ФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ РОЗВИТКУ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЗДІБНОСТЕЙ ОБДАРОВАНОЇ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ У СЕКЦІЯХ ШКІЛЬНОЇ МАН

GrishinaГришина Наталя Олександрівна
заступник директора з навчально-виховної роботи
Созонівського навчально-виховного комплексу 
« Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад»

ФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ РОЗВИТКУ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЗДІБНОСТЕЙ ОБДАРОВАНОЇ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ У СЕКЦІЯХ ШКІЛЬНОЇ МАН

Анотація : одне з актуальних завдань сучасної школи — пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, спонукання до творчості, виховання школяра як життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань. Одним із провідних шляхів реалізації накреслених завдань є організація науково-дослідної діяльності школярів загальноосвітніх навчальних закладів.

Ключові слова: науково-дослідницька  діяльность, шкільна Мала академія наук учнівської молоді, наукове товариство учнів, педагогічна підтримка учнів у науково-дослідницькій роботі.

ВСТУП

Спрямованість сучасної освіти зумовлена необхідністю підготовки  майбутніх висококваліфікованих фахівців різних галузей науки, техніки, виробництва  і  відбита у низці державних документів, в яких визначено принцип єдності освіти і науки, реалізація якого передбачає  концентрацію сил і ресурсів на підготовку молодих науковців-дослідників як пріоритетної стратегічної мети освіти, створення науково-інформаційного поля для дітей, молоді і всього активного населення, інтенсифікацію наукових досліджень у закладах освіти, підтримку і стимулювання здібної молоді, формування змісту освіти на основі новітніх наукових та технологічних досягнень. Одним із провідних шляхів реалізації накреслених у них положень є організація науково-дослідної діяльності школярів загальноосвітніх навчальних закладів.

Про актуальність проблеми організації науково-дослідної діяльності учнів на сучасному етапі розвитку педагогічної науки і практики свідчить увага вчених до вирішення пов’язаних з нею питань. Так, теоретичні основи науково-дослідної діяльності розробляли Л.Байкова, В.Воробйова, Л.Гребенкіна, І.Зимня, Н.Кушнаренко, Л.Левченко, А.Лудченко, Г.Примак. М.Романова, Ю Туранов, В.Уруський, В.Шейко, О.Щербаков та інші вчені. В їхніх роботах висвітлюється сутність науково-дослідної діяльності, розглядаються її основні компоненти, аналізуються питання оцінювання результатів такої діяльності. Науково-дослідна  діяльність учнів загальноосвітнього навчального закладу – це складний багатогранний процес, для успішної реалізації якого потрібні певні організація та управління.

Протягом останніх років лунало чимало дорікань, що, мовляв, вживання слова «наука» стосовно школи дискредитує саме поняття про науку, адже школа за своєю суттю до наукової роботи не причетна. Але, якщо звернутися хоча б до тлумачного словника, стає очевидним, що поняття «наука» та «фундаментальна наука», яка дійсно за змістом та функціями відрізняється від загальної середньої освіти, ні в якому разі не слід ототожнювати. Взагалі, наука як система знань про закономірності розвитку природи, суспільства або мислення й є саме те, що дає учневі школа, адже шкільні предмети – цей є науки, які вивчає школяр. Можливо, більш містким та доречним терміном у нашому випадку був би термін «навчально-дослідницька робота», який можна зустріти в деяких з нечисленних джерел, присвячених нашій темі.

1.1. Створення системи науково-дослідницької діяльності учня та вчителя як шлях до оновлення світогляду учасників навчально-виховного процесу.

Розпочинаючи роботу по організації в навчальному закладі науково-дослідницької діяльності,  можна  виокреслили таке, певною мірою умовне, означення: наукова робота учнів – це системна навчальна та позанавчальна діяльність учнів теоретичного та прикладного напрямків у галузі науки, яка за формою та змістом відповідає творчому рінню навчальних досягнень.

