ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. ОЛЕКСАНДР ЖОВНА «НАТАЛОЧКА»

ОІН - АВАТАРКА-2Гуцало Олена Вікторівна, викладач учитель української мови і літератури другої категорії ДВНЗ «Кіровоградський будівельний коледж»,

Дергачова Ольга Володимирівна, викладач другої категорії ДВНЗ «Кіровоградський будівельний коледж»,

Проценко Юлія Євгеніївна, вчитель української літератури Кіровоградського облкомплексу (гімназія-інтернат-школа мистецтв)

Література рідного краю. Олександр Жовна «Наталочка» 
Серце матері – глибока прірва, на дні якої ви завжди знайдете прощення».
Оноре де Бальзак)»

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменника-земляка, зацікавити творчістю; спонукати до роздумів про сенс людського життя, призначення людини; розвивати вміння аналізувати прозові твори (на прикладі новели «Наталочка»); сприяти виховуванню почуття поваги до батьків та гордості за письменників-земляків.

Міжпредметні зв’язки: українська мова, теорія літератури, музика, образотворче мистецтво.

Обладнання, наочність: портрет Олександра Жовни, виставка творів письменника, літературна карта Кіровоградщини, текст твору «Наталочка», літературознавчі словники, словник власних імен, фонозапис, презентація.
Теорія літератури: новела, оповідання, художня деталь.
Методи і прийоми: «Відеогалерея», «Незакінчене речення», буктрейлер, сенкан.
Випереджувальні завдання: прочитати новелу «Наталочка», підготувати повідомлення про О. Жовну.
Епіграф: «Моя творчість не дуже світла. Проте мені здається, що саме тужний, сумний, а не щасливий фінал книги формує справжню добру людину, яка не схоче нести у світ зло»

Олександр Жовна

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

  1. Відеогалерея. Флешкарти.

Пропоную вам переглянути відео фрагменти (фрагменти з творів В. Винниченка, І. Карпенка-Карого, Є. Маланюка, Ю. Яновського). Після перегляду прошу вас дати відповідь на запитання: «Що об’єднує ці відеоролики?»

Кіровоградщина – край талановитих письменників, поетів, драматургів, які увійшли не тільки в історію нашого краю, а й України.

Олександр Жовна – письменник сучасності, який продовжує.

  1. Робота з епіграфом.
  • Зверніть увагу на епіграф.
  • Як ви його поясните?
  • Чому «не щасливий фінал «формує справжню добру людину»?

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Оголошення тами та завдань уроку.
  2. Повідомлення учня про віхи життя письменника (з використанням презентації)
  3. Ознайомлення учнів з літературним доробком митця.

Літературний доробок О. Жовни представлений зразками різних жанрів, часто уточнених самим автором:

  1. жанрові різновиди повісті:
  • розповідь тифлосурдопедагога: «Експеримент», «Партитура на могильному камені»;
  • не зовсім кримінальна історія для кіно: «Дорога»;
  • епістолярна повість про кохання: «Її тіло пахло зимовими яблуками»;
  • гумористична повість про бізнесменів з провінції: «Кооператив „Зелений папуга”»;
  • детектив або трилер: «Second hаnd»;
  • кіноповість (мелодраматична феєрія для кіно): «Визрівання»;
  1. новели та оповідання:
  • «Вдовушка», «Стрекоза», «Після богослужіння», «Маленьке життя», «Судний день»;
  • напівкурйозна історія наприкінці життя «У старому домі»;
  • суто приватний епізод «Кульгава русалка», «Майорша», «Провінційна історія» та інші.

ІІІ. Сприймання та засвоєння навчального матеріалу.

Твір «Наталочка» увійшов до збірки Олександра Жовни «Її тіло пахло зимовими яблуками», яка вийшла друком 2008 року. Головними героями твору є Наталочка та її син Іван. Давайте з’ясуємо походження та значення цих імен.

  1. Робота дослідницьких груп.

