НЕМАЄ ПЕРЕМОЖЦІВ У ВІЙНІ…

 sergienkoСергієнко Ю. Г.,

учитель зарубіжної літератури Іванівського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Кіровоградської райдержадміністрації Кіровоградської області.

 

 

НЕМАЄ  ПЕРЕМОЖЦІВ  У  ВІЙНІ…

(за оповіданням Генріха Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»)

11 клас

Навчальна складова мети уроку: ознайомити учнів зі змістом твору; допомогти усвідомити його ідейно-художні особливості, розкрити конфлікт головного героя роману із суспільством, з’ясувати його роль у сюжеті твору, навчити висловлювати власні судження.

Розвивальна складова мети: вдосконалити навички роботи над текстологічним аналізом твору, показати роль деталі, внутрішнього монологу в розкритті теми твору – засудження жахів війни; розвивати навички систематизації й узагальнення матеріалу.

Виховна складова мети: сприяти вихованню інтересу до світової літератури, любові до книги та мистецтва загалом; сприяти вихованню культури відповіді: логічність, послідовність, доказовість; сприяти вихованню вмінню бачити асоціативні зв’язки між різними видами мистецтва.

Технічне забезпечення: портрет Г. Белля, мультимедійна дошка, комп’ютер, відео сюжет «Дитинство і юність», відеосюжет «Війна», презентація-зображення (ілюстрації зображення історичних постатей (персонажів твору)), репродукція картини Сальвадора Далі «Обличчя війни».

 

 

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

  1. Демонстрація відеофрагменту «Дитинство та юність».

  • Який настрій викликає у вас сюжет? Чому?
  • Яка музика супроводжує це відео? Чи вдалий супровід?
  • Охарактеризуйте кольорове навантаження відеосюжету. Яких кольорів у ньому найбільше? Чому?
  • Чи посилюють обрані автором кольори настрій відео (позитивний)?
  • Отже, зробіть висновок: що необхідно дитині, щоб вона почувалася захищеною і потрібною?
  1. Демонстрація відеофрагменту «Війна».

  • Який настрій у вас викликає цей сюжет? Чому?
  • Заповніть асоціативну таблицю за наслідками перегляду відеосюжету.

               

1-1-tabl

  1. Слово вчителя.

Читаючи книги про війну, ми звикли говорити про подвиги захисників Вітчизни, засуджувати війну, що несла загибель людям, руйнувала міста й села. Звичайно ж, одночасно з ідеєю війни ми засуджували загарбницьку армію, не вдаючись до подробиць, з кого вона складалася і хто в неї потрапив.

Спробуймо подивитися на Другу світову війну з іншого боку – очима німецького солдата, героя оповідання Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Повідомлення учня про Г. Белля.

Завдання. Під час слухання повідомлення звернути увагу на події в житті письменника, що пов’язані з Другою світовою війною.

Примітка. Під час розповіді учень звертається до портрета письменника.

  1. Бесіда за повідомленням.
  • Як ви вважаєте, якими були погляди письменника на війну?
  • З чим була перш за все пов’язана ця війна для рядових німців? (Політика Гітлера.)
  • Зверніть увагу на висловлювання Г. Белля:

«Солдатам – а я був солдатом – слід нарікати не на тих, проти кого їх посилали воювати, а тільки на тих, хто посилав їх на війну».

«Чи були героями всі ті, хто волав, молився й проклинав в окопах, госпіталях, на сходах і в підвалах, на вантажних машинах, на возах, у залізничних вагонах?.. Геройська смерть, яку їм так щедро приписують, – не більше ніж розмінна монета політики, а отже, фальшиві гроші».

  • Як Генріх Белль відгукується про війну?

ІІІ. Формування нових знань, умінь і навичок.

  1. Робота за текстом.

Примітка. Усі відповіді учнів повинні супроводжуватися постійним зверненням до тексту.

  • Яке ваше перше враження від оповідання?
  • Який світ розкривається перед нами? (Буденний, стомлений, розірваний світ війни, в якому поранений солдат – лише «решта» – на відміну від «мерців».)
  • Якими кольорами змальовує його автор? Розкрийте символіку кольорів. («Праворуч у вікні я бачив заграву пожежі – усе небо було червоне, й по ньому пливли чорні, густі хмари диму».)
  • В основу оповідання покладений прийом контрасту. Наведіть приклади з тексту. (Учні здійснюють записи у зошитах.)

