ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ЗА ПРОГРАМОЮ INTEL «НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО» (ВЕРСІЯ 10.1)

Shulga_FotoШульга С.І.,
Учитель російської мови та зарубіжної літератури,
Злинська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1,
Маловисківський район, Кіровоградська область

Інформаційно-комунікаційні технології на уроках зарубіжної літератури 
(за програмою Intel «навчання для майбутнього» (версія 10.1)

Анотація. Науково-методичне дослідження присвячено розгляду питання застосування інформаційно-комунікаційних технологій навчання на уроках зарубіжної літератури на основі програми Іntel «Навчання для майбутнього». Розкрито основні завдання програми, показано умови застосування програми в Україні. З’ясовані умови використання Програми на уроках зарубіжної літератури.

Ключові слова: програми Іntel, інформаційно-практичні вміння, засоби ІКТ, медіатексти, кольоропис, мультимедіа.

ВСТУП

ХХІ століття – це суспільство, у якому особливо цінуються інформаційна грамотність, винахідливе мислення, вирішення проблеми, прийняття рішень, спільна робота в команді, ефективне спілкування, творчий підхід до справи, висока працездатність.

Розв’язання зазначених проблем покладено в основу реалізації програми Іntel «Навчання для майбутнього», яка пропонує нові технологічні рішення, кардинально змінюючи технологічний світ.

Програма передбачає та має на меті здійснити та впровадити

  • благодійну програму професійного розвитку працівників сфери освіти;
  • всесвітній досвід використання ІКТ;
  • адаптацію та локалізацію до Державних програм і стандартів;

У програмі використана перевірена модель інтенсивного, інтерактивного навчання, що створена за результатами наукових досліджень та узагальнення інноваційних педагогічних досягнень у світі. В основу курсу закладено використання проблемних, дослідницько-пошукових, проектних, розвивальних методик, спрямованих на розвиток у дитини креативного, критичного мислення, формування цілісної картини світу, формування компетентностей, уміння вирішувати проблеми, працювати у команді, розвивати навички мислення високого рівня тощо.

Учителі навчаються ефективному використанню та інтеграції сучасних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі; створюють такі навчальні плани, які роблять процес навчання ще більш цікавим та результативним, та таким, що сприяє підготовці учнів до умов життя в ХХІ столітті.

Програма розрахована на вчителів будь-якого фаху, які працюють з дітьми різного віку, підходить як для урочної, так і для позакласної роботи.

Актуальність викладення теми «Інформаційно-комунікаційні технології на уроках зарубіжної літератури та російської  мови» визначається вимогами часу.

Об’єктом дослідження роботи є інформаційно-комунікаційні технології.

Предмет дослідження роботи – умови застосування ІКТ в процесі навчально-виховної роботи викладання зарубіжної літератури.

Мета роботи: дослідити й обґрунтовано висвітлити питання організації дослідницько-пошукової діяльності учнів за уроках зарубіжної літератури.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

  1. Дослідити сутність програми Intel «Навчання для майбутнього» (версія 10.1).
  2. Охарактеризувати особливості впровадження інформаційно-комунікаційних технологій за програмою Intel «Навчання для майбутнього» (версія 10.1) на уроках зарубіжної літератури.
  3. Висвітлити проблеми застосування Програми в навчальному процесі.

Методи дослідження:

  • теоретичні:
  • опрацювання наукової та публіцистичної літератури;
  • ознайомлення з сутністю програми Intel навчання для майбутнього (версія 10.1);
  • емпіричні:
  • аналіз джерельної бази;
  • узагальнення результатів дослідження;
  • синтез опрацьованої літератури та результатів власної роботи.

Структура роботи викладена в трьох розділах: основні положення програми Іntel «Навчання для майбутнього», впровадження Програми в Україні та використання програми на уроках зарубіжної літератури.

РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОГРАМИ INTEL «НАВЧАННЯ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО»

Реалізація програми Іntel «Навчання для майбутнього» передбачає розвиток в учнів навичок ХХІ століття, що означає

  • роботу з циклами в проектах;
  • розробку механізмів вирішення проблем;
  • постановку цілей, планування, розподіл обов’язків;
  • швидке знаходження, аналіз та оцінка інформації;
  • знаходження ресурсів, проведення досліджень;
  • розуміння причинно-наслідкових зв’язків, ранжування;
  • прийняття рішень, уміння брати відповідальність на себе;
  • ефективна самостійна робота та робота в командах;
  • обмін інформацією, ефективне спілкування;
  • презентацію результатів, творчий підхід до справи.

Освітні програми Іntel спрямовані саме на те, щоб допомогти освітянам ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології у власній повсякденній діяльності.

Це найбільш цікаві спільні ініціативи Міністерства освіти і науки, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти України, Академії педагогічних наук України, обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти, управлінь освіти і науки обласних державних адміністрацій та корпорації Іntel щодо навчання учителів, які працюють, та майбутніх учителів ефективному застосуванню ІКТ, новітніх педагогічних технологій у навчально-виховному процесі.

Програма Іntel «Навчання для майбутнього» – сучасна система підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів за новітніми інтерактивними, визнаними у 60 країнах світу (у тому числі у 12 країнах Євросоюзу) методиками, зміст яких було локалізовано та адаптовано до Державних стандартів освіти України. Програма має міжнародний сертифікат та відповідає світовим стандартам. Програма виступає каталізатором реформування освітнього простору України, оновлення змісту та методів ІКТ освіти, впровадження інтерактивних форм підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів, покращення стану інформатизації освіти.

