МИКОЛА ВОРОНИЙ. «ЄВШАН-ЗІЛЛЯ». ПАТРІОТИЧНІ ПОЧУТТЯ Й ТОЛЕРАНТНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ІНШИХ НАРОДІВ

Накотенко Неля Станіславівна,
учитель української мови та літератури
Пантазіївської філії Новопразького
навчально-виховного комплексу
Новопразької селищної ради
Олександрійського району Кіровоградської області

МИКОЛА ВОРОНИЙ. «ЄВШАН-ЗІЛЛЯ».
ПАТРІОТИЧНІ ПОЧУТТЯ Й ТОЛЕРАНТНЕ СТАВЛЕННЯ
ДО ІНШИХ НАРОДІВ

Мета: ознайомити учнів зі змістом твору «Євшан-зілля», визначити його тему, ідею та головну думку; співставити минулі події з сучасністю; формувати навички аналізу художнього твору; розвивати вміння грамотно висловлювати думки, робити висновки й узагальнення, уміння працювати в групах та парах; сприяти виховуванню людяності, почуттю патріотизму та толерантного ставлення до інших народів.Обладнання: портрет М. Вороного, музичний супровід, гілочка полину, роздатковий матеріал.
Епграф: 

 «І хоч на світі сторони чотири,
 я тут живу, бо я цей край люблю».
Ліна Костенко

Хід уроку

І. Організаційний  момент.
Звучить трек «Євшан-зілля» гурту «Джем».

 ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
1. Вступне слово вчителя.
Дніпропетровщина – край витоків українського козацтва та скіфських курганів. Край, де вирувало бурхливе життя війська Запорізького, став малою Батьківщиною Миколи Кіндратовича Вороного. Він усе  життя присвятив служінню своєму народові. І це не дивно, адже був справжнім патріотом. Що є Батьківщина для поета, ми з’ясували на попередньому уроці, а що є Батьківщиною  для вас з’ясуємо згодом.

Тож, тема уроку «Микола Вороний. «Євшан-зілля». Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів.

Сьогодні на уроці ми опрацюємо зміст поеми «Євшан-зілля», визначимо її тему, з’ясуємо наскільки давноминулі події актуальні у наш час, спробуємо глибше усвідомити  ідейно-художні особливості  твору, зупинимося на таких поняттях як толерантність, патріотизм, будемо вчитися грамотно аргументувати власні думки.

2. Робота зі щоденником настрою.
Діти, на початку уроку пропоную вам заповнити щоденники настрою. Поділіться з усіма своїм настроєм.

3. Робота з епіграфом.
Відкладіть щоденники, до них ми ще повернемося в кінці уроку.

Епіграфом до уроку візьмемо рядочки з поезії Ліни Костенко, які давно уже стали крилатими: «І хоч на світі сторони чотири, я тут живу, бо я цей край люблю».

  • Як ви розумієте ці рядки?
  • Як ви поясните слова «І хоч на світі сторони чотири»?
  • Чим вам дорога місцина, де ви живете?

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.
Перегляд буктрейлерів учнів за поемою «Євшан-зілля» Миколи Вороного.

А розпочнемо нашу роботу зі створення колажу під назвою  «Що є  для мене Батьківщина?», матеріали якого ви підготували вдома. (Учні прикріплюють аркуші з матеріалами  на дошку (родина, Україна, село, школа, домівка).
Усе це є рідним та близьким нашому серцю, а що не байдуже героям нашої поеми, з’ясуємо просто зараз.

ІV. Актуалізація опорних знань.
1. Прийом «Незакінчене речення».
Прочитавши назву твору, я подумав (ла)…

2. Повідомлення учениці (під музичний супровід).

Сюжет, що ліг в основу написання поеми, Микола Вороний запозичив із Галицько-Волинського літопису. У ньому ми можемо знайти легенду про магічну силу звичайної степової рослини.
У літописі йдеться про славного Мономаха, який після перемоги над половцями, нібито взяв у полон сина хана Сирчана. І лише після смерті князя Володимира Сирчан посилає свого співця до половчанина, аби він повернув юнака у рідний край. Однак ні пісні, ні вмовляння не пробудили у хлопчині пам’ять. І тільки понюхавши зілля євшан Отрок згадав половецький привільний степ і рідного батька. Так чарівна сила однієї з найгіркіших рослин світу повернула хлоп’я на Батьківщину.

