРАННІСТЬ ОБРАЗУ ГОБСЕКА ТА ЗАСОБИ ЙОГО СТВОРЕННЯ
розробка уроку для 9 класу

Анотація. Розробка уроку включає аналіз образу головного героя повісті з акцентуванням уваги на засоби його створення. Важлива увага приділяється повідомленням заздалегідь підготовлених груп і завданням для текстуального аналізу твору. З метою залучення до навчальної діяльності всіх членів класного колективу у розробці використано прийоми критичного мислення й активні методи навчання: дослідницькі форми роботи та навчальний діалог, запропоновано залучення на уроці інших видів мистецтва, а також використання ґаджетів для виконання інтерактивних вправ і опорних схем. Засобами пошуки істини, відповідям на проблемні питання, які виходять за межі твору, в учнів формується пізнавальний інтерес, толерантне ставлення до висловлювань інших.

Ключові слова: сюжет, композиція, монолог, діалог, інтер’єр, опис, пристрасть, філософ, цинік, шляхетність, ницість.

***


***

Мета уроку: формувати ключові й предметні компетентності та компетенції учнів шляхом виконання навчально-пізнавальних та практично-зорієнтованих завдань, охарактеризувати головного героя повісті, дослідити засоби створення художнього образу та з’ясувати авторську позицію; виховувати в учнів уявлення про справжні й уявні життєві цінності.

Завдання груп:
«Художники»: з’ясувати особливості портретного зображення героя.
«Біографи»: простежити родинні відносини в повісті, манеру спілкування Гобсека.
«Дослідники»: дослідити зовнішні та внутрішні діалоги Гобсека, визначити життєві принципи героя та його філософію золота.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: мультимедійна презентація, ментальна карта, ілюстрації, таблиці.

Епіграф: Пристрасті згубні, адже вони засліплюють людину.
Езоп

Хід уроку

І. Актуалізація уваги.

1. Вступне слово вчителя.

Його звуть людиною-автоматом, людиною-векселем, його життя – розмірене заняття, подібне до чудово настроєного англійського механізму. Його професія лихвар, тобто особа, що дає гроші під заставу.

«У моїй голові терези, на яких зважуються спадки та корисливі інтереси всього Парижа», – констатує герой. Отже, сьогодні ми продовжимо роботу над образом Гобсека, головного героя повісті О. де Бальзака.

2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ІІ. Систематизація матеріалу.

  1. Словникова робота.

З’ясуємо значення слова «багатогранність» шляхом асоціацій.

Багатогранність – різноманітність, різносторонність, складність, неоднозначність.

Для роботи на уроці нам сьогодні необхідно з’ясувати розуміння вами таких літературознавчих понять, такі, як: портрет, інтер’єр, діалог, монолог, опис, композиція.

2. Самостійне виконання завдань.

Перевірка правильності виконання завдання.

3. Фронтальна робота:

  1. Визначте сюжетні лінії повісті. (1. Дервіль, Гобсек, сім’я де Ресто. 2. Дервіль і віконтеса де Гранльє. 3. Історія життя Гобсека).
  2. Дайте визначення типу сюжету повісті.(Багатоплановий).

ІІІ. Вивчення нового навчального матеріалу.

  1. Слово вчителя.

Аби зрозуміти постать головного героя повісті, нам необхідно особливу увагу приділити аналізу засобів створення образу. Насамперед, звернімося до композиційно-сюжетних особливостей твору. Отже, нам відомо, що композиція твору – це побудова твору, поєднання всіх його компонентів у художньо-естетичну цілісність.

2. Навчальний діалог.

– Що ми можемо сказати про взаємозв’язки персонажів, взаємозв’язки епізодів? Який композиційний прийом використовує автор?

– У чому особливості композиції повісті? (Розповідь у розповіді.)

– Головна постать повісті Гобсек взята в рамку опису розмови в салоні віконтеси де Гранльє. Яку роль у повісті відіграє Дервіль? Від кого ми дізнаємося про Гобсека? (Дервіль, Гобсек, оточення).