Основні завдання програми:

  • виступати каталізатором реформування світової освіти; сприяти підготовці учнів, студентів до оволодіння знаннями;
  • сприяти економічному зростанню країн, у яких програма впроваджується.

Програма покликана допомогти вчителям середніх загальноосвітніх навчальних закладів і студентам педагогічних ВНЗ опанувати ефективні педагогічні та інформаційні технології, розширити їх використання під час організації самостійної проектно-дослідницької діяльності учнів.

У 2003 році після адаптації програми навчального курсу провідними фахівцями в педагогіці до вимог вітчизняної системи освіти розпочалася реалізація програми в Україні спільно з МОН України, ІІТіЗО МОН України, УМО АПН України та обласними інститутами післядипломної освіти. Станом на 1 серпня 2010 року за програмою Іntel «Навчання для майбутнього» в Україні пройшли навчання понад 170000 вчителів та студентів [2].

Система навчання за програмою Іntel надає можливість навчатися за основним курсом програми очно або дистанційно (курс ТЕО), пройти Курс для початківців «Getting started», міні-тренінги Іntel Elements, а для керівників – це можливість опанувати курс Іntel для адміністраторів навчальних закладів.

У рамках програми проводяться тренінги для вчителів і студентів, майстер-класи для тренерів, конкурси на краще впровадження ІКТ, координаційні наради, конференції, форуми «Нові горизонти ІКТ в освіті», виставки, круглі столи, вебінари, здійснюється науково-методичний супровід, Веб-підтримка (он-лайн ресурси та он-лайн спільноти), постійно здійснюється незалежна експертиза та моніторинг якості впровадження програми.

Програма складається з 64 годин очного навчання, що містяться у дванадцяти модулях. У процесі вивчення цього курсу вчителі, студенти працюють над навчальним проектом, у якому особлива увага приділяється розвитку пізнавальних інтересів та потреб учнів, студентів, які проводять власні дослідження в рамках розробленого проекту. Педагоги також опановують проектно-дослідницьку методику, роботу з мультимедіа та Інтернет-ресурсами, розробкою власних проектів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, створення презентацій, публікацій та веб-сторінок від імені учнів, як представлення результатів самостійних навчальних досліджень. Основна увага приділяється педагогічним аспектам інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій до практики вітчизняних навчальних закладів. За результатами проходження тренінгу педагог має розроблене портфоліо навчального проекту, готове до застосування на заняттях.

Як наслідок, результати незалежної експертизи та моніторингу в 2010 році показали 98,6 % позитивних відгуків учасників Програми, а 100 % учасників програми рекомендують колегам узяти участь в тренінгах, щоб у подальшій роботі використовувати набуті знання та навички в навчально-виховному процесі.

Найбільш активно і ефективно нині програма впроваджується в Полтавській (82 %), Херсонській (75 %), Дніпропетровській (75 %), Миколаївській (65 %), Запорізькій (55 %), Кіровоградській (42 %), Луганській (36 %), Волинській (38 %), Київській (30 %) та Львівській (30 %) областях.

Незначний відсоток підготовлених учителів у Закарпатті (9 %), Харківській області (17 %), Донецькій області (14 %), у м. Києві (17 %), Одеській області (13 %), Рівненській області (16 %).

РОЗДІЛ ІІ. ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ В УКРАЇНІ

2.1  Зміни в освіті України згідно Програмою Intel «Навчання для майбутнього»

Згідно з Угодою між Іntel та МОНМС України, дирекція освітніх програм корпорації Іntel почала апробацію в Україні нового сертифікованого інтерактивного дистанційного курсу за програмою Іntel «Навчання для майбутнього» для інститутів післядипломної педагогічної освіти та педагогічних ВНЗ. Курс відповідає найвищим міжнародним стандартам, його створено на основі нової версії Програми, орієнтованої на ефективне використання ІКТ та інноваційних педагогічних технологій у навчальному процесі. Головна відмінність дистанційного курсу від наявних полягає в його інтерактивності, у практичній спрямованості на активне використання ІКТ у навчальному процесі, у значній кількості он-лайн ресурсів, що спрямовані на формування навичок ХХІ століття, на створення ефективних навчальних проектів, оцінку компетентностей студентів. Курс надає можливість слухачам навчатися автономно в зручний для себе час. Нова форма курсу дозволяє легко керувати тренінгами, формувати мережеві спільноти та підтримувати контакт між учасниками курсу навіть після його закінчення [1].

Відповідно до Програми Intel «Навчання для майбутнього» в освіті України відбуваються такі зміни:

  • об’єднання українського та світового досвіду ефективного використання ІКТ в освіті;
  • підготовка учнів до оволодіння знаннями, розвиток у них навичок ХХІ століття та навичок мислення високого рівня;
  • програма локалізована та адаптована до українських державних стандартів та навчальних планів;
  • удосконалюється кожного року;
  • незалежна експертиза програми свідчить, що більш, ніж 90 % учасників у всіх країнах світу, де вона впроваджується, дають позитивні відгуки. В Україні – 96,8 %; 100 % учасників рекомендують цей курс своїм колегам;
  • усі 170000 учасників Програми безкоштовно одержали комплект програмних матеріалів (посібник та компакт-диски), а також сертифікати про проходження тренінгу;
  • надана благодійна допомога Обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти (ОІППО) для впровадження програми на загальну суму понад 250000 доларів США;
  • для надання постійної методичної підтримки учасникам програми, кращої координації програми, моніторингу та звітності створено Веб-портал www.iteach.com.ua, а також Веб-спільноти учасників, тренерів та координаторів Програми;
  • забезпечення інформаційної підтримки на Веб-сайтах програми www.iteach.com.ua; www.Інтел.ua/education та на інших освітніх сайтах корпорації Іntel.

