О. ДОВЖЕНКО. ОПОВІДАННЯ «ВОЛЯ ДО ЖИТТЯ»

BartoshБартош Н. Г.,
вчитель Бобринецької загальноосвітньої спеціальної школи-інтернату І-ІІІ ступенів

О. Довженко. Оповідання «Воля до життя»
 
(урок додаткового читання) 8 клас

Мета: поглибити та розширити знання учнів про життя і творчість О. Довженка, вчити уважно читати оповідання, розуміти його зміст, вміти відповідати на запитання, переказувати зміст твору за складеним планом, вправляти у вмінні аналізувати твір; розвивати свідоме мислення, пам’ять, мову, зір, слух, активність, формувати творчу уяву, сприяти вихованню любові до свого народу, України.

Обладнання: портрет О. Довженка, презентація, тексти, ребуси.

Епіграф.

Особисте життя моє має сенс, оскільки воно спрямоване на служіння народові.

О. Довженко

 

Хід уроку

 

І. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Розгадування ребусів.d1

 

  1. Бесіда.
  • Ці слова пов’язані зі змістом навчального матеріалу.
  • Пригадайте твори, до яких можна віднести зазначені слова?

З якими темами в літературі пов’язані слова? Думку аргументуйте.

3. Розгадування кросворду.

Діти розгадують кросворд у групах за часом. Учитель зазначає умову: "Якщо правильно запишите усі слова в кросворді, то у вертикальних клітинках прочитаєте назву твору".Krosvord

 

  1. Спосіб зупинення крові. (Перев’язка)
  2. Риса характеру героя твору. (Волелюбність)
  3. Прізвище Івана. (Карналюк)
  4. Кохана дівчина героя твору. (Галя)
  5. Розвідник від поранення втратив… (Свідомість)
  6. Травма від пострілу (розриву снаряда). (Поранення)
  7. Сильне бажання Івана. (Вижити)
  8. Воля до життя передалася його… (Товаришам)
  9. Помічники лікаря. (Санітари)
  10. Перев’язочний медичний матеріал. (Бинт)
  11. Найдорожче для людини. (Життя)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Вікторина «Що мені відомо про О. Довженка?»

Учні поділяються на команди.

  1. З життєвим і творчім шляхом якого письменника ми ознайомилися? (З геніальними майстром кіномистецтва і видатним письменником О. Довженком).
  2. Де народився О. Довженко? (О. П. Довженка народився 10 вересня 1894 року в м. Сосниця на Чернігівщині, в селянській сімʼї. Батьки хоч і були неписьменні, але розумні, працьовиті, сповненні високих духовних прагнень.)
  3. Як розповідав про своїх батька і матір Олександр Довженко? (Батько і мати, дід – селяни-трударі. Духовно красивою була мати, вона любила саджати в городі всяку рослину. Це була для неї радість. Батько був прекрасним у своїй доброті, щирості й любові до праці. Для Олександра він був ідеалом: «Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько не бачив. Який прекрасний батько у роботі, яким талановитим він був хліборобом і косарем! Був дужий і чистий… Жарт любив, точене, влучне слово…»)
  4. Скільки дітей було в сім’ї О. Довженка? (У сімʼї народилося 14 дітей, але виросло тільки двоє Олександр і його молодша сестра.)
  5. Що розповів О. Довженко про природу рідного краю? (О. Довженко згадує дитинство, яке проходило за кілька кілометрів від рідної хати на берегах річки-красуні Десни: «У нас була казкова сіножать на Десні, – хвалився Довженко До самого кінця життя вона залишиться в моїй памʼяті, як найкрасивіше місце на всій Землі: «Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою, мʼяку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину».)
  6. Хто були перші вихователі О. Довженка? (Батько і мати, дід, селяни-трудівники з рідного села були першими вихователями О. Довженка. Вони навчили його любити й шанувати людей та їхню працю, бачити й розуміти прекрасне і в людях, і в природі.)
  7. Де навчався Сашко? (Початкова школа с. Сосниці, Глухівський учительський університет.)
  8. Де працював О. Довженко? (Учителем у м. Житомирі.)
  9. Ким мріяв стати? (Архітектором, живописцем, мореплавцем, учителем.)
  10. Який вид мистецтва приваблював О. Довженка? (Кіно.)
  11. Де знаходиться музей О. Довженка? (С. Сосниці, у хаті, де жив.)
  1. Заочна подорож, екскурсія (презентація).

