ДО УРОКУ БІОЛОГІЇ «ЕКЗОТИЧНІ ПТАХИ»

ЕКЗОТИЧНІ ПТАХИЛевчук Оксана Михайлівна,
учитель біології Городищенської ЗОШ І-ІІІ ст.,
Березнівського району , Рівненської області

НА ДОПОМОГУ ВЧИТЕЛЮ ТА УЧНЯМ «ЕКЗОТИЧНІ ПТАХИ»

Анотація
На Землі близько 8600 видів птахів. Птахи живуть усюди – високо в горах і в посушливих пустелях, у лісах  і степах, серед льодів Антарктики і на Північному полюсі, у похмурих печерах і на просторах океанів. Рекомендую вчителям та учням, для ознайомлення, свою добірку матеріалів з теми "Екзотичні птахи".

Екзотичні птахи мають особливості , яких немає в наших пернатих. Живучи в далеких країнах, де природа зовсім інша, ніж у нас,вони значно відрізняються  від інших птахів : зовнішністю, поведінкою, особливими вміннями

 Найекзотичніші пернаті – пінгвіни. Їхні крила перетворилися на ласти для підводного плавання. Пір’я незвичайне – однакове по всьому тілу, дрібне. Хвостові пера довші й жорсткіші, на них пінгвін спирається , коли стоїть. Більшість пінгвінів цілий рік живе серед крижаних пустель Антарктиди. І гріє їх не пух, а шар жиру.

Найбільший – імператорський пінгвін – зріст 120 см, вага 45 кг. Найменший  карликовий пінгвін живе в Австралії і на Тайсманії. Він має зріст не більше 40 см.

Більшість пінгвінів живуть поблизу Південного полюса на крижаних островах навколо Антарктиди. Усі пінгвіни живляться рибою та іншими морськими мешканцями і тримаються біля моря.

Пінгвіни не багатодітні – у них одне-двоє пташенят. Імператорські пінгвіни розмножуються прямо на кризі. Самиці імператорських пінгвінів несуть одне-єдине яйце. Його висиджує батько, тримаючи на лапах під теплою складкою шкіри на череві. Самиці тим часом ідуть до моря полювати й повертаються назад якраз перед появою пташенят.

В африканських степах – саванах – живуть великі нелітаючі птахи страуси. Страус бігає зі швидкістю 70 км/год. Цей птах такий сильний і витривалий,  що на ньому можна їздити верхи.  Зріст страусів від голови до п’ят – 2,7 м, а вага – до 90 кг.

Існує повір’я , що наляканий страус ховає голову в пісок. Насправді страус, тікаючи від хижака, раптово лягає й витягає шию, тісно притискаючи голову до землі так, що її майже не видно, і завмирає. Хижак, не знаходячи здобичі, вважає ,що вона зникла, розгублюється та припиняє переслідування. Якщо ж він підійде до зачаєного птаха, страус миттєво схоплюється й біжить з тією самою швидкістю.

 Ківі – нелітаючий птах, завбільшки з курку ( 30-35 см зріст, до 3,5 кг – вага ). Мають недовгі крила. Під густим пір’ям їх не видно – здається ,що ківі безкрилі. Живуть у лісах, удень сплять  у норах, а вночі шукають плоди, комах та хробаків. Нюх мають чудовий. Вони встромлюють довгі дзьоби в грунт  і ніздрями на кінчику дзьоба винюхують комах.  Ківі зазвичай відкладає одне яйце. Його висиджує самець, який виховує та годує пташенят.

Какапо – нелітаючі папуги , довжиною – до 60 см, вага – до 2 кг. Живуть у густих лісах , бродять ночами в пошуках плодів і насіння. Гніздяться у щілинах скель, в норах або під корінням.  Какапо є легкою здобиччю котів та собак. У неволі не розмножуються.

Папуги – одні з найрозумніших птахів. Найрозумніші папуги – мешканці Південної Америки – какаду, ара, амазони, сірі африканські жако. У середньому папуги живуть до 50 років.. Папуги вчаться одне в одного, набираються досвіду та передають його молодому поколінню.

Найпопулярніший вид домашніх папуг – хвилясті папужки. Вони мають невеликі розміри – до 20 см із хвостом. Трохи більші папуги – корели( німфи ). Корели не тільки можуть говорити, а й добре наслідують спів птахів за вікном.

Більшість птахів літають, але літають вони по-різному. Одні , наприклад кури, можуть лише перелітати з місця на місце . Інші, хоч і здійснюють тривалі перельоти, але більше прив’язані до землі або до води.

Альбатроси підкорили дві стихії – океан і небо. Вони літають над водою без жодного змаху крил.  Корм ці птахи добувають тільки в польоті, вихоплюючи з води рибу та кальмарів. Іноді вони пірнають по здобич, а потім злітають із нею в повітря.  Альбатроси або літають у небі, або відпочивають на воді, а на суходолі тільки вирощують потомство. Для виведення і виховання єдиного пташеняти витрачають майже цілий рік. Розмножуються ці птахи лише раз на три роки, перше потомство виводять у 7-річному віці.

Американський кондор – найбільший хижий птах світу. Розмах його крил –   3 м. Ширяючи в повітрі над горами й рівнинами, майже не змахуючи крилами, кондор видивляється на землі їжу –  туші мертвих тварин. Побачивши бажане, кондор знижується, кружляючи в повітрі  по кругу. Але голодний кондор може напасти й на живу здобич ( баранчика чи дитинча дикої свині ).