Тож, ми можемо сказати, що особливістю композиції твору є змалювання героя під трьома кутами зору, а саме: Дервіля, Гобсека, очима жертв.

3. Бесіда

– Як ви вважаєте, з якою метою Бальзак настільки ускладнив наше сприймання образу? (Об’єктивність, правдивість, складність образу).

– Аби ми повніше, детальніше зрозуміли образ героя, Бальзак створює словесний літературний портрет Гобсека. Очима кого ми бачимо Гобсека?

4. Робота груп.

Надаємо слово групі «Художників».

– Дервіль, чесний адвокат, порядна людина, за допомогою слова передає нам словесно-художній портрет лихваря. Завдяки його баченню автор змальовує зовнішність головного героя, досягає зорово  ясності, об᾿ємної та емоційної.
– Яким ми бачимо Гобсека?

5. Вправа «Дослідження».

Завдання 1. Знайдіть у тексті слова-ознаки образу Гобсека.

З уст Дервіля та інших героїв сипляться влучні метафори і епітети: глитай, лихвар, людина-автомат, людина-вексель, золотий ідол, привид помсти, докір сумління, скнара, філософ, справжній удав, створіння нице, створіння шляхетне, філософ зі школи циніків, старий малюк, жмикрут, казкове страховище, фантастичний ідол, голландець, гідний пензля Рембрандта.

Завдання 2.

Утворіть синонімічні ряди.

(Більшість цих слів утворюють синонімічні ряди: скнара, жмикрут, людина-вексель; привид помсти, докір сумління.)

Завдання 3.

Доберіть слова-антоніми.

Створіння нице – створіння шляхетне; філософ – скнара; казкове страховище, фантастичний ідол – голландець, гідний пензля Рембрандта.

– Як характеризує героя його зовнішність? (Портретні деталі нагадують нам хижого звіра – хитрого і обережного, який боїться яскравого світла. А довгий ніс винюхує здобич-жертву. Тож невипадково, Дервіль звертає увагу на очі Гобсека: «Оченята жовті, як у куниці».)

– Звернімося до описів житла героя, інтер’єру. Про що говорить інтер’єр? Повідомлення групи «Художники». (Живе Гобсек у «похмурому, вологому будинку без подвір᾿я; усі вікна  виходять на вулицю; у довгий коридор виходять двері кімнат, схожих на монастирські келії, освітлені малесенькими віконцями).

«Дім та його мешканець (Гобсек) пасували один до одного – як ото скеля та приліплена до неї устриця».

– Розглянемо деталі опису кімнати Гобсека, у якій «все було охайне і потерте, неначе в холодній оселі старої дівки, і водночас «закіптюжений» куток каміна, на облупленій підставці стояла «закіптюжена лампа, що колись була зеленою».

– Звернімося до кольорів зображення інтер᾿єру як елементу портрета Гобсека. (З’ясовуємо, що в інтер’єрі переважають потерті, закіптюжені зелені кольори. Показовою є барва. Гра світла і тіні в інтер᾿єрі увиразнює скнарість, показову бідність, аскетичність життя лихваря (напівтемрява, світло від закіптюженої лампи, що робить обличчя власника кімнати ще блідішим). Бальзак вказує, що «дім та його мешканець пасували один одному – як ото скеля та приліплена до неї устриця». Дім Гобсека похмурий, вологий, кімнати нагадують монастирські келії.)
– Про що говорить інтер’єр? (Вказівки на скнарість, замкненість, відчуженість).

Саме завдяки таким дрібничкам або художній деталі поступово вимальовується образ героя, його сутність.

– Давайте з’ясуємо, що про героя скаже його ім’я. (Автор наділив героя прізвищем-метафорою, що створює своєрідну характеристику образу, адже, в основі прізвища – французьке дієслово gober (глитати, хватати), і тому його прізвище можна передати як глитай, живоїд.)