Зрозуміло, що таке означення (як, мабуть, і будь-яке інше) не дозволяло встановити чіткої межі між педагогічною підтримкою науково-дослідницької  роботи (НДР) учнів та навчально-виховною роботою, і це цілком природно внаслідок щільного взаємозв'язку цих форм роботи.

Виходячи з цього, можна виділити дві основні форми НДР і методи їх реалізації (додаток 1), які визначають напрямки діяльності учнів. Переконана, що комплексна реалізація цих форм і методів передбачає створення системи організаційно-педагогічного забезпечення та підтримки НДР учнів, яка може мати твку структуру (додаток 2), яка презентує діяльність педагогів.

Схему створено за принципом “організаційний блок – напрями діяльності”. Розподіл напрямів за блоками є певною мірою умовним (так, наприклад, напрямок «Виїзні наукові школи» можна віднести як до блоку «Додаткова освіта учнів», так і до блоку «Науково-практична робота», а напрям «Методологічне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення» взагалі придатний до всіх оргблоків), але в основу такого розподілу напрямів за блоками покладено суто практичні напрацювання, з якими фахівці можуть сперечатися .

Для впровадження основних засад науково-дослідної роботи в школі треба здійснити ряд організаційно-методичних заходів. Почати слід з навчання членів педагогічного колективу навичок аналізу своєї діяльності. Виконанню цієї роботи великого значення надавав В.Сухомлинський, який неодноразово підкреслював, що вчитель, який оволодів цими навичками, вже досяг принаймні половини успіху.

Наступний етап проведення в школі двічі-тричі на рік методичного фестивалю, мета якого залучити якомога більше педагогів до активного використання в навчально-виховному процесі елементів інноваційних технологій, інтерактивних методик, тобто залучати їх до творчої діяльності. В процесі проведення методичних фестивалів учителі, що демонструють нові здобутки під час проведення уроків, виховних заходів, розповідають про використані нові, оригінальні методичні прийоми, тобто залучаються до творчої діяльності. Значну увагу необхідно приділяти теоретичному навчанню вчителів, організувати роботу проблемних семінарів, творчих груп тощо, всіма можливими засобами стимулюючи творчу діяльність. З метою самоаналізу роботи і підвищення ефективності педагогічної діяльності доцільно запропонувати вчителям відповісти на ряд запитань, які б наштовхнули, зацікавили, спонукали до думки про необхідність алучення учнів до науково-дослідницької роботи:

  • У чому сильна сторона вашої особистості? Що конкретно в своїй педагогічній діяльності вам вдається виконувати творчо?
  • Спробуйте охарактеризувати свою творчу лабораторію.
  • Яку конкретну пропозицію щодо розвитку педагогічної творчості у вашому колективі ви вносили на одному з педагогічних зібрань?
  • На якій ділянці педагогічної діяльності ви почуваєтеся невпевнено?;
  • У чому конкретно ви хотіли виявити свою педагогічну творчість?

Будь-яке творче починання педагога має бути науково обґрунтованим. Саме наука вкладає в руки вчителя обґрунтовану, вивірену цілісну методику творчої діяльності:

  • визначення проблеми, яка цікавить учителя, встановлення її актуальності, наукової новизни, практичної значущості;
  • вибір теми дослідження;
  • вибір об'єкта й предмета дослідження;
  • продумування провідної ідеї та задуму;
  • формування гіпотези дослідження;
  • постановка мети й робочих завдань;
  • вибір методів дослідження.

Сучасний заступник директора з навчально-виховної роботи, незважаючи ні на які турботи, зобов'язані мати особисту тему для дослідження, показуючи тим самим приклад колективу, і домагатися того, щоб кожен учитель працював над певною проблемою саме як дослідник. Саме заступник директора з навчально-виховної роботи у сільській школі  повинен керувати науково-дослідною роботою навчального закладу, повинен досягти достатнього рівня науково-педагогічної культури, стати ключовою постаттю у ствердженні справжнього дослідництва педагога і учня як важливого і незамінного компонента всієї освітньої системи (Додаток 3 -5).

