КВАЛІМЕТРИЧНИЙ МОНІТОРИНГ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

КВАЛІМЕТРИЧНИЙ МОНІТОРИНГ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУПравий Віктор Павлович,
Директор Користівської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів
Олександрійського району
Кіровоградської області,
Заслужений працівник освіти України

КВАЛІМЕТРИЧНИЙ МОНІТОРИНГ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Анотація. В статті запропоновано кваліметричний моніторинг навчально-виховного процесу двох різних освітніх галузей: природознавства та мистецтва, зокрема наведений приклад кваліметричного контролю уроку хімії та уроку образотворчого мистецтва. Кваліметричний підхід контролю дає можливість адміністрації за короткий проміжок часу виконати сучасний контроль уроку як основної форми організації навчально-виховного процесу. На основі кваліметричних карт адміністратор може отримувати педагогічну інформацію, яка дозволяє об’єктивно оцінити навчально-виховний процес і його результативність.

Ключові слова: кваліметричний моніторинг, методи контролю, кваліметрична картка, рівень навчальних досягнень учнів, навчально-виховний процес.

Розбудова освіти в нашій державі, її докорінне реформування та децентралізація спрямовані на національне відродження, відтворення інтелектуального потенціалу громадян нашої держави.

Освіта України за змістом і формою є національною, гуманістичною, демократичною, цілісною, інтегрованою і безперервною. Реалізація цих положень вимагає удосконалення управління в тому числі і загальноосвітньою школою зокрема.

Управління школою являє собою науково-обґрунтовану діяльність керівника школи – директора, його вплив на діяльність педагогічного та учнівського колективів та навчально-виховного процесу з метою забезпечення максимального результату в навчанні та вихованні учнів.

Управління школою – це складна і багатогранна сфера діяльності директора школи,  в якій поєднуються організаційні, педагогічні, соціальні, психологічні, технічні аспекти діяльності.

Управління школою – взаємодія керівника з іншими багатьма людьми для досягнення позитивної мети діяльності школи. Серед багатьох аспектів управлінської діяльності одним з найважливішим завданням директора є контрольно-аналітична діяльність. Це основне джерело інформації для прийняття управлінських рішень.

В сучасних умовах мета контролю полягає насамперед в тому, щоб своєчасно виявити і виправити, попередити можливі помилки і недоречності в організації і здійсненню педагогічного процесу, надати допомогу вчителю у підвищенню педагогічної майстерності, підняти навчально-виховний процес, покращити його і добитися конкретних результатів.

На сьогоднішній день поряд з адміністративним контролем все ширше використовується колективний контроль, взаємоконтроль, самоконтроль. Але виходячи з нормативно-правових аспектів діяльності директора школи вся відповідальність за організацію навчально-виховного процесу, якість навчально-виховного процесу лежить на директорі школи. Тому, адміністративний контроль – це професійний контроль, з боку директора за всим, що робиться в навчальному закладі. Виходячи з власної практики роботи використовуються різні види і форми контролю: за змістом, за метою, за суб’єктом, за періодичністю.

Ефективний контроль в значній мірі залежить від вміння директора раціонально використовувати всю систему методів контролю.

Моніторинг в освіті  або контроль – це збір, обробка (аналіз) інформації з метою попередження небажаних відхилень від стандартів. Найчастіше об’єктом моніторингу якості шкільної освіти виступають рівень знань, умінь та навичок учнів або як прийнято називати рівень навчальних досягнень учнів; результативність навчально-виховного процесу, моніторинг різноманітних видів діяльності, що забезпечують роботу школи.

  В епоху цифрових технологій, на мою думку, найбільш ефективним методом оцінки діяльності також є цифра або число. Тому оцінювати навчально-виховний процес діяльності як учнів так і вчителів об’єктивніше кваліметрично.

