ЕЛЕМЕНТИ КОМПАРАТИВНОГО АНАЛІЗУ У ШКІЛЬНОМУ ВИВЧЕННІ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ ШКОЛЯРІВ

Елементи компаративного аналізу  - Небеленчук І.О.Небеленчук І.О.,
старший викладач кафедри теорії і методики середньої освіти
комунального закладу «Кіровоградський обласнпий інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», кандидат педагогічних наук

Елементи компаративного аналізу у шкільному вивченні
як засіб формування навчально-дослідницьких умінь школярів

У статті подано застосування елементів компаративного аналізу під час вивчення творів, що різняться за своєю родово-жанровою специфікою. Показано застосування елементів компаративного аналізу під час вивчення балад.

Ключові слова: елементи компаративного аналізу, порівняльно-історичне літературознавство, літературознавча компаративістика, компаративізм, діалог читача з твором, перекладні твори, оригінал, переклад, підрядник.

Актуальність проблеми. Однією із ліній Державного стандарту визначена компаративна [1]. Порівняльний аналіз сприяє «цілісності філологічної освіти школярів, формує гармонійно розвинену, інтелектуальну особистість» [11, с. 189]. Проте інколи у ході застосування елементів компаративного аналізу виникають труднощі. Переважно вчителі застосовують порівняння тем, героїв, мотивів. Частіше поза увагою залишається порівняння символів, деталей, елементів художніх творів. Тому покажемо застосування елементів компаративного аналізу на прикладі творів різних за родово-жанровою приналежністю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню компаративного аналізу присвячена низка матеріалів різного спрямування: філософські, літературознавчі, методичні, мистецькі.

Порівняльно-історичне літературознавство, як зазначає І. В. Папуша, виникло внаслідок закономірного розвитку теоретико-літературного мислення ХІХ століття [15, с. 55]. Підґрунтям порівняльно-історичного літературознавства стали праці Дж. Віко, Вольтера, Ж.-Ж. Руссо, Д. Дідро, Й. Фіхте, Й. Ґердера, Г. Ґеґеля, К. Сен-Сімона. Проте наукову основу літературознавчої компаративістики становлять праці Ф. Бальденспарже, П. Ван Тігема, М. Ф. Гюяра. У ІІ половині ХХ століття компаративізм набуває широкого розповсюдження. Автором статті зазначено, що у вказаний період «була обґрунтована концепція системного аналізу літературного процесу» [10, с. 74], ідеї якої знайшли втілення у працях М. Рильського, М. Конрада, В. Жирмунського, Д. Лихачова, М. Храпченка, Г. Вервеса, Д. Наливайка та інших.

Одним із напрямів застосування елементів компаративного аналізу в шкільному вивченні є робота над перекладними творами. Така робота запропонована в працях В. Бабенко, О. Приходько, О. Ніколенко. Питаннями застосування елементів компаративного аналізу творів у шкільному вивченні займаються науковці Л. Коломієць, Ж. Клименко, Н. Медвідь. Значна низка праць в аспекті досліджуваної проблеми належить автору поданої статті.

Мета статті: показати застосування елементів компаративного аналізу на прикладі вивчення окремих програмових творів; розкрити доцільність застосування зазначеного виду під час вивчення творів літератури, що різняться за родово-жанровою специфікою; показати застосування елементів компаративного аналізу на прикладі кількох варіантів перекладу.

Виклад основного матеріалу. Вивчення зарубіжної літератури передбачає роботу з перекладними творами. Тому доцільною буде робота, що спрямована на розгляд художніх творів у перекладах різних авторів.

Значущими в аспекті застосування елементів компаративного аналізу, а саме у роботі з перекладними творами, є розвідки Ж. Клименко. Науковець вказує на те, що «спілкування з іншими етносами сприяє формуванню й закріпленню національно-специфічного в культурі» [13, с. 63]. Однак, як зазначає дослідниця, в «ситуації контакту представників різних культур (зокрема, при посередництві перекладної художньої літератури) виникає значно більше труднощів, ніж при спілкуванні носіїв однієї культури (наприклад, автора й читача твору)» [13, с. 64].

