РЕЧЕННЯ. ВИДИ РЕЧЕННЯ (за метою висловлювання, характером і кількістю граматичних основ)

Речення. Види речень

     Маловічко Віта Павлівна
     вчитель української мови та літератури 
     Попасненської ЗОШ І-ІІІ ступенів
     Новомосковської районної ради
     Дніпропетровської області

 

Речення. Види речень (за метою висловлювання, характером і кількістю граматичних основ).
Урок української мови.

Мета: поглибити знання учнів про речення як синтаксичну одиницю, вдосконалювати вміння розпізнавати і конструювати різні види речень в усному і писемному мовленні; формувати вміння ставити і обґрунтовувати розділові знаки в простому реченні за допомогою вивчених правил, складати схеми, аналізувати речення, правильно будувати і використовувати в мовленні речення різних видів, дотримуючись інтонації, сприяти розвитку активного мислення школярів і залучати їх до пошукової роботи; збагачувати світ дитини через пізнання традицій українського народу, пов’язаних із Великоднем.

Тип уроку: урок закріплення набутих знань з елементами пошукової роботи.

Міжпредметні зв’язки: українська література, народознавство.

Обладнання: таблиці, схеми, картки, пам’ятка, оформлення класу (писанки, вишиті рушники, вербові гілочки, кошик).

Хід уроку

І. Мотивація навчання школярів.

  1. Вступне слово вчителя

Земля молодою травичкою вкривається, ніжні листочки з набухлих бруньок звільняються, чути спів птахів – то прийшла весна, а з нею українські традиційні свята. Одне з найбільших – Великдень. А який Великдень без писанки?

Епіграф уроку

Мандрує писанка по мисочках…На веснянім і осіннім зіллі.

Оксана Лятуринська

 

Мандрує, котиться писанка з глибин давнини до наших домівок, нагадуючи про свято, вселяючи надію у незнищенність життя і краси. Мабуть, кожному відомі Шевченківські рядки: «село на нашій Україні – неначе писанка…» Та хоча, на жаль, не так багато сіл зберігають нині свою писанковість, та повсюди живе прадавнє мистецтво розпису писанок. Що ж це за диво – писанка? Конкретно зупинимось на темі уроку і краще пізнаємо це натхнення у чистому первісному вигляді, цю художню мініатюру – писанку. (Учні роблять запис теми і епіграфа  в зошити).
Сподіваюся, що сьогодні ви зумієте чисту сторінку заповнити глибоким змістом уроку, узагальнюючи набуті знання про речення. Та перш, ніж ми приступимо до роботи давайте визначимо ваш настрій

 

Настрій – супер!

Поганий настрій

Гарний  настрій

Бачу, що настрій у всіх гарний, тому пропоную кожному з вас обрати цілі на урок, а в кінці уроку підвести підсумок, чи дійшли ви до обраної мети.

Ціль

Після вивчення теми я зможу

 

Обери собі ціль!

Зроби висновок, чи дійшов ти обраної мети?

/у кінці уроку/

Розрізняти речення різних видів:

  1. за метою висловлювання;
  2. за кількістю граматичних основ;

3) правильно будувати і використовувати в мовленні речення вивчених видів;

4) обгрунтовувати вживання розділових знаків за допомогою вивчених правил;

5) ставити розділові знаки в кінці речення;

6) знаходити і виправляти помилки на вивчені пунктуаційні правила.

 

 


ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1.  «Інтелектуальна розминка»

Який розділ мовознавства ми вивчаємо?

Що вивчає синтаксис?

Що є основними одиницями синтаксису?

Що таке речення?

Які бувають речення за метою висловлювання, за наявністю граматичних основ, за наявністю другорядних членів речення, за емоційним забарвленням?

ІІІ. Закріплення матеріалу.

1.Колективна робота з текстом.

