ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ. ЗОБРАЖЕННЯ ТРАГЕДІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ З РІЗНИХ БОКІВ ЄВРОПИ

ОІН - АВАТАРКА-2Матяш Л. О.,
учитель зарубіжної літератури,
комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання
«Багатопрофільний ліцей-фізико-математична школа – 
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 18 – центр дитячо-юнацького виховання „Надія”»
Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

 

ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА У ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ. 
ЗОБРАЖЕННЯ ТРАГЕДІЇ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ З РІЗНИХ БОКІВ ЄВРОПИ
(К. І. Галчинський «Лист з полону», Б. Ш. Окуджава «До побачення, хлопчики…», 
Ю. Друніна «Зінка», К. Симонов «Чекай мене»)

Мета: проаналізувати майстерність поетів у зображенні жорстокості й трагічності війни, визначити провідні мотиви творів; розвивати вміння виразного читання поезій, формувати власну громадянську позицію, на зразках різних видів мистецтв показати важливе значення висвітлення війни, сприяти вихованню почуття обов’язку, патріотизму.

Тип уроку: урок вивчення й аналізу художнього твору.

Наочні засоби навчання: мультимедійна презентація, відеозаписи, репродукції картин О. Лактіонова, Ханса Ліске.

Хід уроку

(У ході уроку вчитель демонструє мультимедійну презентацію)

І. Актуалізація навчальної діяльності.

  1. Слово вчителя.

Тільки-но народжувався новий літній день. Це була неділя, 22 червня 1941 року. Аж раптом… Гітлер загарбав майже всі країни Європи і вдерся в нашу країну. Розпочалася Друга світова війна.

  1. Перегляд відеозапису про початок війни.

  • На захист своєї Батьківщини піднялися тисячі, мільйони людей.
  1. Перегляд відеозапису «До побачення, хлопчики».

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Бесіда.

  • Які у вас асоціації зі словом «війна»?

Учні складають асоціативний ряд: загарбання, руйнування, загибель, зло, смерть, насильство. Таким є ряд на початку уроку. Протягом уроку він доповнюється, а в кінці уроку є таким: зламані долі – подвиг – сирітство – зрада – вірність і кохання – «не жіноча справа» – чекання – віра (у перемогу, у кохання, можливо, навіть і у долю).

ІІІ. Оголошення теми уроку.

  1. Повідомлення учня дослідницької групи.

Учень-дослідник.

Сьогодні на уроці звучатиме поезія, присвячена Другій світовій війні («поезія, обпалена війною»). Слайд 1.

Автором поезії «До побачення, хлопчики» є відомий російський поет-бард Булат Шалвович Окуджава. Слайд 2.

Цей вірш поет написав у післявоєнний час, у 1958 році і присвятив його друзям з Арбату, які всі загинули на війні.

Майбутній поет Окуджава добивається дострокового призову в армію, і 18- річним потрапляє на фронт. Служив мінометником, стрілком радистом, був поранений і в 1944 році демобілізований. Працює учителем і починає писати вірші.

Значна частка власності лірики Окуджави написана враженнями військових років. Та це пісні й вірші не скільки про війну, як проти неї: «Я поранений нею протягом усього життя, і до цього часу ще бачу уві сні загиблих товаришів, згарища будинків, розкидану воронками землю… Я ненавиджу війну».

ІV. Аналітична робота над поезіями.

  1. Аналіз поезії «До побачення, хлопчики» Б. Окуджави.
  • Поезія була поділена на дві частини. Чому?
  • Друга частина звучала, як пісня, бо Б. Окуджава написав вірш, музику і сам виконував цю пісню. Такого поета ми називаємо поетом-бардом. Ця пісня стала популярним хітом. Як ви думаєте, чому?
  • До кого звертається автор?
  • Яке побажання висловлює? (Прохання, молитва, благання.)
  • Хто ще міг висловити таке побажання солдатам? (Мати, кохана, рідні.)
  • Поетові вдалося віднайти таке поетичне слово, що було в душі кожного, давало надію, спонукало до дії.
  • Визначте ключове слово. (Війна.)
  • Який епітет підбирає автор до цього слова? (Підла.)
  • Що ми можемо сказати про вік героїв?
  • Якими рядками автор стверджує, що війна – це не жіноча справа?
  • У вірші є повтори. З якою метою використовує їх поет? (Війна порушила хід звичайного життя – зробила хлопців та дівчат солдатами, позбавивши їх щасливого мирного життя. Він благає їх повернутися живими додому.)
  • Що доводилося долати на війні дівчатам?
  • Послухаймо, як про це розповідається в іншому поетичному творі.
  1. Виразне читання поезії Ю. Друніної «Зінка».
  2. Повідомлення учня дослідницької групи. Слайд 3.