За Програмою передбачена система таких заходів:

  • проведення 64-годинних інтерактивних інтенсивних тренінгів для вчителів-предметників;
  • проведення 3-4-денних майстер-класів для тренерів, 1-денних семінарів, форумів і конкурсів для учасників Програми;
  • постійно діючий всеукраїнський конкурс найкращих проектів із упровадження ІКТ «Успішний проект»;
  • всеукраїнські заходи (координаційні наради, форуми, семінари) для керівників, методистів і викладачів навчальних закладів, де впроваджується Програма.

Елементи курсу Іntel «Навчання для майбутнього» знайшли відображення у дисциплінах інформатичної підготовки та в курсах методики навчання фахових предметів. Моніторинг програми Іntel «Навчання для майбутнього» системно здійснюється експертами незалежної громадської організації з перших років реалізації ініціативи в Україні.

Навчальна програма Іntel «Навчання для майбутнього» нині стала чи не наймасштабнішою з програм, що здійснюють міжнародні проекти та корпорації в Україні, котрі реалізуються постійно та системно в царині освіти для різних категорій педагогічних працівників.

Програма надає можливість набути практичних умінь щодо застосування ІКТ у навчальному процесі, зокрема мотивує учнів до активного навчання, дозволяє здійснювати диференційоване навчання, дає можливість більш вільно висловлювати власні думки та впевнено почуватися у навчальному середовищі, допомагає більш глибоко зрозуміти зміст предмету та розвивати життєві навички та компетентності. Зазначимо, що програма сприяє професійному зростанню, що дуже важливо для професійної кар’єри.

Близько 80 % педагогічних працівників, використовують матеріали та навички, набуті під час тренінгу в процесі підготовки до уроків та плануванні навчальної роботи, створенні Веб-сторінок, ведення звітності, створення електронних газет, виконання навчальних проектів та інше.

Результатами незалежної експертизи програми Іntel «Навчання для майбутнього» в Україні є такі компоненти:

  • навчає впровадженню ІКТ у процес шкільного навчання – 95 %.
  • навчає новим методам, які можна використовувати у навчанні – 97 %.
  • дає можливість співпрацювати з іншими вчителями – 96 %.
  • демонструє ефективність використання КТ у процесі роботи з учнями – 96 %.

Упровадження програми Іntel «Навчання для майбутнього» сприяє модернізації освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства в Україні. У 2011 році керівники програми взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Модернізація освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства» у форматі Вебінару (інтерактивного семінару, організованого за допомогою Інтернет-технологій).

Під час конференції визначено основні напрями модернізації освіти та обговорено актуальні питання щодо впровадження ІКТ в освіті, автоматизації навчального процесу та його організації на принципах E-learning.

На переконання педагогів, навчальний заклад одержує більш високопрофесійних викладачів в особі тих, хто пройшов тренінг.

Отже, програма Іntel «Навчання для майбутнього» та курс, створений і впроваджений у навчальні заклади на її основі, довели високу ефективність для модернізації навчально-виховного процесу.

У 2009 році програма Іntel «Навчання для майбутнього» одержала гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту «РЕКОМЕНДОВАНО МІНІСТЕРСТВОМ ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ», що засвідчило та підтвердило відповідність новітніх світових тенденцій розвитку освіти стандартам освіти України [3].

2.2. Комплексні особливості Програми

Програма спрямована на розвиток у школярів навичок, необхідних у дорослому житті, щоб бути успішними в умовах економіки знань ХХІ століття. Особливістю проекту є його комплексний характер. Учні навчаються не тільки інформаційним технологіям, а й здобувають навички критичного мислення, кооперативного навчання та проектної діяльності, які є основою особистісно орієнтованої освіти, що широко використовується в міжнародній практиці.

Програма Іntel «Навчання для майбутнього» заснована на інформації, отриманій в результаті глибоких досліджень за участю вчителів. Вона не просто навчає користуватися комп’ютером, а вчить ефективно використовувати його в класі. Програма курсу побудована на методиці навчальних проектів, організації дослідницько-пошукової діяльності учнів, розвитку у них навичок мислення високого рівня. Програма надає вчителю знання закону про авторське право, навчає новітнім підходам, щодо робіт, виконаних за допомогою комп’ютера. Завдяки розвиненій мережі центрів програми, взяти участь у ній можуть і вчителі з віддалених районів. Уся інформація про програму розташована на сайті www.iteach.соm.ua.

Сучасний етап розвитку суспільства, який визначається як перехід від індустріального до інформаційного суспільства, характеризується значним збільшенням ролі інформації, створенням глобального інформаційного середовища, новими можливостями спілкування між людьми, їх доступу до світових інформаційних ресурсів та використанням сучасних інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) у всіх сферах діяльності людини, зокрема й освітній діяльності. У законі України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» зазначено, що однією з основних стратегічних цілей розвитку інформаційного суспільства в Україні є «забезпечення комп’ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх ІКТ у формуванні всебічно розвиненої особистості». Тому одним із актуальних завдань професійно-педагогічної освіти стає формування інформаційної культури педагога, його готовності до використання засобів ІКТ у професійній діяльності з метою формування вмінь і навичок учнів, розвитку їхніх творчих особистостей і всебічної підготовки школярів до життя в інформаційному суспільстві [1].