Щоб відбувся діалог читача з твором і щоб реципієнт зрозумів автора, вчитель повинен сам знати культуру тієї країни, якій належить автор. Його мета, як зазначає Ж. Клименко, «створити емоційно-інтелектуальну атмосферу, яка сприятиме, по-перше, зацікавленню учнями чужою культурою, по-друге, налаштуванню їх на доброзичливе ставлення до неї, по-третє, полегшенню сприймання конкретного інокультурного твору» [13, с. 76]. Говорячи про значення перекладу під час вивчення світової літератури, науковець зазначає, що «учням доцільно репрезентувати різні рівні діалогу:

  • оригіналу й перекладу;
  • автора й перекладача;
  • перекладачів («естафета перекладів»);
  • перекладного твору й інокультурного читача;
  • оригінальної та перекладної літератури;
  • перекладної літератури та приймаючого суспільства» [13, с. 127].

Художньому перекладу, як зазначає науковець, властива особлива комунікативна модель. Указана особливість, на переконання дослідниці, «виявляється в тому, що певний переклад є діалогом двох культур – культури оригіналу й культури цільової літератури» [13, с. 24].

Тому важливим у процесі роботі над художнім твором є застосування елементів компаративного аналізу на основі порівняння оригіналу й перекладу, кількох варіантів перекладу або підрядника (порядкового перекладу твору, якщо твір ліричний або ліро-епічний) й одного варіанту перекладу.

Так, у програмі для 7 класу широко представлені твори ліро-епічного роду (билини та балади). Вивчення творів зазначеного роду потребує застосування таких елементів компаративного аналізу, як порівняння їх з історичними чи фольклорними джерелами, застосування різних видів бесід, спрямованих на розуміння історичної епохи, визначення характеру та вчинків героїв, мотивів їхнього вибору, знаходження відповідностей між художнім твором й історичним чи фольклорним джерелом. Під час вивчення «Пісні про віщого Олега» О. Пушкіна доцільно порівняти оригінал із перекладом, ілюстрації В. Васнецова з епізодами твору, окремі епізоди балади з уривком літописного джерела «Повість минулих літ» та інші.

Аналогічну роботу варто провести під час вивчення балади Ф. Шиллера «Рукавичка». Одним із аспектів компаративного аналізу є порівняння епізоду твору з уривком із книги письменника Сенфуа «Історичні нотатки про Париж». Після прочитання початку балади доцільною буде асоціативна бесіда, у ході якої учні визначають, втіленням чого є лев, тигр, леопарди та порівнюють їх з королем і його оточенням у різних варіантах перекладу. Для аналітичного опрацювання пропонуємо переклад балади Г. Кирпою, оскільки саме він, на нашу думку, більш яскраво передає конфлікт балади. Зазначений варіант перекладу доцільно порівняти із перекладом М. Ореста (поданий у підручнику). Зазначимо, що у перекладі М. Ореста не настільки є відчутним конфлікт, ніж у перекладі Г. Кирпи. Про це свідчить такий рядок: «В повітрі знов запахла кров». Звертають увагу слова «знов» і «кров». Слово «знов» вказує на те, що подібні дійства-ігрища із життям людей відбувалися не вперше. Вони є постійною розвагою короля. Слово «кров» вказує на жорстокість, криваве дійство і розправу. Переклад М. Ореста значно пом’якшений. Варіанти перекладів можна порівняти з підрядником, звертаючи увагу на окремі епізоди.

Вивчаючи баладу Р. Л. Стівенсона «Вересовий трунок», пропонуємо порівняти порядковий переклад, переспів С. Маршака і переклад Є. Крижевича [9]. Зазначимо, що порядковий переклад здійснено Дронь Ларисою Леонідівною, вчителем англійської мови Новгородківського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням предметів – центр довузівської підготовки», спеціалістом вищої категорії. Частково застосування авторських елементів компаративного аналізу щодо вивчення балади «Вересовий трунок» [9, с. 55-57] знайшли відображення у матеріалах Т. Козової «Орієнтовне поурочне планування уроків для 7 класу» // Зарубіжна література в школах України. – 2015. – № 7-8. – С. 56-57, а також унаочнено в таблиці, яка подана у зазначеному числі журналу на обкладинці 2 (таблиця є авторською: Небеленчук І. О. Застосування діалогових технологій навчання у курсу вивчення світової літератури : Методичні рекомендації. – Кіровоград : Видавництво КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2013. – 92 с. – С. 57). Учителі також детально можуть ознайомитися із роботою над баладою «Вересовий трунок» за посиланням: http://druk-koippo.edukit.kr.ua/vidannya_za_2013_rik/ (Небеленчук І. О. Застосування діалогових технологій у процесі вивчення світової літератури).