Учень-дослідник.

Автором цього вірша є російська поетеса Ю. Друніна.

Я пішла з дитинства

У брудну теплушку,

В ешелон піхоти,

В санітарний взвод…

Становлення Ю. Друніної, як поета й особистості, відбувається на полях боїв.

17-річна дівчина зіштовхується з жахами війни, але вона не ламається, не гине, а виростає у великого поета – літописця жіночої частки на війні. Саме у 218 стрілецькій дивізії познайомилася вона з санінструктором Зінаїдою Самсоновою, якій і присвятила цей вірш. Зінаїда Самсонова загинула 27 січня 1944 року, посмертно удостоєна звання Героя Радянського Союзу.

Відгриміла війна. Ю. Друніна повертається з фронту живою, хоча кілька разів була поранена. Та знову і знову у своїх віршах повертається до теми війни.

Нікуди від минулого не дітися,

Знову війна стукається в душі до нас,

Обпалює, обпалює серце.

  1. Аналіз вірша «Зінка».
  • Які враження у вас від цього вірша?
  • Назвіть героїнь поезії. (Юлька, Зінка.)
  • Які слова вказують на те, що дія відбувається у воєнний час? (Шинель, атака, батальйон, солдат.)
  • Про що розмовляють героїні під час відпочинку? (Про рідну домівку.)
  • Прочитайте розповідь Зінки про її батьківщину. (Квашня – свежеиспечённый хлеб.)
  • Поясніть рядок вірша: «Знаешь, Юлька, я против грусти, но сегодня она не в счёт». (Зінка сумує за мамою, домівкою, а за вдачею Зінка весела.)
  • Які часи переживає батальйон, у якому служать героїні? (Становилось горше. В окружение попал под Оршей.)
  • Яка доля героїнь? (Зінка повела в атаку і загинула.)
  • З якою метою поет вдруге згадує про рідну домівку Зінки? (Про це згадує Юлька, бо вона зобов’язана повідомити матері про загибель Зінки.)
  • Доберіть синонім до слова Зінка (Зінка – світлокосий солдат.)
  • Чи можна вважати, що цей вірш є словесним пам’ятником Зінаїді Самсоновій? (Так, автору вдалося у поетичній формі розповісти про дружбу дівчат, їхні почуття та воєнне лихоліття.)
  1. Фронтові трикутники – листи. Слайд 4.
  2. Робота за репродукцією картини О. Лактіонова «Лист з фронту». Слайд 5.
  • Солдатські листи читалися цілими родинами, збиралися послухати і сусіди. Цій темі присвячена картина О. Лактіонова «Лист з фронту».
  • Як ви гадаєте, про що йдеться у листі, що його читає хлопчик?
  • Які деталі на картині на це вказують? (Веселі, усміхнені обличчя.)
  • Послухайте ще один лист солдата. Яким ви уявляєте автора цього листа?
  1. Виразне читання вірша «Лист з полону» К. Галчинського.
  2. Повідомлення учня дослідницької групи. Слайди 6, 7.

Учень-дослідник.

У автора цієї поезії було два імені, одне видумане, жартівливе – Ільдефонс, інше дане при народженні – Константи. Два імені для читача з’єдналися воєдино. Спочатку небагатьом було зрозуміло, що в польську літературу увійшов поет, котрому визначено було сказати в ній нове слово. Нове слово було почуте, коли Галчинського не стало. Через кілька років після смерті він заслужив визнання Польщі.

24 серпня 1939 року Константи Галчинський отримує мобілізаційну повістку. А вже 17 вересня він потрапляє в полон. Два вірші, датовані 16 вересня, – «Пісня про солдатів Вестерплятте» і «Сон солдата» – дружині поета Наталії передає один із друзів. А потім шестирічне табірне життя поета. Інколи до дружини, Наталії Галчинської, доходять вірші її чоловіка… Саме в таборі для військовополонених в 1942 році пише вірш «Лист з полону».

Кінець війни Галчинський зустрічає на кордоні Голландії. В літературних колах вже ходять чутки про його загибель. Знайомі в Італії по пам’яті збирають і видають том його віршів.

У 1946 році Константи Галчинський повертається на батьківщину та разом із родиною оселяється в Кракові.