Учителю нової генерації потрібно не тільки вміти використовувати новітні засоби навчання для вирішення конкретних дидактичних задач, він повинен мати інноваційний склад мислення загалом.

Інформаційне суспільство висуває нові вимоги до педагогів, з’являється потреба в уточненні складу професійних умінь учителів з огляду на вимоги інформаційного суспільства та перегляді змісту професійної підготовки учителів з використанням новітніх засобів, які здатні забезпечити формування певних умінь [3].

З огляду на вимоги інформаційного суспільства такими інтегральними вміннями вважаються інформаційно-практичні вміння, під якими розуміємо вміння використовувати ІКТ у професійній діяльності вчителя та які включають у себе два компоненти: суто інформаційний (пов’язаний із аналізом та відбором інформації) та прикладний (пов’язаний із практичним використанням інформації, представленої засобами ІКТ). Оскільки дані вміння є інтегральними, вони входять у склад кожного компоненту педагогічної діяльності та пов’язані з використанням різних засобів ІКТ (текстових і графічних редакторів, табличних процесорів, педагогічних програмних засобів (ППЗ), ресурсів мережі Інтернет тощо.

Однією із ефективних ланок у системі формування професійних умінь учителів засобами ІКТ є інтегровані спецкурси, метою яких є систематизація знань з психолого-педагогічних і фахових дисциплін, а також основ інформаційних технологій, та формування на базі вже отриманих знань відповідних професійних навичок і вмінь, необхідних для здійснення педагогічної діяльності майбутнього вчителя з використанням засобів ІКТ.

Прикладом такого інтегрованого спецкурсу є курс «Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі» в рамках Програми Intel «Навчання для майбутнього», який створено з метою підготовки вчителів, котрі вже працюють у закладах освіти, проте також може бути адаптований для майбутніх учителів, які ще не мають досвіду самостійної педагогічної діяльності. Тому в рамках проведення всеукраїнського педагогічного експерименту за Програмою Intel «Навчання для майбутнього» вказаний курс був уведений до навчального плану вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації, що здійснюють підготовку фахівців за напрямком «Педагогічна освіта».

2.3 Принципова відмінність Програми

Принципова відмінність Програми Intel «Навчання для майбутнього» полягає в тому, що в процесі навчання за цією програмою майбутні вчителі не лише оволодівають деякими вміннями в царині ІКТ, а й навчаються, як використовувати засоби ІКТ у поєднанні з інноваційними педагогічними технологіями. Відтак вчителі комплексно навчаються інноваційних педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, що цілком відповідає вимогам інформаційного суспільства. Мета навчання за програмою: сформувати у вчителів навички ефективного використання ІКТ у процесі навчання предметів шкільного компоненту учнів різних вікових категорій за допомогою інноваційних педагогічних технологій. Отже, зазначений курс може бути включений у процес професійно-педагогічної підготовки вчителів будь-якого предмету та у процесі впровадження методики викладання предмета на будь-якому етапі (початковому, середньому, старшому).

Особливостями реалізації мети та завдань програми є такі: навчання шляхом практичної діяльності, спрямованість на конкретний результат, застосування ІКТ для реалізації педагогічних ідей, використання інтерактивних методів навчання, погляд на ІКТ не як на «річ у собі», а як на ефективний засіб реалізації дослідницької самостійної проектної діяльності, побудова вправ у ході ознайомлення з ІКТ за принципом від простого до складного, формування навичок роботи в парах і малих групах, формування навичок критичного мислення та навичок мислення високого рівня (аналіз, синтез, оцінювання), постійне обговорення власних думок з колегами, проектування всіх видів діяльності, використання методу проектів, можливість самостійного виконання завдання за комп’ютером, використання методу демонстраційних прикладів.

Результатом навчання за курсом програми є розроблення та захист кожного його учасника електронного Портфоліо навчального проекту, подальша розробка якого передбачає впровадження спланованого проекту у процесі навчання учнів загальноосвітніх закладів.

Робота над Портфоліо навчального проекту здійснюється в 3 етапи:

І етап − планування змісту та пошук ресурсів для майбутнього Портфоліо навчального проекту;

ІІ етап − створення різноманітних матеріалів, які є складовими Портфоліо навчального проекту, за допомогою засобів ІКТ;

ІІІ етап − презентація й оцінювання Портфоліо навчального проекту [10].

Визначаючи тему навчального проекту, формулюючи ключове та тематичні запитання, плануючи зміст власного Портфоліо загалом і створюючи конкретні дидактичні та методичні матеріали, учителі повинні насамперед пам’ятати, яка кінцева мета проекту, яку роль у ньому відіграють ІКТ та які саме вміння потрібно сформувати в учнів у процесі роботи над проектом.

Окрім того, програма курсу побудована у такий спосіб, що навички мислення високого рівня формуються не тільки в учнів, а й і в учителів, які беруть участь у програмі, оскільки практично всі вправи, запропоновані учасникам, потребують від них вміння аналізувати різні завдання, поняття та продукти діяльності, створювати нові проекти та їх складові за певними критеріями, оцінювати ідеї, результати власної роботи та розробки інших. Курс включає в себе вправи на аналіз, планування, конструювання, організацію діяльності й обговорення різноманітних питань, пов’язаних с проектом, відтак чином сприяючи формуванню всіх груп професійних умінь учителів [9, с. 235].

