ЕЛЕМЕНТИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ

 

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ    Іващенко Наталія Василівна
    спеціаліст відділу освіти, культури, сім'ї,
    молоді та спорту Миколаївської міської ради,
    вчитель хімії першої кваліфікаційної категорії
    Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2
    Миколаївської міської ради Слов´янського району Донецької області

 

    ЕЛЕМЕНТИ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ

   Анотація. 
  
Статтю присвячено проблемі використання елементів національно-патріотичного виховання на уроках в закладах загальної середньої освіти, зокрема на уроках хімії. На основі аналізу, узагальнення й систематизації навчальних планів і програм з хімії у 2017-2018 навчальному році висвітлено основні засади вивчення програмних тем, які у своїй єдності та безперервній взаємодії становлять передумови формування основних компетенцій учня за допомогою елементів національно-патріотичного виховання.

Ключові слова: національно-патріотичне виховання,  патріотичні цінності, концепція, українські вчені-хіміки, метали, сплави.

Патріот української землі Д. Павличко писав у свій час: «Вітчизна — ось і альфа, і омега!»

 

 

    На жаль, далеко не всі наші співвітчизники думають саме так. У новітній історії України відбулися доленосні зміни – в один прекрасний день пішли в небуття принципи комуністичної моралі, стали історією комсомольські та піонерські організації, Павка Корчагін і Молода гвардія. В цьому виховному вакуумі в молоді змінилися акценти в змісті понять «патріотизм», «рідна країна», «рідний край».
    В Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді зазначено, що «в сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування до європейської спільноти, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток Української держави» [1].
    Сьогодні дуже багато молодих талановитих людей залишають Україну в пошуках кращого життя. Багато в цьому питанні, звичайно, залежить від політики країни, але в будь-який час педагоги були справжніми патріотами та сіячами зерна патріотизму в душі молодого покоління.
      Одним з компонентів шкільного виховного процесу є національно-патріотичне виховання. В процесі знайомства з літературою, народною творчістю, історією, традиціями, іменами людей, які втілюють в собі національне надбання України, в учнів формується почуття гордості за свою країну та її народ, виникає відчуття співучасті з усім, що відбувається. Згідно методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України «необхідно у навчання включати відомості про сучасні досягнення українців у різних галузях науки, викликаючи тим самим гордість за геніїв свого народу та націю в цілому» [2]. Саме тому багато уваги в розповіді вчителя приділяється окремим фактам з біографії великих українських вчених: Вернадського В.І., Зелінського М.Д., Пилипенка А.Т., Горбачевського І.Я., Яцимирського К.Б. та багатьох інших. При цьому завжди підкреслюється їх приналежність Україні, звертається увага на те, що поряд з видатними вченими інших країн, які зробили незаперечний внесок в розвиток хімії в світовому масштабі, біля витоків світової хімії як науки стояли й українські вчені. Саме тому в учнів виникає цілком природне почуття гордості за свою країну і своїх великих співвітчизників. Однак, для формування стійкого почуття патріотизму цього, на жаль, недостатньо, потрібні нові приклади з уже відомими й новими іменами.
    Так у роки Другої світової війни вчені-хіміки всю свою роботу направляли на розв’язання задач з оснащення армії сучасною зброєю, технікою, боєприпасами, паливно-мастильними матеріалами, допомагали в організації їх виробництва.
    В славетну історію перемоги над фашистськими загарбниками вписані імена В.І. Вернадського, М.Д. Зелінського та інших вчених, чия доблесна праця в ці грізні роки відзначена високими нагородами Батьківщини. Великі можливості для патріотичного виховання учнів на уроках хімії в 10 класі надаються при вивченні теми «Нітратна кислота та її властивості» (в ракетній техніці використовується як окисник, без її участі неможливо зробити кулі, снаряди, гранати, міни, торпеди). В 11 класі при вивченні теми «Багатоманітність органічних сполук, їх класифікація» надається загальна характеристика багатоатомним спиртам на прикладі гліцерину, аренам на прикладі толуолу, полісахаридам на прикладі целюлози (вибухові речовини при взаємодії з азотною кислотою, тринітротолуол використовувався партизанами в роки Другої світової війни).
