Викладання

Учіння

Організація й управління навчально-пізнавальною
діяльністю учнів

1. Організаційний етап.

Розгадати ребус:

Завантажити ребус (додаток 1)

(очікувана відповідь – «Алгоритм»)

Слухове та зорове сприйняття інформації.

Перевірка робочих місць.

Висловлювання власних міркувань.

Привітання, перевірка підготовленості учнів до уроку, мобілізація їх до праці, активізація уваги, створення робочої атмосфери.

Узагальнення висловлювань дітей.

2. Актуалізація опорних знань. Повторення вивченого у 6 класі.

Міні-тест «Команди івиконавці. Алгоритми» (додаток 2).

Швидке реагування на сформульоване питання.

Письмовий вибір варіантів відповідей.

Усне коментування відповідей.

Забезпечення кожного учня бланком з тестовими завданнями.

Швидка перевірка міні-тесту.

Коментування відповідей учнів (за потреби).

3. Мотивація навчальної діяльності.

• Чи можна уявити своє життя без алгоритмів?
• У 6 класі ми познайомилися з алгоритмічною структурою слідування та навчилися складати лінійні алгоритми. У них команди виконуються послідовно та за будь-яких умов. Але в житті таке трапляється не часто. Частіше людина планує в залежності від обставин: «якщо встигну…», «якщо зустріну…», «якщо вистачить…»  тощо (наприклад, «подивитися телевізор,  якщо зроблено уроки»). Команди в алгоритмах можуть повторюватися певну кількість разів (наприклад, «посадити 15 дерев»);  повторюватися, якщо виконується певна умова ( наприклад, «якщо є помилки», то «виправити помилку» )або повторюватися, поки не виконається певна умова і ми не досягнемо результату (наприклад, «вчити вірш» до тих пір, «поки його не буде вивчено»). Такі команди використовуються в інших алгоритмічних структурах.

Висловлювання власних міркувань.

Слухове сприйняття інформації.

Коментування відповідей учнів (за потреби).

Зосередження уваги дітей на розповіді.

4. Повідомлення теми та постановка мети уроку перед учнями.

• Сьогодні продовжимо ознайомлення з алгоритмічними структурами та розглянемо ще дві структури:  розгалуження та повторення. Ми на прикладах навчимося розрізняти три основні алгоритмічні структури: слідування, розгалуження і повторення.

Слухове сприйняття інформації.

Запис теми уроку в робочому зошиті.

Запис теми уроку на дошці.

5. Ознайомлення з новим матеріалом.

• Розглянемо лінійний алгоритм «Збирання до школи»:

1. Прокинутися.
2. Зробити зарядку.
3. Зробити ранковий туалет.
4. Одягнутися.
5. Поснідати.
6. Зібрати речі.
7. Вийти до школи.

• Хто може бути виконавцем даного алгоритму?

(очікувана відповідь – «Людина»)

• Враховуючи, що кожна команда, записана в алгоритмі, повинна бути виконаною, чи є недоліки в даному алгоритмі?

(очікувана відповідь – «так, є: що робити людині, яка зібрала речі звечора або не хоче робити зарядку, або захворіла?»)

• Якщо прослідкувати за поведінкою людини протягом дня, то з'ясується, що майже ніколи вона не діє за лінійним алгоритмом. Вона постійно аналізує ситуації, змінює свою поведінку, свої плани, пристосовується до обставин. Тому набагато частіше зустрічається алгоритмічна структура розгалуження, що обов'язково містить у собі хоча б одну умову (їх може бути й декілька), і команди виконуються або не виконуються в залежності від цієї умови.
• Змінимо в нашому лінійному алгоритмі шосту команду так, щоб його могла виконати людина, яка зібрала речі звечора:

6. Якщо речі не зібрані, зібрати речі.

• Отже, тепер наш алгоритм не лінійний, а з розгалуженням, так як містить умову.
• Розглянемо алгоритмічну структуру повторення на прикладі «Посадити 15 дерев».
•  
• Як можна скласти алгоритм, використовуючи структуру слідування?

(очікувана відповідь – «15 разів повторювати серію з декількох команд»)

• Яким буде обсяг складеного алгоритму?

(очікувана відповідь – «буде складатися з великої кількості команд»)

• Складемо алгоритм «Посадити 15 дерев», використовуючи структуру повторення:

1. Повторити 15 разів дії, описані в пунктах 2-5.
2. Викопати ямку.
3. Опустити в ямку саджанець.
4. Закопати ямку з саджанцем землею.
5. Полити саджанець водою.

• У даній алгоритмічній структурі кількість повторень наперед відома (15). Є ще дві алгоритмічні структури повторення з наперед невідомою кількістю повторень. З їх допомогою можна, наприклад, скласти алгоритми для виправлення помилок у  тексті або для вивчення вірша напам'ять, про які говорилося вище. На наступному уроці ми розглянемо ці структури.

Слухове та зорове сприйняття інформації.

Запис алгоритму  в робочому зошиті.

Висловлювання власних міркувань.

Запис у зошиті «Алгоритмічна структура розгалуження обов’язково містить у собі хоча б одну умову».

Запис команди у робочому зошиті.

Висловлювання власних міркувань.

Запис алгоритму на дошці (можна завчасно).

Пояснення нового матеріалу.

Стимулювання учнів до аналізу змісту отриманої інформації.

Коментування відповідей учнів.

6. Первинне закріплення матеріалу. Робота за комп’ютером.
7.  

Виконати завдання. (додаток 3)

Архів зі скриптами.

Обговорення правил безпечної поведінки за комп’ютером.

Самостійна робота учнів на комп’ютерах з середовищем Скретч.

Організація

активної участі

всіх учнів класу.

Консультування учнів (за потреби).

Під час перевірки –

уточнення (корегування)

формулювань,

постановка уточнюючих

запитань.

7. Фізкультхвилинка (релаксація для очей).

Заплющить очі. Уявить себе в парку відпочинку. Там знаходиться колесо огляду. Повільно обертаються колесо з різнокольоровими кабінками. Оберіть собі одну з них і слідкуйте за нею очима. Обертається колесо – опускається повільно кабінка. Стоп. Відкрийте повільно очі і подивіться у далину. 

Виконання інструкцій учителя.

8. Підбиття підсумків уроку.
9.  

• Які дві алгоритмічні структури ми розглянули на уроці?
• Скільки тепер нам відомо алгоритмічних структур?
• Що обов’язково повинне бути присутнім у алгоритмічній структурі розгалуження?
• Які існують види алгоритмічної структури повторення?
• Чи можна поєднувати повторення та розгалуження?

Вправа «Мікрофон».

• Висловити власну думку про роботу на уроці, починаючи зі слів «Я знаю…» або «Я вмію…».

Відповіді на запитання.

Висловлювання власних міркувань.

Узагальнення міркувань учнів.

Вербальна оцінка роботи учнів на уроці.

Виставлення оцінок за урок.

9. Домашнє завдання.

• Придумати алгоритми (лише назви), при складанні яких треба використати структури повторення і розгалуження (по три на кожну структуру).

Запис домашнього завдання у щоденники.

Консультування учнів щодо виконання завдань.