Життя до війни – війна;

мерці – решта;

крик – тиша;

очі – почуття;

минуле – сьогодення.

  1. Робота за репродукцією картини Сальвадора Далі «Обличчя війни».

1-1-1

Розгляньте репродукцію картини Сальвадора Далі «Обличчя війни».

  • Яку особливість ви помітили?
  • На які роздуми наштовхує картина?
  • Чи схожа війна, яку зображує Белль, з війною на картині художника Далі? Відповідь обґрунтуйте текстом.
  1. Робота в парах.
  • Продовжіть повторне читання оповідання до слів «Болю я тепер не відчував», виписуючи деталі твору, які допомагають змалювати тло оповідання. Саме ці деталі допоможуть нам зрозуміти ідейну суть твору. Герой підкреслює, що набір портретів, статуй, картин – типове явище для всіх освітніх закладів Німеччини.
  1. Бесіда.
  • Розгляньте слайди презентації (ілюстрації) та прокоментуйте їх. Картина «Медея», курфюрст, статуя «Хлопчик, що виймає терня», Цезар, Цицерон, Марк Аврелій, Парфенон, Зевс, Гермесова колона, краєвид Того, Старий Фріц, взірцеві арійці.
  • Чи відомі вам образи та особистості, представлені на слайдах?
  1. Повідомлення учнів дослідницьких груп.

Примітка. Учні дослідницьких груп готують повідомлення до ілюстрацій.

1-1-2

Дослідницька група 1.

  1. Медея героїня давньогрецької міфології, уважається символом помсти.

Висновок. Ця картина прикрашала гімназію недарма. Режим Гітлера нав’язував дітям думку про те, що німецький народ має помститися за поразку в Першій світовій війні Англії, Франції, Росії.

  1. Курфюрстикнязі, за якими було закріплено право вибирати імператора зі свого середовища. Серед них: Старий Фріц – прусський кайзер Фрідріх ІІ (1712-1786) на прізвисько Великий. Символ найвищого абсолютизму. Вимуштрував найману армію, використовував її для загарбницьких війн.

Висновок. Дітей виховували на імперській історії Стародавнього Риму, Німеччини в дусі нацизму. У Німеччині було проголошено право істинних арійців на всесвітнє панування.

  1. Статуя «Хлопчик, що виймає терня» присвячена спартанському хлопчику, який виграв змагання з бігу, незважаючи на гостре терня в нозі.

Висновок. Юнаків у гітлерівській Німеччині виховували за спартанськими звичаями. Особливу увагу звертали на слухняність, хоробрість, витривалість та фізичну підготовку. Усі ці принципи були запозичені нацистами для формування майбутніх «володарів світу». Все це мало знадобитися потім на війні.

  1. Бесіда (продовження).
  • Як ви гадаєте, чи нормально з боку вчителів культивувати почуття помсти в учнів?
  • На формування яких рис характеру повинна була «працювати» статуя «Хлопчик, що виймає терня»? Як ви думаєте, чи необхідні таки риси людині? Відповідь обґрунтуйте.

1-1-3

Дослідницька група 2.

  1. Гай Юлій Цезарримський полководець, який майже все життя провів у військових походах. Марк Тулій Цицерон – римський адвокат, який блискуче виступав навіть проти імператора, щедро давав обіцянки. Марк Аврелій – римський імператор, котрий мав боєздатну армію, з якою він здійснив низку загарбницьких війн.

Висновок. Видатні діячі Риму були взірцями для нацистських верховодів, зокрема Гітлера. У дитинстві він був здібним учнем, багато читав, виявляв особливий інтерес до німецької історії та міфології. Копіював античні зразки.

1-1-4

Дослідницька група 3.

  1. Гермесдавньогрецький бог красномовства та мислення, покровитель шкіл і гімназій для хлопчиків.
  2. Зевс головний бог у давньогрецькій міфології; кинув у Тартар свого батька Кроноса, став володарем людей та світу.
  3. Парфенон храм Афіни в Акрополі в Афінах. Афіна – богиня війни й перемоги, а також богиня мудрості.
  4. У німецькій гімназії не було нічого випадкового. Усі елементи її оформлення підкреслювали тотожність Німеччини зі славою античності. Образ Зевса-верховенця це уособлення самого фюрера.

