«ТИ УВІЙШЛА В МОЄ ЖИТТЯ…» ЛЮБОВНА ЛІРИКА СЕРГІЯ ВИСЕКАНЦЕВА

Небеленчук Ірина ОлександрівнаІрина Олександрівна Небеленчук,
старший викладач кафедри теорії і методики середньої освіти
комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»,
кандидат педагогічних наук

Методичний коментар до уроку. Матеріал до уроку доцільно подати у курсі зарубіжної літератури в контексті вивчення розділів «Традиції і новаторські зрушення в поезії середини – другої половини XIX ст.», «Із поезії французького символізму» у 10 класі, розділів «Із літератури першої половини ХХ ст.» (тема «„Срібна доба”» російської поезії»), «Із літератури кінця ХХ – початку ХХІ століття» (тема «Сучасний літературний процес»), «Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу» (теми «Найвидатніші здобутки світової літератури ХХ – початку ХХІ століття», «Сучасний літературний процес») (11 клас), як уроки додаткового читання.

Під час уроку важливою є аналітична діяльність, що спрямована на розгляд твору, з’ясування його глибинної суті, проникнення в смислову тканину, особистісне сприймання.

Ліричні твори аналізувати надто складно, оскільки у них відображені почуття та переживання ліричного героя, показано його внутрішній світ. Тому під час роботи з ліричними творами варто зосереджувати увагу на елементи психологічного аналізу, що дасть змогу прослідкувати зміни настрою ліричного героя, його емоційного стану як мотиву внутрішнього життя.

У ході уроку вчитель може використати такі види навчальної діяльності:

  • робота за фотокартками письменника;
  • робота з епіграфом до уроку;
  • порівняння ліричних творів С. Висеканцева з творами поетів «Срібного століття», зокрема К. Бальмонта, І. Северяніна, А. Ахматової, знаходження подібних мотивів і розкриття їхнього змісту;
  • дослідження внутрішнього стану ліричного героя;
  • дослідження образів-символів;
  • прослуховування й обговорення відеороликів і відеосюжетів про поета.

Учні отримують випереджувальне завдання: ознайомитися з творчістю Сергія Висеканцева.

У відповідності до структури уроку учитель обирає прийоми, види і форми навчальної діяльності. Твори аналізуємо, застосовуючи шлях «слідом за автором».

Учитель може використати дві години на розгляд лірики С. Висеканцева за рахунок резервних годин.

Примітка. Тема уроку зазначена не повністю, лише друга її частина: «…лірика Сергія Висеканцева». Учні повинні записати тему в кінці урку. Можливий власний варіант теми, запропонований учнями. Учитель обумовлює, що тема повинна бути зазначена поетично – рядком із віршів поета.

Мета, її складові:

  • специфічні компоненти: дати стислі відомості про життєвий і творчий шлях Сергія Висеканцева, осмислити аспекти його художнього стилю, розкрити особливості поетичних творів, визначити їхнє спрямування;
  • теоретико-літературні компоненти: актуалізувати знання учнів про ліричний рід, з’ясувати видові та жанрові особливості ліричного роду, вчити досліджувати внутрішню структуру художнього твору на основі психологізму, особистий світ ліричного героя, розкривати його внутрішній світ, виявляти особисте ставлення до прочитаного;
  • читацькі компоненти: вчити висловлювати власну думку, сприяти вихованню вдумливого читача; сприяти утвердженню моральних принципів людини, заснованих на повазі до особистості, власній гідності, вчити з’ясовувати символічне значення образів і розкривати їхню сутність.

Обладнання: фотокартки С. Висеканцева, відеоролики про поета, на основі вірша «Музе из далёкой Азии» (автор відеороликів І. Небеленчук), роздруковані вірші, рисунки «Мотиви й образи лірики Сергія Висеканцева», створені групами учнів під час уроку.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Епіграф:

Если лодка осталась одна, без весла, –

ей не быть уже лодкой, как прежде.

                                               Сергей Высеканцев

 

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Вступне слово вчителя.