Отже, ми поступово звернулися до біографії Гобсека.

Надаємо слово групі «Біографів».

6. Робота груп (продовження).

(Біографія героя подається завдяки переплетінню сучасного і минулого).

Гобсек повідомляє: «Я багато мандрував, бачив, що всюди є рівнини або гори. Рівнини знуджують, гори стомлюють – отож байдуже. Ну, а щодо звичаїв, то люди скрізь однакові: повсюди точиться боротьба між бідними і багатими, повсюди вона неминуча. Дитинство: він був «прилаштований» юнгою на корабель. Саме з цього часу почалося формування філософії виживання Гобсека. Нам відомо про двадцятирічний термін поневірянь персонажа у голландських володіннях Ост Індії, згодом Америки. Зморшки його лоба – це відтиск таємниць життєвих випробувань, «коли життя його було в небезпеці й урятуватися щастило тільки завдяки миттєвим, рішучим і часто жорстоким заходам», про які він не любив згадувати. Але Дервіль зауважує, що ці «жорстокі заходи виправдовувала необхідність» вижити.

«Можливо, він був піратом; можливо, мандрував світом, торгуючи діамантами чи людьми, жінками чи державними таємницями, але я глибоко переконаний, що жодна людська душа не гартувалася в таких жорстоких випробуваннях, як він». Гобсек не підтримує родинні стосунки. «Він ненавидів своїх спадкоємців, і думка, що хтось може заволодіти його багатством, навіть по його смерті, була для нього нестерпна» – зауважує Дервіль.)

7. Бесіда.

Вищим щастям герой повісті вважає спостереження чужих емоцій і пристрастей: «Усі людські пристрасті, розпалені зіткненням інтересів у вашому нинішньому суспільстві, проходять переді мною, і я влаштовую їм огляд, вивчаючи усі потаємні пружини, що рухають людством». З’ясовуємо розуміння слів епіграфу. Звертаємося до тлумачення слова «пристрасть».

– За ким саме спостерігає Гобсек? (Жертви, родина де Ресто).

– З якою метою спостерігає? (Гобсек розмірковує і намагається переконати Дервіля, що така розвага є наймудрішим заняттям: «Так от і скажіть… хіба погані в мене розваги? Хіба не цікаво заглянути в найпотаємніші куточки людського серця? Хіба не цікаво розгадати чуже життя й побачити його зсередини; без жодних прикрас?»).
– Як Гобсека характеризує вислів: «Я люблю бруднити підошвами чобіт килими в оселях багатіїв»?

– Простежимо за манерою спілкування Гобсека: Як розмовляє з людьми?

– Його манера спілкування є незмінною, чи змінюється залежно від співрозмовника?

– Очима кого передає нам Бальзак відносини в родині де Ресто? (Гобсека).

– Яку характеристику він дає Анастезі де Ресто? Чому його обурює ця жінка?

– А яку роль відіграє Гобсек у долі Фанні Мальво? (Одруження з Дервілем).
– Чому Гобсек з повагою ставиться до цієї дівчини?

8. Робота з таблицею.

У ходу роботи учні створюють опорний конспект «Ставлення Гобсека до навколишніх».

– Які ознаки в характері Гобсека можемо назвати у зв’язку з цим?

Висновки групи. Проаналізувавши спостереження Гобсека над чужими долями, ми розуміємо, що герой може бути людяним і розуміючим. Припускаємо, що це його природні задатки, які він ретельно приховує, приглушує в собі.

Гобсек – уважний, спостережливий, розумний, проникливий, тонкий психолог, який карав одних і робив добро іншим. Проте він може бути і жорстоким, невблаганним, «докором сумління».

9. Слово вчителя.