1-1-5

Дослідницька група 4.

  1. Фрідріх Ніцше (1844-1900) – німецький філософ ХІХ століття. Його пророцтва, ідеї про «надлюдину» були використані ідеологами нацизму.
  2. Концепція Ніцше була антигуманною, але філософ не міг собі уявити, як її спотворить гітлерівський режим. Саме під гаслом ідей Ніцше фашистська Німеччина виховувала з молоді «надлюдей».
  3. Тогодержава на заході Африки. Наприкінці ХІХ-на початку ХХ століття ця територія стала колонією Німеччини.

Висновок. Краєвид мав би спонукати до спроб відновлення втрачених територій. Того – уособлення права на поневолення народів. Імперські ідеї повинні були стати сутністю мислення кожного німця.

  1. Слід від хреста. З приходом фашистів до влади було закрито більшість римо-католицьких шкіл, учні ходили до державних. У 1935 році нацисти перебудували протестантську церкву, примушуючи вірних священиків проводити пронацистські церемонії під час релігійних служб.
  2. Бог стає на заваді, коли виховується жорстокість, агресія, бажання помсти.

1-1-6

  1. Бесіда (продовження).
  • Того – країна, яка демонструє імперські амбіції Німеччини часів Гітлера. Відокремлення (анексія) чужих територій – протизаконна? Що це говорить про країну, яка займається анексуванням чужих територій?
  • Взірцеві арійці – символ зверхності німців. Чи є нації кращі за інших і гірші?
  • Зробіть висновок: які цінності формувала німецька освіта середини ХХ століття у підростаючого покоління?

Дослідницька група 5.

У гітлерівській Німеччині процвітав шовінізм – агресивна форма націоналізму, що сповідує винятковість, протиставлення інтересів однієї нації іншим. Одні народи були оголошені вищою расою, інші – нижчою. За фашистською ідеологією, німці нібито належали до вищої раси – арійської, тобто благородної, євреї (на противагу біблійному твердженню) та слов’яни – до нижчої.

Висновок. Юнацтву нав’язували думка про винятковість німецької нації.

