РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВПопова Наталя Анатоліївна,
вчитель початкових класів
Бердянської загальноосвітньої школи І – ІІІ ст. №1
Бердянської міської ради Запорізької області

Анотація. У статті розглянуті основні параметри, що характеризують культуру математичного мовлення учнів, наведено приклади основних напрямів роботи вчителя початкових класів над розвитком мовлення учнів на уроках математики.

Ключові слова: математика, розвиток мовлення, початкові класи.

Перед школою стоїть завдання – максимально розкрити здібності кожного учня, а завдання вчителя – допомогти йому стати самостійним, творчим та впевненим в собі. Інноваційні перетворення вимагають від кожної людини високого рівня професійних якостей, здібностей, уміння швидко приймати рішення. Тому школа повинна озброїти учнів такими методами пізнання, які сформують активність, ініціативність, здатність творчо мислити, знаходити нестандартні рішення, доступно, грамотно та чітко викладати свої думки.

Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури дозволяє зробити висновок про те, що на уроках математики найбільш ефективно можна впливати на формування наступних п’яти комунікативних якостей мовлення: правильність, логічність і точність (перший рівень); ясність і доречність (другий рівень).

Основні параметри, що характеризують культуру  математичного мовлення учнів

Рівні сформованості мовлення

Комунікативні якості мовлення

Математична складова

Орфографічна, пунктуаційна

і граматична

складові

Графічна

складова

І рівень

Правильність

Правильне

вживання математичних термінів, символів і

позначень

Правильне

написання математичних термінів і

символів, слів і виразів

Правильне виконання

графічних зображень і малюнків

Точність

Уміння вибирати раціональний шлях вирішення завдання (доведення теореми), точно викладати математичний матеріал. Уміння акуратно і раціонально виконувати записи

Логічність

Володіння основними словесно-логічними конструкціями мови навчання математики. Уміння послідовно викладати матеріал, будувати текст відповідно до його смислової структури (розбивати на речення, абзаци).

ІІ рівень

Ясність

Усвідомлення предмета мовленнєвого повідомлення, яке характеризується обґрунтованістю проведених міркувань,

умінням самостійно наводити приклади і пояснювати їх.

 

Доречність

Уміння добирати мовні засоби, які роблять мовлення відповідним до мети та умов спілкування.

 

Під час вивчення математики в початкових класах учні повинні навчитися давати коротку, чітку, логічно обґрунтовану відповідь. Мовлення учнів має бути підпорядковане тим загальним законам, які вивчаються на уроках мови. Треба правильно використовувати сполучники, відмінювати числівники, будувати речення.

Для розвитку мовлення учнів я намагаюся грамотно будувати свою розмову з учнями, оскільки мова вчителя повинна бути саме такою, яка сприймалася б учнями як зразок. Якостями, що визначають таке мовлення, служать:

  • ясність думок, які висловлюються;
  • науковість (точне вживання термінів, точність формулювань, визначень та речень, логічна обґрунтованість міркувань);
  • дотримання правил морфології та синтаксису (правильне вживання відмінків, вживання сполучників, побудови речень);
  • літературність (наближення до літературного стилю, жвавість і, якщо можливо, образність викладу).

Для того, щоб забезпечити правильне вживання учнями математичних термінів, що позначають поняття, кожен з цих термінів має не тільки повідомлятися, а й вивчатися: при повідомленні терміну можна вказати його походження, буквальне значення, а потім вичерпно розкрити наукове значення; продемонструвати приклади та ілюстрації.

У своїй діяльності для розвитку грамотного математичного мовлення використовую різні види та форми роботи: робота зі словником математичних термінів, використання «пам’яток», написання словникових диктантів, придумування історій, казок, написання віршів, повідомлень за темами. Діти із задоволенням беруть участь в інсценуваннях.

У розвитку мовлення учнів відіграє велику роль вміння ставити питання. Правильно сформульоване та в потрібний час поставлене запитання може допомогти учневі з якомога більшою точністю викласти свою думку, правильно побудувати речення, вживати тільки потрібні слова й цим досягати необхідної стислості. Учні можуть ставити питання своїм однокласникам, наприклад при повторенні теоретичного матеріалу. Ці питання можуть  більш докладними або питаннями по суті. Питання теорії учні можуть обговорювати в групах, парах при виконанні завдань.

При введенні нових термінів прикріплюю до дошки таблички (картки) з цими словами, звертаючи уваги учнів на їх вимову та написання.

