ЛОТОСИ ЗАЛИШИЛИСЯ БАЙДУЖИМИ

MerkunovaМєркунова Надія Олексіївна,
учитель світової літератури
Помічнянської загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 3
Добровеличківської райдержадміністрації
Кіровоградської області

ЛОТОСИ ЗАЛИШИЛИСЯ БАЙДУЖИМИ

Втілення ідеї моральної справедливості у новелі Рюноске Акутагави «Павутинка»

Мета: ознайомити учнів з творчістю Рюноске Акутагави шляхом аналізу його твору «Павутинка» і на його основі формувати аналітико-інтерпретаційні компетентності школярів; закріплювати літературознавчі терміни, які мають важливе значення для кращого розуміння тексту і провідної думки про вищу моральну справедливість як плату за свої вчинки; розвивати емоційний інтелект; сприяти вихованню читацької культури.

Обладнання: книжка Рюноске Акутагави «Брама Расьомон», роздруковані тексти новели Акутагави «Павутинка», інтерактивна дошка, слайдова презентація до уроку.

Епіграфи:

«Людина по-справжньому стає людиною тільки в момент прийняття рішення»

Пауль Тілліх

«Идти на небо по ступеням добрых дел – Вот жизни смысл и наш земной удел»

                                      Єлизавета Рєзнікова

Хід уроку

І. Оганізаційно-мотиваційна частина.

  1. Слово вчителя.

Мені запам’ятався цікавий вислів: «Шукай друзів, розмова з якими варта була би читання хорошої книги, і книг, читання яких варте було би розмови з філософом». І сьогодні в нас саме така книга – книга, яка здатна схвилювати, заставити задуматися й осмислити сенс життя загалом. Це новела японського письменника, який жив у кінці ХІХ-на початку ХХ століття, Рюноске Акутагави «Павутинка». (Слайди 1, 2 – портрет Акутагави з датами життя і смерті письменника).

ЛОТОСИ ЗАЛИШИЛИСЯ БАЙДУЖИМИLotosi-2
Повідомлення теми, завдання уроку.

Слайд 3. «Лотоси залишилися байдужими».

Втілення ідеї моральної справедливості у новелі Рюноске Акутагави «Павутинка».

Втілення ідеї моральної справедливості у новелі Рюноске Акутагави «Павутинка».

Наше завдання: зрозуміти, який насправді зміст прихований у такому невеликому тексті і заради чого його варто прочитати.

ІІ. Аналітико-інтерпретаційна діяльність над новелою «Павутинка».

  1. Етап передрозуміння.
  • Подивіться на епіграфи. Як ви їх розумієте?
  • А чи все зрозуміло вам у новелі?
  • А чого не зрозуміли?
  • Які запитання виникли у вас?
  1. Словникова робота.

Слайди 4, 5.

Будда – буквально «осяяний»Lotosi-5

Будда – буквально «осяяний». Стан Будди – вищий стан святості. Будда не був богом, він був людиною. Вивчав філософію і шукав остаточну істину. Справжнє ім’я його – Сіддхартха Гаутамі, жив приблизно у 567-488 роках до н. е. Проповідував учення про спасіння.

Рі – міра довжини, дорівнює 3,9 км.

Голкова гора – згідно з японською міфологією, гора в пеклі.

Ріка Сандзу – згідно з японською міфологією, ріка, яку переходять грішники, до того, як потрапити до пекла.

  1. Аналіз новели.
  • Де і коли відбуваються події, змальовані у творі? (У раю, вранці, біля лотосового ставу, крізь товщу води якого видно підземне царство, де є Голкова гора, Озеро крові, ріка Сандзу. Продовжуються в своєрідному порталі – Кандата піднімається по павутинці, падає в пекло. І закінчуються в раю, коли наближається полуднева пора).
  • Чи можна точніше визначити час? Чому? (Нема рівня стану цивілізації. А все-таки час приблизно після 488 р. до н. е., тобто після завершення земного шляху Будди –і до сьогодення).
  • Що дізналися про Буду із тексту? (Читання цитат)

«Будда зупинився в роздумах». «Будда пригадав, що розбійник Кандата подарував одного разу життя павучкові, і захотів, якщо це можливо, спасти грішника за одну лише цю добру справу». «На щастя, на очі потрапив павучок…». «Обережно взяв у руки найтоншу павутинку й опустив її кінець у воду між перлинно – білими лотосами». «Стоячи на березі лотосового ставу, Будда бачив усе, що сталося…». «…Із засмученим лицем продовжив свою прогулянку».