Роботу щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями та науково-методичної роботи з вчителями задля розвитку компетентностей та здібностей учнів, підвищення рівня їхньої самостійності, творчості, розвитку педагогічної майстерності вчителів, їхніх здібностей, підвищення їхньої методичної, рефлексивної культури бажано проводити на засадах системного та програмно-цільового підходу, що передбачає:

  • розуміння наявності взаємозв’язку системи освітньої установи із зовнішнім середовищем – загальноосвітніми навчальними закладами, вищими навчальними закладами, науковими товариствами та установами тощо;
  • поділ цілого на складові елементи; визначення компонентів системи науково-дослідницької роботи – мети, змісту, засобів, діяльності керівників, вчителів, учнів;
  • виділення суттєвих (системоутворюючих) зв’язків, які існують між елементами системи;
  • формування уявлення про структуру й організацію власне науково-дослідницької роботи з учнями, яке ґрунтується на дослідженні елементів системи та зв’язків між ними;
  • управлінську діяльність керівника з впорядкування, вдосконалення зв’язків між елементами системи.

Дії вчителя  щодо організації науково-дослідної роботи учнів:

  • визначення мети і конкретних завдань діяльності щодо організації науково-дослідної роботи учнів та науково-методичної роботи вчителів;
  • системне і систематичне управління даним напрямом діяльності на діагностичній основі;
  • управління на демократичних засадах із залученням учителів до всіх етапів роботи – планування, організації, контролю, коригування, аналізу і т.д.;
  • розвиток зовнішньої мотивації вчителів та учнів – створення такого насиченого освітнього середовища, яке збуджує вчителя до розкриття його дійсних професійних можливостей та учня до прояву самостійного, творчого початку; наявність у цьому середовищі подій, що зможуть підштовхнути до кульмінацій у професійному та особистому розвитку; соціально-психологічне забезпечення організації науково-дослідницької роботи, яке виявляється у створенні системи моральних та матеріальних заохочень, наявності системи підвищення кваліфікації та педмайстерності вчителів, спеціально організованих методичних заходів з проблем вдосконалення наукової праці в школі, врахуванні психологічних особливостей та можливостей учасників навчально-виховного процесу при складанні плану наукової діяльності, оптимізації діяльності шкільних психологічних служб;
  • розвиток внутрішньої мотивації педагогів і учнів – мотивації досягнення, підвищення пізнавальної активності учнів та професійної активності педагогів; професійне цілепокладання та побудова свого професійного зростання за висхідним вектором; прагнення людини досягти максимального рівня на всіх стадіях розвитку; мотивація самореалізації; здібність сконцентруватися на цілі, самовідновлюватися в умовах морального і психологічного виснаження, прагнення до збереження й примноження своїх досягнень;
  • виявлення умов, що заважають оптимальній організації наукової діяльності учнів; консультування педагогів про можливі психолого-педагогічні технології, які сприятимуть розвитку компетентностей учнів, професійному зростанню самих педагогів; організація роботи вчителів з обміну досвідом роботи та різноманітних конкурсів науково-дослідницьких робіт;
  • координація планів роботи всіх структурних підрозділів і ланок навчально-виховного процесу: педагогічної і методичної ради, науково-дослідного товариства учнів і методичних об’єднань та творчих груп учителів, психологічної й медичної служб, науково-практичних семінарів, консультаційних пунктів тощо;
  • визначення показників оцінювання результативності управлінської щодо організації науково-дослідницької роботи учнів;
  • визначення шляхів доведення отриманих результатів діяльності до відома учнів і педагогів, стимулювання їх до самоаналізу та подальшого проектування власної діяльності в обраному напрямку;
  • стимулювання цілеспрямованого розвитку в педагогів інтрагенної активності , завдяки якій учитель активно працює, прагне до прийняття рішень та їх здійснення.

Модель педагогічної підтримки самореалізації творчого потенціалу учнів у науково-дослідницькій роботі

Мета, завдання

Педагогічні умови

Механізми виконання.

