ВІЧНА ТЕМА КОХАННЯ В ПОЕЗІЇ ПЕТРА ГУЛАКА-АРТЕМОВСЬКОГО «РИБАЛКА» 9 КЛАС

ПОЕЗІЇ ПЕТРА ГУЛАКА-АРТЕМОВСЬКОГОБосько Вікторія Олександрівна,
учитель української мови та літератури І кваліфікаційної категорії
навчально-виховного об’єднання «Новомиргородська загальноосвітня школа 
I-IIIступенів №3 – ДНЗ» Новомиргородської районної ради Кіровоградської області

ВІЧНА ТЕМА КОХАННЯ В ПОЕЗІЇ ПЕТРА ГУЛАКА-АРТЕМОВСЬКОГО «РИБАЛКА» 9 КЛАС

Мета: розвивати читацькоцентричний контент учня, пробуджувати інтерес до українських звичаїв, а також традицій світової літератури; вміти аналізувати, співставляти художні світи різнонаціональних творів; вчитися формувати власну думку у процесі сприймання вивченого матеріалу; сприяти вихованню критичного читача, поціновувача поезії.

Обладнання: портрет письменника, збірка поезій, репродукції картин відомих художників.

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань.

  1. Слово вчителя.
  • Діти! Ви ознайомилися самостійно з біографією Петра Гулака-Артемовського (прийом випереджального навчання). Декількома словами охарактеризуйте його як творчу особистість. (Як для свого часу – непересічний, активний, цілеспрямований.)
  • Що найбільше вразило, коли ви читали про нього? (Те, що працював учителем у приватному пансіоні; був домашнім учителем у сімях польських поміщиків; викладав польську мову у Харківському університеті; був його ректором.)
  • Виходячи з цього, можемо підсумувати, що у час Гулака-Артемовського українська культура та література перебувала під тиском Речі Посполитої, освіта була по кишені лише дітям з багатих родин, знання з польської мови поет удосконалював у мовному середовищі поляків. У якому ж столітті жив і творив поет? (У 19 столітті.)
  • А який край представляє? (Київщину, с. Городище.)
  • Діти! Хочу додати, що Гулак-Артемовський народився на зламі століть – кінець ХVІІІ-початок ХІХ). Як ви гадаєте, про що це свідчить? (Про те, що він ввібрав дух двох епох. Те, що він є, певною мірою, новатором, реформатором. Сформував інший, власний світогляд на дійсність.)
  • Окрім того, ви повинні знати, що Гулак-Артемовський не лише поет, перекладач (у ХVІІІ-початку ХІХ століття активно розвивалася перекладна література), а й байкар. Так, у передмові до байки «Пан і пес» він пояснює як потрібно читати і вимовляти окремі літери і слова. Що це, як не одна з перших спроб унормувати правопис української мови?
  • Отож, бачимо, що Гулак-Артемовський ще й лінгвіст. Дійсно, як ви говорили на початку уроку – це активний громадський діяч і творчо обдарована людина.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Уведення в тему уроку.
  • Зверніть увагу на тему нашого уроку. Визначте у ній ключові слова. (Вічна, кохання.)
  • Діти, як ви розумієте значення цих слів? (Вічний – те, що назавжди, до кінця життя. Кохання – щире взаємне почуття.)
  • А чим відрізняється, на вашу думку кохання від любові?
  • Може бути кохання до мами, Батьківщини? (Ні, тільки любов.)
  • Звернімося до помічника-тлумачного словника (лінгвістична розвідка). Як у ньому трактується слово кохання? (Це почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі.)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Бесіда за змістом балади.
  • Сьогодні на уроці ми вивчаємо баладу Гулака-Артемовського «Рибалка». Давайте прочитаємо її. (Виразно читає учитель.)
  •  Яке враження на вас справив твір? (Добре.)
  • Які емоції переважають від почутого? (Позитивні, з одного боку і водночас сум, виникає співчуття рибалці.)
  • На що звернули особливу увагу? (На описи головних героїв, пейзажні замальовки.)
  • Якщо у вас зараз були б кольорові олівці, як би ви зобразили пейзаж? Які кольори у вас переважали б? (Темні – хвилі бурхливі, вода шумить.)
  • Про що це свідчить? (Про стан головного героя – Рибалки: «Сумує він, – аж ось реве, аж ось гуде, – і хвиля утікає». Усе говорить про передчуття горя, невдачі, депресивний момент у тексті.)
  • Про що говорять такі рядки балади?