І група. Ономастична довідка

Походження імені Наталія: до української мови це ім’я потрапило завдяки грецькому використанню (грец. Ναταλία), що запозичене з латинської мови. Жіночою формою до чоловічого імені Nâtâlis (букв. «рідний, пов’заний з народженням»), мотивованого зв’язком із виразом dies natalis – «день народження; Різдво» і пов’язане зі словом «natus» – «народжений».

Тривалий час українські жінки не вживали масово це ім’я. Зробив його популярним великий майстер української літератури Іван Котляревський завдяки своїй ліричній п’єсі «Наталка Полтавка».

ІІ група. Лінгвістична довідка

Зменшено-пестлива назва твору, говорить про те, що іменникові суфікси

-очк(а), -ечк(а) надають персонажу ніжних, позитивних відтінків, є носіями власне оцінної семантики. Це пов’язане з тривалим розвитком в українській мові категорії зменшеності, що історично сформувалася на основі вираження реальних ознак предметів – малого розміру, обсягу, зросту, віку, ваги, малих форм, малої насиченості й таке інше. Такі суфікси, приєднуючись до твірної основи, надають новоутвореному слову відтінків здрібнілості, лагідного ставлення особи, голублення, пестливості тощо.

ІІІ група. Ономастична довідка

Походження імені Іван: Ім’я Іван походить від стародавнього іудейського Іоанн і в перекладі означає «помилуваний Богом».

  1. Пошукова робота.

Цікавим у жанровому плані є твір «Наталочка», тому нашим завданням є з’ясувати до якого жанру належить твір.

  1. Робота над теорією літератури.

Оповідання – невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному (рідко декількох) епізоді (епізодів) з життя одного (іноді декількох) персонажа (персонажів). Для цього жанру, зазвичай, характерна одна сюжетна конфліктна ситуація, перевага сюжетного начала над фабульним, тобто переважний інтерес не до самої події, як такої, а до способу її художнього зображення. Характери показані здебільшого у сформованому вигляді. Описів мало, вони стислі, лаконічні. Своєрідна «пам’ять жанру» про своє походження в оповіданні – настанова на достовірність (тобто наголошення того, що описуваний факт не вимисел, а дійсно мав місце в житті оповідача).

Новела –невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вималюваною дією.

До композиційних канонів новели належать:

  • наявність чіткої та згорненої композиції з яскраво вираженим композиційним осердям (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт дії, контраст чи паралелізм сюжетних мотивів і т. д.);
  • перевага сюжетної однолінійності;
  • зведення до мінімуму кількості дійових осіб.

Герої новели – особистості, зазвичай, цілком сформовані, котрі потрапили в незвичайні життєві обставини. Автор у новелі концентрує увагу на змалюванні їхнього внутрішнього світу, переживань і настроїв. Сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, містить у собі момент ситуаційної чи психологічної несподіванки.

  1. Робота за рис. «Спільні та відмінні ознаки оповідання та новели».

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ. ОЛЕКСАНДР ЖОВНА «НАТАЛОЧКА»

Рис. «Спільні та відмінні ознаки оповідання та новели»

Отже, твір «Наталочка» О. Жовни за обсягом можна визначити як оповідання, так новелу, однак за певними особливостями (розповідь від особи оповідача, орієнтація на достовірність зображуваного, невелика кількість персонажів, просторово-часові характеристики, відсутність логічної розв’язки) свідчить, що це оповідання.

Композиція твору:

Експозиція – звістка про те, що дитина в лікарні.

Зав’язка – дорога до Івана.

Розвиток дій – зустріч із сином.

Кульмінація – злість сина.

Розв’язка – дорога в нікуди.

Важливу роль в оповіданні відіграє художня деталь (деталь побуту, психологічна деталь та інші).

Теорія літератури

Художня деталь – засіб словесного та малярського мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива композиційна та характерологічна функція.

  1. Робота з текстом.

Завдання: «Залиши останнє слово для мене».

Чим завершується твір? (Твір не має чіткої розв’язки, читач сам робить висновки: чи дійшла Наталочка до дому чи ні, тобто твір має вільний кінець.)