Застосування елементів компаративного аналізу покажемо на прикладі балади Й. Ґете «Вільшаний король» (балада за чинною програмою вивчається у 9 класі). Відомо, що в основу балади покладена данська народна пісня «Дочка лісового царя», перекладена німецьким філософом, письменником, перекладачем Й. Ґердером. У пісні розповідається про юнака, який їхав кликати гостей на весілля. Його шлях пролягав крізь ліс, де він побачив дочку Лісового царя, яка танцювала на галявині серед ельфів і фей. На прохання царівни танцювати з нею юнак відмовився, за що і був приречений на смерть. Російською мовою переклад народної пісні здійснив Л. Ґінсбурґ. У критичних матеріалах про перекладацтво читаємо про те, що «коли за переклад береться Лев Ґінсбурґ, то, немає сумнівів, що він буде достовірним». Беручи за основу сюжет пісні, Й. Ґете повністю перероблює зміст балади. На порівняння пропонуємо підрядник М. Цвєтаєвої, переклади Б. Грінченка та М. Рильського. Проаналізувавши переклад балади М. Рильським, доходимо висновку, що він має дещо ускладнену риму, не завжди однакову кількість складів у рядках, що є відступом від правил віршування.

Після прочитання підрядника та перекладів учням доцільно поставити запитання:

  • Чий переклад вам сподобався найбільше? Чому?
  • Порівняйте опис вільшаного короля у різних перекладах (зовнішність, деталі, слова, звертання до хлопчика).
  •  Як сприймає хлопчик обіцянки Лісового царя?
  • Порівняйте опис вільшаних королівен у різних перекладах. Як їх описують перекладачі та якими вони постають в уяві хлопчика?
  • Як сприймає батько слова хлопчика?

У ході аналізу перекладу балади Б. Грінченком можемо помітити, що рима правильна, вжиті пестливі слова (варто зазначити, що українська мова визнана однією з багатших мов світу за кількістю вживання пестливих слів): синку, личко, хлопчику, в матусі, таночок. Окрім того, Б. Грінченко надає зовнішності короля національних рис. Про це свідчать такі слова та вирази, як кирея, гаптовані злотом сорочки. Отже, можна зробити висновки, що зміст перекладу балади Б. Грінченка простий, милозвучний, тому легко сприймається й запам’ятовується.

Порівнявши переклад М. Рильського з підрядником М. Цвєтаєвої, помітимо багато спільного.

Наведемо деякі приклади:

М. Цвєтаєва

М. Рильський

Ночь

Час нічний

Отец с ребёнком

Батько, син малий

Полоса тумана

Туман

Много пёстрых цветов

Квіти прекрасні

У моей матери

Матуся

Много золотых одежд

У злото одягне

В сухой листве – ветер шуршит

Вітер колише в гаю гілля

Хоровод

Танок

Старые ивы серо светятся

Верби сивіють у далині

Сделал больно

Болюче обняв

Доскакал с трудом

Насилу доїхав

Ребёнок… был мёртв

У руках… мертвий… син

На відміну від підрядника М. Цвєтаєвої, де Лісовий Цар постає в короні й з хвостом, у перекладі М. Рильського бачимо «хвостатого пана». Учням можна поставити запитання: «Якщо це король, то чому він з хвостом? Кого нагадує такий король?» Учні 7 класу мають уявлення про міфологію. Доцільно нагадати ще раз міф про Пана і поставити такі запитання:

  • Хто такий Пан?
  • Яким його зображували?
  • Чому саме зображували з хвостом?
  • Як образ міфологічного Пана можна пов’язати з хвостатим паном з балади?