Останнім часом відкрила для себе багато чудових імен сучасних українських поетів. Кожний автор самобутній, неповторний, із дивовижним світосприйняттям; своєрідним, особливим поглядом на життя, світ, природу, кохання – все, що оточує нас і становить сутність нашого буття. Кожний автор – то особливий дивовижний світ, який дарує незабутні хвилини долучення до поетичного слова. У поезії кожного є чарівні родзинки, свіжий подих, світлість і чистота. Із поезії сучасних авторів, мов із прохолодного джерела, можна зачерпнути свіжий ковток, що додає сили, віри, наснагу, той ковток, що збуджує в душі кращі струни і примушує – живи, ЖИВИ І ЛЮБИ!

  1. Робота з епіграфом. Бесіда.
  • Зверніть увагу на епіграф. Які ключові слова можна виокремити? (Лодка, весло)
  • Як ви гадаєте, про яку лодку йдеться?
  • Як ви розумієте рядок «ей не быть уже лодкой, как прежде»?
  • Чому автор застосовує образи човна та весла?
  • Протягом уроку ми ще звернемося до епіграфа.

ІІ. Актуалізація знань. Визначення теми та завдань уроку.

  1. Слово вчителя.

З-поміж значної низки віршів особливими, неповторними, з глибинним філософським змістом вирізняються ліричні твори поета із Закарпаття Сергія Висеканцева, із творчістю якого ми ознайомимося на уроці, відчуємо той глибинний зміст, проаналізуємо вибрані вірші поета. Ви бачите, що тема уроку зазначена не повністю. Ваше завдання: у кінці уроку записати тему, що має звучати поетичним рядком із віршів поета. А ще кожна дослідницька група, котра знайомилася з лірикою поета, має розкрити основні мотиви й образи лірики у вигляді рисунка, у такий спосіб показавши на ньому виконання зазначеного завдання.

  1. Робота з фотокарткою. Бесіда.

ЛЮБОВНА ЛІРИКА СЕРГІЯ ВИСЕКАНЦЕВА

  • Розгляньте фотокартку. На яку деталь чи то у портреті, чи на фотокартці ми найчастіше звертаємо увагу?
  • Чому саме на очах зосереджували увагу художники і фотохудожники?
  • Як очі характеризують людину?
  • Про що вам «говорять» очі Сергія Висеканцева? (Варіанти відповідей. Глибокі, задумливі, говорять про те, що людина багато пережила в житті, очі мудрої людини. Очі, що можуть «бачити» та відчути іншу душу.)
  1. Перегляд відеоролика «Сергій Висеканцев. Біографічна довідка».
  2. Повідомлення може бути підготовлене учнем дослідницької групи. Після перегляду ролика доцільно послухати стислу розповідь іншого учня дослідницької групи про дисидентів і Олександра Солженіцина.

Матеріал відеоролику.

Коли ми чуємо назву міста Мукачеве, то відразу асоціюємо його із замком Паланок. Навіть ті, хто ніколи не бував у місті Мукачеві, чули про відомий замок. Саме цього разу наша подорож пролягла до названого міста, у якому живе філософ, поет, талановита людина Сергій Висеканцев.

Ось як розповідає про себе сам поет: «Місце народження – м. Суми. Рік – 1953, липень, дня 5-ого. Вірші так-сяк почав писати з 17-и років. А що нас спонукає писати вірші, звичайно перше кохання. У мене життя багате на пригоди й зустрічі, і знайомства».

У Мукачеве поета привело все те ж кохання. «Тут я оженився, – розповідає поет, – і залишився жити. Робив і жив. Мене завжди цікавили нові міста і люди. А ще табори. Це після прослуховування «Архіпелагу Гулагу» по Бі-Бі- Сі». «А ще жив в Дніпрі, – дізнаємося з розповіді. – Бував і на Уралі, і в Заполярʼї. Історія завжди цікава. Солженіцин спонукав. Я був симпатиком дисидентів, сам був противником устрою. Та й побував за ґратами…»

Бесіда.

  • Що вас найбільше вразило із розповіді?
  • Що ви можете сказати про життя поета на основі розповіді про нього?
  • Який висновок можна зробити?
  • Отже, проаналізуймо вірші Сергія Висеканцева.

ІІІ. Систематизація матеріалу. Аналітична діяльність у ході роботи над віршами.

