«Доля «говорющої» риби у світі» (до аналізу казки-притчі Емми Андієвської «говорюща риба»). 6 клас

Онищенко Л. В., учитель української мови і літературиОнищенко Л. В.,
учитель української мови і літератури гімназії № 9 м. Кіровограда Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель

«Доля «говорющої» риби у світі» (до аналізу казки-притчі Емми Андієвської «Говорюща риба»). 6 клас

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Е. Андієвської; з’ясувати казково-притчевий жанр твору, особливості його композиції, удосконалювати навички аналізу сюжету та сюжетних деталей художнього твору; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять, спостережливість, формувати критичне мислення, світогляд школярів; сприяти вихованню поваги та розуміння унікальних, виняткових людей.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

Прийоми роботи: навчальний діалог, «вислови власну позицію».

Епіграф: Спочатку було Слово… Біблія

  Хід уроку

І. Організаційний момент.

Шановні діти! Сьогодні до нас на урок завітали гості. Подивіться на них, посміхніться їм

  • Яким ви бачите сьогоднішній урок?
  • Якими ви бачите себе на уроці?

Сподіваюсь, у нас все буде добре.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Сьогодні ми з вами знайомимося із твором письменниці-емігрантки родом із України Емми Андієвської «Говорюща риба». Маємо з’ясувати незвичайність жанру та образів цього твору.  Тема нашого уроку звучить так: «Доля «говорющої риби» у світі», а епіграфом до уроку взяті слова з Біблії «Спочатку було Слово…». Як ви їх розумієте? (Все починалося зі слова. Бог Словом створив світ і людину. Людину від тварини відрізняє здатність говорити, і могутність слова здавна використовувалася нею. Ми можемо словом вилікувати і вбити, подарувати щастя або горе…)

Сьогоднішнім уроком ми маємо дати відповідь на запитання «Чи зможе чужий серед своїх стати своїм серед чужих?»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.

  • Скажіть, ви любити море? (Так.)
  • За що? (Воно дарує радість, насолоду, спокій.)
  • Яким ви його бачите? (Барвистим, сповненим життя, риб, іноді неспокійним, бурхливим.)

Сьогодні ми поринемо у глибини морів (справжнього і людського), які нам «вималювала» Емма Андієвська.

IV. Сприймання та засвоєння нового матеріалу.

  1. Розповідь учня про Емму Андієвську.

(Це може бути електронна презентація або ж повідомлення про основні події з життя та творчості Емми Андієвської).

Говорюща рибаГоворюща рибаГоворюща рибаГоворюща риба

  1. Підготовка до сприймання казки-притчі. Пояснення вчителя.

У Емми Андієвської є цикл не зовсім звичайних казок-притч, об’єднаних спільним початком і закінченням. Вони були опубліковані у 2000 році. Ця збірка казок містить 18 оповідей. Вони об’єднані обрамленням-зв’язкою: шакал та консервна бляшанка розповідають один одному «казки», кожна з яких закінчується тим, що казкарі коментують її, роблять висновки із почутого таким чином, що їхня мораль (висновок) є різною (а часом навіть протилежною), але суперечка до кінця ніколи не вирішується. Цим автор дає зрозуміти, що ми, читачі, маємо право на власні висновки, і будь-який з них буде вірним.

  • Ми можемо сказати, що «Говорюща риба» – це казка? (Учні доводять це твердження. Так, тому що у творі риба говорить, ходить, приймає рішення).

Дослідники помітили у цих казках великий моральний заряд і наявність повчання (моралі), як і у байці. Це дає підставу говорити про притчевість цих творів, адже притча – це невелике оповідання, яке місить повчання в алегоричній формі.

Алегорія (гр. allegoria – iносказання) обpаз, в якому все зобpаження має пеpеносне значення, виpаження iдеї в пpедметному обpазi: лисиця хитpiсть, осел тупа упертість, вовк хижацтво).

Притча схожа на байку, однак вона зображує ситуацію таким чином, що торкається проблем моралі, загальнолюдських законів. Вона часто служить для прямої настанови читачу щодо поведінки, вчинків.