Ще одним видом роботи може бути відтворення зображуваного з позицій батька та сина:

Син

Батько

Король вільшаний

Вранішній туман

Надить вільшаний король мене

Вітер колише гілля

Королівни вільшані зійшлись

Верби сивіють у далині

 

Після зазначеної роботи учням доцільно поставити запитання: «Чого саме боїться хлопчик? Зробіть висновок і аргументуйте думку». Чому батько й син по-різному сприймають навколишню дійсність?» [16, с. 42-43].

Отже, порівнявши переклад М. Рильського з підрядником М. Цвєтаєвої, можемо стверджувати, що М. Рильський не лише передає зміст балади, але й темп, мелодику, форму, що наближує переклад до оригіналу. До того ж М. Рильський, на відміну від інших перекладачів, зберігає назву «Вільшаний король», так як у Й. Ґете. Підтвердженням цього можуть слугувати слова перекладача: «Перекладати треба на свою мову… так, щоб відчувався повів і колорит первотвору», «…щоб слова з багатих не зробилися убогі, / Щоб залишилась думка в них жива / І щоб душі поетової вияв / На нас, як рідний, з чужини повіяв».

Зазначенні рядки доцільно винести на обговорення перекладацьких творів і взяти в якості епіграфа у роботі з різними варіантами перекладу.

Можемо запропонувати учням самостійно здійснити порівняння балади на основі перекладів В. Жуковського («Лесной царь»), П. Куліша («Вільшаний цар»), Д. Загула («Вільховий король») та порівняти з музичним твором І. Шуберта «Лісовий цар» [16, с. 41].

Порівняння кількох перекладів здійснюємо під час вивчення хайку Мацуо Басьо в 6 класі. Для аналізу учням варто запропонувати хайку про крука в перекладі Г. Туркова, І. Бондаренка, А. Сіренка. Варто зазначити, що у всіх перекладах образ крука та гілки різний. У перекладі Г. Туркова крук сів на всохлу гілку. У перекладі І. Бондаренка гілка засохла. Голу гілку бачимо в перекладі А. Сіренка. Провівши аналітичну роботу, доходимо висновку, що всохла гілка та, що стала сухою, втратила вологу, зів’яла, а відтак загинула, стала мертвою. Засохла гілка – це слабка, в’яла, хвороблива гілка. Вона може відродитися завдяки достатній кількості вологи, сонця, тепла, а може й загинути. Гола гілка – без листя, однак вона жива. Різне навантаження несе і слово крук: «сів ночувати крук», «крука притулок», «крук самотній».

Аналітична робота передбачає такі запитання та завдання:

  • Про кого розповідається в хайку?
  • Де знайшов собі притулок крук?
  • Чим є гілка для крука у кожному з перекладів?
  • Яким є стан крука?
  • Чим, на вашу думку, відрізняються вирази «сів ночувати крук», «крука притулок», «крук самотній»?
  • У яку пору він сів на гілку?
  • Якою є ця гілка?
  • Чим відрізняється вираз «глибока осінь» від «осіннього вечора»?
  • Якими ви уявляєте глибоку осінь, осінній вечір?
  • Кого нагадує крук? Відповідь аргументуйте.
  • Яким настроєм пройнятий кожний із перекладів?
  • Який переклад створює найбільш гнітючий настрій? Чому? Думку аргументуйте.
  • За допомогою пензлика і фарб передайте настрій кожного перекладу. Обґрунтуйте ваш вибір фарб [9, с. 335-336].

Такий вид роботи спрямовує на роздуми, сприяє вдумливому прочитанню хайку, переосмисленню життєвих цінностей, розумінню його глибинного смислу, творів японської поезії.

Ми подали лише незначну частину навчального матеріалу, який може використати вчитель під час застосування елементів компаративного аналізу у процесі вивчення творів зарубіжної літератури. Проводячи уроки такого типу, учитель повинен пам’ятати про психолого-педагогічні та методичні умови застосування елементів компаративного аналізу. Так, О. Куцевол пропонує такі умови:

  • достатній рівень усвідомлення теми та ідеї твору, що стане підґрунтям для порівняльного аналізу явищ різнонаціональних культур;
  • актуалізація необхідних для порівняння знань і опора на вміння та навички, набуті на уроках зарубіжної й української літератур;
  • встановлення зв’язку нового матеріалу з раніше вивченим;
  • активне залучення таких прийомів мислення учнів, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення;
  • орієнтація школярів на розв’язання проблемних і дослідницьких завдань;
  • систематичне порівняння художніх явищ різнонаціональних літератур, а не епізодичне звернення до зіставлення деяких творів;
  • урахування вікових можливостей пізнавальної діяльності учнів, а також індивідуальних особливостей їхнього читацького сприйняття [14, с. 3].