Примітка. Озвучуючи завдання уроку, учитель указує на таке: створити рисунок «Образи лірики Сергія Висеканцева», подавши значення образів та асоціативний ряд до кожного слова (рисунки створені дослідницькими групами учнів. Це також може бути випереджувальним завданням.

 

  1. Робота з віршем «Символ нашей любви». Читання вірша вчителем.

 

Символ нашей любви

Марте Брюс

 

Красный лист виноградный почти что на солнце прозрачен.

Он на ветке дрожит, словно в детской ручонке флажок.

Он сегодня в подарок мне дан. Он судьбой предназначен

мне напомнить про твой поцелуй, как смертельный ожог.

Красный лист виноградный, быть может, из сорта кагоров.

Сквозь него можно видеть весь мир – ленту быстрой реки,

и над ней облака. Заходящее солнце за горы,

чьи вершины напомнят излом стихотворной строки.

Красный лист виноградный – наш символ прошедшего лета:

наших горьких обид. Наших маленьких сладких побед.

Наших встреч и разлук. Наших сумерек. Нашего света.

Символ нашей любви. Наш осенний… холодный рассвет.

  1.  
  • Які враження справив на вас вірш?
  • Чому автор зазначає, що листок майже прозорий?
  • Чому автор порівнює трепет листка на гілочці із тремтінням прапорця у дитячій руці?
  • Є різні сорти винограду. Чому ліричний герой надає перевагу саме кагору? Яке його символічне значення?
  • Чому автор порівнює виноградний листок із прапорцем у дитячій руці?
  • Чому саме крізь цей листок можна бачити весь світ? Що це означає?
  • Які значення мають образи річки, хмар, сонця, гір?
  • Чому саме вони знайшли відображення як власне у вірші автора, так і у віршах ліричного героя («чьи вершины напомнят излом стихотворной строки»)?
  • Символом чого ще є червоний виноградний листок?
  • Друга строфа нібито життєствердна, радісна. Остання – сумна. Як ви поясните зміну настрою ліричного героя? Чим вона обумовлена?
  • Як ви поясните прийом антитези, застосований автором в останній строфі?
  • Про що вірш? Яка його тема? Визначте і запишіть самостійно.

Кагор – радість життя, спільність інтересів, духовність, символ долучення до духовності (у церкві ритуал причащання), «поцілунок» долі, зустріч з коханою людиною.

Виноградний листок – знайомство, радість, щастя, знову пережиті глибокі почуття (кохання, прихильність).

Річкаплинність, змінюваність, часовість (символічний образ), краса, живописність місцевості, родючість, життя, наснага.

Хмари – краса, велич, божа благодать, легкість (у стосунках), присутність божого начала.

Сонцесправедливість, милосердя, знання, світло, тепло, добро, життя.

Гори велич, сила, міцність (у стосунках), духовне піднесення, сходження до духовності, духовна єдність.

Методичний коментар.

Вірш пронизаний деяким смутком, оскільки у ньому йдеться про спогад ліричного героя, а саме – поцілунок. Прозорий колір листка вказує на чистоту почуттів (можна бачити весь світ), їх трепетність (порівняння із прапорцем у дитячій руці). Кагор – вино, що наближує людину до духовності. Варто згадати обряд причастя.

Третя строфа пронизана смутком. Саме у ній автор застосовує прийом антитези, щоб показати читачеві, що кохання – це не тільки поцілунок, очікування зустрічей і зустрічі. Кохання – це і перемоги й образи, зустрічі й розлуки, світло й сутінки (у переносному значенні, тобто радісні й сумні моменти життя). Це літо й осінь. Розуміємо не в прямому значенні як пори року, а як періоди життя – юність і молодість, зрілість, теплість у стосунках і, можливо, відчуженість. Проте найголовніше у коханні – зберегти ті почуття, що були на початку зустрічей. Тому символом і є листок із сорту кагорів – терпко-солодке вино.

Вірш про символ кохання – листок винограду. Однак тема значно ширша: це і поцілунок, і трепетність почуття, і доля, і її «подарунок». Це два світи: своєрідний світ для двох, що є частиною загального світу, в якому є все: і хмари, і небо, і річка, і сонце, що означають і радість, і плинність, і глибокі почуття, і вірність, і міцність у стосунках, і сходження до вищого світу – духовного.

