МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

sesko_fotoСесько А.Є.,
вчитель математики та інформатики
КЗ "Середня загальноосвітня школа №112"
Дніпропетровської міської ради

 

МЕТОД ПРОЕКТІВ ЯК ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

 

Анотація: В сучасній країні процес інформатиції суспільства є дуже динамічним. Відповідно до навчання і виховання висуваються все нові і нові вимоги. В статті автор дослідив особливості використання методу проектів на уроках інформатики.

Ключові слова: метод проектів, особистісно-орієнтоване навчання, інформатизація  

У традиційній моделі освіти хорошим учнем вважається слухняний і сумлінний учень, який виконує всі завдання вчителя без зайвого обговорення і роздумування, за інструкцією і в строк. В такому режимі працювати значно простіше і вчителю і учню.

У той же час, процес інформатизації суспільства стає все більше динамічним і висуває нові вимоги до виховання і навчання учнів, роблячи ініціативність більш важливою, ніж старанність. Ця риса особистості сьогодні швидше гарантує успіх у житті, мобільність і готовність до вирішення проблем різного характеру. Мрією більшості педагогічних працівників є найбільш повне розкриття можливостей і здібностей кожного учня, розвиток його неповторної індивідуальності. У зв’язку з цим необхідно перетворити авторитарний процес викладання в процес співпраці вчителя і учня із самоосвіти, створення умов саморозвитку кожного школяра.

Уміння учнів самостійно здобувати знання й удосконалювати їх є надзвичайно важливим, тому що сучасному суспільству і виробництву потрібні працівники та керівники, здатні швидко і правильно вирішувати постійно виникаючі конкретні завдання, вести діалог з колегами і партнерами, самостійно приймати рішення. Тому сучасна школа повинна створити умови для формування такої особистості. І це завдання не стільки змісту освіти, скільки використовуваних новітніх технологій навчання, до яких і відноситься метод проектів. Суть і ідея методу полягає в організації самостійної, пошукової, творчої діяльності учнів.

В основу «технології проектів» покладена ідея про спрямованість навчально-пізнавальної діяльності школярів на результат, який виходить при вирішенні тієї чи іншої практичної чи теоретичної значущої проблеми. Зовнішній результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності. Внутрішній результат – досвід діяльності – стає надбанням учня, поєднуючи в собі знання й уміння, компетенції та цінності.

Створення проектів на уроках інформатики:

  • створює стійку позитивну мотивацію до вивчення відповідного матеріалу і самостійним рішенням прикладних завдань;
  • формує почуття відповідальності за виконуваний обсяг робіт;
  • створює умови для співробітництва між учнями;
  • формує навички застосування програмного забезпечення в різних прикладних областях;
  • сприяє розвитку творчого підходу до вирішення завдань і формуванню вмінь пошуку і вибору оптимального їх вирішення;
  • дозволяє створити реальний продукт проектної діяльності.

Перш ніж організовувати роботу з учнями за методом проектів, я ретельно вивчаю індивідуальні здібності, інтереси, життєвий досвід кожного учня, що допомагає мені краще врахувати його інтереси, ближче підійти до проблем, що його хвилюють, підібрати посильну задачу, яка сприяє розвитку і становленню особистості. Практика показує, що учні старших класів, які приступають до вивчення інформатики, мають різний стартовий рівень знань і умінь. У одних учнів вже є досвід роботи в різних областях інформатики і з різними програмними засобами, для інших навчання необхідно починати з формування елементарних навичок роботи з технічними засобами.

Застосування комп'ютерних технологій як засобу виконання проекту розширює можливість творчої самореалізації учня, розвиває його пізнавальні здібності, тому що йому доводиться працювати і з інформацією, необхідною для розкриття теми проекту, і з інформацією, необхідною для практичної реалізації проекту за допомогою тих чи інших програмних засобів.

Представляючи результати роботи, учні вчаться формулювати свої думки, виділяти найбільш суттєві моменти, відстоювати свою точку зору, спираючись на переконливі аргументи, приймати і оцінювати критику.

Складність використання даної технології для вчителя полягає в тому, що від нього вимагається не тільки володіння педагогічними технологіями, глибокі знання своєї і суміжних предметних областей, а також, що важливо, готовність займатися з учнями додатково. Роль вчителя в цьому процесі полягає в орієнтуванні учнів серед джерел інформації з різних областей знань.