Ставлення Гобсека до навколишніх, його непохитна впевненість у собі справляють враження, наче герою відомі істини, незрозумілі пересічній людині. Звісно, Гобсек має досвід виживання в скрутних ситуаціях. Безперечно, життєві випробування залишили зморшки на його обличчі, а значить і сліди на душі. Та чи вдалося Гобсеку, пристосовуючись, залишитись Людиною?

Дервіль заявляє, що у разі своєї смерті не бажав би для дітей кращого опікуна, ніж цей живоїд? Той самий Дервіль дає Гобсекові цікаву характеристику: «Якщо відкинути його фінансові принципи та філософські погляди на людську природу, якими він виправдовує свою лихварську хватку, то, я певен, поза цими справами він найделікатніша й найчесніша людина в усьому Парижі. В ньому живуть двоє: скнара і філософ, істота підла і висока…». Отже, оповідач Дервіль дає вказівку на контрастність образу. Граф де Ресто теж вважає його філософом: «Я старанно зібрав відомості про ту людину, якій ви зобов’язані своїм становищем, і з усіх моїх можливостей видно, що цей Гобсек – філософ із школи циніків».

Хто ж він: скнара чи філософ?

10. Робота груп (продовження).

Надаємо слово групі «Дослідники». Підготовлені учні повідомляють:

– Як відомо, слово «цинік» давньогрецькою звучить як «кінік» – подібний до пса».

Дізнаємося, що філософська школа кініків брала за ідеал безмежну духовну свободу особистості, з презирством ставлячись до будь-яких суспільних обов’язків, звичаїв, культури. Засновник школи кініків Антисфен Афінський пропагував: «Жити потрібно так, як собака: поєднувати простоту життя з презирством до умовностей».

Простежується в образі життя Гобсека й самообмеження подібно філософу-кініку Діогенові із Синопа (близько 408-323 років до н. е.): не зважаючи на статки, «вранці він сам варив собі каву на залізній пічці, обід йому приносили з харчівні… Та згодом герой зраджує цій філософії: «Гобсек здав будинок графа в найми. Літо проводив у його маєтках, живучи там великим паном…».

З’ясовуємо значення слова «філософ». Філософ – це  фахівець із філософії; мислитель, який працює над питанням світогляду. Отже, стає зрозумілим, що Гобсек не є філософом у повному розумінні цього слова. Проте, він схильний до абстрактних міркувань.

В Академічному тлумачному словнику української мови зазначається, що цинік – це послідовник давньогрецької філософської школи, яка проповідувала незалежність людини від навколишнього середовища, зневагу до людської культури, повернення до первинного стану. Тобто, сучасне визначення співпадає з перекладом з давньогрецької. А ще з цього питання нас зацікавило висловлювання відомого американського священнослужителя ХІХ століття Генрі Уорда Бічера: «Цинік – це той, хто не бачить в іншій людині жодної доброї риси. Це людина – сова: вона має пильний зір у темряві, але нічого не бачить на світлі, крадькома вишукує паразитів, але ніколи не може вполювати великої здобичі».

Гобсек міркує подібно філософам: доходить висновків відносно сенсу буття, стосунків між людьми. Як філософ, він стверджує: «Життя – це складне, важке ремесло, і треба докласти зусиль, щоб навчитися жити. Коли людина пізнає життя, зазнавши його прикрощів, її нерви загартовуються, зміцнюються, і вона стає здатною  керувати своїми почуттями».

Дослідивши монологи Гобсека, ми змогли створити, так би мовити, його систему цінностей, або його життєвий кодекс:

«Незрушне лише одне почуття, яким нас наділила природа, – інстинкт самозбереження».

«Найтривкіша з усіх насолод – марнославтсво. Марнославство – це наше „я”».

«Щастя знаходить той, хто вміє застосувати свої здібності за будь-яких обставин».

«Щастя або в сильних емоціях, які підточують наше життя, або в розмірених заняттях».

«Я не вірю нічому».

«Повсюди точиться боротьба між бідними і багатими вона неминуча. Отож краще самому визискувати, ніж дозволяти, щоб визискували тебе».