  • Як ці слова характеризують Будду?
  • Зверніть увагу на слова «якщо це можливо». Чому, на вашу думку, вони є в тексті? (У буддизмі, а це релігійно-філософське вчення, що виникло в Стародавній Індії в VI-V ст. до н. е., є вчення про 6 локів (як рівнів існування , починаючи з раю і аж до пекла, де сказано, що грішникам із 6 локу допомогти практично неможливо. Єдиний шлях – вони самі можуть своїми вчинками і покірливістю врятуватися.)
  • Чому Будда вирішив допомогти Кандаті? Чому не комусь іншому? (Випадково: «трапилось так». Така авторська воля – спробувати допомогти Кандаті і показати, що і для нього можливе спасіння.) 
  • Отже, Будда дає шанс кожному, незалежно від того, хто скільки грішив? Чому? (На відміну від християнства, у буддизмі муки не вічні, завжди є можливість припинити страждання.)
  • А тепер скажіть, коли це можливо? (Коли людина покається і смиренністю це доведе.)
  • За які гріхи Кандата опинився у пеклі? («Він учинив багато злочинів: убивав, грабував, підпалював».)
  • А хіба так буває, щоб людина тільки грішила? Які добрі справи є на його рахунку? (Тільки одна: не задавив павучка у лісі, хоч уже приготувався це зробити. Є і пояснення цього вчинку самим Кандатою: «Ні, він хоч і маленький, а, що не кажи, живе створіння. Шкода вбивати його даремно».)
  • Як ми називаємо вчинки, де проглядається співчуття, розуміння інших? (Гуманними, що означає по-справжньому людськими.)
  • Зверніть увагу на епіграф: «Людина по-справжньому стає людиною тільки в момент прийняття рішення». Як можна розцінити дії й Будди, і Кандати з цієї позиції? (Рішення Будди завжди гуманні, він прагне до досконалості і в людях вміє побачити їхні кращі риси. Кандата знає, що таке добрі вчинки, але випадок із павучком – єдина справа, за яку його можна назвати людиною.)
  • А як у тексті говориться про Кандату? І чому так? (Порівнюється із здихаючою жабою, бо він , як і всі інші «злочинні душі, кинуті після багатьох мук у самісінькі глибини підземного царства», що не знаходили сили стогнати і плакати, були огидними, як, власне, і їхні дії в земному житті. А ще тому, що справжня краса людини – в душі», у добрих справах, а лиходії – бридкі, як жаби.)
  • Яке спасіння пропонує Будда Кандаті? (Павутинку райського павучка.)
  • Чому саме павутинку, причому найтоншу? (Мабуть, аналогія з доброю справою Кандати, яка ще й єдина, або як соломинку в українському фольклорі: «Той, хто потопає, за соломинку хапається». Відтак, пропонується не просте спасіння, а надія на порятунок, віра в можливість спасіння і випробовування героя.)
  • Коли Кандата отримав надію на спасіння? (Коли підвів голову і почав углядатися в темряву, що нависла над Озером крові, тобто, коли поглядом звернувся до високого – до неба, шукаючи там надію.)
  • У чому особливість цієї павутинки? (З’єднує світи – рай і пекло, інакше – гіперпростір, вона здатна витримати неймовірну вагу – Кандату і тисячі грішників.)

Слайд 6. Павутина.

Павутина

Павутинка – це

  • символ сходження: гора, драбина, дерево, хрест, ліана;
  • нитка, якою Великий Ткач або Велика Мати зв’язують чи прив’язують людей до павутини життя (минуле, теперішнє, майбутнє);
  • спіраль – творіння і розвиток;
  • символ людської тлінності.
  • Чи змінився Кандата? Чи є його погляд, звернений угору, дійсно пошуком високого, світлого? Доведіть текстом. (Не змінився. Про це свідчать його мова, спосіб мислення, дії.)
  • Як схематично можна зобразити світ новели? (Створення рисунку. Після побудови – демонстрація слайду 6.)