Самореалізація творчого потенціалу старших школярів:

Наявність комплексної Програми розвитку творчого потенціалу учнів:

Співтворчість учителів і науковців, звітність заст. дир-ра, наукових керівників

Креативні здібності і вміння:

Бачення і формулювання наукової проблеми; потужні мотиви до творчої діяльності

Висока працездатність, енергетична потужність. Готовність займатись дослідництвом; творче мислення; творче ставлення до професії; адекватна самооцінка

Наявність індивідуальної програми самореалізації. Навчання методам і прийомам дослідження, створення умов для самостійної праці, публікація результатів Розвиток творчих здібностей як провідна мета уроку, творчого гуртка, факультативу, виховного заходу

Ситуації успіху

Система заохочень

 

Спеціальний час для поглибленої творчо-дослідницької роботи.

 

Неперервність дослідницької роботи у системі "Школа-вуз"

Здібності до гуманістичного спілкування Організаторські здібності

Формування наукових гуртків за принципом референтних груп із спільними проф. уподобаннями зі змінами лідерів і чіткою відповідальністю, комунікативний тренінг

Реалізація наскрізної програми "Культура спілку вання" на рівнях: школа – клас – гурток – особистість; включення її в освітній процес

Творча ініціатива як здібність виходити за межі заданої ситуації і реалізувати власне ціле покладання

Надання можливості вільного обрання теми, змісту дослідження, корекції спільного проекту

Можливості і вміння захисту власних здобутків; поєднання керівництва і самоуправління

Спроможність створити творчі продукти

Конкурси, огляди, олімпіади,конференції публікації

Детальний план-календар, інструктаж, контроль

1.2. Організація науково-дослідницької роботи у секціях шкільної МАН.

Для розвитку науково-дослідницьких здібностей обдарованої учнівської молоді  велику роль відіграє Мала академія наук учнівської молоді, на яку покладено завдання забезпечити інтелектуальний розвиток молоді, її підготовку до активної наукової діяльності для подальшого самовизначення у майбутній професії. Дослідницька робота школярів у Малій академії наук – важливий компонент такого розвитку, а організація науково-дослідницької діяльності учнів в рамках МАН має свої особливості. Ця робота сприяє розвитку творчої особистості. Пізнавальний інтерес школярів стає основою позитивного ставлення до навчання, має пошуковий характер. Під його впливом в учнів постійно виникають запитання, відповіді на які вони повинні активно  шукати. При цьому пошукова діяльність відбувається із захопленням, відчувається емоційне піднесення, задоволення, радість від удачі. Пізнавальний інтерес також позитивно впливає на мислення, уяву, пам'ять, увагу.

На відміну від підготовки до олімпіад базових дисциплін – це довготривала і кропітка праця. І тому дуже важливо, щоб учень вмів не тільки отримувати певні результати, а й грамотно висловлювати свою думку і під час дослідження, і під час наукової дискусії, і під час захисту своїх досліджень. Саме цей напрям і формує в учнів уміння та навички практичного застосування теоретичних знань: розвиває мислення, логіку, вчить постановці цілей, завдань і пошуку способів їх досягнення з освоєнням різних методів. Все це формується на основі власного досвіду, що сприяє більш глибокому осмисленню матеріалу навчальних предметів.

З метою цілеспрямованої роботи з обдарованими учнями, залучення їх до занять науково-дослідницькою роботою  та підготовки до конкурсу-захисту робіт МАН  в НВК працює шкільне наукове товариство учнів „Ерудит” (далі НТУ "Ерудит") створене як добровільна громадська організація учнів Созонівського НВК . (Додаток 6)

Головною метою НТУ "Ерудит"  є: 

– виявлення, розвиток та підтримка юних талантів і обдарувань;

– створення умов для творчого самовдосконалення учнівської молоді та його стимулювання;

– пропаганда досягнень науки і техніки, пропаганда наукових досягнень учнівської молоді;

– сприяння додатковій освіті учнів шляхом залучення до творчої діяльності;

– забезпечення державної підтримки юних науковців;

– підвищення інтересу учнівської молоді до поглибленого вивчення базових дисциплін.