Знамениті у всьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу. Що ж то за диво – писанка! Звичайне яйце, а так майстерно розписане візерунками, що й надивитись не можна! У кожній місцевості – своє неповторне оздоблення. Виконується воно по-різному, а секрет ховається в назвах: крашанки, писанки, дряпанки. І чому б то людям так яйце розмальовувати? Що то значить яйце в пасхальному святі?! Найперше яйце – за легендою – мало в середині не жовток з білком, а  зародок цілого світу. Людина віддавна була близька до природи, бачила, що з яєчка вийшла жива пташка. Був здогад, що яйце знає таємницю природи. Сама форма яйця нагадує сонце. Так, яйце стало символом сонця, нового життя, всесвіту. Сьогодні дарувати писанку означає бажати щастя, здоров’я, добра. Подякуймо ж людям, які зберегли до наших днів традицію писанкарства.

Завдання:

Визначте стильову належність тексту. Вкажіть тему і основну думку тексту, дайте заголовок .

Визначте види речень за метою висловлювання. За якими ознаками ви їх розрізняєте?

Які розділові знаки ставимо в розповідних, питальних, спонукальних реченнях? Назвіть ці речення.

Вкажіть прості та складні речення в тексті. Визначте граматичну основу цих речень, чим вони виражені?

Вкажіть односкладні речення. Визначте, який головний член речення в них наявний.

2. Пригадайте, будь ласка, які речення є поширеними, а які непоширеними.

(На дошці написано речення)          Писанка. Писанка пасхальна.

Завдання: 

Поширте наведені вище речення другорядними членами.

Якими другорядними членами ви їх поширили?

3.Запитання вчителя:   Що ще ви знаєте про писанки?
Повідомлення учнів

Неможливо уявити Великдень без пасхального хліба, який називають паскою, або бабкою. Паски, хоча і відрізнялися розмірами, але майже всі мали високу круглу форму. Зверху ліпили з тіста хрест, шапку також прикрашали поливою, посипали зерном. Пасхальним хлібом починався великодній сніданок.
      Символом Паски, початку усього живого і воскресіння Христа, стало яйце. У перед християнському світі сонце уявлялося людям казковим птахом. Вороги світла, сили зла могли вбити птаха, але завжди він встигав знести яйце, з якого народжувався новий день. Головний у році великий день – свято сонця, природи, що прокинулася після зими.

Життя, яке збереглося в яйці, потрібно було захистити від злих сил, тому тонку шкаралупу покривали фарбою і різноманітними знаками-символами. Пасхальні яйця називали крашанками і писанками. Мали вони і такі назви, як «мальованки», «дряпанки».

ІV. Робота учнів у групах.

Клас поділено на три групи.

І. Дослідження
          Групі «Мовознавці»  треба було записати з художніх текстів речення про писанку. Кілька речень охарактеризувати.

  1. Ввечері матуся нас чарує, писанку на виставку малює. Віск черпає пищиком із блюдця, очі мами лагідно сміються.
  2. А на третій писанці – зірниці, ще й під ними золоті жар-птиці, на четвертій – олені та сарни, а на п’ятій – рушничок прегарний.
  3. Виводить мама дивним писачком по білому яйці воскові узори. Мандрує писанка по мисочках із цибулинним золотим узваром, з настоями на травах і корі, на веснянім і на осіннім зіллі – і писанка оранжево горить у філіграннім сплеті ліній.

          Групі «Народознавців»  треба було записати легенди, народні перекази про Великдень, використовуючи різні речення за метою висловлювання.