(«Що рибка смик – то серце тьох!

Серденько щось Рибалочці віщує:

Чи то журбу, чи то переполох,

Чи то коханнячко?.. Не зна він – а сумує!»

Про очікування чогось незнаного, незвіданого. А ще головною емоцією уривку є сум, передчуття недоброго, лихого.)

  • Як ми знайомимося з образом Дівчиноньки? Наведіть приклад з тексту? («…аж ось гуде, – і хвиля утікає…! Аж гульк!.. З води Дівчинонька пливе») – поява її образу є несподіванкою як для читача, так і для Рибалки. Принцип раптовості дуже вдалий, щоб вас вразити, звернути увагу на її опис-характеристику – «брівками моргає», «вона й морга, вона й співа». Це образ звабниці, спокусниці.)
  • Діти, що це за Дівчинонька? Хто вона така? (Русалка.)
  • Що ви знаєте про русалок з української та світової літератури?
  1. Інформаційна довідка. Повідомлення учнів творчої групи.

Учень 1. Русалки – це істоти слов’янської міфології, водяні духи жіночої статі, дівчата-утоплениці. Учені доводять, що слово «русалка» походить від назви річки Руса. Властиві для більшості міфів різних народів (сирени, ундини). Серед українських русалок виділяються мавки (нявки) – з праслав᾿янської мови «небіжчики». З латинської «росалія» – назва свята весни. У стародавньому Римі свято dies rosae («розає») – день троянди належить до язичницького, коли поминали померлих, атрибутом дня були вінки зі свіжих троянд.

Учень 2. Ставали русалками дівчата, що потонули чи померли на Зелені свята. В українській міфології входять до класу демонів (перенесення в таємничу сферу). Промені сонця не доходять до них на глибину. Батьківщиною русалок вважали річкові ями Дніпра, звідки вони розходилися по інших водоймах України. Найнебезпечнішим з усіх циклів календарних свят вважався «Русальний тиждень». Коли русалки приваблювали парубків і дівчат і лоскотали їх до смерті.

  1. Робота зі смарт-дошкою.
  • У баладі вжито прийом антитези для кращого переконання Русалкою Рибалки, для посилення принципу зваби (5, 6 ,7 строфи). Зверніть увагу, образу русалки у світовому мистецтві відводиться вагоме значення. Не один художник звертався до образу русалок. Так, у живописі ХІХ століття відомі такі полотна:

Босько Вікторія Олександрівна, учитель української мови

Нільс Бломмер «Нявки» (1850)

Вітольд Прушковський «Русалки» (1877)

Вітольд Прушковський «Русалки» (1877)

Костянтин Маковський «Русалки» (1879)

Костянтин Маковський «Русалки» (1879)

Яцек Мальчевський «Утопленик в обіймах диво-жінки» (1888)Яцек Мальчевський «Утопленик в обіймах диво-жінки» (1888)

Альберт Чауч «Чари» (1896)Альберт Чауч «Чари» (1896)

 

  1. Слово вчителя.

У французькій та німецькій літературі ідентичний образу Русалки є образ Мелюзини. Гіллебер де Мец «Викриття секрету Мелюзини» (1410), Тюринг фон Рінголтінген «Історія Мелюзини»(1456), Вальтер Скотт згадує про Мелюзину у творі «Пісні шотландського кордону» (1802-1803), Йоганн Ґете «Нова Мелюзина» як частина твору «Роки навчання Вільгельма Майстерса» (1807). Композитор Мендельсон створив концертну увертюру «Прекрасна Мелюзина», Клод Дебюссі створив оперу «Пелеас і Мелізинда», лібретист Анрі де Сен-Жорж та композитор Фроманталь Галеві оперу «Чарівниця».

  1. Прослуховування фрагменту увертюри «Казка про прекрасну Мелузіну» Ф. Мендельсона.