Завдання в рамках курсу Intel «Навчання для майбутнього», спрямовані на формування проектувальних умінь:

  1. Завдання, спрямовані на формування вміння планувати зміст усього навчального проекту, приміром:
  • визначте тему майбутнього навчального проекту, сформулюйте ключове та тематичні запитання відповідно до теми та створіть електронний варіант плану навчального проекту;
  • за допомогою текстового редактора Microsoft Word складіть список інформаційних друкованих джерел, матеріали з яких ви збираєтеся використовувати у власному навчальному проекті;
  • розробіть план реалізації навчального проекту;
  • на основі аналізу відгуків тренера та інших слухачів курсу щодо вашого Портфоліо навчального проекту сплануйте шляхи вдосконалення організації роботи учнів над подібними проектами у вашій майбутній професійній діяльності.
  1. Завдання, спрямовані на формування вміння планувати зміст окремих  матеріалів Портфоліо навчального проекту, приміром:
  • розробіть сценарій учнівської мультимедійної презентації в рамках навчального проекту;
  • сплануйте зміст і сценарій учнівського веб-сайту;
  • сплануйте, який саме дидактичний матеріал для учнів (документ, форма або шаблон) буде створений в рамках проекту за допомогою текстового редактора Microsoft Word;
  • сплануйте зміст вчительської мультимедійної презентації чи публікації в рамках вашого навчального проекту;
  • розробіть сценарій демонстрації складових Портфоліо навчального проекту [8].

Завдання в рамках курсу Intel «Навчання для майбутнього», спрямовані на формування конструктивних умінь:

  1. Завдання, спрямовані на формування вміння добирати інформацію для складових Портфоліо навчального проекту, приміром:
  • створіть папки для збереження Портфоліо навчального проекту та заповніть таблицю підготовки складових Портфоліо;
  • доберіть необхідні друковані матеріали (підручники, посібники, методичну літературу, державні стандарти тощо) для майбутнього навчального проекту;
  • доберіть необхідні електронні ресурси (електронні енциклопедії, Інтернет-сайти, малюнки, музику, відео) для майбутнього навчального проекту;
  • оформіть папку «допоміжні матеріали» для Портфоліо проекту;
  1. Завдання, спрямовані на формування вміння створювати дидактичні та методичні матеріали для Портфоліо навчального проекту, приміром:
  • створіть учнівську мультимедійну презентацію за допомогою програми Microsoft Power Point;
  • створіть учнівський веб-сайт за допомогою програми Microsoft Publisher;
  • створіть дидактичний матеріал для учнів за допомогою текстового редактора Microsoft Word;
  • створіть зведену таблицю оцінювання діяльності учнів за допомогою табличного процесора Microsoft Excel в якості методичного матеріалу для вчителя;
  • розробіть інструктивні матеріали для організації роботи над проектом.

Отже, у рамках зазначеного курсу відбуватиметься поетапне формування професійних умінь усіх груп протягом усіх модулів. Зазначимо, що формування вмінь здійснюється на основі особистісно діяльнісного підходу та відповідає вимогам інформаційного суспільства щодо інноваційного характеру професійної діяльності майбутніх учителів. Участь у зазначеній програмі створює стійку мотивацію щодо майбутньої професійно-педагогічної діяльності, озброює теоретичними знаннями і практичними навичками та вміннями створювати методичне забезпечення для навчання конкретного предмету, розкриває творчий потенціал та формує інноваційний тип мислення, який є невід’ємною якістю успішного педагога в інформаційному суспільстві.

Програма Іntel дає можливість учням удосконалюватися, учитель – уже помічник, який дає можливість повною мірою проявлятися і розвиватися учнівському потенціалу [10].

2.4  Використання Програми на уроках зарубіжної літератури

Робота з мультимедійними посібниками дає можливість урізноманітнювати форми роботи на уроці зарубіжної літератури та російської мови за рахунок одночасного використання ілюстративного, статистичного, методичного, а також аудіо- та відеоматеріалів.

Така робота може здійснюватися на різних етапах уроку:

  • як форма перевірки домашнього завдання;
  • як спосіб створення проблемної ситуації;
  • як спосіб пояснення нового матеріалу;
  • як форма закріплення вивченого;
  • як спосіб перевірки знань у процесі уроку.

Уроки з використанням комп’ютерної презентації – це також уроки пояснення нового матеріалу в діалоговому режимі, і урок-лекція, і урок-узагальнення, і урок-наукова конференція, і урок-захист проектів, і інтегрований урок та урок-презентація.

Урок захисту проектних робіт – унікальний спосіб реалізації творчого потенціалу учнів, спосіб творчого використання їхніх знань і вмінь на практиці. Використання ІКТ на уроках такого типу – одна з форм презентації матеріалу, спосіб активізації слухачів, відображення структури виступу.

Урок з використанням комп’ютерних форм контролю припускає можливість перевірки знань учнів (на різних етапах уроку, з різними цілями) у формі тестування з використанням комп’ютерної програми, що дозволяє швидко й ефективно зафіксувати рівень знань з теми, об’єктивно оцінюючи їх глибину (позначку виставляє комп’ютер).

У всіх випадках ІКТ виконують функцію «посередника», «який вносить істотні зміни в комунікацію людини з навколишнім світом». У результаті вчитель і учень не тільки опановують інформаційні технології, а й вчаться відбирати, оцінювати і застосовувати найбільш цінні освітні ресурси, а також створювати власні медіатексти.

