«НЕ ЗАЛИШАЙМО ЇХ НА САМОТІ, ЯК ВОНИ НЕ ЗАЛИШАЮТЬ СВОЇХ БЛОКПОСТІВ…». ЛЮДИНА В ШАЛЕНИХ ОБСТАВИНАХ ВІЙНИ У ПОЕЗІЇ ІРИНИ НЕБЕЛЕНЧУК «ОСТАННЯ МОЛИТВА». ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ.

oooo.plus_341 (13)  
  Щербина Світлана Василівна,
  учитель-методист української мови та літератури
  Созонівського навчально-виховного комплексу
  "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів -
   дошкільний навчальний заклад" Кіровоградської
  районної державної адміністрації Кіровоградської області

 

«НЕ ЗАЛИШАЙМО ЇХ НА САМОТІ,
ЯК ВОНИ НЕ ЗАЛИШАЮТЬ СВОЇХ БЛОКПОСТІВ…».
ЛЮДИНА В ШАЛЕНИХ ОБСТАВИНАХ ВІЙНИ
У ПОЕЗІЇ ІРИНИ НЕБЕЛЕНЧУК «ОСТАННЯ МОЛИТВА».

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ.

Мета: ознайомити учнів із поезією Ірини Небеленчук; охарактеризувати особливості художнього стилю автора, розкрити символічність образів; удосконалювати вміння аналізувати ліричні твори, розвивати прагнення зазирнути у світ душі звичайної людини, осмислити її призначення та сенс життя; домогтися усвідомлення учнями глибинної образності у вірші, осмислення світу та сучасних подій у ньому; сприяти вихованню загальнолюдських моральних якостей, почуття гуманізму, патріотизму, любові до краю, де народився.

Обладнання: відеокліп до пісні В. Цоя «Група крові», роздрукований текст поезії Ірини Небеленчук «Остання молитва», презентація-кліп вірша-пісні «Остання молитва. Героям війни», ілюстрації учнів до твору, епіграф уроку, відеокліп до пісні С. Тарабарової «Повертайся живим!».
Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Епіграф: Забравши не одне життя,
               Прирікши матерів на муку,
               Неоголошена іде війна,
               Що сіє смерть, розбрат, розлуку.

                                                   Ірина Небеленчук

Зміст уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Вступне слово вчителя.

Війна… Неждано ступила в Отчий край, тягнучи за собою горе. Одягнула в чорні хустки матерів, дружин, сестер. Оповила землю мороком і страхом. Дзвінкий голосний сміх змінила на ріки гірких сліз. А тих, хто ще вчора кохав, співав пісень, радів життю, жбурнула горілиць на сиру холодну землю.

2. Слухання  пісні Віктора Цоя «Група крові» та перегляд відеоролика до неї. https://www.youtube.com/watch?v=kXRJkMsIwVg .

Так, чоловіча доля – захист рідних, захист краю від ворога. Так споконвіку повелося. Проте від усвідомлення цієї істини не стає легше у душі та в серці через біль від втрат. Хто поверне матері сина, дружині – чоловіка, малим діткам – найріднішого татка, а юному дівчиську – перше незабутнє кохання? Хто поверне в українські хати вогники щастя, які одночасно надовго погасли для кожного із нас?

3. Звернення до епіграфа уроку. Бесіда.

 – З уроків історії ви засвоїли, що військові конфлікти, визвольні змагання означалися кожен певною власною назвою, для прикладу – Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648-1657 роках, Коліївщина тощо.
 – У чому особливість нашого часу?
 – Що вам відомо про події в Україні, що відбулися протягом  2013-2017 років?
 – Чому нинішня війна є неоголошеною?
 – Хто знаходиться на сьогоднішній передовій?
 – Охарактеризуйте такого воїна.
 – У якому б столітті не зринула війна, доля кожного справжнього чоловіка – це доля чоловіка-воїна, яким би юним він не був…

4. Оголошення теми та мети уроку.