Цікаві факти.

  • У Варшаві герб має зображення русалки, що тримає меч і щит (syrenka).
  • На емблемі американського кофейного концерну Starbucks зображена сирена, спокуслива русалка, як і кава, що дістається здалеку, із-за морів. (м. Сієтл, США).	У Варшаві герб має зображення русалки, що тримає меч і щит (syrenka)
  • Один із астероїдів 1893 року отримав назву Мелюзина та визначається за номером 373.
  • У багатьох країнах світу поставлені пам᾿ятники русалкам. А найвідоміший із них – у м. Копенгагені з казки Г.-К. Андерсена «Русалонька».м. Копенгагені з казки Г.-К. Андерсена «Русалонька»

Як бачимо, тема Русалок є цікавою для всіх європейських народів, суміжні мотиви зустрічаємо у різних царинах мистецтва і у різні епохи. Отже, можемо говорити про місце і роль української літератури в контексті світової.
В українській міфології за своєю природою русалки не мають нічого подвійного, як в інших європейських міфах – жінка-риба з хвостом – це лише різновид мерців – символ спокуси і небезпеки, що чатує на людину у воді. Вона є ще виявом туги за земним життям. Оберегом від них були хрест і полин (євшан-зілля). У Артемовського читаємо: «Ходи ж до нас, покинь ти удку пріч, / Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!».

Бесіда.

Діти, чи звернули ви увагу, які два художні світи є у цій поезії? (Реальний (світ Рибалки) та ірреальний, романтичний (світ Дівчиноньки). Парадоксальним є те, що у поезії відбувається злиття двох світів, взаємопроникнення. Русалка мріє про життя з Рибалкою на власній території, у воді, але за традиціями земного життя. Рибалка ж бажає пізнати кохання, і, піддаючись спокусі, потрапляє в ірреальний світ.)

Чому так, як ви вважаєте? Русалку можна зрозуміти, її потяг до земного. А як зрозуміти потяг Рибалки до потойбічного? Ваші думки? Підтвердіть цитатами з балади. («Серце тьох…», «Сумує він…», «Серденько… віщує: Чи то журбу, чи то переполох, Чи то коханнячко?».)

Очевидно Рибалка перебуває в стані очікування кохання, є потреба, проте немає об’єкта бажаного. Про це чітко говорять дієслова та іменники влучно дібрані автором. Звичайно, поява Русалки і є джерелом задоволення емоційної сфери. Рибалка прагне, як і будь-який молодий чоловік, пізнати непізнане, спити любовний трунок до кінця, не розмірковуючи про наслідки:

«Вона ж морга, вона й співа…

…Рибалка хлюп!..За ним шубовсь вона..!»

Яку роль відіграє у творі художня деталь вода? (Дзеркало.)

Образ дзеркальності води – це заклик до пізнання самого себе.

Як закінчується твір? Чи подобається вам кінцівка? (Власне висловлювання.)

ІV. Підбиття підсумків уроку.

Бесіда.

На що варто ще звернути увагу в тексті.

Діти, хто був уважний, сьогодні на уроці на що ми не звернули увагу в тексті? (На епіграф.)

Учитель читає епіграф німецькою мовою, а учень читає переклад.

Як ви гадаєте, яку роль відіграє епіграф у баладі? (Налаштовує читача на сприймання твору, указує на стислий зміст балади, розповідає про що йтиметься у тексті.)

Ми говорили з вами про важливий вплив європейської літератури на українську, про важливість текстів-переспівів у ХІХ столітті, перегуки у міфології різних культур. Хочу звернути вашу увагу на те, що твір «Рибалка» за жанровою своєрідністю – малоросійська балада, так зазначає сам автор.

V. Домашнє завдання.

Вивчити за підручником визначення поняття «балада», знати особливості стильової течії романтизм.

Написати власне висловлювання «У чому радість і трагізм кохання?», опираючись на вивчене.

Опрацювати статтю Бойко Ганни Анатоліївни «Порівняльний аналіз перекладу поетичного тексту (на прикладі балади Й.-В. Ґете «Рибалка» на українську), простежити зв᾿язок текстів (за бажанням).