Інформаційно-комунікаційні технології значно розширюють коло пошуку додаткової інформації у ході підготовки до уроку. Завдяки пошуковим системам Інтернету учасники навчального процесу знаходять і художні, і літературознавчі тексти, біографічні матеріали, фотодокументи, ілюстрації. Безумовно, багато робіт вимагають перевірки, редакторської правки.

У такий спосіб відкривається можливість включення в урок фрагментів відеолекцій, приміром у процесі вивчення творчих методів на уроках літератури використовують мультимедійні матеріали.

Окрім того, розширилося коло форм роботи з джерелами на уроці. Учні можуть самостійно отримувати біографічну й історіографічну інформацію в цікавій формі. Поєднання відео-, аудіо- і текстового матеріалу, комплексне висвітлення теми забезпечує більш глибоке занурення в матеріал, сприяє його творчому осмисленню, підвищує мотивацію навчання.

Якщо презентація стане основою уроку, то необхідно виділити етапи уроку, чітко вибудувавши логіку міркування від постановки мети до висновку. У відповідності з етапами уроку визначаємо зміст текстового і мультимедійного матеріалу (схеми, таблиці, тексти, ілюстрації, аудіо- та відео-фрагменти). І тільки після цього створюємо слайди, відповідно до плану уроку, у програмі Power Point. Для більшої наочності можна ввести налаштування демонстрації презентації. Можна також створити нотатки до слайда, що відображають переходи, коментарі, запитання і завдання до слайдів і матеріалами на них, тобто методичне оснащення презентації, «партитуру» уроку.

Якщо презентація лише частина уроку, один з його етапів, то необхідно чітко сформулювати мету використання презентації і, вже виходячи з неї, відбирати, структурувати й оформляти матеріал. У цьому випадку треба чітко обмежити час показу презентації, продумати варіанти роботи з презентацією на уроці: запитання та завдання учням.

Якщо презентація – творча робота учня або групи учнів, то необхідно якомога точно сформулювати мету роботи, визначити контекст роботи у структурі уроку, обговорити зміст і форму презентації, час на її захист. Краще, якщо з презентацією, створеною учнем, учитель ознайомиться заздалегідь, особливо якщо вона відіграє концептуальну роль на уроці [7, с. 78].

Специфіка підготовки уроку-презентації безумовно визначається типом уроку.

  1. Уроки-лекції.

Інформаційно-комунікаційні технології у процесі застосування такого типу уроку роблять лекцію більш ефективнішою й активізують роботу класу. Презентація дозволяє упорядкувати наочний матеріал, залучити суміжні літературі види мистецтва. На великому екрані ілюстрацію можна показати фрагментами, виділивши головне, збільшивши окремі частини, увести анімацію, колір. Ілюстрацію можна супроводити текстом, показати її на тлі музики. Дитина не тільки бачить і сприймає, вона переживає емоції. Л. С. Виготський, основоположник розвивального навчання, зазначав: «Саме емоційні реакції повинні скласти основу виховного процесу. Перед тим, як повідомити те чи інше знання, вчитель повинен викликати відповідну емоцію учня і подбати про те, щоб ця емоція пов’язувалася з новим знанням. Тільки те знання може прищепитися, яке пройшло через почуття учня».

У середній ланці презентація дозволяє навчити створювати опорні схеми і конспекти в більш комфортному комунікативному режимі (тези оформляються на слайдах, є зразок створення опорних положень лекції для учнів). Проблемний характер лекції може задаватися не самим учителем (проблемне питання), а самостійно усвідомлюється учнями в ході роботи з різними матеріалами: портрет, карикатура, полярні критичні оцінки і так далі. Форма презентації дозволяє естетично розташувати матеріал і супроводжувати слово вчителя медіаметафорами на всьому просторі уроку.

Презентація до уроку-лекції може бути створена самим учителем або на основі невеликих учнівських презентацій, що ілюструють їхні доповіді та повідомлення.

Під час такого уроку учні обов’язково ведуть записи у своїх робочих зошитах, тобто ІКТ не скасовують традиційну методику підготовки і проведення такого типу уроку, а в певному сенсі полегшують і актуалізують (роблять практично значущими для учнів) технологію його створення [7, с. 82].

  1. Урок аналізу тексту.

Однак не тільки лекції можна проводити з мультимедійною підтримкою, а й уроки аналізу тексту. На такому уроці презентація дозволяє реалізувати інтегративний підхід до навчання. Інтерпретуючи художній текст, учень може і повинен бачити різноманітність трактувань образів і тем. Залучення фрагментів вистав, кінофільмів, опер, різних ілюстрацій, доповнених витягами з літературознавчих робіт, дозволяє створити проблемну ситуацію, вирішити яку допомагає спільна робота на уроці. Проблемно-дослідне навчання стає провідним на таких уроках. На слайдах розміщується не тільки додатковий матеріал, а й формулюються завдання, фіксуються проміжні та підсумкові висновки.

На відміну від уроків-лекцій презентація не просто супроводжує слово вчителя, а є до певної міри інтерпретацією літературного тексту. Візуальні образи презентації по суті розраховані на розвиток співтворчості читача. Зіставляючи відео- або аудіо-ілюстрації, учень уже аналізує текст (прийом прихованого аналізу тексту).

Вибір з низки запропонованих ілюстрацій, найбільш адекватно відображає авторську позицію. Такий прийом спрямований на розвиток відтворення уяви. У презентації можуть бути використані дитячі ілюстрації й способи роботи з ними (зіставлення з текстом, опис за ілюстраціями, захист ілюстрацій тощо).