Уявіть, що зараз літо… Ми з вами приїхали до хати О. Довженка. Уже понад 100 років привітно біліє крізь кучеряві віти проста селянська хатина під солом’яною стріхою.d2У цій хатині народився О. Довженко. На цьому подвір’ї минало його босоноге дитинство. Зустрічає нас скульптура юного Сашка. Здається, щойно вийшов він із батьківського дому і задивився у своє майбутнє.

d3Попід хатою стелиться барвінок, шелестить шовкова трава, квітують жоржини, чорнобривці, мальви. На подвір’ї в оточенні ніжних троянд і святкових соняшників височить скульптурне погруддя О. Довженка.d4

У меморіальній хаті зібрано предмети селянського побуту.d5

У сінях стоять драбина, ціп, скриня, дерев’яні ночви, бодня для борошна, дерев’яні відра.

d6

На почесному місці в хатині завжди висить портрет Т. Шевченка. Хоч крім діда Семена ніхто в сім’ї не читав, проте вірші Кобзаря знали напам’ять усі Довженки.

d7

Немає, мабуть, жодної людини, яка не відчула б душевної потреби низько вклонитися порогу цієї хати.

І ми низько вклоняємося О. Довженку і кладемо біля його пам’ятника живі квіти.d8

Ось і закінчилася наша екскурсія.Чи сподобалася вона вам?

Діти діляться власними враженнями.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

  1. Робота з епіграфом.
  • Звернімося до епіграфа. Які ключові слова ви можете назвати?
  • Як ви розумієте слово «сенс»?
  1. Слово вчителя. Поглиблення знань про письменника.
  • Твори О.Дорженка – літопис історії українського народу. У своїх творах він виступає як лірик,романтик,сатирик,публіцист говорячи своє синівське слово про героїчний народ. У своєму «Щоденнику» О. Довженко писав: «Війна стала життям людства». І тема війни, отже, на довгі роки буде основною темою мистецтва». У роки війни він був на фронті, працював кориспондентом. О. Довженко переніс усі страждання народу. Кінорежисер виступає зі статтями, нарисами, оповіданнями, закликає народ іти в партизани, чинити опір ворогу.
  1. Словникова робота.
  • Знайдіть у творі слова та сполуки слів, які є незрозумілими або малозрозумілими. Визначте їхнє значенння за словником.

Асистент – помічник лікаря.

Сироватка – біологічний препарат антитіл, що виробляється з крові тварин, які вже мають або яким штучно виробили імунітет до захворювання, засіб проти збудників різних захворювань.

Газова гангрена – ускладнення поранення, що виникає під час інфікування різними мікроорганізмами.

Артерія – кровоносна судина, якою тече кров.

Санітари – медичні працівники.

Вщент – повністю.

Небезпечна зона – територія, місце бою.

Ампутація – відрізання кінцівки. хірургічна операція, що полягає у відтинанні периферичної частини якого-небудь органу (відрізання).

Хірург – лікар, який має спеціальну підготовку з хірургічного лікування.

Ні кровинки (в обличчі) – бліде обличчя від втрати крові.

  1. Колективна робота.
  1. Поділ твору на частини.
  2. Складання плану.