Слайд 7. Створення рисунку «Модель світу у новелі Рюноске Акутагави «Павутинка».

Модель світу у новелі Рюноске Акутагави «Павутинка

  • На рисунку є декілька неточностей. Знайдіть їх. (Колір лотосів – перлинно-білий, а на рисунку є жовті й рожеві; Кандата в пеклі один, а в тексті грішників багато.)
  • Кандата не зміг покинути підземне царство, не використав можливість спасіння. Чому його шлях обірвався на середині? (Погляд Кандати вниз – закричав, щоби грішники злізли з ЙОГО павутинки, проявив егоїзм. Отже, Кандата не змінився, він не той, кого можна врятувати.)
  • А чому павутинка обірвалася не там, де за неї чіплялися багато тисяч грішників, а там, де за неї вчепився Кандата? (Павутинка – срібна. А срібло – благородний метал, темніє від великої кількості негативних емоцій і вчинків. Темніє – значить, псується, тому сам Кандата винен у тому, що повернувся в пекло.)
  • Де знаходиться середина шляху від пекла до неба і чому саме туди зміг дібратися Кандата? (Він повернувся Туди, звідки починався його шлях.)
  • Як Будда сприйняв все, що відбулося в глибині Лотосового ставу? Чому не врятував, коли подав надію? (Ймовірно, він знав, що так станеться, але його серце, на відміну від серця Кандати, вміло співчувати. І ще врятувати можна тоді, коли це призведе до добра. А просте милосердя – не кращий вихід.)
  • Цей твір – новела. Яка головна особливість новели? (Неочікуваний фінал.)
  • А фінал твору дійсно неочікуваний? До якого жанру можна ще віднести текст? (Притча – є повчальний висновок.)
  • Зверніть увагу на побудову тексту. Яку особливість помітили? (Текст має 3 частини (триєдинство?), 1 і 3 частини розповідають про Будду і про рай, 2 – про Кандату і про пекло. Використано прийом обрамлення.)
  • Чому так побудовано текст? Це має якесь додаткове значення? (Ідея торжества добра і справедливості втілена в архітектоніці твору також.)
  • На початку твору біля ніг Будди стеляться лотоси, у кінці вони також є. Це випадково, чи має якесь значення?

Слайд 8. Символ лотоса.

Символ лотоса

  • Лотос насамперед є символом світового дерева, що зв’язує 3 рівні світобудови, оскільки його корінь знаходиться в намулі, стебло – у воді, а листя і квіти – звернені до неба.
  • То чому «лотоси залишилися байдужими»? (У них корені – у пеклі (???), тому їм істина про неможливість спасіння Кандати була відома давно.)
  • Чи завжди лотоси залишаються байдужими? (Ні, вони стеляться біля ніг Будди, розливаючи  «незбагненно солодкі пахощі», А в кінці твору – «невимовно солодкі пахощі». Отже, вони – як вищі судді.)
  • Чи можна говорити про те, що лотоси – також герої новели? (Ні, але вони важливі для кращого розуміння тексту. Знаючи символіку лотоса, краще розумієш, чому героям уготовано саме таке майбутнє: Будда стверджує свою високу моральність, а Кандата – не переродився, не здатний до співчуття, для нього важливим є тільки те, що йде йому на користь.)

ІІІ. Підсумок уроку.

  • Яка головна думка твору? (Кожен повинен відповідати за свої вчинки. Існує вища справедливість, і за все настане розплата.)
  • Що нового ви дізналися на уроці?
  • Чи на всі запитання, які у вас виникли, ви отримали відповіді?
  • Як епіграфи співвідносяться із змістом нашого уроку?
  • Закінчити урок хочу словами Єлизавети Рєзникової:

«Идти на небо по ступеням добрых дел –

Вот жизни смысл и наш земной удел».

IV. Домашнє завдання.

Слайд 9.

 характеристику Будди

  1. Написати твір-мініатюру «Життя прожити – не поле перейти».
  2. Скласти порівняльну характеристику Будди і Кандати.
  3. Проілюструвати новелу Акутагави «Павутинка» (за бажанням).