– залучення до наукових досліджень обдарованої учнівської молоді;

–  прагнення до саморозвитку та самоосвіти, сприяння професійному самовизначенню  учнів МАН

Основні напрямки діяльності НТУ «Ерудит»:

  • Орієнтація талановитої молоді на майбутню професію.
  • Створення умов для творчого самовдосконалення учнів.
  • Пошук, розвиток та підтримка юних талантів і обдарувань.
  • Сприяння додатковій освіті учнів шляхом залучення до творчої діяльності.
  • Розвиток інтересу до науково-дослідницької діяльності, опанування методології експериментальної роботи, навичок роботи з науковими джерелами та сучасними технічними засобами.
  • Вивчення історичної спадщини української та світової науки.
  • Сприяння підвищенню престижу знань, науки, інтелектуальної праці.

Формування науково-дослідницьких вмінь у школярів – процес складний. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. А тому завдання вчителя-керівника поступово і методично формувати дослідницькі навички, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково-дослідницьких робіт; аналізувати і виправляти помилки; визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, розчленувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою, а також з'ясовувати можливості подальшого застосування результатів роботи. На засіданнях шкільної МАН керівники секцій навчають методиці дослідження, консультують учня в процесі виконання роботи, розв'язанні поставлених проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини, оцінюють отримані результати; у здійсненні продуктивного наукового дослідження обов'язкове поєднання керованої науково-дослідницької діяльності з самостійною, самоосвітньою діяльністю учня, яка є основою інтелектуального росту дитини, формування її творчої особистості

Застосовуємо два основні види науково-дослідної роботи учнів.

Учбова науково-дослідна робота учнів старших класів, передбачена діючими учбовими програмами. До таких дослідницьких робіт можна віднести навчальні дослідницькі проекти та реферати з добре висвітленими практичними частинами.

Під час написання рефератів учні роблять перші кроки до самостійної наукової творчості. Вони вчиться працювати з науковою літературою (якщо це необхідне, то і з іноземною), набувають навичок критичного відбору і аналізу необхідної інформації. Якщо у 6-8 класах вимоги до курсової роботи мінімальні, і написання її не представляє великої праці для учнів, то вже наступного року вимоги помітно підвищуються, і написання роботи перетворюється на дійсно творчий процес. Так, підвищуючи з кожним роком вимоги до рефератів можна сприяти розвитку учня, як дослідника, роблячи це практично непомітно і ненав'язливо для нього самого.

Робота над науково – дослідницькими проектами має на своїй меті подальший розвиток творчої і пізнавальної активності учня, діяльність направлена на закріплення і розширення теоретичних знань і поглиблене вивчення вибраної теми, і як заключний етап навчання учнів, у більшості випадків, у Вузі на економічних факультетах при цьому учень може розширити теоретичних знання і поглибити вивчення вибраної теми.

Написання рефератів по темах практичних занять варто оцінювати не як науково – дослідницьку роботу, так як реферат частіше всього є або переписаною статтею, або, що ще гірше, конспектом глави якогось підручника. Назвати це науковою роботою можна з великим сумнівом. Але деякі реферати, написані на основі декількох десятків статей і джерел, по праву можна назвати науковими працями і включення їх в список видів науково – дослідницьких робіт учнів цілком виправдано.

Дослідницька робота понад темою дослідження є найефективнішою для розвитку дослідницьких і наукових здібностей учнів. Це легко пояснити: якщо учень за рахунок вільного часу готовий займатися питаннями якої-небудь дисципліни, то знімається одна з головних проблем викладача, а саме – мотивація учня до занять. Учень вже настільки розвинутий, що працювати з ним можна не як з учнем, а як з молодшим колегою.

Тобто учень з посудини, яку треба наповнити інформацією, перетворюється на джерело останньої. Він стежить за новинками літератури, прагне бути в курсі змін, що відбуваються у вибраній їм науці, а головне – процес осмислення науки не припиняється за межами навчального закладу.

Навіть під час відпочинку в глибині свідомості не припиняється процес самовдосконалення. Науково-дослідницькі роботи дають юним дослідникам сільської школи широкі можливості спробувати себе у науковому пошуку, побачити результативність власного дослідження, відчути радість від успіху. Юні науковці отримують безцінний досвід самостійного пошуку, досягають великої внутрішньої зрілості, набувають важливих наукових компетенцій, які потім максимально використовують, ставши студентами вищих навчальних закладів.