  • Хто, на вашу думку, є алегоричними персонажами у «Говорющій рибі»? (Говорюща риба, риби, рибалка, жінка).
  • У чому полягає алегоричність їхніх образів?
  • Проаналізувавши казку-притчу, ми з вами ще повернемося до розгляду цього запитання.
  1. Бесіда за питаннями та завданнями:
  • Вам сподобався твір? Чим? (В ньому письменниця показала незвичайний морський світ; дуже засмутила кінцівка; невиправданими є вчинки чоловіка та його жінки тощо.)
  • Що здалося дивним? Незрозумілим? (Риба ходить, розмовляє; людська байдужість.)
  • Зачитайте, де народилася говорюща риба («Серед табунів мовчазної риби…»).
  • Чим вона відрізнялася від інших риб? (Тим, що вміла говорити.)
  • Що, окрім балакучості, мала говорюща риба? («Добре серце».)
  • Зачитайте, як їй жилося в морі? («Добре було гартись у хованки» серед коралових кущів; розповідала рибам жарти.)
  • Зачитайте, як «звучало» слово в морі («Кольоровими бульбашками рухається крізь воду».)
  • Ці бульбашки були кольоровими для всіх? (Ні, лише для говорющої риби, бо вони мали для неї значення, для інших вони були всього лише порожніми бульбашками).
  • Чому говорюща риба перейшла в інший табун? («Бачачи як батька й матір убиває неслава…», тобто через страждання батьків.)
  • Щось змінилося в її житті? (Нічого, бо в іншому табуні її також не розуміли.) Чому?
  • Зачитайте «суд над рибою». («Вся рибна громада після ще глибшої, ніж звичайно мовчанки…»)
  • Хто і де малював вирок? (Верховодки на верхніх верствах води.)
  • Чому? (У глибину суті проблеми ніхто не збирався заглиблюватися.)
  • За що ж її вигнали і куди? (Заважала рибам зосередитися, а це порушувало гідність риб’ячу; її боялися, отже, доля у риби була тепер одна –вигнання, еміграція.)
  • Чи ж справжньою є така гідність, якщо заради неї так просто вижити кожного, хто стане їй на заваді? (Ні, це говорить лише про боязнь «риб’ячого табуна» щось змінювати, дослухатися до чогось нового, незвичайного.)
  • Як жилося рибі на суші? Зачитайте. («З цих пір риба стала жити на березі…»)
  • Що сталося зі словами? («Вимовлені слова не лишали за собою найменшої бульки»)
  • Чому? (На землі слова – це звичне явище; на чужині слова звучать не так, як удома; слова перестали бути бульками і почали набирати сенсу.)
  • Чому риба так довго не наважувалася із кимось привітатися? (Боялася, що її знову не зрозуміють.)
  • Зачитайте знайомство риби і рибалки. («Побачила недалеко від себе рибалку, що відбився від гурту…»)
  •  Що можна сказати про чоловіка? (Неговіркий одинак серед багатьох рибалок.)
  • На чому виникає їхня дружба? (На взаємодопомозі, взаєморозумінні. Рибалка слухає розповіді риби, «риба допомагала рибалці вибирати нові місця для ловитви».)
  • Чи можна вважати дії риби зрадою по відношенню до своїх «сородичів»? (Питання дискусійного характеру, тому відповіді учнів можуть бути діаметрально протилежними. Так, адже вона залишилася рибою. Ні, бо її вигнали з моря, отже вона тепер була не «риб’ячого кола» і нікого не зраджувала.)
  • Знайдіть у тексті слова «…рибалка відчув, що ліпшого приятеля, ніж говорюща риба в нього нема й ніколи не буде…». Скажіть, чому чоловік мусить (а не хоче) показати своїй родині говорющу рибу? (Тому що цей приятель є не зовсім звичайним, і рибалка трохи його соромиться; щоб довести, що навіть у нього – неговіркого одинака – може бути друг.)
  • Риба збирається в гості до рибалки. Чому, на вашу думку, фраза «Я йду в гості до рибалки» повторюється двічі? (Невпевненість, риба сама себе переконує у правильності вчинку; риба радіє, що нарешті і її покликали в гості.)
  • З ким риба зустрічається у дворі рибалки? (З дітьми і з дружиною рибалки.)
  • Яке враження справили на рибу люди? («Дивні звички мають…, вони не вітаються і не помічають інших».)
  • Що можна сказати про жінку? (Увесь час говорить, не слухаючи і не чуючи інших; заклопотана хатніми (побутовим, примітивними, приземленими) справами.)
  • Чи можемо ми засуджувати жінку? (Питання дискусійного характеру, тому відповіді учнів можуть бути діаметрально протилежними. Так, адже вона вбиває живу істоту, не почувши її. Ні, адже жінка завжди була заклопотана, бо мусила доглядати сім’ю, крім того, рибалка не попередив її про незвичайність нового друга.)
  • А рибалку за те, що не попередив дружину? (Так, бо він забув, що його друг потребує особливого представлення, адже риба – не звичайний друг, не людина.)
  • Зачитайте, якою стала риба на сковорідці. («Глянув рибалка на сковорідку…»)
  • Чому саме жінка вбиває рибу? (Світ бездуховності вбиває все незвичайне.)
  • Що після цього сталося з рибалкою? (Постійно шукає свого друга; став одиноким, як і раніше.)
  • Як ставиться письменниця до своїх персонажів?
  • Кого, на вашу думку, зобразила автор в алегоричних образах риби й рибалки? («Незвичайних», невизнаних людей.)
  • А в образі жінки? (Примітивізм, бездуховність.)
  • Як ви тепер можете тлумачити епіграф? (Саме через те, що риба творить слова (говорить), вона гине; рибалка через свою мовчазність і невміння говорити з іншими втрачає друга; жінка через надмірну балакучість і невміння слухати вбиває рибу.)
  1. Порівняльна характеристика світів притчі.
  • У яких світах відбуваються події у казці? (Світ риб і світ людей.)
  • Розгляньте рисунок «Два світи у творі: спільне і відмінне» (рис. 1).
  • Яким для говорющої риби є світ риб? Світ людей?
  • Що спільного в обох світах?
  • Як, на вашу думку, чому немає відмінностей?
  • Як ви поясните стан, настрій риби, яка перебуває між двома світами?
  • Доповніть рисунок, зазначивши світ риби, зазначивши цитати із тексту.

Онищенко Л. В., учитель української мови і літератури гімназії № 9 м. Кіровограда То чи зможе чужий серед своїх стати своїм серед чужих? (Ні, тому що обидва світи є чужими, неприйнятними для говорющої риби – інакомислячої, унікальної особистості. «Говорющих риб», як правило, «жахаються» і соромляться, їх мають за божевільних, їх винятковість заважає і дратує.)

  • Хто в цьому винен? Відповідь на це кожен має свою.
  • Як вам здалося, ми розкрили тему нашого уроку?

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VII. Домашнє завдання.

  1. Знайти літературні зв’язки даного твору із творами світової літератури.
  2. Написати твір-мініатюру «Чи важко бути «говорющою» рибою?
  3. Доведіть, що твір «Говорюща риба» казка-притча.