  1. Робота з віршем «Полёт журавлей». Читання вірша вчителем на фоні ліричної мелодії.

 

Полёт журавлей

Этот домик в горах из булыжников сложенный кем-то.

Только горы вокруг. Тишина. Кроме нас – ни души.

Мы с тобою не приняли глупого ангажемента

и ушли в этот домик. И как хорошо, что ушли!

От завистливых взглядов, от шёпота вслед, как шипенья

растревоженных кобр, от двусмысленных жестов и слов.

Нам вдвоём хорошо: слушать ветра приятное пенье,

и в ущелье смотреть и разгадывать образы снов.

На сандаловый столик положим мы доску от нардов –

будем в бисер играть, собирая стеклярус на ней.

Я в узоре твоём, нарисованном с женским азартом,

распознаю картину на шёлке: «Полёт журавлей».

Там, в долине, внизу у поющей бамбуковой рощи

можно было бы жить без забот и без всякий затей,

но мы выбрали домик над пропастью. Так было проще

превратиться в двоих, неразлучных теперь журавлей.

Бесіда.

  • Про що вірш? (Про життя в горах – перше враження.)
  • Чому ліричні герої йдуть високо в гори?
  • Які два світи постають у творі?
  • Який ми бачимо світ, що постає в горах?
  • Яким ми бачимо світ у підніжжя гори?
  • Як ви потрактуєте слова «от двусмысленных жестов и слов»?
  • У горах бачимо певні незручності: «горы вокруг», «домик… из булыжников», «ущелье», «ни души». Чому герої надають перевагу таким незручностям?
  • Як ви поясните слова «домик в горах из булыжников сложенный кем-то»?
  • Як ви гадаєте, чому у третій строфі застосовано значну кількість речових образів?
  • Знайти всі образи у вірші та пояснити їхнє значення. Створити асоціативний ряд до кожного образу.
  • Перша й остання строфа виступають своєрідним обрамленням. Чому автор знову повертається до образу будиночку в горах?
  • Яке його символічне значення?
  • Яку особливість ви помітили у вірші? (У вірші тричі повторюється займенник «ми», трапляється займенник «нам», застосовані дієслівні форми: не приняли, ушли (повторюється двічі), слушать (вдвоём!), смотреть и разгадывать, положим, будем играть, выбрали. Ще однією особливістю є присутність ще одного героя – «кем-то».)
  • Зовсім несподіваною є кінцівка вірша. З’являється образ журавлів. Яке символічне значення цього образу?
  • Чому Сергій Висеканцев звертається до образу журавлів?
  • Як ви розумієте слова «превратиться в двоих, неразлучных теперь журавлей»?
  • Що знайшли ліричні герої, перебуваючи в горах?
  • Тож про що вірш?
  1. Словникова робота.
  • Знайдіть у вірші слова і сполуки, що потребують пояснення. Запишіть їх. Як би ви їх пояснили? Думку аргументуйте.

Кругляк, валун (застаріле – булига, рос. булыжник) – бруковий камінь, невеликий валун округлої форми.

Ангежемент – запрошення артистів на певний строк для участі в спектаклях або концертах на основі договору. У нашому випадку (перен. знач.) – певний вибір людини, що дає право обирати місце проживання, своєрідне «запрошення» на проживання у конкретно визначеному місці.

Сандаловий столик – виготовлений із вічнозеленого тропічного дерева.

Нарди настільна гра для двох гравців.

Гра в бісер1. Інтелектуальна гра, заснована на знаннях музики, математики, історії культури, являє синтез знань з мистецтв і наук, ґрунтується на асоціативному баченні гравців (Генрніх Гессе). 2 (у нашому випадку). Гра, що полягає в тому, щоб за певний час відібрати визначену кількість циліндриків одного кольору.

Стеклярус скляні циліндрики подовженої форми.

«Політ журавлів» – батік у японському стилі, виконаний Мартою Брюс.