Для організації проектної діяльності необхідно:

  • визначити цілі і завдання проекту (пізнавальні, дослідницькі, соціокультурологічні і т.д.);
  • визначити область дослідження, обговорити проект з учнями і об’єднати їх у робочі групи (розмір групи не повинен перевищувати 4-5 осіб; можлива індивідуальна робота учнів);
  • поставити конкретні завдання перед кожною групою (кожним учнем);
  • визначити час для виконання кожного завдання;  
  • допомогти визначити джерела інформації, необхідні для виконання поставленого завдання; перевірити знання учнями способів аналізу, узагальнення інформації;
  • проконсультувати кожну групу (кожного учня) відносно способів оформлення результатів досліджень (тези, доповідь, альбом, газета, презентація тощо);
  • організувати проміжні загальні обговорення і провести аналіз роботи кожної групи, включаючи обговорення досягнутих результатів, узагальнення проміжних результатів роботи, обговорення причин неповного збору (узагальнення, аналізу) інформації;
  • відкоригувати завдання, поставлені перед групами, з урахуванням вже отриманих результатів;
  • організувати уявлення кінцевих результатів роботи над проектом (конференцію, виступ, альбом, презентацію тощо).

Зазначу, що виконуючи проекти, учні включаються в реальну творчу діяльність, яка не тільки привертає новизною, незвичністю, цікавістю, що не тільки саме по собі стає найсильнішим стимулом пізнавального інтересу, але й розвиває потребу виявляти проблеми і вирішувати протиріччя, що виникають.

Свої проекти учні представляють в вигляді доповідей або презентацій. Після презентації проекту кожен учень з групи отримує оцінку. Проектна діяльність учнів дає найкращі результати в старших класах. Але підготовка до серйозної проектної діяльності починається ще в 5-8 класах.

Багато психологів і педагогів вважають, що використання певного розвивального активного методу, до якого відноситься і проектний, багато в чому зумовлена позицією вчителя, його спрямованістю на особистісно-орієнтованого педагогічного простору, демократичним стилем спілкування, діалоговими формами взаємодії з дітьми. Проте для продуктивної проектно-навчальної діяльності школярам необхідна ще й особлива готовність, «зрілість». Тобто учень мусить набути такі вміння та навички:

Рефлексивні:

  • осмислення задачі, для вирішення якої недостатньо знань;
  • вміння відповідати на запитання: чого слід навчитися для вирішення поставленої задачі?

Пошукові (дослідницькі):

  • вміння самостійно генерувати ідеї, тобто знаходити спосіб дії, залучаючи знання з різних галузей;
  • самостійний пошук інформації, якої не вистачає в інформаційному полі;
  • формулювання запитання до експерта (вчителя, фахівця) з метою отримання інформації;
  • вміння знаходити декілька варіантів вирішення проблеми;
  • висунення власних ідей та гіпотез;
  • встановлення причино-наслідкових зв’язків;

Комунікативні:

  • вміння ініціювати в процесі навчання взаємодію з дорослими – вступати в діалог з метою отримання інформації чи рекомендації щодо засобів дії;
  • ведення дискусії: доступне формулювання власної думки, аргументоване її доведення;
  • відстоювання власної точки зору;
  • вміння домовлятися і знаходити компроміс, дослухатися до інших членів команди, обирати найбільш оригінальне і раціональне рішення;
  • керування голосом, уміння чітко вимовляти речення;

Презентаційні:

  • навички монологічного мовлення;
  • психологічна витримка під час публічного виступу;
  • артистичні вміння;
  • вміння відповідати на незаплановані і несподівані запитання;

Вміння і навички співпраці:

  • колективне планування роботи групи;
  • взаємодія з будь-яким партнером;
  • надання взаємодопомоги у групі під час вирішення спільних задач;
  • вміння знаходити і виправляти помилки в роботі інших учасників групи.

Але навіть якщо учень володіє всіма цими вміннями та навичками, недопустимо нав’язувати школярам види проектної діяльності. Оскільки в такому випадку втрачається один із найважливіших аспектів успішного виконання роботи – зацікавленість учня в тому, що він робить. Тому перед початком роботи буде доцільним запропонувати учням анкету. Приблизний перелік запитань анкети:

  1. Чи цікавить мене робота в даній галузі?
  2. Чи має вирішення цієї проблеми пізнавальну цінність для мене?
  3. Чи вже я маю знання з цієї теми?
  4. Чи відомий мені ступінь дослідження теми?
  5. Чи зможу я впоратися з поставленими вимогами?
  6. Чи достатньо часу відведено на виконання завдання?
  7. Чи доступні мені інформаційні ресурси?
  8. Що більше мені подобається: збирати інформацію чи аналізувати її?

Ці питання допоможуть учням визначитися перед роботою з індивідуальним і груповим проектом.

Успіх групової проектної роботи залежить від складу робочої групи. Це має бути об’єднання однодумців. Виникає питання: як допомогти учням створити таку групу?