Як в умовах сільської масової школи виростити й підняти до істотних наукових висот обдаровану дитину? Все починається зі шкільних уроків, із психолого-педагогічних учительських спостережень за здібними учнями з метою виявлення обдарованості, перших навчальних занять. Поступово, крок за кроком, в учителя-предметника складається система різноманітних форм і методів роботи у процесі викладання предмета для розвитку обдарованої дитини.

Варто пам’ятати, що саме на уроках обдарована дитина отримує важливу самоосвітню компетенцію, яка виховує внутрішню дисципліну, відсутність страху перед аудиторією, будь-якою роботою, вміння самоорганізуватися, планувати свою діяльність, обирати власні способи вирішення проблем і давати об’єктивну самооцінку своїм здобуткам.

На навчальних заняттях відбувається і перше виявлення творчого потенціалу обдарованої дитини, з'являється зацікавленість предметом, що потім приведе її до відповідної наукової діяльності. Саме на уроках та готуючись до них учні проводять перші міні-дослідження, набувають перші навички самоконтролю на основі введення учителем у структуру заняття ситуацій самооцінювання і взаємооцінювання. Та й індивідуалізовані домашні завдання стимулюють такого школяра до роботи з різними джерелами інформації. Слушною є думка О. В. Заболотного про те, що учитель, готуючись до уроків, "повинен прагнути підбирати такі запитання, які можуть викликати протилежні думки, й відповідь на які не лежить на поверхні, а народжується під час дискусії".

Тому для членів НТУ потрібно проводити індивідуальні заняття, спрямовані на розвиток інтелектуальних умінь, перед майбутніми дослідниками варто ставити такі завдання, які би допомогли їм по-новому поглянути на власну інтелектуальну діяльність, ерудицію. Крім того, індивідуальні заняття повинні продовжувати діалог між учителем і учнем, започаткований під час уроку.

Вважаю, що процес співпраці обдарованої дитини з науковцем має й велике виховне значення, розвиває її мислення до більш високих рівнів, додає широти світогляду, налаштовує на серйозну і сумлінну працю, адже юний дослідник відчуває себе залученим до особливого процесу – наукового дослідження.

Отже, коли юний дослідник має постійного уважного наставника у школі, який використовує педагогічні технології, зорієнтовані на роботу із обдарованими школярами (що передбачає ускладнення змісту навчального матеріалу, збільшення обсягу теоретичної частини, виконання учнями індивідуалізованих завдань, підвищення рівня самостійної роботи), одержує нову інформацію від консультанта-науковця, викладача ВНЗ, знаходить розуміння і допомогу від наукового співробітника – це і є умови, які приведуть обдаровану дитину до очікуваного результату – формування її як науковця, розвитку її здібностей і обдаровань, самореалізації і самоздійснення.  ( Додаток 7).

ВИСНОВОК.

На основі зазначеного вище можна зробити висновок, що обдарована дитина, зокрема і майбутній юний науковець, у загальноосвітній школі формується і розвивається саме завдяки шкільній буденній праці на уроках і в позашкільній освіті. Для того, щоб учень виявив бажання працювати над науковим дослідженням, у нього необхідно сформувати таке освітнє середовище, яке б давало можливість розвивати дослідницьку мотивацію в обдарованої учнівської молоді.

Вважаю, що процес співпраці обдарованої дитини з науковцем має й велике виховне значення, розвиває її мислення до більш високих рівнів, додає широти світогляду, налаштовує на серйозну і сумлінну працю, адже юний дослідник відчуває себе залученим до особливого процесу – наукового дослідження.