Методичний коментар. Двоє людей ідуть високо від світу заздрощів, шепотіння поза спиною, двозначних поглядів і слів. Двозначність вказує на нещирість людей, відсутність порядності, оскільки порядна людина говорить або у вічі, причому не в присутності інших. Найогиднішим у тому світі є шипіння потривожених кобр. В зазначеному образі бачимо людей, які з різними людьми поводять себе по-різному, намовляючи на інших. У цьому й полягає сутність двозначності.

У вірші постають два світи – світ закоханих і світ людей біля підніжжя гори, у бамбукової долини, власне, як і два простори – на вершині гори та біля її підніжжя. Світ на горі хоча і небезпечний, проте затишний: тиша, спів вітру, ущелини. Цей світ особливий, він лише для двох. На це вказують ігри, що названі у вірші, зокрема нарди. На світ для двох вказує й незвичайна картина «Політ журавлів», що створена дорогою ліричному героєві жінкою.

Особливими є образи будиночка з валунів і гір. Гори – це високість, сходження до вершини чогось, духовності. Валуни вказують на міцність, стійкість. Будиночок – затишок, тепло, щастя, міцність стосунків. Саме застосування зменшувальної форми слова «домик» вказує на взаємність почуття, на те, що воно пройшло крізь роки і залишилося таким, як було на початку. Про це свідчить образ журавлів, що є багатогранним образом і символізує кохання, теплоту стосунків, успіх, вірність, щастя, витривалість, довголіття, довготривалість, духовність, мудрість, чистоту. Образ журавлів у всіх культурах означає звʼязок із Богом. Живучи високо в горах, ліричні герої придбали дивовижний, неповторний, глибоко духовний світ для двох.

  1. Робота з віршем «Ты читала стихи…» Читання вірша вчителем.

Розгляньмо ще один вірш С. Вицеканцева, який я дуже люблю. Вірш особливий, дуже близький мені за своїм внутрішнім оформленням.

Ты читала стихи…

Ты читала стихи про осеннюю в парке аллею,

по которой идём. Под ногами приятно шуршит.

Золотится листва. А у лавочки нашей алея,

с пышной кроной стоит низкорослый и старый самшит.

Посидим. Помолчим. Нам слова не нужны для настроя.

Нас окутает вечер своим благодушным теплом.

Так и встретим закат. Все втроём, потому что нас трое –

ты и я, и самшит… А потом возвратимся в наш дом.

Бесіда.

  • Які враження справив на вас вірш?
  • Про що він? (Варіанти відповідей. Про парк, алею, читання віршів коханою ліричного героя.)
  • Бачимо, що вірш складається із двох частин. Тож давайте визначимо з вами, про що йдеться у першій частині.
  • Визначте ті образи, що про них говорить ліричний герой. (Осіння алея, листя, лавка, самшит.)

Поясніть значення кожного образу.

  • – зустріч, тиша, спокій, умиротворення, доля.

Золотаве листя – зрілість, радісні події, вірність, душевний спокій, емоційне піднесення, насолода щастям.

  • – допомога, спільні погляди, підтримка, розуміння, спільність душ, духовне єднання один із одним.
  • Яке значення має самшит у першій частині? (Пряме й безпосереднє: «с пышной кроной стоит низкорослый и старый самшит». Самшит – вічнозелені деревця або кущі, якими прикрашають алеї, парки, сади.)
  • Визначте образи другої частини. (Вечір, захід, самшит, будинок.)
  • – спокій, умиротворення.

Захíд сонця – відчуття щастя, спокою, світле життя, мов світлий дарунок долі – коханого чи коханої для життя, злагода у сім’ї.