План

  1. Війна. Поранення І. Карналюка.
  2. У лікарні.
  3. Перемога над хворобою.
  1. Аналітична бесіда. Робота з текстом.
  • Ви прочитали оповідання. Як ви думаєте, чому оповідання починається з розповіді хірурга? (Хірург розповідає про те, що він знайшов на війні. «Є воля є людина! Нема волі нема людини! Скільки волі, стільки й людини, ось що я знайшов».
  • Знайдіть опис Івана. Що особливого ви помітили в описі («Іван Карналюк був звичайним рядовим бійцем».)
  • Чому, на вашу думку, автор підкреслює звичайність героя? (Автор говорить про типовість образу героя: «Він був рідним сином величної епохи…». «Він був одним з багатьох мільйонів радянських юнаків, що всіма своїми помислами аж до початку війни належали мирній праці».)
  • Знайдіть епізод твору про поранення Івана Капналюка. Який душевний стан був у пораненного розвідника? (Переживання, переляк, намагання перебороти біль, віра у власні сили, щоб вижити: «Стій! Стій! Не здамся!»)
  • Якими художніми засобами автор передав тяжке поранення свого героя? (Переносне значення: «в обличчі його не було вже ні кровинки».)
  • Чому Іван, будучи тяжко пораненим, починає бігти? Яка думка Івана підштовхувала його уперед? («Побіжу,думає, поки не зійшов кровю. Аби не впасти, аби тільки не впасти, ні! Добють, прокляті!»)
  • Про що подумали санітари, підбираючи загиблих бійців, коли побачили Івана Карналюка? (Подумали, що перед ними труп з відкритими очима.)
  • Чому поранення Івана Карналюка виявилося дуже тяжким? Яка хвороба вразила руку? (Газова гангрена.)

Учні звертаються до словників або записів у зошитах і ще раз пояснюють значення слова «гангрена». З’ясовують, що це важка хвороба, яка може вразити увесь організм. Інколи наслідки газової гангрени можуть бути смертельними.

  • Які зусилля доклав хірург, щоб врятувати руку хворого І.Карналюка? (Хірург чудово лікував гангрену,  але врятувати руку було вже неможливо)
  • Які почуття виникли в Івана, коли дізнався про ампутацію руки? (Розсудливість, свідомий розум, рішучість, хоробрість, сила духу.)
  • Чому хірург вдався до неправди, помічаючи, що Іван помирає? (Щоб підтримати хворого, щоб він не хвилювався, бо це погіршить його стан, дати йому надію на життя.)
  • Чому Іван позбувся надії на життя ? (Сили його покидали від тяжкого стану хвороби.)
  • Про що згадував герой твору, перебуваючи в тяжкому стані? (Поділля, свій рідний край, сади, лани, Буг-ріку, любу Галину з якою мріяв прожити життя.)
  • Чому Іван не хотів умирати? Які бажання виникли раптом у нього? (Бажання жити і мститись ворогу.)
  • Яким був внутрішній стан героя, коли він попросив лікаря зробити йому перев’язку? (Наполегливість, перемога над страхом від смерті, воля до життя.)
  • Чому лікар повірив у те, що Іван буде жити? Що він відповів асистенту на запитання: «Ви думаєте, він житиме?» («Він житиме більше за нас з вами. Він зробив для свого життя уже в багато разів більше, ніж ми оце тут робимо…»)
  • З якими почуттями працював хірург, перев’язуючи руку Івана Карналюка? (З надхненням, любовю, старанністю, наполегливістю, з радістю та легкістю.)
  • .Яке сильне почуття хворого Івана передалося лікареві? (Могутня воля до життя.)
  • Кому ще передалася воля до життя Івана Карналюка? (Бійцям, товаришам.)
  • Чому Івану Карналюку аплодувала вся палата і його товариші з гордістю дивилися на нього та дякували своєму товаришеві? (Він всилив свою віру в перемогу життя над смертю, свою могутню волю до життя і працівникам лікарні, і хворим товаришам.)
  • Як автор відноситься до свого героя? (З любовю, співчуттям, гордістю, пошаною та повагою. Герой твору – ідеал, людина високих моральних якостей, гуманіст, який виконує свій обовязок перед народом, він є носієм віри, радості, сили, щастя.)
  • Які проблеми порушено в оповіданні „Воля до життя”? (Пробоеми любові та ненависті, боротьби за життя зі смертю, добра зі злом.)
  1. Прислів’я про батьківщину та любов до неї (домашнє завдання попереднього уроку).
  • За рідний край і жити віддай.
  • Жити – Вітчтзні служити.
  • Кожному мила своя сторона.
  • Рідна сторона – ненька, а чужа – мачуха.

