МЕТОД ЕВРИСТИЧНИХ ЗАПИТАНЬ

RudenkoFotoРуденко В.О.
вчитель математики
Мар’янівської ЗШ І-ІІІ ступенів
Маловисківської районної ради
Кіровоградської області

МЕТОД ЕВРИСТИЧНИХ ЗАПИТАНЬ

Анотація: Стаття допоможе учителю організувати та та управляти навчально-пізнавальною евристичною діяльністю на уроці, даний метод може бути сходинкою до створення альтернативи традиційному навчанню.

Ключові слова:евристика, алгебра,технології навчання

Навчально-пізнавальна евристична діяльність здійснюється кожним учнем відповідно до його індивідуальних особливостей. Учень має право на усвідомлений і погоджений з педагогом особистісний вибір основних компонентів своєї освіти: мети, змісту, засобів, форм і методів навчання, а також системи контролю і оцінки результатів. Саме тому сучасні технології навчання націлені на керування евристичною діяльністю учнів і зміст такої освіти збігається із тими завданнями, що знаходяться в основі побудови технологій: чи то модульно-розвивальних, чи особистісно орієнтованих чи дистанційних.

 Багато сказано про евристичні методи навчання та їх вплив на творчу діяльність учнів, проте кілька положень варто згадати. На даний час відомо широке коло форм евристичного навчання, що спрямовують учня до творчості, активізують його пізнавальні можливості, але є метод, який відомий уже тисячі років. Це метод евристичних запитань, який використовував у своїй науковій роботі древньогрецький філософ Квінтіліан. Метод опирається на твердження, що для відшукання відомостей про яку-небудь подію чи об'єкт, необхідно поставити сім ключових запитань . Хто? Що? Навіщо? Як? Де? Чим? Коли? Відповіді на ці питання та їх поєднання породжують незвичайні ідеї та їх рішення стосовно об'єкту, що досліджується. Як учитель може скористатися такими положеннями? Уміло поєднуючи запитання і міркування, що отримує у відповідь, педагог скеровує учнів на формулювання нових (для них) понять, висновків та тверджень, використовує їх спостереження для отримання важливих правил та набуття знань. Скажемо, що не останню роль у даному  процесі відіграє рівень мислення школяра і, звісно, досконале володіння учителем методикою уроку. Недоліки та обмеження: ви не отримаєте особливо оригінальних ідей і рішень і, як інші евристичні методи, цей не гарантує абсолютного успіху у вирішенні творчих завдань. Проте уміння відповідати на усні питання (евристична бесіда) є ефективним засобом організації переходу школяра на усвідомлення способу наступної діяльності.

         На яких же етапах уроку доцільно застосовувати описаний метод? Наприклад, на етапі мотивації, для створення проблемної ситуації. Педагогічна майстерність учителя означає, що він досконало володіє знаннями про індивідуальні психологічні особливості кожного учня, а отже побудує ланцюг логічно спрямованих запитань на підготовку до розв’язування проблеми. Набір із 5-7 запитань здатен всебічно оглянути предмет чи поняття, навіть, на етапі первісного з ним знайомства.

Наприклад, як система запитань допоможе підвести дитину до прогнозу стосовно побудови не тільки уроку, а й теми.

Тема «Дії з раціональними дробами», пропоную учням такий діалог:

  • Діти, ми з вами ознайомились з поняттям раціонального дробу, засвоїли, як шукати область допустимих значень таких дробів, очевидно, на цьому не закінчується їх вивчення. Тим паче, що провівши аналогію із звичайними дробами, постає необхідність навчитися…Що? Що робити з дробами?
  • Виконувати дії із раціональними дробами.
  • Отже, ви можете спланувати нашу роботу на певний період навчання? Хто? Хто скаже з якої ж дії розпочнемо?
  • Так. Почнемо з найлегшої дії – додавання, далі вивчимо віднімання, множення і ділення.
  • Дійсно. Які? Тож якщо хочемо вивчати додавання раціональних дробів, то які дроби найзручніше додавати з вашого досвіду про дії із звичайними дробами?
  • Найлегше додавати дроби із однаковими знаменниками:
  • Як? Як додаються дроби із однаковими знаменниками?
  • Додаються чисельники, а знаменник пишеться спільний, і ця процедура нескладна.
  • Навіщо? Для чого, на вашу думку, нам треба вміти додавати раціональні дроби?
  • Наприклад, для розв’язування рівнянь.
  • Коли? Якщо навчимося додавати дроби з однаковими знаменниками, то чи зможемо додати дроби із різними знаменниками?
  • Так. Для цього треба звести раціональні дроби до спільного знаменника, як і у випадку звичайних дробів..
  • Я задоволена вашим прогнозом, отже, запишемо тему уроку, яку ви мені самі запропонували

Звідси, як бачимо, метод евристичних запитань має великі спонукальні можливості. А далі можливі запитання і відповіді: «що очікуєте одержати у результаті?», «що потрібно для цього?», «чого не вистачає?», «що заважає?», «чому слід робити саме так?»