  • – сімейний затишок, успіх, радість, здоров’я, міцність стосунків, щастя, гармонічні стосунки, кохання, благополуччя, захист, багатство, насамперед духовне, духовне в поєднанні із фізичним (єднання та зближення), символ життя та долі людини.
  • Бачимо багатогранність образу будинку. Іще один образ – це самшит. Скажіть, чи однакове значення має образ самшиту в першій і другій частинах?
  • Що означає самшит у другій частині вірша? (Те, що є постійним, незмінним, вічним, як і кохання ліричного героя.)
  • Самшит має глибоко символічне значення як в літературі, так і в релігії. так, католики в країнах Західної Європи та православні християни Грузії прикрашають гілками самшиту свої помешкання на вербну неділю. у літературі цей образ багатогранний. Самшит – знак безсмертності, із часів християнства – надія на воскресіння, символ життя, однак як і смерті, знак витривалості як власне фізичної сили, так і стосунків, символ зрілості та мудрості. Пригадайте, у яких творах літератури вам траплявся цей образ (завдання попереднього уроку для дослідницьких груп). (Оповідання для комп’ютера та циркуляра «Дамаскін» Милорада Павича, повість «Злий дух Ямбую» Григорія Федосєєва, поетична творчість Тетяни Роси, Світлани Майї Залізняк, Петра Мідянки (ще один поет із Закарпаття) та інших.)
  • Пригадайте, що сказано про самшит в оповіданні М. Павича «Дамаскін».

Літературна довідка. Будівничий отримав замовлення побудувати храм. згодом він приніс малюнок, що зображував три церкви, намальовані різними фарбами. Намальована зеленим кольором церква ростиме в саду і не будуватиметься, а зростатиме сама по собі. Це вічнозелений самшит. Жовтою барвою позначена кам’яна церква, яка будуватиметься одночасно, як підростатиме зелений самшит першої церкви. Третя церква, намальована бузковою фарбою. Вона є таємницею, «яка відкриється лише наприкінці. Бо немає вдалого будівництва без таємниць, ані справжнього храму без дива». За якийсь час перша церква почала руйнуватися – самшит став всихати. Будівничий пояснив це тим, що пан, замовник будівництва храму, скоїв якийсь гріх, щось пошкодував для іншого, відповідно це позначається на небесному храмі. Отже, можемо зробити висновки про те, що самшит є відображенням чесності, порядності, людської гідності та честі.)

  • Як храм, що будується на небі, пов’язаний із храмом на землі? Думку обґрунтуйте.
  • А ми повернімося до вірша Сергія Висеканцева «Ты читала стихи…» Дослідивши символіку образів, зокрема образу самшиту, скажіть, про що він. (Варіанти відповідей. Про спільне довге життя, взаєморозуміння, кохання, яке ліричні герої пронесли крізь усе життя, спільні погляди, розуміння один одного навіть без слів («Нам слова не нужны для настроя»), спорідненість душ, міцні стосунки, вірність, духовне збагачення, про щастя, яке визначається присутністю іншого.)

IV. Підсумок.

  1. Звернення до епіграфа. Запис теми учнями.
  • Повернімося до епіграфу. Чому човен, що втратив весло не буде човном? Думку аргументуйте.
  • Чому важливо, щоб човен був із веслом? Що це дає людині?
  • Яке символічне значення має образ човна?
  • Яке символічне значення весла?
  • Чим є човен і весло разом?
  • Тож запишіть тему уроку. (Запис варіантів тем учнями, читання.)
  • Ви отримали самостійне завдання (випереджувальне завдання) ознайомитися із лірикою С. Висеканцева. На основі отриманих знань проведемо бліц-вікторину.
  1. Бліц-вікторина.
  1. Кому присвячені рядки:

Где на старинном гобелене

в гостиной – свечи тлеют и

в бокалах пляшет отраженье

в глинтвейне жарком и «Аи». (Беллі Ахмадуліній)