«Для того, хто мусив пристосовуватися до різних суспільних мірок, усякі ваші переконання та правила моралі – пусті слова».

«А влада і втіха – хіба не основи нашого нового суспільного ладу?».

«Я досить багатий, щоб купувати людську совість».

«Я володію світом, не стомлюючи себе, а світ не має наді мною ніякої влади».

«У мене погляд, як у Господа Бога, я зазираю в душі».

«Я читаю в серцях, від мене ніщо не сховається».

«Усі людські пристрасті, розпалені зіткненням інтересів у вашому нинішньому суспільстві, проходять переді мною, і я влаштовую їм огляд…, вивчаючи усі потаємні пружини, що рухають людством».

Подолавши жорстокі випробування, герой переконався: «з усіх земних благ варто домагатися тільки… золота. В золоті зосереджені усі сили людства…»  Простежимо вислови Гобсека про місце грошей і золота у житті:

«…з усіх земних благ варто домагатися тільки…золота».

«У золоті зосереджені всі сили людства».

«Задовольнити марнославство – «найтривкішу з усіх насолод» – можна тільки золотом».

«Щоб здійснити свої примхи, ми потребуємо часу, засобів і зусиль… у золоті все це є в зародку…».

«Я досить багатий, щоб купувати людську совість, щоб управляти міністрами».

«Життя – це машина, яку приводять у рух гроші».

«Золото – ось душа вашого нинішнього суспільства».

– Чи любить герой повісті пригадувати своє минуле? Як це пояснити?

– А найвищім щастям вважає спостерігати над долями інших. Які характерні ознаки образу ми у зв’язку з цим спостерігаємо?

– Давайте поміркуємо, засобом чого для героя є золото? (Учні доходять висновку, що Гобсек – егоїстична особа, для якої золото є засобом влади над людьми.)

11. Вправа «Спостереження».

Учні знаходять відповідний епізод з тексту. Дервіль пригадує: «Якби я прожив ще сто років, я б усе одно ніколи не забув його обличчя в цю мить. Бліді щоки старого порожевіли, очі, в яких немов відбивався блиск брильянтів, палали надприродним вогнем. Він підвівся, підійшов до вікна, підносячи коштовності до свого беззубого рота, немов хотів їх проковтнути. Він щось нерозбірливо бурмотів, дістаючи із скриньки то браслети, то сережки з підвісками, то намисто, діадеми, повертаючи їх на світлі, щоб оцінити їхню чистоту, прозорість, шліфовку. Він виймав коштовності із скриньки, клав назад, знову виймав, вертів у руках, і вони мінилися вогнями. Цієї миті Гобсек був скоріше дитиною, ніж стариком, або певніше – і дитиною, і стариком водночас.»

Враження від спостереження: У цьому епізоді спостерігається неконтрольоване захоплення, навіть закоханість у коштовності. Некерована пристрасть.

IV. Закріплення.

  1. Вправа « Займи позицію».

(За допомогою умовних монет і терезів) Приблизне пояснення учнів:

2. Робота з таблицею.