Колібрі – найменші пташки у світі, розмір коливається від 5,7 до 20 см, а вага – від 2 до 15 грам. Живляться переважно нектаром. Колібрі зависає над квіткою, занурює дзьоб у її чашечку , й п’є нектар. Своїми дрібними крильцями колібрі махає дуже швидко, робить близько 50 змахів крил за секунду !. Через таку частоту рухів у польоті не видно крил. Від частого махання крил в колібрі добре розвинулися потужні м’язи.

У болотах Африки живе птах китоголов. Це родич лелекам і чаплям, але зовсім не схожий ні на тих, ні на других через те, що має величезний дзьоб.  Дзьоб настільки великий та важкий, що навіть товста шия не витримує такий тягар , тож дзьоб опиняється на грудях птаха.  Харчуються рибою протоптер – це єдина їжа китоголова, таким дзьобом йому важко добувати собі інший корм.

Єдиний птах , пташенята якого мають кігті на крилах – гоацин. Цей птах живе в джунглях  південно – американської річки Амазонки. Гоацин – дуже давній птах. У пташенят цих птахів назовні стирчать по два великі кігті на кожному крилі. Ще не вміючи літати, пташенята вилазять із гнізда, яке завжди розташоване над річкою . Пташенята чудово плавають , загрібаючи лапами та крилами. Щойно пташенята навчаться літати, кігті зникають.

Гоацини їдять листя вічнозелених рослин. Воно дуже тверде, його важко перетравити. Проковтнута зелень потрапляє в перший шлунок – зоб, кишеня в горлі птаха. Там починається обробка їжі. Стінки зоба , наче тертушки, перетирають тверде листя в кашку. У справжній шлунок потрапляє їжа у вигляді кашки.

У гірських печерах Південної Америки гніздяться дивні птахи – гуахаро. Щойно посутеніє , сотні цих птахів залишають печери та вирушають на нічний промисел. Гуахаро дуже погано бачать  в темряві. Зорієнтуватися в просторі їм допомагає ехолокація. Літаючи, постійно видають ледь чутні посвисти й ловлять відбиті звуки, за якими й орієнтуються. Повертаються назад до своїх печер уже під ранок і починають годувати своїх пташенят , відригуючи частину нічної здобичі.

Марабу – кумедний африканський лелека. Живе в сухій савані, поїдає стерво. Його потужний дзьоб дробить кістки і відриває шматки від туш.  Дзьобом марабу відганяє інших падальників. Довжина дзьоба становить близько 30 см. Коли марабу відпочиває , важкий дзьоб лежить на особливій подушечці зі шкірних складок на шиї.

Пелікан – єдиний птах із « мішком » під дзьобом для зберігання здобичі. Ці птахи мають незграбний вигляд : маленька голова, довга шия, куце тіло, короткі лапи, довжелезний широкий дзьоб. Пелікани чудові літуни, вмілі плавці , спритні рибалки.  Плаваючи по воді, пелікан вишукує рибу, опускає голову у воду і вихоплює здобич.

Піддзьобок пелікана – це кісткова рамка для великої шкіряної торби, у яку птах складає здобич. Прилетівши до гнізда на березі, пелікан широко розкриває дзьоб, і малята швидко розхапують здобич, засовуючи голови глибоко в рот годувальнику.

Пташині пера за всіх часів і народів були прикрасами. Один з найвідоміших   « постачальників » таких прикрас є павичі. Головна прикраса павичів – « хвіст », який насправді не хвіст, а видовжені покривні пера спини, надхвістя. Справжній хвіст павича такий самий, як у всіх птахів: невеликий, непоказний і ховається під розкішним надхвістям. Пера надхвістя виростають до 160 см, і кожне з них на кінці прикрашене плямою – « очком ».

Улітку павичі починають часто і голосно кричати . З настанням сезону дощів у павичів починається сезон весіль. Павичі – самці розгортають віялом надхвістя перед своїми менш ошатними подругами.

Найдовші й найширші пера – хвостові пір’їни чубатого аргуса.  Аргус має особливі крила. Якщо в усіх птахів найдовші пір’їни – на крилах , то в аргуса все навпаки. При основі крила аргуса ростуть величезні оздоблені пір’їни – це найдовші та найширші махові пера в пташиному світі. Для польоту такі крила незручні, тому літає аргус мало. Але такі крила у нього не для польоту, а щоб краще приваблювати самок.

Будівельною майстерністю славиться скромна аргентинська пташка рудий пічник . У сезон дощів на гілках дерева або на даху будинків ліпить із розмоклої глини гніздо – велику овальну « піч » із вузьким вхідним отвором. «Піч» має вагу 4-7 кг. Вхід веде в спіральний коридор , що закінчується гніздовою камерою. Висохле гніздо стає твердим , як камінь. У ньому ростуть від 2 до 6 пташенят.

В африканській савані живе дивний птах – секретар. Він є родичем орлів та яструбів і всім схожий на них – тільки ноги має довгі, як журавель. Цей невтомний пішохід крокує саваною, здіймаючись на довгих ногах над травою й виглядаючи у ній здобич. Гучно крокуючи, птах лякає дрібноту. Помітивши ящірку або змію, секретар забиває здобич сильними ногами. Щільна луска на ногах птаха захищає його від отруйних укусів . Африканці дуже цінують як борця зі зміями.