V. Вивчення нового матеріалу.

  1. Робота над змістом поеми.
    За жанром твір «Євшан-зілля» є ліро-епічною поемою. Він поєднує ознаки прози й поезії, епосу та лірики.
  1. Перевірка випереджувального завдання.

Що таке поема? (Від грецького слова, що означає «твір», «творіння») –ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події та яскраві характери персонажів.

Ліричний герой герой, від імені якого ведеться розповідь, який часто виражає авторські думки й почуття.

  1. Робота зі словничками понять і термінів з теорії літератури, куди учні записують визначення.
  2. Робота з визначення композиційно-сюжетних елементів поеми М. Вороного «Євшан-зілля».
  3. Експозиція ознайомлення з літописом «В давніх літописах наших…».
  4. Зав’язка розмова хана з гудцем «Ти піди у землю Руську – Ворогів наших країну…»
  5. Розвиток дії – усі події, які відбуваються з ханом та його рідним сином.
  6. Кульмінація – «Що ж це враз з юнаком сталось?…»
  7. Розвязка – «Так він крикнув, і в дорогу… Подались вони обоє…»
  8. Епілог – звернення до українського народу з проханням стати на правильний шлях.

5. Бесіда за сюжетом поеми.

  • На скільки частин умовно можемо поділити поему? (На 3 частини: минуле, сучасне, майбутнє)
  • Як половецький хлопчик потрапив у Київ до самого князя Володимира? (Знаходять у тексті, читають)
  • Як ставилися до хлопчика? (Йому жилося добре)
  • Як жилося хану без рідної дитини? (Страждав, побивався)
  • Яке важливе рішення приймає хан? (Просить гудця відшукати сина)
  • Які настанови дає старий батько гудцеві, щоб достукатися до серця хлопця? (Розповісти про страждання хана, заспівати пісню, дати понюхати євшан)
  • Що таке євшан-зіллля? (Різновид полину. Росте у південних регіонах, у Криму)
  • Які зміни відбулися з малим половчанином під впливом запаху євшан-зілля? (Згадав рідний степ і батька)
  • Яке почуття «стисло горло, сперло груди» юнакові? (Відчуття волі)
  • На що зважується хлопець під впливом спогадів? (Вирішив повернутися додому)
  • Яку істину усвідомив хлопчина? (Краще бути неоціненим у своєму краю, ніж жити у славі та пошані у чужому)
  • Кому адресоване заключне слово автора? (Українцям)

Отже,
Тема: розповідь про розкішне життя хлопчика, який забув свій рідний край, батьків.
Ідея: возвеличення любові та відданості Батьківщині; засудження тих, хто відцурався своєї країни, зрадив її інтереси.
Головна думка:
Краще в ріднім краї милім
Полягти кістьми, сконати,
ніж в землі чужій, ворожій
в славі й шані пробувати.

  • Що таке патріотизм? (Відданість своїй країні, мові, традиціям…)
  • Чи є ханський син патріотом своєї країни? (Відповіді обґрунтовують)
  • Підготувати виступ-розповідь «Який я персонаж?», застосовуючи прийом сторітелінгу. (У виступі використати цікаві факти про ханського сина, його пригоди, епоху, про яку дізналися з поеми)

Хочу звернути вашу увагу на такі рядки поеми:
«Ти піди у землю Руську –
Ворогів наших країну, –…»

  • Чому Руську землю хан називає ворожою? (Країни завжди ворогували між собою, половці спустошували українські землі)
  • Що називається толерантністю? (Учні працюють з тлумачним словником та записують визначення у зошит)
  • Чи буде таке ставлення двох народів один до одного толерантним? (Ні)
  • Як ми повинні ставитися до інших? (Так, як хочемо, щоб ставилися до нас)
  • Чи помічали ви прояви нетолерантного ставлення до нашої країни з боку інших країн? (Учні згадують події 2014 року, анексію Криму Росією)
  • Діти, а чи є прояв сили ознакою мудрості чи відваги? (Ні)

6. Тренінг у парах «Кулачок».
Один учень міцно стискає кулачок, а інших будь-якою ціною намагається його розтиснути.

  • Що відчували одні? А інші?

Ви всі будь-якою ціною, а в даному випадку силою, намагалися дійти поставленої цілі. Та ніхто з вас не попросив товариша розтиснути кулачок.