  Вважаю, основною фігурою у школі є вчитель. Від його бажання працювати, професійних знань, методичної підготовки залежить і якість уроку. А урок – це основа діяльності будь-якої школи.

  Значну увагу у своїй роботі приділяв відвідуванню і аналізу уроків наш земляк Василь Олександрович Сухомлинський. Він писав: «Директор відвідує й аналізує уроки не тільки для того, щоб учити вчителів давати їм поради. Педагогічна лабораторія школи – це творча єдність всіх вчителів, повсякденне інтелектуальне збагачення, взаємний  обмін  духовними цінностями. У досвідченого педагога треба відвідувати достатню кількість уроків для того, щоб з його індивідуальної творчої лабораторії все цінне передавати в колективну педагогічну лабораторію школи» та «Відвідуючи й аналізуючи уроки, головною метою треба ставити таке: дослідити, як виявляється, розкривається на уроці інтелектуальне життя педагога, його кругозір, його духовні інтереси».

  Урок – це дзеркало фахової та методичної підготовки вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору та ерудиції.

Значний резерв підвищення якості уроку криється  у  посиленні уваги вчителя до його підготовки, створенні оптимальної методики його проведення. Значною мірою цьому сприяє якісний аналіз уроку з боку директора  чи  заступника  директора з НВР, методиста. Аналіз уроку значною мірою залежить від підготовки керівника школи, збору необхідної інформації в процесі спостереження уроку яка дозволяє зробити об’єктивні висновки про ефективність уроку, підготовку учнів  та вчителя до уроку, виявити резерви його подальшого вдосконалення та надання методичної допомоги вчителеві.

Аналіз уроку, вивчення стану викладання навчальних дисциплін – це постійна відповідальна і складна частина роботи директора, заступника директора з НВР. Від того, як  виконує її адміністрація закладу залежить не тільки якість навчального процесу, а й професіоналізм і настрій вчителів, а в кінцевому результаті – знання учнів.Від того як директор побачить урок, як його проаналізує, які слова скаже вчителю, залежить успіх роботи вчителя, чи захоче він  удосконалювати свої знання  чи в нього  опустяться руки і зникне будь-який ентузіазм.

Ефективним контроль вважатиметься тоді, коли кожному з учителів колективу дати відповідь на запитання, чи правильно і раціонально він розв’язує завдання навчання, виховання   та розвитку учнів, указати конкретні шляхи  усунення недоліків.

Багато практиків і вчених  працюють над тим, як краще, ефективніше проаналізувати урок. Виходячи з публікацій на дану тему, власного  досвіду маємо власний підхід до аналізу уроку на основі   кількісних характеристик,  виражених у відсотках. 

На основі державних стандартів освіти, вимог навчальних програм до вмінь, навичок, знань учнів вироблені критерії оцінки діяльності учня та вчителя на уроці у цифровому значенні. Робота учня чи вчителя оцінюється за 4 бальною шкалою, починаючи з  0 :

0 – початковий рівень (незадовільний)

1 – середній рівень (задовільний)

2 – достатній рівень (добрий)

3 – високий рівень ( відмінний)

по напрямках, що оцінюється.

Спостерігаючи урок, директор виставляє бали в  наперед заготовлену моніторингову картку, по напрямках чи параметрах контролю, обраховуючи при цьому максимально можливу кількість балів (Z) та кількість балів, які виставив директор чи заступник директора з навчально-виховної роботи (S). За співвідношенням S/Z ∙ 100 % = К, виводиться коефіцієнт рівня того чи іншого параметру і на основі нього висновок:

               Якщо              К > 85 % – відмінно

                          65 % < К ≤ 85 % – добре

                          45 % < К ≤ 65 % – задовільно

                                       К ≤ 45 % – незадовільно

Моніторингові картки розроблені за метою відвідування уроку і носять заздалегідь направлений характер, що дає можливість удосконалювати (виготовляти нові) моніторингові картки, враховуючи головне – мету відвідування уроку.