Щодня в ході усного опитування даю дітям вправи, які містять в собі завдання на вживання математичних термінів.

Вправи на розвиток звукової сторони мовлення

1. Дотримуючись наголосу, прочитайте слова:

кілограм, кілометр, найменування, міліметр, кількість, обчислити, дециметр, скласти, вираз.

2. Прочитайте вирази, використовуючи математичні терміни:

(81 – 38) : 4;

67 – 48 : 6;

35 + 9 х (23 – 13).

3. Прочитайте вирази різними способами:

36 + 18,

72 : 12,

59 – 7,

17 х 3.

4. Прочитайте:

додати до числа 86,

відняти з числа 34,

до числа 47 додати число 42

Вправи на розвиток словникового запасу школярів

1. Вправи на пояснення значень математичних термінів:

  • «23 взяти 5». Як треба прочитати цей вислів? Прочитайте, використовуючи різні способи.

2. Наступні вправи вимагають включення завдань на застосування термінів (правильне та неправильне).

  • Виконавши дію 17 + 3, Наташа відповіла: «У мене вийшло 20, я порахувала правильно». Чи правильно вона сказала?
  • Визначте: вірне або невірне це висловлювання:

– Добуток 8 і 4 дорівнює 24.

– Перший множник дорівнює 4, другий множник дорівнює 7. Тоді добуток дорівнює 28.

– Добуток 5 та 3 менше добутку 7 і 2.

– Суму 6 та 9 зменшили на 7, отримали 3.

3. Вправи на складання правильних зв'язних висловлювань:

Яка з пропозицій відповідає виразу 18 + 16 : 2?

а) суму 18 і 16 зменшили на 2.

б) до 18 додали частку 16 і 2.

в) суму 18 і 16 зменшили в 2 рази.

4. Вправи на засвоєння правильного та точного формулювання правил і визначень:

  • Запишіть за допомогою цифр і знаків дій вираження:

а) сума двадцяти дев’яти та тридцяти семи;

б) різниця шістдесяти чотирьох і дев’ятнадцяти;

в) добуток вісімдесяти п’яти та чотирнадцяти;

г) частка п'ятдесяти двох і чотирьох.

  • Запиши вираз і знайди його значення:

а) із суми двадцяти та семи відняти число дев'ятнадцять;

б) до числа тридцять вісім додати різницю вісімдесяти шести та п'ятдесяти дев’яти;

в) складіть різницю чисел 51 з 8 із сумою чисел 24 і 9;

г) із різниці чисел 70 і 22 відняти суму чисел 6 і 35.

  • Скласти більш складні вирази:

а) з числа 75, різниці 81 – 63 та знака +;

б) з суми 54 + 8, числа 36 та знака -;

в) з числа 36, добутку 8 х 7 та знака «мінус»;

г) з частки 72: 6, числа 28 та знака =.

  • Визначте, що більше:

а) сума 30 і 10 або різниця 40 та 10;

б) різниця 26 і 16 або сума 4 та 8,

в) сума 5 і 9 або сума 6 і 7;

г) різниця 32 і 12 або різниця 19 та 8.

Таким чином, ми бачимо, як на уроках математики можна, вирішуючи багато інших завдань, приділяти увагу й розвитку мовлення учнів.

Література

 

1. Богданович М.В. та ін. Методика викладання математики в початкових класах: Навчальний посібник для студентів педагогічних навчальних закладів. // Богданович М.В., Козак М.В., Коваль Я.А. – К.: “А.С.К.”, 1998. – 342 с.

2. Гришко О.І.. Формування у молодших школярів умінь доказово міркувати // Початкова школа. – 1994. – №11. – С.28 – 31.

3. Дудко Л.М. Розширення лексичного запасу молодших школярів на уроках математики / Дудко Л.М., Трунова В.А. // Початкова школа. – 1994. – №2. – С. 25 – 27.

4. Литовченко З.М. Культура усного мовлення на уроках математики / Литовченко З.М., Карапузова Н.Д. // Початкова школа. – 1984. – №2. – С. 31 – 34.

5. Мовчун Л. Мовна математика / Мовчун Л. // Поч. школа. – 1999. – №5.– С. 36 – 38.

7. Хмара Т.М. Навчання учнів математичної мови. / Хмара Т.М. – К.: Педагогічна думка, 1985. – С.11 – 21.