Оформлення презентації до уроку аналізу тексту має бути більш ретельним. Фон може бути витриманий у кольоровій гамі тексту, показуючи наочно функціональність кольоропису. Музичний супровід також повинен «працювати» на глибину осягнення тексту. Композиція презентації може відображати своєрідність композиції твору (антитеза, рамкова композиція, асоціація).

Необхідно пам’ятати, що на уроці аналізу тексту основною завжди залишається робота з текстом, а ІКТ лише урізноманітнюють методи, прийоми і форми роботи, які розвивають різні сторони особистості учня, допомагають досягти цілісності розгляду твору в єдності змісту і форми, побачити змістовність, смислове значення кожного елементау форми [5, с. 20].

  1. Узагальнювальні уроки.

За допомогою презентації можна підготувати й узагальнювальні уроки. Завдання такого типу уроку – зібрати всі спостереження, зроблені в процесі аналізу, у єдину систему цілісного сприймання твору, проте вже на рівні більш глибокого розуміння; вийти за межі порушених проблем, емоційно охопити весь твір. Вирішити такі завдання і дозволяють ІКТ, створивши якусь візуальну метафору твору, з’єднавши емоційно-художній і логічний види творчої діяльності учнів на уроці. Схеми, таблиці, тезове розташування матеріалу дозволяють заощадити час і, найголовніше, глибше зрозуміти твір. Окрім того, висновки та схеми можуть з’являтися поступово, після обговорення або опитування учнів. Учитель завдяки презентації може весь час контролювати роботу класу. У перерахованих типах уроків презентації створюють учні. Сам учень може бути автором уроку-презентації, який стає його підсумковою роботою з теми або творчим звітом про результати дослідницької роботи.

Отже, в учнів формуються ключові компетентності, що висунуті Державним стандартом освіти:

  • уміння узагальнювати, аналізувати, систематизувати інформацію за потрібною темою;
  • вміння працювати в групі;
  • вміння знаходити інформацію в різних джерелах;
  • комунікативна компетентність;
  • усвідомлення корисності отриманих знань і вмінь.

У роботі з презентаціями здійснюється індивідуальний підхід до навчання, активніше йде процес соціалізації, самоствердження особистості, розвивається історичне, науково-природне мислення.

Урок літератури, організований у режимі двох технологій (проект, презентація), вимагає визначної попередньої підготовки. Форма його організації така: клас об’єднується у кілька груп у складі 4-5 осіб, у кожну з них входять учні з різним рівнем навченості. Одним і тим самим складом група може працювати від одного уроку до кількох місяців. Групи отримують конкретні завдання. Кожен учень, використовуючи різні джерела, повинен підготувати інформацію-відповідь на своє запитання. Представники групи готують презентацію, щоб наочно, емоційно представити своє завдання на уроці, підключаючи вигадку і фантазію.

Безумовно, урок від початку створення і до свого логічного кінця створюється під керівництвом педагога, який за необхідності допомагає учням почати роботу в групах, спостерігає за тим, як іде співпраця між дітьми, не втручаючись у хід обговорення, у кінці оцінює роботу учнів та співробітництво у групах. Це може бути одна «нагорода» на всіх у вигляді бальних оцiнок. Така робота сприяє усвідомленню учнем особистої участі та відповідальності за успіх спільної роботи; усвідомленню творчої взаємозалежності членів групи; умінню вести діалог, іти на компроміс, поважати думку інших; інтенсивному творчому спілкуванню між учнями.

Регулярне обговорення всією групою проміжних підсумків роботи підвищує її ефективність. І тому методика створення проектних робіт активно використовується в практиці викладання літератури.

Захист проектів може бути як у формі презентацій, так і у формі стінгазети, ілюстрацій, схем, таблиць, сценарію [6, с. 89].

Завдяки мультимедіа навіть сухий теоретичний матеріал перетворюється на живу картину, а абстрактні поняття – на конкретні явища, видатні хрестоматійні постаті – на живих особистостей, історичні події – на реальну минувшину. До того ж, у процесі засвоєння програмового матеріалу в учнів одночасно працює кілька видів пам’яті, зокрема, слухова й зорова. Мультимедіа також надають можливості проведення різних типів уроків: і викладання нового навчального матеріалу, і повторення та закріплення матеріалу, і контроль засвоєння учнями знань, умінь і навичок, а також бінарних (згадаймо міжпредметні зв’язки) та інших нестандартних уроків (уроків-семінарів, уроків-подорожей, уроків-вікторин тощо).

Власний досвід показав, що уроки, проведені з використанням мультимедіа, найбільш ефективні у навчальному процесі. Застосування мультимедійних технологій у курсі літератури сприяє глибокому засвоєнню навчального матеріалу, розвитку образного мислення, творчої уяви, зв’язного мовлення, формуванню логічного й аналітичного мислення, виробленню й розвитку навичок виразного читання, роботи із текстом літературного твору, прищепленню інтересу до літератури. Ефективність засвоєння учнями монографічних та оглядових тем у систематичному курсі літератури також залежить від візуалізації навчального матеріалу. За допомогою програмно-педагогічних засобів можна здійснити, приміром, віртуальну екскурсію до музеїв і культурних центрів. Технології мультимедіа не тільки перетворили комп’ютер у повноцінного співрозмовника, а й дали можливість учням, не покидаючи навчального класу, бути присутніми на лекціях видатних учених і педагогів, стати свідками історичних подій минулого і сучасного, побачити, як «оживають» герої літературних творів.