Перевага такого методу контролю за якістю уроку і в тому, що більше часу на уроці можна приділити спостереженню і аналізу діяльності вчителя та учня, рівню знань і навичок школярів, педагогічній майстерності учителя, бо на уроці, як у фокусі, концентрується вся діяльність педагога, його наукова підготовка, педагогічні навички, методичні вміння, здатність організувати самостійну роботу всіх школярів.

В результаті спостереження уроку керівник школи отримує необхідну та достатню кількість педагогічної інформації, яка  б дозволила дати об’єктивну оцінку навчально-виховному процесу та його результативності на основі таких моніторингових карт, з оцінкою діяльності в кількісному співвідношенні.

З практики власної адміністративної діяльності назбирались крупинки кваліметричного моніторингу навчально-виховного процесу по таких напрямках:

  1. Кваліметричний аналіз уроків різних предметів (уроки суспільно-гуманітарного, природничо-математичного та  художньо-естетичного напрямків);
  2. Кваліметричний підхід до атестації педагогічних працівників;
  3. Кваліметричний моніторинг окремих етапів навчально-виховного процесу, який може тривати декілька років (кваліметричний моніторинг навчально-виховного процесу під час переходу учнів зі школи І ступеня в школу ІІ ступеня навчання; класно-узагальнюючий контроль на основі кваліметричного контролю; адаптація учні 5 класу до навчання в середній школі на основі кваліметричних спостережень; динаміка вивчення рівня знань, умінь і навичок окремих учнів протягом декількох років на основі кваліметричного моніторингу тощо)

Приведу приклади кваліметричного моніторинг уроків природничо-математичного напрямку (хімія) та з художньо-естетичного напрямку (образотворче мистецтво):

 

Моніторингова картка

загального аналізу уроку  з хімії

 

Дата  _________________                                                    Урок     хімії

Вчитель ______________                                                      Клас ______

Тема уроку _______________________________________________________

                   _______________________________________________________

 

Мета відвідування: проконтролювати рівень знань учнів з основ хімії як       науки, рівень оволодіння хімічною мовою, сформованість експериментальних умінь і навичок, здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці; роботу вчителя в цьому напрямку.

                  

№ з/п

Що оцінюється

Бали

 

1. Організаційний бік уроку

1.1.

Вчасна та якісна підготовка демонстраційного обладнання до уроку.

 

1.2.

Готовність класу до роботи в кабінеті хімії.

 

1.3.

Рівень загального порядку в кабінеті хімії.

 

1.4.

Вчасність початку уроку.

 

1.5.

Вчасність закінчення уроку.

 

 

Z = 15

S =

 

К = S / 15 · 100%,    К=   /   · 100%,

 

 

К =         %

 

2. Зміст уроку

2.1.

Глибина і науковість пояснень педагога.

 

2.2.

Зв'язок з дійсністю.

 

2.3.

Чи цікаво ведеться пояснення вчителем?

 

2.4.

Використання наочних посібників.

 

2.5.

Розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, пам’яті.

 

2.6.

Формування наукового світогляду на основі засвоєння системи знань про речовини та їхні перетворення.

 

2.7.

Використання методів наукового пізнання в хімії.

 

2.8.

Формування вміння грамотно застосовувати знання з хімії в трудовій діяльності.

 

2.9.

Використання хімічного експерименту. Його техніка та методика проведення.

 

2.10.

Поєднання хімічного експерименту з іншими засобами навчання.

 

2.11.

Дотепність використання хімічного експерименту (як лабораторні чи включений в зміст практичної роботи).

 

2.12.

Використання інформаційних технологій.

 

2.13.

Розкриття ролі хімії в розвитку суспільного господарства.

 

2.14.

Об’єктивність оцінювання.

 

2.15.

Види домашніх робіт.

 

 

Z =  45

S =

 

К = S  /  45 · 100%,    К=   /   · 100%,

 

 

К =        %

 

3.1.