Таблиця

Вчинки Гобсека, що свідчать про ницість і шляхетність

Ницість Шляхетність
Поняття «обов᾿язок», «мораль», «переконання» вважає пустими словами, бо керується в житті не високими принципами, а корисливими інтересами; відмовився від усіх своїх рідних, розглядає родинні стосунки як загрозу для свого багатства; живе подвійним життям, удаючи із себе майже злидаря, приховує, що багатий, бо боїться навколишніх, підозрює в кожній людині злодія; вистежує свою здобич, добре знає людські слабкості й вади і використовує їх для власного збагачення; скував свої бажання лихварським аскетизмом, веде злиденне життя, обмежуючи себе у всьому, щоб не витрачати кошти, тобто став заручником власної жадібності; відчуває протиприродне задоволення, спостерігаючи егоїстичні пристрасті людей, що ведуть їх до розорення та загибелі; у своєму  прагненні до збагачення не нехтує жодною, навіть найменшою, можливістю отримати зиск хоч би жахливою для людини ціною; живе з усвідомленням безмежної влади над людьми, уважаючи себе майже Богом, який має право судити їх та карати; утратив людську подобу, перетворившись на людину-вексель, що автоматично накопичує гроші, розгубив усі притаманні людям природні почуття, як фінансовий хижак (глитай, живоглот, скнара) – страшний, як людина – жалюгідний У фінансових справах виявляє своєрідну «чесність», бо користується лише дозволеними з точки зору закону методами («найчесніша людина в Парижі», за словами Дервіля); завжди виконує взяті на себе зобов᾿язання і вимагає цього ж від своїх клієнтів; має глибокий аналітичний розум, здатний оцінити рівень будь-якої особистості; пройшов сувору життєву школу, власним розумом, хитрістю сам усього досяг у житті; цінує в людях працелюбність, чесність, порядність (Дервіль, Фанні Мальво), співчуває тим, хто живе відповідно до своїх можливостей; надає Дервілю фінансову допомогу (кредит під відносно низькі відсотки), бо цінує його прагнення досягти успіху в житті власними силами; справедливо засуджує тих, хто бездумним прагненням до насолод руйнує не лише власне життя, але завдає шкоди близьким людям; неперевершений психолог, глибоко розуміє людей, вміє читати в їхніх душах, прогнозувати їхні вчинки; знавець і цінитель краси, мистецтва, має вишуканий художній смак, має сильний характер і здатен захистити власну гідність (епізод з Максимом де Трай, коли Гобсек був готовий стрілятися з ним через образу)

3. Складання опорного конспекту «Неоднозначність образу Гобсека» (Негативні риси <—–> Позитивні риси)

Позитивні та негативні риси характеру Гобсека

Позитивні Негативні
Працелюбність, гострий розум, феноменальна пам’ять, прозорливість. Скромність, самовладання, комерційний досвід, знання психології людини. Корисливий, скупий; живе подвійним життям, удаючи із себе майже злидаря; усамітнюється, підозрює в кожній людині злодія; егоїст.

V. Висновки.

1. Робота з епіграфом.

– Звернімося до епіграфу уроку. На яку пристрасть Гобсека вказує Бальзак у повісті?

– Навіщо герою грощі? (Володіти світом).

– З якою метою Бальзак зображує останні сцени життя Гобсека серед бруду?

Автор нещадно передає неприборкану жадібність героя, тим самим стверджуючи його моральну деградацію: «Гобсек приймав усе, починаючи від кошика з провізією, принесеного якимсь бідняком, і кінчаючи пачками свічок – подарунків від людей скупих, брав срібний посуд від багачів і золоті табакерки від спекулянтів. Ніхто не знав, куди він дівав ці дарунки».

– Чи є актуальною нині тема впливу грошей на людину? (Міркування учнів: Бальзак є письменником-реалістом, який створив типовий образ, наділивши героя як позитивними, так і негативними рисами. Пристрасть і неприборкана жадібність згубили все людяне в образі героя.)

VI. Домашнє завдання: написати твір-мініатюру «Чи такі вже згубні гроші?»

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Анісімов І. І. Бальзак // Анісімов І. І. Французькі класики з часів Рабле до Ромена Роллана. М, 1977. С. 44-49.
  2. Бальзак О. Передмова до «Людської комедії» // Собр. соч.: У 10 т. М., 1982. Т. 1. С. 37-50.
  3. Бальзак О. Гобсек // Собр. соч.: У 10 т. М., 1983. Т. 2. С. 7-63.
  4. Інститут мовознавства; за ред. Білодід І. К. Словник українськоїмови: в 11 тт. / АН УРСР. К. : Наукова думка, 1970-1980. Т. 10. С. 594.
  5. Тихомирова Л. В. Майстер живописної виразності. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. 2002. № 9. С. 45-47.