    Наші молоді люди, вчорашні школярі, нерідко обирають для себе військову професію. Обирають свідомо, добре знаючи, що професія пов’язана з постійним подоланням труднощів та ризиком для життя. Швидке зростання технічної озброєності воїна ще більш, ніж колись, підвищує значущість формування таких якостей захисника Батьківщини, як колективізм, почуття ліктя, глибоке й усвідомлене розуміння військової дружби, як норми життєдіяльності воїна. Всі ці якості можна формувати на уроках хімії.
   При вивченні теми «Метали» в 10 класі можна дати короткі відомості про їх застосування у військовій справі та авіації. Алюміній, використовується в авіабудуванні, ракетобудуванні, з нього виготовляють супутники, тому його називають «крилатим». Магній, що горить білим сліпучим полум’ям, використовується в військовій техніці для виготовлення сигнальних і освітлювальних ракет, снарядів, запалювальних бомб. Без ванадію не може бути автомобіля та солдатської каски. Германій, здатний перетворити теплову енергію в електричну, використовувався в генераторах для живлення рацій партизанських загонів в роки війни.
    В сучасній армії таблетки гідриду літію служать льотчикам портативними джерелами водню, якими вони користуються при аваріях над морем: під дією води таблетки моментально розкладаються, наповнюючи воднем рятувальні засоби – надувні човни, жилети, сигнальні кулі-антени. Сталь з додаванням кобальту не розмагнічується навіть при високих температурах, тому вона служить матеріалом для виготовлення магнітних мін. Магній спільно з алюмінієм і титаном є основою для створення надлегких сплавів, що застосовуються при виготовленні корпусів і деяких деталей двигунів в авіабудуванні. Лопатки газових турбін і інші важливі деталі авіаційних двигунів виконані зі сплавів з додаванням нікелю, надійно працюють навіть при 10000С. Сплав міді з цинком (латунь) добре імітує золото, з нього роблять медалі та відзнаки.
      При вивченні теми «Застосування сполук неметалічних елементів. Поняття про адсорбцію. Принцип дії вогнегасника» можна заслухати повідомлення учнів про творця першого протигаза – Зелінського Миколи Дмитровича. Коли в Лондоні отримали перші протигази, англійські хіміки просто не повірили в геніальну простоту їх конструкції. Після випробування вони ретельно дослідили вміст коробок протигазу в пошуках особливого «секрету» Зелінського, проте у всіх випадках в коробках протигазів вони знаходили чисте деревне вугілля. Надалі конструкція вугільного протигаза 1916 року стала основою для створення всіх подібних іноземних конструкцій, у тому числі й сучасних вугільних фільтрів для сигарет. Винахід Миколи Зелінського міцно увійшов не тільки до воєнної, але й до виробничої практики. Пожежні, гірничорятувальні команди, робочі шкідливих підприємств усього світу користуються цим винаходом.
     В темі «Природні джерела вуглеводнів та їх перероблення» при розгляді процесів перероблення нафти можна також відзначити роль академіка М.Д. Зелінського в розвитку нафтохімічної промисловості в роки Другої світової війни. Завдяки його роботам з каталітичного перетворення циклічних вуглеводнів нафти був отриманий синтетичний бензин з більш високим октановим числом, ніж природний. Новий бензин дав можливість різко збільшити потужність моторів і швидкість літаків.
   Вивчаючи застосування синтетичних високомолекулярних речовин і полімерних матеріалів, можна відзначити, що багато полімерів використовують в конструкціях озброєння і військової техніки. Наприклад, пластмаси широко застосовують в ракетній техніці. У конструкціях повітряно-реактивних двигунів застосовують текстоліт, склопластик та інші композиційні матеріали.
     Слід зазначити, що відродження патріотичних цінностей в процесі навчання залежить не тільки від можливостей педагогів, а найголовніше від бажання виховати нове покоління справжніми громадянами країни, людьми з глибоким корінням, з розвиненим почуттям відповідальності перед Батьківщиною.

Список використаних джерел

1. Концепція національно-патріотичного виховання. Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015р. № 641.
2. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах. Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015р. № 641.