Рівень засвоєння теоретичних знань.

 

3.2.

Володіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища.

 

3.3.

Сформованість експериментальних умінь учнів.

 

3.4.

Здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці.

 

3.5.

Уміння розв’язувати розрахункові задачі.

 

3.6.

Правильність написання хімічних реакції, їх урівнювання

 

3.7.

Виконання обчислень за рівняннями реакцій.

 

3.8.

Використання необхідних формул для розв’язування задач.

 

 

Z = 24

S =

 

К = S  /  24 · 100%,    К=   /   · 100%,

 

 

К =         %

 

 

Висновки: ________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

 

Моніторингова картка

загального аналізу уроку  образотворчого мистецтва

 

Дата  _________________                                Урок  образотворчого мистецтва

Вчитель ______________                                 Клас _____________

Тема уроку _______________________________________________________

                   _______________________________________________________

Мета відвідування:_______________________________________________

                 

№ з/п

Що оцінюється

Бали

 

1. Робота вчителя на уроці.

1.1.

Створення емоційного настрою на уроці.

 

1.2.

Робота вчителя над формуванням творчого задуму.

 

1.3.

Розвиток умінь учнів висловлювати власне відношення до твору мистецтва.

 

1.4.

Розвиток умінь учнів дати власну художню оцінку твору мистецтва.

 

1.5.

Робота над засвоєнням спеціальних термінів.

 

1.6.

Робота вчителя над естетичним сприйняттям дійсності – вчити дітей бачити красу природи, міст, сіл, будинків, людини…

 

1.7.

Рівень поєднання художніх  образів і життєвих явищ.

 

1.8.

Рівень художньо-мистецького мислення.

 

1.9.

Рівень власних художніх вмінь та навиків.

 

1.10.

Психологічно – емоційна атмосфера на уроці.

 

 

Z = 30

S =

 

К = S / 30 · 100%,    К=   /   · 100%,

 

 

К =         %

 

2. Робота учнів на уроці

2.1.

Рівень відтворення художнього образу.

 

2.2.

Рівень сприйняття й відтворення візуального образу.

 

2.3.

Використання асоціативних зв’язків між творами образотворчого мистецтва.

 

2.4.

Висновки й узагальнення учнів щодо сприймання художніх образів.

 

2.5.

Рівень художньо – мистецького мислення.

 

2.6.

Творча реалізація задуму.

 

2.7.

Самостійність використання набутих художніх вмінь.

 

2.8.

Навички та власні здібності в художній діяльності.

 

 

Z =  24

S =

 

К = S  /  24 · 100%,    К=   /   · 100%,

 

 

К =        %

 

 

3. Організація уроку

 

3.1.

Підготовка робочого місця вчителя.

 

3.2.

Підготовка робочого місця учнів.

 

3.3.

Підбір репродукцій картин і зображень скульптур та предметів прикладного мистецтва.

 

3.4.

Сприйняття учнями розмірів наочних посібників.

 

3.5.

Освітленість та фон виучуваного об’єкта.

 

3.6.

Використання спеціальної підставки для предмету.

 

3.7.

Оцінювання робіт учнів.

 

3.8.

Коментування помилок при роботі  учнів.

 

3.9.

Відбір кращих робіт учнів для постійно-діючої виставки.

 

 

Z = 27

S =

 

К = S  /  27 · 100%,    К=   /   · 100%,

 

 

К =         %

 

 

Висновки: ________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Використання кваліметричних досліджень дає можливість адміністрації отримати необхідну та достатню педагогічну інформацію, яка дозволяє об’єктивно оцінити навчально-виховний процес і його результативність. Використання моніторингових карток полегшує роботу директора навчального закладу щодо контролю уроків. Зібрані за допомогою кваліметрії моніторингові дані сприяють здійсненню ґрунтовного аналізу навчально-виховного процесу.