Отже, коли юний дослідник має постійного уважного наставника у школі, який використовує педагогічні технології, зорієнтовані на роботу із обдарованими школярами (що передбачає ускладнення змісту навчального матеріалу, збільшення обсягу теоретичної частини, виконання учнями індивідуалізованих завдань, підвищення рівня самостійної роботи), одержує нову інформацію від консультанта-науковця, знаходить розуміння і допомогу від наукового співробітника – це і є умови, які приведуть обдаровану дитину до очікуваного результату – формування її як науковця, розвитку її здібностей і обдаровань, самореалізації і самоздійснення.

Сучасне суспільство потребує від шкільної освіти підготовки молоді, здатної відповідати на виклики часу, компетентної та мобільної на сучасному ринку праці, яка має громадянську позицію та ефективно здійснює діяльність, саморозвивається та здатна навчатися протягом життя. Співпраця вищих навчальних закладів і школи, науково-дослідницька діяльність учнів – це, на мою думку, один з шляхів перебудови роботи шкільних закладів в умовах оновлення освітньої парадигми в Україні, методологічної переорієнтації процесу навчання з інформативного викладання на розвиток особистості учнів, формування життєвих компетентностей, впровадження інноваційних процесів до викладання навчальних дисциплін в школі.

 

Література

  1. Арцев М. Н. Учебно-исследовательская работа учащихся // Завуч. — 2005 — № 6.
  2. Голубенко М. Ніколаєнко Л. МАН: Підготовка науково – дослідницькихпроектів. – К., – 2005, – 32 – 34 с.
  3. Клименюк А. В. Методологія і методика  дослідження. Навчальний посібник  – К., 1998, – 100с.
  4. Осмоловський А. Від навчального проекту до соціальної самореалізації особистості. // Шлях освіти. – 2000 – №2 – 34 – 37 с.
  5. Сидоренко В. К. Основи наукових досліджень. – К., 2000, – 259 с.
  6. Савенков А. И. Маленький исследователь. Как научить дошкольника приобретать знання. — Ярославль, 2002.
  7. Степапова М. В. Учебно-исследовательская деятельность школьников в профильном обучении. Учебно-методическое пособие для учителей. — С-Пб.: Из-дательство "Каро", 2005.
  8. Трубачова С. Роль методів самостійного набуття знань в організації пізнавальної діяльності учнів. // Рідна школа. – 2001. – № 1 – 42 с.
  9. Файн Т. А. Исследовательский подход в обучении // Практика административной работьі в школе. — 2003. — № 5.
  10. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2002.

d1gd2g

ДОДАТОК 3

Нормативна база та електронні ресурси  щодо організації науково-дослідницької роботи в школі

1. Положення про малу академію наук учнівської молоді, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України 09.02.2006 № 90

2. Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді» (м. Київ, 30 вересня 2010 року     N 927/2010)

3. Гаврилюк В.Ю. Теоретичні аспекти формування творчої активності старшокласників у позашкільних навчальних закладах у процесі пошукової та дослідницької діяльності – [Електронний ресурс].- Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/…/45.pdf‎..

4. Джежеря О.О. Науково – дослідницька робота учнів – [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/naukovo-doslidnitska-robota-uchniv.html.

5. Дослідницька діяльність учнів – [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://ua-referat.com.

6. Науково – дослідницька робота учнів – [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.mmk-irpin.ucoz.ua/rarnoext.

7. Овакімян О. С. Науково-дослідна робота як ресурс розвитку творчого потенціалу особистості студента- [Електронний ресурс].- Режим доступу:www.ukrreferat.com/index.php?referat…pg.

8. Позняк Т.М. Розвиток творчих здібностей дитини – [Електронний ресурс].- Режим доступу:www.nbuv.gov.ua/portal/Soc…94/Pozn.pdf.

9. Формування творчої особистості як наукова проблема – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ua-referat.com.