  1. Живиця, самшит, лілія, троянда, олива… Які із цих образів є образами лірики Сергія Висеканцева. (Усі)
  2. Хто є перекладачем віршів С. Висеканцева українською мовою? (Г. Забазанова)
  3. Які вулкани згадано у віршах? (Везувій, Фудзіяма)
  4. Чиї твори з філософів читає ліричний герой лірики поета (Людвіґа Фейєрбаха)
  5. Зазвичай у віршах згадані птахи вірності: лебеді, журавлі, голуби і частіше парою. Які птахи згадані у ліриці С. Висеканцева, окрім журавлів, як символ нерозлучності? (Сови)
  6. Хто такий ватажок Малюта, котрий згаданий в одному із віршів? осійський державний, військовий і політичний діяч, один з керівників опричнини, думний боярин, улюблений опричник і помічник Івана Грозного)
  7. Що таке Тядо? (Процес приготування зеленого чаю та церемонія чаювання)
  8. Символом чого є едельвейс у ліриці С. Висеканцева? (Кохання)
  9. Що таке Дзуйхіцу?анр японської прози, у якому автор у довільній формі записує все, що йому заманеться: власні переживання, досвід, чутки тощо)
  10. З чим автор порівнює фіалки? (Смак сніговиці, минулорічного листя, прілість і подих ранку)
  11. Кого із поетів читає дядько відлюдний, котрий живе в непрохідній хащі між лапатих сосен і ялин? (Бродського і Фета)
  12. Хто, на думку поета, нагадує берегиню домашнього вогнища і «для которой поют, и приходят жрецы поклониться»? (Сапфо)
  13. Які птахи мають місце в ліриці Сергія Висеканцева? (Голубка, журавлі, сови, зозуля, голуб, ворон, шуліка, лелека синиця, коростель, грифи, бугай, граки, какаду, лебеді, горобці, чаплі, пересмішник, чайки, лунь) (Додаткове запитання, що приносить команді додатковий бал.)

Примітка. Відповідь на це запитання можуть давати учасники всіх команд, доповнюючи один одного по черзі, у такий спосіб приносячи команді ще один додатковий бал.

  1. На що схожа вина ліричного героя перед зачиненими дверима? (На квітку, що проросла в застиглому часі)
  2. Чим є осінь для ліричного героя? (Солодким польотом)
  3. Що таке яномі? (Чашка в японській церемонії чаювання)
  4. Хто був наставником ордена тамплієрів, імʼя якого згадане в одному із віршів? (Гуго де Пейн)
  5. Який музичний твір і якого композитора слухає ліричний герой, «усевшись в кресло»? (Сонату «Си минор» Фрідеріка Шопена)
  6. Який місяць із року найбільше не любить ліричний герой? (Грудень)
  7. Про картину якого художника згадує автор, говорячи про балерин із голубими трояндами? (Про картину Едґара Деґа)
  8. Як називається картина? («Блакитні танцівниці») (Додаткове запитання, що приносить команді додатковий бал)
  9. Щоб відігнати страх із душі, що читає ліричний герой? (Листи Блока)
  10. Про яку гру неодноразово згадує автор у віршах? (Бісер)
  11. Чиї поетичні рядки та якого жанру пригадує ліричний герой, перебуваючи в «Трактирі»? (Рубаї Хайяма та Рудакі)
  12. Із якою давньою царицею ліричний герой вбачає подібність ліричної героїні? (Нефертіті)
  13. Який поетичний рядок і якого автора згадує ліричний герой, коли говорить про край? («Край ты мой заброшенный» Сергія Єсеніна)
  14. Який музичний інструмент автор порівнює з «божим покликом», звук якого може викликати потік сліз і спонукати душу й тіло піднятися вгору? (Оргáн)
  15. Який танець ліричного героя з ліричною героїнею стане символічним, щоб відігнати її одинокість? (Аргентінське танго)
  16. Що нагадує кружляння двох сірих закоханих чапель? (Віденський вальс)
  17. Що С. Висеканцев називає золотою скринькою? (Серце людини)
  18. Кого нагадує літературний герой С. Висеканцева, лежачи на продавленому старому дивані? (Героя Гончарова)
  19. Як звати героя Гончарова? (Ілля Ілліч Обломов) (Додаткове запитання, що приносить команді додатковий бал)

Примітка. Бліц-вікторину доцільно повести між учасниками трьох команд клубу кмітливих і винахідливих (учні класу обʼєднуються в три групи). Кожна правильна відповідь приносить додатковий бал за роботу на уроці.

  1. Підсумкова бесіда.
  • Які основні мотиви любовної лірики С. Висеканцева?
  • У чому полягає філософський зміст лірики про кохання поета?
  • Чому, на вашу думку, світ для двох наближує людей до духовності, Бога?
  • Чому у багатьох творах літератури трапляється образ журавлів?
  • Якого символічного значення набуває образ журавлів у ліриці поета?
  • Що дає зрозуміти нам лірика С. Висеканцева?
  • Які загальнолюдські та духовні цінності ми можемо визначити із лірики?
  1. Робота дослідницьких груп.