Висновки. Порівняння образів героїв, репродукцій картин з епізодами твору, виразне читання й обговорення образів природи сприяють відкриттю нових граней твору під час його аналізу, детальнішому засвоєнню його змісту, більш глибокому проникненню в смислову тканину, усвідомленому прочитанню. Застосування елементів компаративного аналізу у процесі роботи над художніми творами є досить важливим. Учні не лише аналізують твір, а й вчаться розуміти позицію автора, його творчий задум, вступають в діалог не лише з автором, а його епохою, культурою, що створює передумови до «відкритого» діалогу.

Проілюстрована детальна робота з творами сприяє формуванню читацької позиції щодо оригіналу, усвідомленню ролі перекладача, завдяки якому учні дізнаються не лише про своєрідність твору, а й національні особливості певного народу, пізнають культуру іншої країни.

Після детального обговорення балад, порівняння їх з історичним джерелом учні краще усвідомлюють середньовічні закони, історичні події, що зображені в баладах, традиції народу, розуміють зміст прочитаного, самостійно роблять висновки щодо загальнолюдських якостей, моральних вчинків людей.

Такі види навчання, як робота над заголовком балади, порівняння балад з історичними чи фольклорними джерелами та інших сприяють закріпленню знань учнів про жанрові особливості балади, її різновиди, пригадуванню прізвищ письменників, які створювали балади, кращому запам’ятовуванню не лише фактів життя, а й назв балад, розширенню кругозору, читацького сприймання вказаного жанру і загалом поглибленню знань про ліро-епічні твори.

Матеріали статті не вичерпують усіх можливостей у застосуванні елементів компаративного аналізу. Робота з перекладними творами є одним із варіантів. Застосовуючи елементи компаративного аналізу, учитель може спонукати учнів порівнювати певний твір із міфами (Г. К. Андерсен «Снігова Королева» – міфи, перекази, легенди Скандинавії «Льодяна Діва», «Легенда про Сніжну Діву» та інші), із віршем І. Небеленчук «Казки Андерсена» [8]; твір із народними переказами, піснями, думами, що відображають події минувшини (М. Гоголь «Тарас Бульба»), із репродукціями картин «Зустріч Тараса з синами» і «Повернення з бурси» Т. Шевченка і П. Соколова, віршем К. Сімонова «Тарас Бульба», з ілюстраціями художників Є. Кибрика, Д. Шмаринова і М. Дерегуса, із малюнками із текстовою характеристикою героїв і власним уявленням про них, уривки одного й того самого твору в різних редакціях (М. Гоголь «Тарас Бульба» – опис світлиці в І і ІІ редакціях) із описом світлиці із незакінченого роману М. Гоголя «Гетьман», із новелою П. Меріме «Матео Фальконе» (урок додаткового читання) [11], твори різних літератур (Джек Лондон «Любов до життя» – О. Довженко «Воля до життя» – вірш І. Небеленчук «Любов до життя») [2], мову, вчинки, дії героїв (байка «Вовк і «Ягня» у викладі Езопа, Бабрія, Федра, Леонардо да Вінчі (варіант «Лев і Ягня»), А. Крилова, Л. Глібова) [5; 7; 10; 12], твір із міфами, легендами, переказами [3; 4], твір із авторськими віршами (вивчення міфів, казок Г. К. Андерсена, п’єси-казки «Дванадцять місяців» С. Маршака, оповідання «Любов до життя» Джека Лондона, роману «Чума» А. Камю) [2; 6; 17] та інші.