 – А якими можуть бути люди в шалених обставинах війни? Про це поезія Ірини Небеленчук «Остання молитва. Героям війни», з якою ми ознайомимося на уроці, охарактеризуємо особливості художнього стилю автора, розкриємо символічність образів; будемо удосконалювати вміння аналізувати ліричні твори, розвивати прагнення зазирнути у світ душі звичайної людини, осмислити її призначення та сенс життя. Окрім того, осягнемо глибинну образність у вірші, осмислимо сучасні події у нашій державі через образи твору, який, сподіваюся, сприятиме вихованню загальнолюдських моральних якостей, почуття гуманізму, патріотизму, любові до рідного краю.

ІІ. Засвоєння нового матеріалу.

  1. Дослідницька робота з використанням елементів компаративного виду аналізу.

     

     

     

     

     

    «А у нас тут поле бою
    А у нас тут блокпости…» – щиро сповідується читачам у одному зі своїх віршів учасник АТО, поет Борис Гуменюк. Йому віриш, адже свідомі, небайдужі, рішучі й мужні українці не зрадили своїх переконань, і ось уже третій рік, як продовжують відстоювати незалежність і волю України.
    І там, на передовій, їм надзвичайно необхідна наша незрима духовна підтримка, котра буває багато в чому вартісніша за найсучаснішу зброю.
    2. Виразне читання вчителем уривка з поезії Б. Гуменюка «СМС-повідомлення зі Слов᾿янська».

     

     

     

     

     

     

    …Бачу сон …Ромашкове поле
    У ромашках – квіткою ти
    А у нас тут поле бою
    А у нас тут блокпости…
    Слова візерунки долі
    Слід хреста на моїм плечі
    Три самотні зозулі в полі
    Кують не роки а мечі…

    3. Бесіда за змістом твору.

     – Який образ твору є символом мирного життя? (Ромашкове поле)
     – 
    А яким кольором можна зафарбувати поле бою?
     – Чому автор у вірші цей колір не означив?
     – Рядок «Слід хреста на моїм плечі» говорить про певні життєві випробування солдата і має прихований підтекст. Який?
     – Образ зозулі наявний у козацьких піснях як символ чого?
     – Чому у цій поезії зозуль аж три?
     – Символом чого є меч для сучасного воїна?
     – Вірш побудований на контрасті: ромашкове поле – поле бою, має символічні образи хреста, зозуль та меча. Яку особливість ви помітили в ньому ще? (Безпунктуаційність.)
     – 
    З якою метою це використовує автор? (Це неповторне серцебиття, і ти чуєш його, читаючи; це стишений ритм (щоб добре чулося), це безпунктуаційність (щоб не відволікатися)).
     – 
    Які ключові образи ви б виокремили у поезії? (Ромашкове поле, ромашка-дівчина, поле бою, блокпости, слова візерунки долі – (можливо, листи?), слід хреста на плечі воїна, три зозулі, мечі).
     – 
    Чому в поезії так мало дієслів? Яка їхня роль у творі? (Вісім рядків твору містять усього два дієслова: бачу – повертає ліричного героя до мирного часу, до ромашкового поля, на якому найкращою квіткою постає образ коханої людини; кують зозулі – теж образ-спогад із мирних днів. Але зараз він переосмислюється: боєць чутливим вухом та серцем сприймає кування зозулі як тривожне передчуття майбутнього бою, символом якого і виступає образ-архетип – меч.)
     – 
    Які ілюстрації ви створили б до цієї поезії?
     – Які барви дібрали б?

    4. Ознайомлення із поезією Ірини Небеленчук ««Остання молитва. Героям війни».

    Як б’ється серце сучасного фронтового вірша, можна відчути, прослухавши вірш-пісню Ірини Небеленчук «Остання молитва. Героям війни» та подивившись презентацію-відеоряд до неї.

    5. Перегляд презентації-відеоряду вірша-пісні Ірини Небеленчук «Остання молитва. Героям війни»: https://www.youtube.com/watch?v=A-n18JG5uaY .

    6. Бесіда за змістом твору.