Часто пропонується такий спосіб формування групи: учитель викликає до дошки декількох учнів (кількість учнів відповідає кількості робочих груп). Це не обов’язково керівники груп, а просто їх члени. Вони у свою чергу викликають тих, з ким хочуть працювати у групі. Наступний викликає ще одного. Таким чином формується група. Проте такий спосіб формування групи далеко не завжди вірно розділяє клас, тому що діти об’єднуються керуючись мотивами дружби, а не навчання. Тому більш вдалим є інший варіант.

План формування проектних груп:

  1. Провести обговорення методом «мозкової атаки», у ході якої кожний учень назве теми, які цікавлять його найбільше.
  2. У ході обговорення скоротити кількість тем і залишити лише ті, які дійсно можливо реалізувати.
  3. Кожен учень на окремому аркуші записує перелік тем, зважаючи на пріоритетність власних інтересів.
  4. Враховуючи інтереси учнів сформувати робочі групи.
  5. Сформовані групи вибирають собі керівника. Керівником стає той, чия зацікавленість темою і організаторські здібності найбільші.

На початку впровадження проектної діяльності вагань – втручатися або не втручатися в роботу проектної групи – для керівника проекту бути не може. Втручатися! Учні повинні знати, до кого звернутися, якщо виникнуть ускладнення. Задача учителя пояснити, що всі труднощі – природне явище, яке свідчить про брак досвіду, а не знань, за які учень отримує оцінку.

Багато учнів не надають належної уваги проектній документації. Це не припустимо, тому що ведення документації:

  • Дозволяє учителю і учням чітко спланувати етапи виконання проекту, визначити мету, спрогнозувати результати;
  • Надає учителю можливість контролювати процес виконання запланованої роботи;
  • Дисциплінує учнів, виховує почуття відповідальності;
  • Розвиває зв’язне письмове мовлення в науковому і діловому стилях;
  • Дозволяє побачити досягнення і розвиток виконавців проекту.

Проект, оформлений учнями, повинен мати пояснювальну записку з такою структурою:

  • Заголовок (назва навчального закладу, клас, автор проекту, науковий керівник, місто видання, рік видання).
  • Зміст (перелік частин проекту).
  • Коротка анотація.
  • Епіграф (не обов’язково).
  • Вступ.
  • Основна частина.
  • Висновки.
  • Список використаних джерел.
  • Додатки.

Крім того, вчитель повинен оформити методичний паспорт проекту. Це схема методичного опису навчального проекту. Вивчаючи методичний паспорт проекту учитель зважує, наскільки даний проект доречний, як його можна адаптувати для застосування в конкретній ситуації, які умови повинні скластися для отримання очікуваного результату. У разі народження власного авторського проекту учитель мусить розробити також методичний паспорт, щоб запропонувати свій проект колегам.

         Шаблон методичного паспорту проекту:

  1. Назва проекту.
  2. Прізвище та ім’я автора проекту.
  3. Назва навчального закладу.
  4. Рік виконання.
  5. Досвід використання.
  6. Мета.
  7. Задачі, етапи, способи вирішення.
  8. Форма організації дітей.
  9. Сфера застосування результатів.
  10. Технології, які використовуються.
  11. Форма презентації проектної діяльності.
  12. Вік дітей, на яких розраховано виконання проекту.
  13. Предметна галузь.
  14. Склад учасників.
  15. Теми навчально-методичного плану.
  16. Час роботи.
  17. Нові знання, уміння, навички, розвиток яких прогнозується.
  18. Технічне забезпечення.
  19. Інформаційне забезпечення.
  20. Коментарі.

Література:

  1. Гладій Л.К «Метод проектів – як освітня технологія». Видавництво «Ранок», Україна, Харків, 2012
  2. Косогова О. О. «Метод проектів у практиці сучасної школи» Видавництво «Ранок», Україна, Харків, 2011
  3. Угринович Н., Морозов В., Нечаев В. Преподавание курса «Информатика и информационные технологии». М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2002.
  4. Обучение для будущего (при поддержке Microsoft). М.: Издательско-торговый дом «Русская редакция» , 2004.
  5. Белявцева Т.В., Лобас Т.О. «Застосування методу проектів при формуванні пізнавальної активності учнів середніх класів». Інтернет
  6. Гаджиев Г.М. «Учебно-технологический комплекс подготовки школьников к проектно-преобразовательской деятельности». Наука и школа, 2003
  7. Сергеев И.С. «Как организовать проектную деятельность учащихся. Практическое пособие для работников общеобразовательных заведений» Москва, АРКТИ, 2004
  8. Чечель И. «Метод проектів». Директор школи. 1998
  9. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учебное пособие для студентов педагогических вузов и системы повышения квалификации педагогических кадров. Под ред. Е.С. Полат. Москва, Издательский центр «Академия», 1999