Список використаних джерел

  1. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392): (освітня галузь «Мови і література»).
  2. Зарудня І. (Небеленчук І. О.). Вивчення оповідань «Воля до життя» О. Довженка та «Любов до життя» Джека Лондона крізь призму навчального діалогу / І. О. Зарудня // Українська література в загальноосвітній школі. – 2010. – № 5. – С. 21-24.
  3. Зарудня І. О. (Небеленчук І. О.). Витоки народно-фольклорних традицій і слов’янської міфології «Вечорів на хуторі біля Диканьки» М. Гоголя / І. О. Зарудня / Література та культура Полісся. – Вип. 50: Творчість Гоголя: поетика, стиль та мова творів письменника / Відп. ред. і упорядник Г. В. Самойленко. – Ніжин : Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2009. – С. 22-31.
  4. Зарудня І. О. (Небеленчук І. О.). Виявити риси міфотворчості в романі «Пан» К. Гамсуна означає збагнути його суть (Два уроки-діалоги за цим романом) / І. О. Зарудня // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2008. – № 3. – С. 51-56.
  5. Зарудня І. О. (Небеленчук І. О.). Від слова до розуміння. Методичні рекомендації, матеріали до уроків (3 досвіду роботи): Збірник для вчителя / І. О. Зарудня. – Кіровоград, 2003. – 174 с.
  6. Зарудня І. О. (Небеленчук І. О.). До змісту роману – через осмислення особливостей його художнього простору, часу та системи символів (Урок аналітичної роботи за романом «Чума» А. Камю / І. О. Зарудня // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2006. –  № 3. – С. 49-61.
  7. Зарудня І. О. (Небеленчук І. О.). Жертовне ягня в Езопа, Крилова, Глібова (Чому сила ірраціональна, а раціональність безсила?) / І. О. Зарудня // Зарубіжна література. –  2003. – № 35. – Шп. 10-12.
  8. Зарудня І. О. (Небеленчук І. О.). Зарубіжна література. 5 клас. Конспекти уроків. – Тернопіль : Мандрівець, 2008. – 288 с.
  9. Зарудня І. О. (Небеленчук І. О.). Застосування видів і форм діалогового навчання у методиці викладання літератури / І. О. Зарудня // ІІІ Міжнародні севастопольські кирило-мефодіївські читання: збірник наукових робіт. – Том І. – Севастополь : «Гит пак», 2009. – 448 c. – С. 328-338.
  10. Зарудня І. О. (Небеленчук І. О.). Компаративний аналіз байки І. Крилова і Л. Глібова «Вовк і Ягня» / І. О. Зарудня // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»: Науково-теоретичний збірник. – Тернопіль: Видавництво Астон. – 2006. – 600 с. – С. 72-78.
  11. Зарудня І. О. (Небеленчук І. О.). Компаративний аналіз новели П. Меріме «Матео Фальконе» і повісті М. Гоголя «Тарас Бульба» / І. О. Зарудня / VIII Гоголівські читання: Збірник наукових праць. – Полтава : ПДПУ, 2006. – С. 154-163.
  12. Зарудня І. О. (Небеленчук І. О.). Міфи та байки на уроках зарубіжної літератури. 5-6 кл. / І. О. Зарудня. – Тернопіль : Мандрівець, 2005. – 76 с.
  13. Клименко Ж. В. Теорія і технологія вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноосвітньої школи: Монографія / Жанна Валентинівна Клименко. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. – 340 с.
  14. Куцевол О. М. Методика уроку компаративного аналізу / О. М. Куцевол // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2004. – № 10. – С. 2-4.
  15. Макаренко Л. В. , Наливайко Д. С., Папуша І. В. Компаративний аналіз / Л. В. Макаренко, Д. С. Наливайко, І. В. Папуша // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2004. – № 6. – С. 51-56.
  16. Небеленчук І. О. Застосування діалогових технологій у процесі вивчення світової літератури : Методичні рекомендації. – Кіровоград : Видавництво КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2013. – 92 с.
  17. Небеленчук І. Лицарство – чи то життєві ідеали, моральні цінності і честь, а чи?.. / І. Небеленчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2011. – № 6. – С. 22-26.

 

Додаток

Йде Пасербиця крізь глибокії сніги…

***

 

Йде Пасербиця крізь глибокії сніги,

Бо в ліс її послала злая мати.

Та чи знайдеш підсніжники серед зими?

Для їх цвітіння слід весни чекати.

 

І сил немає більше, та й метелиця

Збиває з ніг, штовхає в кучугури.

Доріжка місячна не стелиться.

Йде Пасербиця з кошиком понуро.