Цікавою є така особливість: головна героїня брала палицю у двох випадках: або на весілля або на похорон. (Згодом узяла в кутку свою похідну палицю, з якою ходила в селі на весілля та на похорони, і вийшла з хати.)

«Припущення».

Можемо припустити, що твір має нещасливий кінець.

  • А які ще деталі привернули вашу увагу?
  • Чи випадковим був саме такий пакунок матері?
  • Давайте з’ясуємо це.

Повідомлення учнів. Лінгвістична довідка.

Учень 1. «Зібравши на скору руку вузлик, до якого вклала п’ятірко сирих яєць та кілька зелених яблук, вона вмостила вузлик у нову червону сітку і зв’язала її ще одним вузлом».

Яблуко

1) плід яблуні (перев. кулястої форми); з давнини виступає символом родючості, омолодження символ Дерева життя, безсмертя; означає як плодючість, любов, радість, мудрість, так і облуду та смерть.

2) райські яблука – сорт яблук, а також маленькі плоди жовто-червоного кольору;

3) рід народного орнаменту на писанках;

4) у яблуках – з круглими темними плямами на шерсті (про масть коней);

5) яблуко розбрату – причина, предмет ворожнечі, чвар, розладу кого-небудь з кимось (з давньогрецького міфу про суперечку Гери, Афіни й Афродіти з приводу того, кому з них має належати яблуко з написом «найпрекраснішій»).

Учень 2.

Яйце –

1) ще задовго до християнства яйце у слов’ян було символом воскресіння, відродження життя, символом сонця, синонімом джерела життя у Всесвіті; християнська символіка яйця за старовинними джерелами така: шкаралупа – небо, плівка – хмари, білок – води, жовток – земля, вогкість усередині яйця – світовий гріх; побутує як ритуальне на Великдень; уживається під час гадань і замовлянь; ним викачують хворобу, пристріт чи вроки.

2) яйця – рід народної гри в м’яч, який котиться у виритому в землі ряду ямок; у ту ямку, куди він закотиться, кидають камінець, що називається яйцем;

3) Яйце-Райце – старовинний казковий образ, що символізує вразливий земний рай, за необережне поводження, з яким наступає розплата продажем душі дияволу (у казці – змієві-спокуснику).

Учитель

У нашому випадку вагомим є перше символічне значення яйця як символу життя, яке героїня розбиває.

  1. Прийом «Займи позицію».

6.	Прийом «Займи позицію».

 

 

У Стародавній Греції, у містах-полісах існував спосіб осудження та вигнання громадян за протиправність діянь – остракізм, суть якого полягала у таємному голосуванні на народних зборах білими і чорними камінчиками. Білий камінчик – не засуджувати, чорний – засуджувати. Ми не будемо засуджувати, проте оберемо позиції «за» чи «проти».  Позицію обґрунтуйте прикладами з твору.

 

Цитати:

  1. «Чому він не сповістив про хворобу?»
  2. «Ще здаля Наталочці здалося, що Іван ніби чомусь кривиться, а коли син підійшов ближче, вона й справді побачила сердитий погляд і те, як дужо надувались жовна на його широкому вилицюватому обличчі».
  3. «Ви що, мене позорить сюди приїхали, – озираючись, упівголоса сказав Іван, – мене тут кожна собака знає. Що це за вузол? Що ви придумали? Чого вам дома не сидиться? Ви подивіться, на кого ви схожі, мокра, задрипана, з цим вузлом, палиця. До чого ця палиця? Завтра весь город буде говорить».
  4. «У мене тут усе є, ледь стримуючи себе, уривчасто сказав Іван, – завжди ви лізете, куди вам не слід. Треба вже розуміти, тут вам не село, щоб з вузлами пертися…»
  5. «Зараз же їдьте додому і не приїжджайте більше. Я до вас сам приїду».

    7.Бесіда.