    – Поділіться першими враженнями від твору. Які емоції переживали, слухаючи поезію-пісню?
    – Які картини поставали у вашій уяві? (Карета швидкої, фронтова дорога, обстріл «Градами», дощ, юна дівчина-медик, схилена над змарнілим бійцем, зовсім близько – медичний намет, вибух, чорна хмара, дощове небо.)
    – 
    Чи можете виокремити образи, які впливали на ваш емоційний стан? (Земля, що стогне і здригається від канонади – це згорьований, политий кров’ю Донбас, накритий безжально, мов хмарою, ковдрою чорною лиха; прострілене згубним свинцем небо, що плаче гіркими сльозами дощу; юне дівчисько, змарнілий боєць.)
    – 
    Перечитайте поезію на роздрукованих листках. Якою ви уявляєте героїню вірша? (Юне дівчисько, співчутливе і людяне, шепоче молитву-оберіг, схилившись в зажурі над воїном, щось хоче сказати бійцеві на втіху.)
    – 
    Доведіть, що в екстремальних обставинах війни дівчина думає не лише про себе. (Уста шепотіли молитву, ще трішки – і вирвемось ми зі смертельних тенет, ще трішки, рідненький, уже он медичний намет.)
    – 
    У яких шалених обставинах війни побував боєць? (Позаду лишилась запекла диявольська битва.)
    – 
    У чому символічне значення образу дороги у вірші? (Це дорога до життя.)
    – 
    Що відбувається навколо неї? (Падали міни й снаряди, падали «Гради» обабіч в степу, стогнала земля і здригалася від канонади, іще один вибух, і гримнуло знову так близько, земля сколихнулася, вибух, рвонуло фугас.)
    – 
    Які дієслова допомагають відтворити світ війни? (Падали, стогнала, здригалася, гримнуло, сколихнулася, рвонуло – слова за лексичним значенням передають руйнування, біль.)
    – Доберіть кольори, котрі підкреслюють світ знищення мирного життя (чорний, сірий.)
    – 
    Доведіть, що наскрізний образ неба у цій поезії – персоніфікований. (анафора – і плакало небо гіркими сльозами дощу, і плакало небо, прострілене згубним свинцем, і небо все плаче гіркими сльозами дощу підкреслює глибину людського горя від непоправних втрат).
    – 
    Які образи твору уособлюють життя? (Карета швидкої та медичний намет.)
    – 
    Означте їх кольором. (Автомобіль швидкої – білий із червоним хрестом, медичний намет – зелений із червоним хрестом на білому тлі.)
    – 
    Уста дівчини шепочуть молитву – особливі слова, звернені до Бога, з благанням захисту, оберегу, любові і миру. Хочеться навести рядки молитви, створеної геніальним українським Пророком – Тарасом Шевченком, що будуть актуальними для всіх часів та народів:

    Злоначинающих спини…
    А всім нам вкупі на землі
    Єдиномисліє подай
    І братолюбіє пошли.

    – Які асоціації, роздуми викликає поезія Ірини Небеленчук?
    – Яка, на ваш погляд, головна думка цього твору? (На рівні підтексту виховує у читача високі моральні цінності: співпереживати, допомагати, єднатися, жертвувати, любити – оце шлях справжнього українця.)
    – 
    Фронтові поезії – особливі. Вони передусім просякнуті болем за своїх і злістю на чужих. Як передано у вірші невідворотність покарання тому, хто до нас з мечем прийде? (Тобі, лютий враже, у світі не буде спочину, / Тобі я нізащо за землю свою не прощу.)
    – 
    Яка ремінісценція з літературного твору показує глибину горя та втрат у війні? (А «Кача» все плине, все плине вона по Тисині.)
    – 
    У таких творах, як поезія Ірини Небеленчук «Остання молитва. Героям війни», маємо відчути найзначиміше – ціну, яку платимо за свободу. Свою. І всієї країни. Українські бійці не втрачають гідності та честі, за будь-яких обставин стараються поводитися як справжні воїни, і це не може не захоплювати.

    Звучить пісня «Повертайся живим!» у виконанні Світлани Тарабарової; перегляд відеопрезентації до неї: https://www.youtube.com/watch?v=MnsCpUpLo9Y .

    IV. Домашнє завдання.

    1. Прочитайте дві поезії Ірини Небеленчук. З᾿ясуйте образи поезії, дослідивши її.
    2. Напишіть твір-роздум «Мої враження від поезії Ірини Небеленчук».