  1. Слово вчителя з елементами бесіди.
  • За яких обставин герой опиняється у класній кімнаті, де на дошці написана ця фраза? (Головний герой оповідання – звичайний німецький юнак, який через три місяці після закінчення школи потрапляє до неї як скалічений обрубок кривавої війни.)
  • Від якої особи ведеться оповідь? Чому? (Оповідь ведеться від першої особи, щоб підкреслити реальність описаних подій.)
  • Визначте жанр твору. Аргументуйте думку. (Це оповідання – внутрішній монолог героя. Сюжет будується на поступовому впізнаванні головним героєм гімназії, в якій він навчався вісім років і яку залишив три місяці тому, коли його було відправлено на фронт.)
  • Що змінилося у свідомості героя?
  • Чому школу, в якій навчався герой і яка мала стати йому рідною, він не може впізнати?
  • За якими деталями він упізнає свою гімназію?
  • Як пейзаж характеризує війну?
  • Яке основне завдання інтер’єру в цьому оповіданні? (Моя чи чужа гімназія?)
  • Чому юнак не впізнає рідну гімназію?
  • Змалюйте портрет героя, його фізичний стан.
  • Охарактеризуйте психологічний стан героя, опираючись на текст.
  1. Вправа «Незакінчене речення».
  • Не було затемнення, бо… (все місто охопила пожежа).
  • Коли мерців залишили внизу, інших понесли до зали малювання. Цих інших назвали… (рештою). Чому саме таке слово використано у творі?
  • Юнак не міг підвестися на ліктях та опертися на праву ногу і вважав, що… (їх міцно примотали до тулуба).
  • Героєві здавалося, що він не в гімназії, що перетворилася на шпиталь, а його принесли до… (музею мертвих).
  • У комірчині шкільного сторожа, де герой учнем пив молоко і палив цигарки, зараз були… (мерці).
  • Колишній сторож гімназії Біргелер під час війни став… (пожежником).
  • Пожежник несподівано відняв казанка від губ героя, хоч той ще не напився досхочу, бо… (води всім не вистачало).
  1. Бесіда.
  • Чому герой наполегливо відганяє від себе думку, що знаходиться у своїй школі?
  • В який момент герой із жахом переконується, що це таки його школа? (У залі малювання він побачив на дошці напис, який сам зробив кілька місяців тому. Цей момент впізнавання є кульмінацією оповідання Момент впізнавання збігається з моментом усвідомлення героєм того, що з ним сталося.)
  • Що ж він усвідомив? (У нього немає обох рук і правої ноги.)
  • Настав час з’ясувати значення ключової фрази тексту. «Подорожній, коли ти прийдеш в Спа…» – це початок давньогрецького вірша-епітафії про битву у Фермопільській ущелині, де, захищаючи батьківщину, загинули спартанські воїни царя Леоніда. Автором його був Сімонід Кеоський, і повний текст його звучить так: «Подорожній, коли ти прийдеш у Спарту, повідай там, що ми всі полягли тут, бо так звелів нам закон».
  • Що ви знаєте про Спарту і, зокрема, про вислів «спартанське виховання»? (Спарта – одне з давньогрецьких міст-держав. У VІ столітті до н. е. Спарта була найсильнішою грецькою державою. Головною метою спартанського виховання було прагнення виростити з кожного хлопчика сильного і безстрашного воїна. У Спарті високо цінували військову доблесть, готовність не на словах, а на ділі довести свою відданість інтересам Вітчизни. Спартанці завжди залишатимуться взірцем мужніх воїнів, здатних у будь-яку мить віддати життя за свою Вітчизну.)
  • Чому ця фраза не подається повністю, а несподівано обривається? (Герой просто не зумів правильно розташувати вислів на дошці.)
  • Це випадково? (Зміст фрази не відповідає духу війни, що її вела фашистська Німеччина.)
  • У тексті є ще одна обірвана фраза. Чи помітили ви її? Кому вона належить? («Пішов зі школи на фронт і поліг за…», це роздуми солдата, який не знав, за що він воював.)
  • Отже, фраза не закінчена. А чи закінчене оповідання? Яке майбутнє чекає на скаліченого героя? (Звертаємо увагу на такі деталі: уривок фрази «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» вживається тричі, вона була написана на дошці сім разів, останнє слово героя «молоко» – символ життя.)
  • А пригадайте ім’я головного героя, його характер? (Автор не дає йому імені, нічого не розповідає про його характер. Автор змалював звичайного німецького юнака, яких тисячі.)
  • Що ми можемо сказати про вік героя? Наведіть рядки з твору.
  • Які два питання турбують героя, коли він чекає своєї черги в операційну? Чому вони пов’язані між собою?

ІV. Підбиття підсумків уроку.

  1. Заключне слово вчителя.

Оповідання «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» написано дуже стисло, події сконцентровані, усе відбувається за лічені години, кількість персонажів обмежена. Та оповідання пронизане величезним антивоєнним пафосом, і йдеться у ньому не лише про заперечення фашизму, а й про заперечення будь-якої війни взагалі. Письменник дивиться на війну крізь призму сучасності, його непокоять насамперед її жахливі наслідки, особливо понівечені війною душі людей.

  1. Презентація фотоілюстрацій із зображенням наслідків Другої світової війни, сучасної війни в Україні.

Після перегляду фотографій учні роблять висновок щодо наслідків війни.

  1. Незавершене речення.

Завершіть речення: «Сьогодні я дізнався, що…»; «Сьогодні мене вразило, що …» (Учні за бажанням зачитують.)

V. Аргументація участі учнів у роботі на уроці.

Очікувані результати. Учень визначає провідну думку твору (війна протиприродна й антигуманна), висловлює особисте ставлення до проблем, порушених в оповіданні.

VІ. Домашнє завдання.

  1. Для всіх учнів. Прочитати оповідання М. Шолохова «Доля людини».
  2. Початковий і середній рівні. Дати стислу письмову відповідь на запитання: Чи можемо ми назвати цього солдата ворогом, загарбником? Яке слово найкраще характеризує до його?
  3. Достатній рівень. Дати розгорнуту письмову відповідь на запитання: «Чому автор обирає героєм саме юнака, який тільки-но вийшов зі шкільної лави? Пояснити вислів «Прокрустове ложе» (усно).
  4. Високий рівень. Дати повну розгорнуту письмову відповідь на запитання: Антивоєнний пафос оповідання Г. Белля «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» 

Більш детально з роботами автора можно познайомитися в авторському блозі: http://seminar20032015.blogspot.com/p/blog-page_66.html .