 

Ліс непривітний зимний сріблом виграє.

Та наче відблиски вогню палахкотять.

Через замети білі Пасербиця йде.

А навкруг вогнища чоловіки сидять.

 

Вклонилася низенько, привіталася,

Біля вогню затрималася трішки.

Брати над нею дружно посміялися:

«Чи по гриби прийшла, а чи по шишки?»

 

«Біля вогню так тепло, так привітно.

Та час уже й в дорогу вирушати.

А в ліс послала мати нерідна

Для Королеви квітів назбирати…»

 

Струмки побігли вмить, розтанув сніг,

Квітують проліски, усе бринить, співа.

Даруйте людям радість і добро, і сміх,

Тоді й для вас прийде серед зими весна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ірина Небеленчук

 

Казки Андерсена

Під покривалом навислої тиші

Приходить Олє до усіх малят.

Його казок чарівні дивовижі,

Мов лебеді,над світом знов летять.

 

В імператора серце так і квітне,

Коли співає пісню Соловей.

І смерть відходить уже непомітно,

Мов тінь чиясь, до відкритих дверей.

 

Щоб не здолали сніговії й грози,

Як Герда світ потрібно любити.

Тільки тоді гарячі чисті сльози

Крижинку в серці зможуть розтопити.

У слово складуться шматки льодяні,

І зникне відразу на світі зло.

Вічними будуть завжди на землі

Червоні троянди, любов і добро.

 

Його казок чарівні дивовижі

Усього світу полонять малят…

Стоїть ялинка у глибокій тиші,

І лебеді над містом знов летять.

 

                                     Ірина Небеленчук

 

Любов до життя

Вся суть життєвих наших істин

Лягає каменем на груди.

Підступність, блюдолизтво, підлість,

Як тінь, за нами йдуть повсюди.

 

По тілі б’ють, ламають руки,

Кидають камені у спину.

Від болю, відчаю, розпуки

Вбиває хтось в собі людину.

 

Доносить, зраджує, плазує,

Лакейства заслуживши чин.

За гріш становище купує,

Продавши совість за алтин.

 

І як би тільки не шмагало

Нещадно батогом життя,

Упертим будь і нездоланним,

Піднявшись сходами буття.

 

Хоч руки й ноги мов окуті,

На світло вийди із пітьми.

І розірвавши смерті пута,

Іди, повзи, але живи.

 

Лиш уперед – нікому не спинити,

І досягти високої мети,

Любити життя, воліти жити.

Жити! Здолавши смерть, перемогти!

 

                                          Ірина Небеленчук

 

***

Здається, наближається чума.

Я бачу місто у вогні.

І виходу ніякого нема.

Хто ж виживе у цій війні?

 

Війна… Чума… Іще страшніше

Гуркочуть на землі громи.

Фашисти звірствують лютіше.

Безвихідь… Темрява… Щури…

 

Коли ж то знов проблисне світло

Крізь товщу хмар, потік дощів?

Чи звільниться алжирське місто

Від пошесті бридких щурів?

Коли мине оте нашестя,

Ота навала чумова?

Чи повернеться людям щастя,

І чи настане знов весна?

 

Усе змішалось в коловерті

І виходу з пітьми нема.

Все місто на порозі смерті.

Війна?.. Чума?.. Війна – чума…

 

 

 

 

 

                            Ірина Небеленчук

 

 

***

Як дивна музика Орфея,

Звучить відлуння давнини.

В обіймах лагідних Морфея

Щось марять дочки і сини –

 

Нащадки грізного Зевеса,

Що із Олімпу позира

І кара враз чия небесна

Титанів дужих настига.

 

Чи уродило добре поле,

Чи зеленіє густий ліс –

Цьому сприяла ясночола,

А ще тому, щоб колос ріс

 

Тобі, Деметро, наша ясна,

Усі ми дякуєм за це.

Нехай зоря твоя не згасне,

Достаток людям хай несе.

 

І сняться всім живим створінням

Зірки, будинки і човни,

Що упродовж століть нетлінних

Не зникли із землі вони.

 

Та дивна музика Орфея

Звучить у серці знов і знов…

Хай буде більше Прометеїв,

Щоб не загас життя вогонь.

 

                             Ірина Небеленчук