 

ДОДАТОК 4

Етапи підготовки педагога до експериментальної, науково-дослідної діяльності:

  • Перший етап – розвиток творчої індивідуальності вчителя, формування у педагогів здібності виявляти, формулювати, аналізувати і вирішувати творчі педагогічні завдання, а також розвиток загальної технології творчого пошуку: самостійне перенесення раніше засвоєних знань і умінь у нову ситуацію, бачення проблеми у знайомій ситуації, нової функції об'єкта, визначення структури об'єкта, бачення альтернативи розв'язання або його способу, комбінування раніше засвоєних способів діяльності в новій ситуації виниклої проблеми, розвиток критичності мислення.
  • Другий етап – оволодіння основами методології наукового пізнання, педагогічного дослідження. Ознайомлення педагогів із соціальними і науковими передумовами виникнення експериментальної роботи, її основними поняттями, творча інтерпретація альтернативних підходів до організації школи, вивчення основних джерел розвитку альтернативної школи, ознайомлення з різними типами інноваційних навчальних закладів тощо.
  • Третій етап – освоєння технології експериментальної, науково-дослідної діяльності. Ознайомлення з методикою упорядкування авторської програми, етапами експериментальної роботи у школі, участь у створенні авторської програми, аналіз і прогноз подальшого розвитку нововведення, труднощі впровадження.
  • Четвертий етап – практична робота на експериментальному майданчику щодо впровадження нововведення в педагогічний процес, здійснення корекції, відстеження результатів експерименту, самоаналіз професійної діяльності. На цьому етапі формується дослідницька позиція вчителя як система його поглядів і установок щодо нововведення.

     ДОДАТОК 5

План роботи майстер-класу

І заняття

Тема:  Основи організації науково-дослідницької     діяльності учнів

Мета: теоретичне ознайомлення учасників майстер-класу з мотивацією щодо  організації науково-дослідницької, пошуково-експериментальної діяльності  ; опрацювання нормативно-правових активі з даного питання; формування професійних  умінь і навичок, які відповідають сьогоднішнім вимогам педагогічної науки і практики до організації  науково-дослідницької, пошуково-експериментальної діяльності  .

Дата проведення:     08.10.2014р.    

План роботи

з/п

Тема

теор

практ

1.

Круглий стіл на тему: «Основи науково-дослідницької  діяльності учнів» ( керівник-майстер Гришина Н.О.)

  1. Науково – дослідницька робота як шлях розвитку творчого потенціалу учня
  2. Напрямки і види науково-дослідницької роботи в навчальному закладі та форми її реалізації

30 хв.

 

2.

Ознайомлення з нормативною базою та електронними ресурсами  з даної проблеми

20 хв.

 

3.

Методичні рекомендації до організації науково-дослідницької  діяльності учнів 

15 хв.

 

4.

Індивідуальна робота

 

40хв

 

Завдання для роботи між заняттями

  1. Підготуватись  до  педагогічного  консиліуму  по темі: «Робота наукового товариства: загальні положення, статут». 

 

ІІ заняття

Тема: Практичні аспекти керівництва учнівськими дослідницькими роботами (тематика робіт, оформлення бібліографії, рецензування)

Мета: сформувати вміння керувати діяльністю написання учнем науково-дослідницької роботи; методика проведення захисту дослідницької роботи; обговорити питання роботи секцій наукових товариств шкільної МАН.

Дата проведення:      30.04.2015р

План роботи

з/п

Тема

теор

практ

1.

Круглий стіл на тему: «Практичні аспекти керівництва учнівськими дослідницькими роботами (тематика робіт, оформлення бібліографії, рецензування)»

-види і форми науково-дослідницьких робіт;

– визначення теми,  методів, об’єкта і предмета дослідження;

– формулювання мети, задач і гіпотези;

– ознайомлення з літературними джерелами

– зразок оформлення науково-дослідницької роботи

 

30 хв.

 

2.

Обмін досвідом Робота наукового товариства « Ерудит» Созонівського НВК

20 хв.

 

3.

Практична робота «Засідання секції «Юний філолог» , «Любителі біології», « Цікава математика». Обговорення.

 

1 год.

4.

Ознайомлення з новинками науково-методичної літератури по питанню організації науково-дослідницької роботи

15 хв.

 

5.

Індивідуальна робота

 

30хв

Завдання для роботи між заняттями

Підготовка науково-дослідницької роботи учня, демонстрація етапів захисту

ДОДАТОК 6

d3g

 

ДОДАТОК 7

d4g d5g d6g d7g d8g