Учні пояснюють значення дібраних прислів’їв.

  1. Поетична хвилинка. Читання учитеницею вірша Н. Бартош «Ішла війна».

Ішла війна. Бої тяжкі й криваві.

Усе в диму, в огні, в імлі.

Та йшли вперед бійці не задля слави,

За ради щастя на Землі.

 

Вперед! Нема путі назад ні кроку, –

Сміливо крикнув Карналюк.

І впав солдат, поранений у руку,

Й свідомість втратив він від мук.

 

Прийшов до тями вже в лікарні.

І зрозумів, що він життя втрачає

Такі ж бійці лежать тут славні,

І біль він в серці відчуває.

 

Та сили й волі не зломити

Перемогло бажання жить!

Не дарма ж кров в бою пролита.

Він враз відчув щамливу мить.

 

І сильна воля до життя

Його бійцям передалася,

А в серцірадісне чуття:

«Душа солдата смерті не здалася!»

Наталія Бартош

IV. Підсумок уроку.

  1. Бесіда.
  • Які почуття викликав твір? (Співчуття, гордість за захистників Вітчизни.)
  • Які кольори ви використали б на зображення подій, зображених у творі? Відповідь аргументуйте.
  1. Групова робота.

Учні були розподілені за дослідницькими групами.

Завдання для 1 групи.

Доведіть що зміст твору повʼязаний з біографією О. Довженка.

Завдання для 2 групи.

Зʼясувати тему твору, головну думку, риси характеру головного героя. (Тема твору – розповідь про героя- розвідника Івана Карналюка в роки Великої Вітчизняної війни. Головна думка: прославлення героїзму, оптимізму, патріотизму простих бійців в роки Великої Вітчизняної війни. Риси характеру героїв: героїзм, патріотизм, оптимізм, віра в перемогу, волелюбність, любов до свого народу і Батьківщини, до життя.)

Завдання для 3 групи.

Знайти у творі художні засоби виразності. Пояснити, з якою метою автор їх застосовує, зокрема повтори. та зʼясувати пізнавальне й виховне значення твору. (Порівняння: «Дивився на рану, як на смертельного ворога». «Хірург підняв його, як хлопʼя». «Як підбитий птах». Епітети: золота країна, безмежні поля,сади, живодайний сон. Метафора: В сірих очах горіло те саме запитання:чи житиму? Повтори: «Стій, стій!» «Аби не впасти, аби тільки не впасти «О, прокляті, прокляті, будьте ви прокляті!..» «Добють… не добють… не добють, не добють…» «Ні, ні… Житимеш…» «Прокляті, о прокляті! Ні, понесу помсту на вашу голову хоч в одній руці… Понесу-у!..» «Жить хочу! Давайте мені перевязку і все, що треба!.. Перевязку! Дайте!.. Жить хочу!..» Пізнавальне значення твору. Дізналися про історичне минуле нашого народу в роки Великої Вітчизняної війни, про героїзм наших воїнів, їхню віру в перемогу над ворогом і віру в перемогу життя над смертю, їхню волю до життя. Виховне значення. Твір виховує любов до Батьківщини і свого народу.)

  • Які твори про героїзм нашого народу у Великій Вітчизняній війні ви читали? (Б. Грінченко «Олеся», вірш «Печенізька облога Києва» О. Олеся, «Ялинка за річкою Іпель» О. Гончар, «Мій перший вірш, написаний в окопі» Л. Костенко, «Салюти миру», «Грудочка землі» В. Симоненка.)
  • Повернімося до епіграфа. Чому, на переконання письменника, сенс життя полягає у служінні народові?
  • У чому ви вбачаєте ваш особистий сенс життя?

V. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VІ. Домашнє завдання.

  1. Прочитайте твори про війну (за вибором учнів). Порівняйте героїв.
  2. Складіть порвняльну таблицю (вік, вчинки, мотиви жити, риси характерів героїв). Стовпці таблиці заповніть, вписуючи цитати з твору.