         На етапі формування нового життєвого досвіду метод евристичних запитань допоможе упорядкувати вже наявну інформацію та сприятиме творчому процесу. Комплекс перелічених запитань вкаже учню шлях до правильної відповіді, яка з’явиться не у вигляді готових формулювань, а як результат власної активної пізнавальної діяльності. Завдяки евристичному підходу учитель може зруйнувати невірно сформовані стереотипи або уявлення школярів про те чи інше поняття і зрозуміти його наукове підґрунтя. Завдяки правильно побудованому ланцюжку запитань учитель формує математичну інтуїцію, критичне мислення та розширює багаж знань.

         Наведу приклад застосування евристичного методу запитань на етапі упорядкування отриманої інформації. Застосовую поєднання евристичних запитань. Геометрія 9, тема «Призма». Учні переглянули презентацію, перечитали теорію за підручником.·    

  • Хто-що? Хто зрозумів і зможе пояснити що таке призма? (Учні формулюють означення призми)
  • Навіщо? Навіщо знати властивості фігури? (Школярі пояснюють як знання властивостей стає у нагоді у конкретних життєвих ситуаціях)
  • Як? Як зображають просторову фігуру призма на площині, зокрема у зошиті? (Учні з допомогою вчителя наводять алгоритм побудови призми, спільно коментують кроки побудови)
  • Де? Де у навколишньому середовищі ми зустрічаємося із призмою? (Школярі перелічують побутові предмети, що мають форму призми)
  • Чим? Чим відрізняється призма від прямокутного паралелепіпеда, який ми вивчали у 6 класі? (Учні порівнюють дві фігури та називають спільні і відмінні ознаки)
  • Коли? Коли (у яких ситуаціях) ви зможете застосувати отримані знання? (Відповіді, що переносять навчальну ситуацію у життєву)

         На завершальному етапі уроку метод евристичних запитань особливо доречний. Влучно ставлячи запитання, що починаються із даного набору слів, ми вдало проговоримо увесь об’єм вивченого матеріалу. Наприклад, тема «Ірраціональні числа» (алгебра 8):

1.     Що? Що вивчали сьогодні на уроці? (Влучна відповідь: «Сьогодні ми познайомилися із новими числами – ірраціональними»)

2.     Хто-як? Хто з вас зможе відсьогодні відрізняти ірраціональні числа від раціональних? Як це зробити? (Влучна відповідь: «Числа, які записуються у вигляді нескінченого неперіодичного десяткового дробу і не можуть бути записані у вигляді десяткового дробу, у якого чисельник є цілим числом, а знаменник натуральним числом називаються ірраціональними»)

3.     Коли –де? Коли ви вперше зустрілися з ірраціональними числами? У якому класі? (Влучна відповідь: «Число p є нескінченим неперіодичним десятковим дробом, отже ірраціональним числом, із яким ми знайомилися, коли вивчали коло у 6 класі»)

4.     Навіщо? Для чого нам потрібні ірраціональні числа? (Влучна відповідь: «Щоб знаходити сторону квадрата, у якого площа наприклад 5 квадратних одиниць, щоб за даним значенням квадратичної функції знайти значення аргументу»)

5.     Чим? Чим відрізняється сьогоднішній урок від попередніх? (Влучна відповідь: «Ми сьогодні розширили свої знання про числові множини»)

6.     Скільки? Скільки вам потрібно часу, щоб виконати домашнє завдання теми?

На мою думку даний підхід допоможе вчителю здійснювати вмотивоване навчання, забезпечить діяльність учнів у напрямку пізнання, створить ситуацію напруження у роботі на уроці, а отже надалі при умові відповідно організованої діяльності сприятиме народженню особистого результату кожного учня.

 

Детально з матеріалами за даною темою можно ознайомитися на блозі районної творчої групи вчителів математики "Авторська майстерня" – http://avtorska.blogspot.com/2016/01/blog-post_30.html