  1. Робота за поезією К. Галчинського «Лист з полону».
  • Що можна сказати про автора цього листа? (Любляча людина, сильна духом.)
  • Чи повідомляє автор про своє перебування в таборі? (Ні, окрім назви.)
  • Чому звертається до образу коханої? Які слова віднаходить для цього?
  • Як ви розумієте останній рядок поезії?
  • Що для нього є кохана? (Вода, якої бракувало полоненому, рукавиці – тепло, про яке міг тільки мріяти.)
  • Образ коханої допомагає йому витримати жахливі умови табору для військовополонених.
  • Послухайте ще одне звертання солдата до коханої.
  1. Виразне читання вірша Костянтина Симонова «Чекай мене…» Слайд 8.
  2. Повідомлення учня дослідницької групи про історію написання вірша.

Учень-дослідник.

К. Симонов присвятив цей вірш актрисі Валентині Сєровій (серпень1941 року). Небагато друзів знали про існування цього вірша. Симонов уважав його дуже особистим. І тільки вмовляння друзів переконали поета опублікувати його у фронтовій газеті в лютому 1942 року. Вірш цитували бійці, надсилали додому рідним.

  1. Аналіз поезії «Чекай мене».
  • Яка головна думка?
  • Які рядки вказують на те, що чекати доведеться довго, невизначений час?
  • У чому таємниця виживання бійця на війні? Дайте відповідь рядком з поезії. («Просто ты умела ждать, как никто другой».)
  • На фронті вірш користувався величезною популярністю. Саме такий вірш потрібен був бійцям, які були далеко від рідних, коханих. Саме така поезія допомагає вистояти в нелюдських умовах.

Висновок. Вірш «Чекай мене» стає актуальним для бійців зони АТО та їхніх родин. Поетичне слово впливає на емоції людей, є своєрідним пам’ятником величі людського духу (у буденному житті не завжди рішучі та хоробрі.)

  1. Перегляд репродукцій картин Ханса Ліски. Слайди 9, 10.
  • Цікаво подивитися, якою бачили і зображували війну митці німецького Рейху. Ханс Ліска (1907-1984) – один із найбільш відомих німецьких художників Другої світової війни, який служив у той час у Вермахті. Розгляньмо декілька репродукцій його картин.

Звичайно, мистецтво Ліски повинно було відповідати очікуванням «вермахта», а саме: демонструвати міць і досконалість військової техніки, відвагу і сміливість арійських солдатів. Та у той час художник зміг створити дещо більш цінне, ніж пропагандистські плакати.

  • Якою постає війна на цих полотнах? Чи є в його творах мотиви, притаманні вищерозглянутим творам європейських поетів і художників. (Ліска впевнено показує реальну драму війни, її біль, страждання, відчай, напругу, хоробрість, почуття честі, яке відчували всі учасники війни, незалежно від того, під якими прапорами вони воювали та вмирали.)

(Використано матеріал уроку Добровольської О.В. «Друга світова війна у європейській поезії…»  – http://oin.in.ua/druha-svitova-vijna-u-evropejskij-poeziji-zobrazhennya-trahediji-druhoji-svitovoji-vijny-z-riznyh-bokiv-evropy/  )

V. Підсумок уроку. Слайд 11.

Підсумкова бесіда.

  • Розглянувши вірші про війну, які можемо зробити паралелі поезії?

Бійців закликали:

  • «будьте высокими»;
  • «не прячьтесь»;
  • «не жалейте себя»;
  • «не щадите себя»;
  • «ни пуль, ни гранат».
  • Які паралелі можна провести між віршами «Лист з полону» К. Галчинського та «Чекай мене» (своєрідний лист із фронту) К. Симонова?

Бійці чекали:

  • «прийди уві сні, кохана!»;
  • «скажи мені: „На добраніч!”»;
  • «жди меня, и я вернусь».
  • Який висновок можна зробити, дослідивши твори митців різних країн?

Мистецькі твори

  • впливають на емоції людей;
  • стимулюють до рішучих дій;
  • засуджують війну;
  • є своєрідними пам’ятниками величі людського духу;
  • це пам’ять нащадкам.

Так бережімо цю пам’ять, вивчаймо її і нехай вона буде засторогою для кожного з нас, духовним орієнтиром до збереження миру.

VІ. Домашнє завдання.

  1. Підготувати виразне читання поезії, яка найбільше сподобалася на уроці.
  2. Вивчити напам’ять вірш (за бажанням).
  3. Підготувати повідомлення про життя та творчість В. Бикова.