Представлення дослідження «Мотиви й образи лірики Сергія Висеканцева». Розкриття образів лірики.

Методична довідка.

Основними мотивами лірики є такі: вірність і відданість у коханні, довготривалість стосунків, спільність інтересів, спогади про минуле, вміння підтримати один одного, чимось пожертвувати задля коханого чи коханої, бачити кращі сторони життя, радіти кожному дню, проведеному разом, берегти тепло стосунків тощо.

  1. Слово вчителя.

Сергій Висеканцев значну частину власних віршів особисто відносить до категорії любовної лірики. Проте, читаючи любовну поезію, ми бачимо, що вона сповнена філософським змістом. Вона значно глибша, ніж власне філософська лірика. Такими є переважна частина віршів любовної лірики. Ставлення поета до кохання визначається не лише присутністю коханої. Кохання – це і човен із веслом, і будиночок із каміння далеко в горах, і алеї парку, якими гуляли в юності та повертаються до них уже в зрілому віці, і будинок, у якому пройшло спільне життя, і захід сонця як відчуття щастя, і лавка, як спільність душ. І звичайно вічнозелений, як символ довготривалого та вічного кохання, духовності, мудрості, життя самшит.

Якось почула віршований рядок «Ты вошла в мою жизнь с белой розой в руке…» Де б я не була, у думках постійно крутилася фраза: «Ты вошла в мою жизнь…» Вона проникла у душу і глибоко поселилася в ній. Хто ж вона з білою трояндою, що так заполонила мої думки, і хто автор, котрий створив той незабутній образ?

Одного разу поет Михайло Митровка порадив ознайомитися з лірикою Сергія Висеканцева. І яким було моє здивування, коли переглядаючи вірші поета, наштовхнулася на уже відомий рядок і прочитала вірш.

  1. Перегляд відеоролика «Лірика Сергія Висеканцева: https://www.youtube.com/watch?v=M0bhvGhazj0

Музе из далёкой Азии

Ты вошла в мою жизнь с белой розой в руке.

Не вошла – рыжей кошкой прокралась.

Так крадётся, порой, в стихотворной строке

аллегорией лёгкая шалость.

Тонким шлейфом духов пропорхнула, как мысль,

паутиной стихов спеленала,

и почувствовал я: обретается жизнь.

Только этого было мне мало!

Ты на грудь улеглась и свернулась в клубок.

Только знай: в ней тепла не осталось.

Я его разбазарил, раздал сколько смог,

не сберёг для себя даже малость.

И по-глупому радуясь этой судьбе,

как юродивый возле собора,

я пытаюсь вернуть хоть немного себе

подаянье в тепле разговора…

Только понял я вдруг: это не «Л’Ореаль»,

не «Шанель». – Это белая роза

вдохновила. Вдохнула. Легла, как вуаль,

на тщету неудобных расспросов.

С лёгкой патиной грусти она принесла

мне надежду. И что мне в надежде?..

Если лодка осталась одна, без весла, –

ей не быть уже лодкой, как прежде.

Сергій Висеканцев і його лірика.

 

Тож бажаю вам долучитися до прекрасного і високого поетичного СЛОВА Сергія Висеканцева, його дивовижної лірики, і нехай вона стане для вас тим самшитом у символічному значенні, що покаже шлях до храму вашої власної душі.

V. Домашнє завдання.

  1. Прочитати вірші С. Висеканцева.
  2. Проаналізувати один із віршів (за власним вибором).
  3. Написати твір-роздум «Самшит моєї душі» або «Шлях до храму власної душі».
  4. Виконати завдання у дослідницьких групах.
  5. Порівняти вірші С. Висеканцева із віршами І. Северяніна і проаналізувати їх. Знайти подібні теми, мотиви й образи у віршах.
  6. Порівняти вірші С. Висеканцева із віршами К. Бальмонта і проаналізувати їх. Знайти подібні теми, мотиви й образи у віршах.
  7. Порівняти вірші С. Висеканцева із віршами А. Ахматової або М. Цвєтаєвої й проаналізувати їх. Знайти подібні теми, мотиви й образи у віршах.