  • Який висновок можемо зробити з цієї ситуації? (Завжди можна домовитися. Потрібно досягати цілей мирним шляхом)

 

Діти, а як історію про ханську дитину можна пов’язати із сьогоденням? (І сьогодні дуже багато українців покидають свою країну у пошуках кращого майбутнього, і навпаки, більшість тих, хто лишається, зовсім не дбають про її добробут)

7. Робота з епіграфом.

  • Повернімося до епіграфа. Чому багатьох людей ваблять інші країни?
  • Чи завжди пошуки кращого життя несуть позитивні наслідки?
  • Чому варто любити той край, у якому живеш?
  • Що отримує людина, живучи на своїй землі?

 VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Робота в групах. Гра у «Хрестики-нулики».
Одна група – «хрестики», інша – «нулики». Кожна група по черзі відкриває сектори. Виграє та група, яка швидше закреслить лінію з хрестиків чи нуликів.

1 сектор «?» – відповісти на запитання:
З якого джерела М. Вороний запозичив сюжет для своєї поеми? (Галицько-Волинський літопис)

2 сектор «Шпаргалка» – закінчити речення:
Поема – це переважно віршований твір, … (… у якому зображуються важливі події та яскраві характери)

3 сектор «Кімната відпочинку» – відповісти на запитання «так» чи «ні».
Слово патріотизм походить з грецької, що означає Батьківщина. Це любов до своєї країни, відданість народові? (Так)

4 сектор «Кодекс честі». Виведіть хоча б одне правило, якому навчилися сьогодні на уроці. (Стався до людини так, як хочеш, щоб вона ставилася до тебе)

5 сектор «Супербліц». Завдання виконує один.
Назвіть 5 понять, пов’язаних з темою. (Толерантність, поема, ліричний герой, Євшан-зілля, Батьківщина)

6 сектор «Практикум». Виконати практичне завдання. Встановити відповідність:

7 сектор «Вірю-не вірю». Чи правильне твердження:
У світі існує 500 видів полину, в Україні розповсюджено понад 20 видів (Вірю)

8 сектор «Злови помилку».
У 1895 році було написано  поему «Євшан-зілля», яка була створена на основі вигаданих подій. (Не вигаданих подій, а літописного оповідання)

9 сектор «Я – тобі, ти – мені».
Уявна особа, яка висловлюється в ліричному творі й виражає власні переконання та переживання. Про яку особу йдеться? (Ліричного героя)

VІІ. Підсумок уроку.
Заключне слово вчителя. Отже, пучечок полину – це ніщо інше як чарівне зілля, яке зробило неможливе – повернуло загублену душу у рідний край. Можливо, це був єдиний шанс на щасливе повернення. І якщо усе вийшло із ханським сином, то чи не буде це поштовхом до пробудження свідомості всього народу. Згадаймо, хоча б який тернистий шлях пройшла Україна до своєї незалежності: скільки заборон випало на долю нашої мови і сьогодні вона одна з наймилозвучніших мов світу; скільки талановитих письменників знищено, а поетесу Ліну Костенко знають далеко за кордоном. Ми пам’ятаємо! Дуже влучно сказав Габрієль Гарсія Маркес: «Пам’ять серця знищує погані спогади і звеличує добрі, і саме завдяки цьому прийому нам вдається винести тягар минулого». І дійсно. Доки будемо пам’ятати про минуле, доти будемо робити усе, щоб ліпше жилося сьогодні. Ми можемо ще довго роздумувати над тим, де віднайти той засіб, який розбудить пам’ять народу, та Микола Вороний залишає це питання відкритим. Тож нам є про що подумати.
Отже, як ви розумієте слова Ліни Костенко, рядочки якої є епіграфом нашого уроку? (Учні по черзі висловлюють думки)
А тепер повернімося до наших щоденників настрою, і подивимося, як він змінився. (Учні обирають колір і відповідно настрій)

VІІІ. Оцінювання.
Виставлення оцінок в електронні щоденники учнів.

ІX. Домашнє завдання. Інструктаж до його виконання. Завдання виконують за бажанням.

  1. Скласти 6 тестових завдань за поемою «Євшан-зілля».
  2. Скласти діалог зі степом. (Розпитайте у нього, свідком яких історичних подій він був)
  3. Написати есе «Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде…»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *