АВТОРСЬКІ УРОКИ ДО ТЕМИ “ОБРАЗ ГУЛЛІВЕРА ЯК ВТІЛЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ ЛЮДИНИ (Д.СВІФТ «МАНДРИ ГУЛЛІВЕРА»)”

   ОБРАЗ ГУЛЛІВЕРА ЯК ВТІЛЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ ЛЮДИНИ Решетняк Олена Данилівна,
   
вчитель вищої кваліфікаційної категорії,
    учитель-методист, учитель зарубіжної літератури
    НВК «ЗНЗ І-ІІІ ст. №19- ДНЗ «Лісова казка»
    м. Олександрія Кіровоградської області

 

ОБРАЗ ГУЛЛІВЕРА ЯК ВТІЛЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ ЛЮДИНИ (Д.СВІФТ «МАНДРИ ГУЛЛІВЕРА»)
Авторські уроки до теми

Урок 1

Тема уроку: "Хай живе здоровий глузд!"

Мета: продовжити формувати знання учнів про сутність авторського задуму роману, композиційні особливості, їхню роль в розкритті характеру головного героя; дослідити за текстом, як розкривається образ головного героя, Гуллівера, як тип людини нового часу (активної, мислячої, енергійної, великодушної, людяної та мужньої); продовжити формувати вміння та навички роботи з цитатним матеріалом, вдосконалювати навички до «повільного» читання, аналітичного підходу до художнього слова, аналітичний підхід до  художнього слова; розвивати вміння робити висновки з прочитаного, логічне мислення, спрямоване на аналіз художнього твору; прищеплювати інтерес до читання художньої літератури.

Методичний коментар: обов’язковим є знання тексту; учні отримали випереджальне завдання: підібрати цитатний матеріал до характеристики образу Гуллівера. Як індивідуальне завдання (для допитливих) було запропоновано скласти тези за темою: «Якою бачили людину просвітники XVIII століття?»

Перебіг уроку

Мотивація навчальної діяльності.
— Вам подобається подорожувати?
— Чим є подорожі для вас? (Це не тільки можливість побачити інші місця, країни, це – життєвий досвід, нові знання, перевірка себе «на міцність». Безумовно, це формування та загартовування характеру).
— А якщо уявити, що це подорожі до вигаданих, фантастичних країн. Який життєвий досвід можна придбати в такій мандрівці? («Краще там, де нас немає»? Можливо, ми живемо не так? Що зробити для того, щоб у своїй країні бути Людиною?)


Слово вчителя.
   Саме такі питання не просто хвилювали, а змусили Д.Свіфта подарувати людству «Мандри до різних далеких країн світу Лемюеля Гуллівера, спочатку лікаря, а потім капітана кількох кораблів».
   Сенс життя Дж. Свіфта точно передає намогильний напис, складений ним самим: «Тіло Джонатана Свіфта, доктора богословських наук, декана цього собору, поховано тут, де люте обурення не може більше краяти його серце. Іди, подорожній, і, якщо можеш, наслідуй того, хто віддав свої сили боротьбі за свободу людства».
   Гуллівер став очима та вустами автора: його подорожі до далеких країн і враження від них – це ліки від моральних і суспільних хвороб, які заважають людській спільноті бути по-справжньому  людською.

Первинна оцінка прочитаного.

— Яке враження справив на вас роман?
— Що примусило замислитися?
— Які питання виникли під час читання?
— Що схвилювало чи вразило?
— Від чийого імені ведеться оповідь?
— Чиїми очима ми спостерігаємо за пригодами та подіями?
— Чому письменник обирає саме таку форму розповіді? (Розповідь ведеться від першої особи. Автор дає нам зрозуміти, що він не сторонній спостерігач: те, про  що йдеться, — хвилює, турбує, вражає).

Теорія літератури.

Композиція (з латинської – складання, поєднання) – побудова художнього твору, яка виявляє себе в тій або іншій формі смислової зв’язності, смислозначимого співвідношення, що встановлюється між окремими його елементами (частинами, розділами, сюжетними ситуаціями, образними картинами, дійовими особами).
— Який композиційний та художній прийом обирає автор? (Це – розповідь, для читача – записник героя).
— Чому автор обирає саме таку форму оповіді? (Враження від побаченого та пережитого одразу після подорожі не тільки емоційні, вони містять в собі аналіз, насичений деталями та подробицями. Чому? Герой не тільки бачить. Він міркує, порівнює, усвідомлює).
— Чому після небезпечних пригод, які пережив Гуллівер в Ліліпутії, його знову тягне в мандри? Чому «не сидиться вдома»? (Побачити нові світи, зрозуміти, що керує людьми в суспільстві, які закони (державні та моральні) вони обирають й чому. Чи не цікаво? Чи не досвід?).

Своєрідною передмовою до роману є аннотація Річарда Сімпсона «Від видавця до читача».

    Ще один авторський прийом, який дає читачеві можливість зрозуміти, що Гуллівер з його пригодами – не фантазія автора. Це він сам: «Перед тим, як покинути Редріф, він передав мені на охорону цей рукопис, дозволивши робити з ним, що я схочу. Я тричі уважно перечитав його. Стиль – дуже ясний і простий, і єдина хиба, яку я знайшов в нім, — та, що автор, наслідуючи манеру всіх мандрівників, пише занадто докладно. Від усього прочитаного складається правдиве враження. Це й зрозуміло, бо автор рукопису такий відомий своєю правдивістю, що серед сусідів його в Редферді, коли хто хоче ствердити щось, стало немов за прислів’я: «Це так вірно, наче сказав містер Гуллівер».

Актуалізація знань.
Методичний коментар.

   Одним із випереджальних завдань для учнів було скласти тези за темою: «Якою бачили людину просвітники XVIIІ століття?». Пропонуємо учням сформувати філософію нової людини.
Людина може скерувати свій власний розвиток і розвиток суспільства, покладаючись на власний розум.

Робота над темою уроку.

Характеристика образу Гуллівера.
Методичний коментар.
Аналізуючи образ Лемюеля Гуллівера, можна використати відеоряд із фільму «Мандри Гуллівера» кіностудії «Мосфільм».
Учні підготували цитатний матеріал, який ілюструватиме героя у вчинках та осмисленні й розумінні себе як особистості (герой є заручником обставин, але залишається людиною, яка викликає повагу  до її гідності).

Питання для обговорення.

— Хто він, Лемюель Гуллівер?
— Яку освіту отримав?
— Чому небагато грошей, які іноді отримував від батька, «витрачав на книжки з мореплавства та пов’язаними з ними галузями математики?»
— Чи допоміг фах лікаря Гулліверу здійснити свою мрію?
— Чому «море втомило» героя й три роки він залишався вдома?
— За яких обставин Гуллівер став лікарем на судні Вільяма Прігарда «Ластівка»?
— Що зупинило шлях «Ластівки» південними морями?
— Чому команда судна «танула на очах»?
— Що надавало сили Гулліверу триматися?
— Як доля врятувала героя та подарувала можливість побачити інший світ, країну Ліліпутію?
— Як повівся Гуллівер, почувши незнайому мову? Як він зумів порозумітися з місцевими жителями, не знаючи їхньої мови?
— Розкажіть про життя Гуллівера в Ліліпутії. Які деталі побуту вам запам’яталися?
— Гуллівер – освічена людина, розумна людина. Як це допомагає героєві залишатися особистістю в безглуздих ситуаціях?
— Чому герой дозволяє обшукувати себе? Чому визнає вирок – засліплення й окіст в музеї після смерті? Чи кориться рішенню імператора?
 Наведіть приклади людяності й мужності Гуллівера.
— Як ставиться Гуллівер до імператора та ліліпутів? Чому намагається поважати інших людей, навіть маленьких?
— Чому Гуллівер спочатку активно втручається в війну між Ліліпутією та Блефуску, а потім відмовляється виконати наказ імператора Ліліпутії? Чи вважаєте ви його перемогу над ворожим флотом героїчним вчинком?
— У чому виявляється людяність Гуллівера?

Узагальнення.
— Чи є Гуллівер людиною нового часу?
Звертаючись до роману, учні складають характеристику Гуллівера як людини пошуку, гуманізму, сміливості.
Домашнє завдання.
Теорія літератури: знайти в довідникових джерелах визначення поняття «езопова мова».
Підібрати цитати з тексту роману, які є прикладами езопової мови. Обгрунтувати свою думку.

Урок 2

Тема уроку: «Я – жартівник, я – надзвичайний жартівник, але чи є на світі хоч один смертний, якому було б так гірко і прикро від моїх жартів, як мені?» Джонатан Свіфт. Засоби комічного (іронія, сатира, гумор). Езопова мова в романі Дж.Свіфта «Мандри Гуллівера».

Мета: розкрити алегоричний зміст роману та значення сатири в романі; показати ставлення автора до зображувальних подій та явищ; поглибити теоретико-літературні знання учнів: сатира, іронія, гумор, езопова мова; виховувати в учнів свідоме ставлення до проблем суспільства; розвивати вміння аргументовано доводити свою думку, розвивати логічне мислення.

Перебіг уроку

1. Слово вчителя.
   «Мандри Гуллівера» вийшли в світ 1726 року, саме тоді, коли Дж.Свіфт брав найактивнішу участь у боротьбі ірландського народу за незалежність. В поневоленій англійцями Ірландії письменник звертається до своєї вірної зброї – памфлетів: звертається просто до народу, закликає боротися з несправедливими законами («Листи сукнаря» — серія памфлетів). Коли англійський уряд оголосив, що видасть триста тисяч фунтів тому, хто вкаже автора підбурюваних памфлетів, жоден ірландець не понадився на винагороду. Тоді уряд віддав під суд видавця, який надрукував памфлети. Однак, присяжні виправдали його. Дев’ять разів суддя примушував присяжних переглядати своє рішення, але вони його так і не змінили.
    Вігський прем’єр-міністр Уолпол не тямився з люті. Йому було добре відомо, що так гостро й дотепно писати міг лише Свіфт. Він послав генералу-губернатору Ірландії наказ заарештувати декана собору Святого Патрика.
    Але губернатор добре знав, що на захист улюбленого письменника відразу підніметься весь Дублін, і тому відписав прем’єр-міністрові: «Щоб заарештувати Свіфта, треба десять тисяч солдатів».
    Обурення несправедливостями, які панували в суспільстві, надихнуло письменника на створення роману «Мандри Гуллівера». Критика Свіфта в романі стає всеосяжною: вона спрямована проти суспільної системи в цілому.

2. Питання для учнів.

— З якою метою автор вводить фантастику в роман? (Твір фантастичний лише своєю формою, оскільки фантастика допомагає намалювати алегоричну картину сучасного Дж. Свіфту суспільства, а також створити образи, які найповніше виражали б авторські ідеї. Своїм змістом цей роман глибоко правдивий. Намагаючись зробити роман доступним для широких кіл читачів, письменник обирає форму популярного на той час пригодницького роману).

3. Проблемне питання.

— Гуллівер в Ліліпутії. Навіщо було робити цих людей такими крихітними? (До цього питання необхідно обов’язково повернутися на етапі узагальнення).

Методичний коментар.
На даному етапі уроку доречно звернутися до першої частини домашнього завдання: поняття езопової мови.

4. Теорія літератури.
   Езопова мова – це художня мова, де думка не висловлена прямо, а зашифрована в алегоріях і натяках (за іменем давньогрецького легендарного байкаря Езопа).
   Алегорія (від давньогрецького — інакомовлення) — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного.
      Пародія – комічне наслідування кого-небудь або чого-небудь.

Методичний коментар.
   
Автор використовує один із улюблених художніх засобів – алегорію, інакомислення (езопову мову), щоб у завуальованій формі говорити про актуальні проблеми сучасності. Але це не тільки відтворення гострих сучасних проблем, це їх різка критика. Необхідним є звернення до засобів комічного творі. Чому письменник звертається до сатири та іронії?

5. Теорія літератури.
   
Сатира (з латинської satira – суміш, змішання) – художні твори, в яких гостре викриття зображуваного поєднано з його різким, нищівним осміянням. Письменники-сатирики свідомо загострюють увагу на найнегативнішому, навмисно перебільшуючи його безглуздість.
   Іронія (з грецької – удаване незнання) – різновид комічного, виражає глузливо-критичне ставлення письменника до подій і героїв свого твору. Іронія – це насмішка, яка має зовні благопристойну форму.
    Гумор (з англійської – настрій, вдача, нахил) – різновид комічного, відображення смішного в житті в доброзичливому, жартівливому тоні.
    Гумор має дружній характер: використання його спрямоване на виправлення окремих людських вад і недоліків.

6. Актуалізація знань.
Методичний коментар.

   Домашнє завдання: підібрати цитати, які б ілюстрували використання езопової мови в творі. Працюючи над змістом роману, пропонуємо звернутися до Ліліпутії як держави. Завданням є розкриття алегоричного змісту роману Дж.Свіфта «Мандри Гуллівера».

Узагальненням може стати презентація (prezi «Алегоричний зміст роману Дж.Свіфта «Мандри Гуллівера»).
Алегоричний зміст роману Дж.Свіфта «Мандри Гуллівера».

Події роману Алегоричний зміст

1. Ліліпутія 1. Англія
2. Столиця — Мілендо 2. Лондон
3. Імператорський палац 3. Королівський палац у Лондоні
4. Тремексени й слемексени 4. Політичні партії Англії: вігі й торі
5. Гостроконечники й тупоконечники 5. Католицька та протестантська церкви
6. Державні нагороди: синя, зелена, червона шовкові стрічки 6. Кольори англійських орденів Підв’язки, Бані та Святого Андрія
7. Канатні танцюристи 7. Політики, які вдавалися до безсоромних махінацій
8. Обшук Гуллівера 8. Натяк на англійських державних агентів, які шукали зброю в прихильників влади Стюартів, скинутих з трону 1688 року й вигнаних з Англії. Один з таких агентів в Ірландії передав до дублінської в’язниці «небезпечні» предмети, вилучені у самого Свіфта: кочергу, щипці, совок
9. Війна між Ліліпутією та Блефуску 9. Війна між Англією та Францією за іспанський спадок. Привід цієї війни (питання про те, з якого кінця слід розбивати яйце): у такий спосіб письменник висміяв історичне протистояння католиків та протестантів, їхніх церков, що спричинило в Європі чимало війн, повстань, страт
10. Скарбник Флімнеп 10. Сатиричний портрет прем’єр-міністра Роберта Уолпола. Звинувачення Гуллівера у зраді пародіює обвинувачення, висунуті проти лорда Боленброка (колишнього прем’єр-міністра від партії вігі)
11. Імператор Ліліпутії Маллі Алі Г’ю 11. Король Англії Георг І

7. Проблемне питання.
— Навіщо було робити цих людей такими крихітними? (Зменшивши їхній зріст, Дж.Свіфт зробив смішним ліліпутського імператора з його претензіями на світове панування, підкреслив нікчемність міністрів і вельмож. Крізь фізичну мізерність цих людців ясніше проступили їхня жорстокість, підступність та зажерливість, характерні для справжніх, «великих» міністрів та імператорів).

8. Узагальнення.

Слово вчителя.
— «Мандри Гуллівера» пронизані критикою внутрішньої та зовнішньої політики Англії. Варто зазначити, що, маючи на увазі конкретні події та конкретних осіб, автор не дав зображуваній картині такого узагальненого значення, що його сатиричний сміх сам собою влучив у політичних діячів та суспільні явища інших країн. Цікаво, що коли французький перекладач свіфтового твору самовільно скоротив низку епізодів суто, на його думку, англійського забарвлення, письменник обурено зауважив: «Якби твори Гуллівера адресувалися лише Британським островам, то цього мандрівника слід було б зневажати. Адже одні й ті самі вади та божевільні порядки панують скрізь, принаймні в цивілізованих країнах Європи, і автор, який має на увазі лише одне місто, провінцію, царство або навіть добу, не тільки не заслуговує на переклад, але й на читання».

9. Домашнє завдання.
1. За бажанням, підготувати бук-трейлер за романом Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера».
2. Підготувати інформацію про життєвий та творчий шлях Й. В. Гете.
3. Прочитати баладу «Вільшаний король».