  • За якими ознаками ми відносимо твір О. Жовни «Наталочка» до оповідання? (Розповідь від особи оповідача, орієнтація на достовірність зображуваного, невелика кількістю персонажів, просторово-часові характеристики, відсутністю логічної розв’язки.)
  • Які одвічні питання порушені в оповіданні? (Батьків і дітей.)
  • Чи співзвучна тема основним проблемам часу? (Так, особливо це помітно у дітей з периферії, які ніби «соромляться». Спрацьовує комплекс меншовартості.)
  • Які риси характеру притаманні головній героїні? (Турбота, любов, страх втрати сина.)
  • Яка ідея твору? (Змусити замислитися молодь над своїми діями та ставленням до батьків.)
  • Чому автор назвав твір «Наталочка», чому не «Мати»? (Щоб показати трагізм і приреченість стосунків матері з сином. Цікаво, що ім’я Наталочка трапляється у творі 29 разів, 3 рази – «стара» і жодного разу слово «мати». Ім’я Іван – 17 разів, а слово «син» – 8.)

     

    1. Інсценізація розмови мами та сина.

Син. Розкажіть мені, мамо, про вишні. Їх було так багато в саду?

Мама. Були, сину, морози невтішні, а вони кого хочеш зведуть.

Син. Розкажіть мені, мамо, про зорі, чи такими були й колись?

Мама. А той, сину, що виріс у горі, – не часто на зорі дививсь.

Син. Розкажіть мені, мамо, про долю,чи підвладна людині вона?

Мама. Наша доля, синку, як море – той пливе лиш, хто має човна.

Син. Розкажіть мені, мамо, про роки – чи спливають помітно вони?

Мама. Роки, синку, не помітні, доки матерів пам’ятають сини!

ІV. Підсумок уроку.

  1. Робота з епіграфом.
  • Повернімося до епіграфа.
  • Що дає нам зрозуміти оповідання?
  • Які висновки ми маємо зробити на основі оповідання?
  • Як ви вважаєте, у чому ж світлість оповідання О. Жовни «Наталочка»?

     

    1. Презентація буктрейлера «О. Жовна «Наталочка».
    2. Прийом «Незакінчене речення».
  • Твір «Наталочка» мене змусив замислитися…
  • Страшно, коли…
  • Хочу порадити всім…

V. Домашнє завдання.

  1. Дібрати вислови відомих людей про маму (не менше 5).
  2. Написати лист у майбутнє до своєї мами, обравши вік: 15, 25, 35, 45, 55 років).
  3. Скласти буктрейлер до оповідання «Наталочка» О. Жовни.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

  1. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник / О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв. – К. : Либідь, 2001. – 488 с.
  2. Голик О., Нудний В. «Поспішайте творити добро…» (система духовно-морального виховання школярів на основі творчої спадщини В. О. Сухомлинського) / О. Голик, В. Нудний. – Кіровоград : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2016. – 72 с.
  3. Веретельникова Т.Жанровий спектр прози Олександра Жовни (на матеріалі аналізу твору «Маленьке життя») / Тетяна Веретельникова // Студентський науковий вісник. – Випуск 9. Ч. І. – Кіровоград :. РВ ВКДПУ ім. В. Винниченка, 2011. – С. 183-186.
  4. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник / В. В. Жайворонок. – К. : Довіра, 2006. – С. 659, 661-662.
  5. Жовна О. Її тіло пахло зимовими яблуками : Оповідання та повісті / О. Жовна. – Львів : ЛА «Піраміда», − 2008. – С. 54-57.
  6. Карби одвічних істин Олександра Жовни: Бібліографічний покажчик (До 50-річчя від дня народження) / Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д. І. Чижевського; Укладач Т. П. Макарова – Кіровоград : Лисенко В. Ф., 2010.
  7. Красюк Н. Художня деталь у творах Олександра Жовни / Наталія Красюк // Студентський науковий вісник. – Випуск 7. – Кіровоград : РВ ВКДПУ ім. В. Винниченка, 2011. – С. 102-103.
  8. Літературознавчий словник-довідник / [Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін.] –К. : ВЦ «Академія», 2007. – 752 с.