  1. Жила в одному селі бідна жінка. І було в неї дванадцять синів, які тяжко хворіли й один за одним помирали. Краялося з туги материнське серце, але ніщо не допомагало: ні зілля, ні бабки-знахарки. Нарешті, залишився в живих лише найменший син. Молилася щиро мати, просила Божої ласки та допомоги. І ось приснився їй ангел. Він сказав, що врятує їй сина, коли жінка допоможе йому боротися зі злом, якого так багато розвелося у світі.  Прокинувшись, вона побачила на столі курячі яйця. Зробила писанок, заварила трави, розтопила віск і стала виводити узор за узором. Гарні виходили писанки, із символічними знаками добра. Жінка роздавала їх людям як символ людяності, добра і милосердя. Адже людини, яка хоч раз у житті потримала в руках писанку, уже ніколи не зможе зробити нікому зла… 

- Які речення за метою висловлювання використано в тексті?  

Група «Мистецтвознавці»  –  довести, що писанка – це витвір мистецтва, який відомий в Україні та за її межами, використовуючи ускладнені та неускладнені речення.

Знамениті в усьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу. Писанка побутувала в Україні з сивої давнини. Вона має обрядову функцію: з нею зустрічають весну, готуються до Великодня. Пофарбоване яйце є символом свята.

В Україні писанка й дотепер функціонує у християнсько-обрядовому дійстві. Розмальовані яйця-писанки присвячувалися сонцеві й весні. З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало простою писанкою. Крім писанок,  до свят фарбували крашанки. На відміну від писанок вони не мають малюнків.

У наш час в орнаментах писанок шукають не тільки історичного змісту, а й мистецтва. Сучасні орнаменти великодніх яєць свідчать про багатство фантазії та високі мистецькі здібності нашого народу. Таким чином, писанка належить до найкращих виробів українського народного мистецтва.

Назвіть, будь ласка, ускладнені речення. Чим вони ускладнені?

ІІ. Картки

  1. З християнством на писанках з’явилися й нові малюнки – символ Християнської віри – це  хрест і церковиця.

2. Українська писанка разом з іншими земляками помандрувала в далекі світи.

3. Немало американців, австралійців, німців, канадців сприймають її як свою, рідну, й не уявляють Великоднього свята без писанки.

Завдання:

Записати речення.

Визначити його вид за будовою, кількістю граматичних основ, наявністю другорядних членів речення, емоційним забарвленням; пояснити в реченнях розділові знаки.

2. Робота в парах

І. Таємничий світ писанки. Язичники почитали сонце і вважали яйце його символом.

ІІ. До свят фарбували і крашанки. Пташині яйця для наших пращурів символізували життя.

Завдання:

Записати речення, зробити синтаксичний розбір речень, графічно записати на дошці.

3. Творче завдання

Додому було вам дано завдання – скласти твір-мініатюру «Писанка – символ життя», використовуючи дані словосполучення і слова, із застосуванням різних видів речень.

Писанки, крашанки, калачі, символи, знаки, зорі, зірки, барвники, орнаменти, пташки, лелеки, журавлі, обереги, маленьке мистецьке диво, милуватися писанкою, таємні знаки, розписані фарбами, рослинні символи, яскраве зображення із Берегинею.

V. Підбиття підсумків уроку

Давайте з’ясуємо, чи дійшли ви до тих цілей, які ставили на початку уроку? (заповнити табличку)

Рефлесія

На уроці я…

– дізнався…

– зрозумів…

– навчився…

– найбільший мій успіх – це…

– найбільші труднощі я відчув…

– я не вмів, а тепер умію…

– я змінив своє ставлення до…

– на наступному уроці я хочу…

VІ. Оцінення.     Заповніть картки та виставіть оцінки.

Картка оцінювання роботи учня

Прізвище, ім’я _____________________________________

Критерії оцінювання

Дата проведення уроку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я співпрацював

з іншими

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я ретельно працював над завданням

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я працював, але не дуже добре

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Я не працював

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Самооцінка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оцінка вчителя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VІ І. Домашнє завдання

Написати невеликий твір «Як святкують Великдень у моїй родині», та скласти усне повідомлення на лінгвістичну тему «Речення. Види речень».

І наостанок, хочу подарувати вам писанки на згадку про наш урок. Добра вам, бо писанка – символ добра.