ВИСНОВКИ

Основна, принципова відмінність між Програмою Intel «Навчання для майбутнього» та іншими програмами перепідготовки вчителів полягає в тому, що, навчаючись за поданою програмою, учителі не лише оволодівають знаннями і вміннями в царині ІКТ, а й навчаються, як використовувати ці технології у шкільному кабінеті, включати їх до загального педагогічного процесу, як у найкращий спосіб передати учням власні знання, використовуючи інноваційні педагогічні технології. Відтак учителі навчаються комплексно інноваційним педагогічним та інформаційно-комунікаційним технологіям.

У процесі навчання за іншими програмами вчителі одержують лише знання у царині інформаційно-комунікаційних технологій, навички роботи з комп’ютером і програмним забезпеченням, а пізніше вже самі вирішують, як можна використати у разі необхідності набуття знання і вміння. І часто потрібно багато часу, щоб зрозуміти, як можна використовувати ці вміння у власній практичній педагогічній діяльності.

За Програмою Intel «Навчання для майбутнього» вчителі не лише оволодівають технічними навичками, а й одержують інформацію про принципи застосування інноваційних педагогічних технологій у процесі навчання, що дозволить їм використовувати отримані знання відразу після закінчення тренінгу, що і передбачено програмою – учитель після закінчення навчання у своєму навчальному закладі разом із учнями повинен реалізувати навчальний проект, ідею та план якого разом із навчально-методичним забезпеченням ним було розроблено на тренінгу. Проведення такого кроку умотивовано участю не лише вчителів, а й учнів у різних конкурсах:

Конкурси для вчителів:

  • на кращий створений на курсах Портфоліо – комплекс навчально-методичних матеріалів до навчального проекту;
  • на кращий реалізований навчальний проект разом із учнями – «Історії успіху» (умови на сайті www.iteach.com/ua).

Конкурси для учнів:

  • на кращий опис власної самостійної дослідницької роботи у ході реалізації проекту з використанням ІКТ тощо;
  • Intel ISEF з науково-дослідницький діяльності учнів з природничо-математичних та технічних дисциплін (www.intel.com/education/isef) [8].

Практикою доведено, що інформаційні технології – це такий інструмент, ефективність застосування якого стає зрозумілою не відразу, а лише через деякий час, інколи достатньо тривалий. Враховуючи ці особливості, корпорація Intel бере довготермінові зобов’язання перед вчителями, не лише навчаючи їх на тренінгу, а й забезпечуючи підтримку та допомогу протягом тривалого часу в рамках різних програм, зокрема мережеву кооперацію вчителів, співробітництво з урядовими установами тощо. Усе робиться задля того, щоб забезпечити дійсно ефективні зміни у школі з використанням інноваційних технологій.

Програмою передбачається зовнішня та внутрішня експертиза якості проведення тренінгів (до та після), а також ефективності впровадження вчителями навичок використання ІКТ через півроку після закінчення тренінгу. Моніторинг проводиться у формі анкетування в режимі он-лайн на сайті www.iteach.com.ua (пароль для учасників: ITEACH), а також застосування інших сучасних форм, методів та підходів.

Програма має вдале психологічне підґрунтя, яке є основою взаємодії вчителів та учнів.

Одним із положень програми є таке твердження: щоб змінити світ на краще, треба передусім змінити себе і своє ставлення до світу. Ця програма вчить бути позитивними за будь-яких зовнішніх обставин, які часто не залежать від нас. Це досягається завдяки вихованню оптимістичного ставлення до життєвих проблем та створення комфортних умов для сприймання значного обсягу нового матеріалу і надбання різноманітних навичок вчителями за досить короткий час проведення тренінгу.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrexport.gov.ua/ukr/zvjazok_i_info/ukr/4566.html .
  2. Парламентські слухання 21 вересня 2005 року з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні: офіційний веб-сайт Верховної ради України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal.rada.gov.ua/control/uk/publish/article/news_left?art_id=63259&cat .
  3. Наказ МОНУ від 22.04.2005 р. № 248. Про розширення педагогічного експерименту за програмою Intel «Навчання для майбутнього», щодо навчання майбутніх вчителів ефективному використанню інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі.
  4. Бульвінська О. І. Формування дидактичних умінь  студентів педагогічних університетів України: дис. канд. пед. наук: 13.00.01 / О. І. Бульвінська // Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 1998. – 185 с.
  5. Морська Л. І. Підготовка вчителя іноземних мов до використання сучасних інформаційних технологій у професійній діяльності / Л. І. Морська // Іноземні мови.– 2005. – № 4. – С. 19-21.
  6. Гурін Р. С. Підготовка майбутнього вчителя гуманітарного профілю до застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі школи: дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / Р. С. Гурін. – Одеса, 2004. –194 с.
  7. Дементієвська Н. П., Морзе Н. В. Комп’ютерні технології для розвитку учнів та вчителів. Інформаційні технології і засоби навчання: зб. наук. пр. / Н. П. Дементієвська, Н. В. Морзе / За ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука. – К. : Атіка, 2005. – С. 76-95.
  8. Intel «Навчання для майбутнього». Методичні рекомендації для тренерів-методистів. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iteach.com.ua/online-resources/methodological_recommendations/ .
  9. Intel «Навчання для майбутнього». – К. : Вид. «Нора-прінт», 2006.– 416 с.
  10. Intel «Навчання для майбутнього». – Електронний посібник. – [3-е видання]. – Intel Corporation, 2005. – Режим доступу: http://v10.iteach.com.ua/posibnik-navchannya-dlya-majbutngo-10-1 .