СТИХІЙНІСТЬ ОБРАЗУ МАЗЕПИ

Сайко А. А., вчитель російської мови та літературиСайко А. А.,

учитель російської мови та зарубіжної літератури НВК «ЗНЗ І-ІІІ ступенів № 9 – спеціалізована школа» Олександрійської міської ради Кіровоградської області, учитель вищої категорії, старший вчитель

 

Стихійність образу Мазепи

(дослідження символів природи у розкритті образу Мазепи в поемі Дж. Байрона «Мазепа»)

9 клас

Мета:

  • специфічні компоненти: осмислити особливості художнього світу письменника та розкрити особливості розвитку сюжету у його авторському задумі, дослідити роль символів природи у розкритті образу Мазепи в поемі Дж. Байрона «Мазепа» завдяки підтексту та художній деталі;
  • теоретико-літературні: актуалізувати знання учнів про символіку та підтекст художнього твору; розвивати вміння знаходити в тексті художню деталь і визначати її смислове навантаження, творчу уяву учнів, навички аналізу художнього твору;
  • читацькі: вміти висловлювати власну думку; сприяти вихованню моральних принципів, формувати уважного читача, наділеного почуттям літературної інтуїції.

Обладнання: тексти поеми «Мазепа» Дж. Байрона, мультимедійний проектор, презентаційні слайди із зображенням  символів, художніх деталей, образів, рисунки, репродукції картин художників до твору.

Епіграф: Земля повертає собі все, що породила.

Лукіан «Форсалія»

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Слово вчителя.

Дж. Байрон захоплювався незайманою природою, стихійною та дикою, на яку ще не наклала свого відбитку «фальшива цивілізація», і поетизував її, особливо в «східних поемах», до яких належить і поема «Мазепа». Саме такою уявлялася йому історично недавня Україна, її безмежні степи, ліси, річки. Та одночасно письменник описує й долю оголеного Мазепи. Постає питання: «Чому автор поєднує два світи у поемі?» (Світ природи та світ людини.) Тому пропоную дослідити це питання. Проте спочатку за ілюстраціями розташуйте події у правильному порядку.

Примітка. Репродукції картин розташовані хаотично. Діти розташовують репродукції картин художників із зображенням Мазепи на фоні образів природи у тій послідовності, як описані події в поемі.

sayko1

  1. «Покарання та муки Мазепи» Л. Буланже (1827).
  2. «Мазепа. Виконання наказу» Л. Гесне (1872).
  3. «Мазепа» («Мазепа серед вовків») Ораса Верне (1826).
  4. «Паж Мазепа, привʼязаний до коня» Ораса Верне (1820-ті роки).
  5. «Мазепа на коні» Е. Делакруа (1828).
  6. «Мазепа серед коней» Ораса Верне (1825).

«Мазепа» Теодора Шассері (1851).

  1. Бесіда за ілюстраціями.
  • Що вам здалося дивним на ілюстраціях?
  • Чому колір коня різний на репродукціях картин?
  • Порівняйте репродукції картин та зверніть увагу на автора картин. (Автори різні, у кожного свій погляд на сюжет, ці картини – їхній витвір, як і поема – витвір Дж. Байрона, тому кожен митець уявляє та сприймає образи у своїй уяві.)
  • Розгляньте інші репродукції, літографії, ілюстрації, офорти. Як ви думаєте, чому митці різних країн доволі часто зверталися до постаті українського гетьмана?
  • Кожен із вас, коли читав поему також уявляв картину, яку малював у своїй уяві, асоціював її з образами природи, образом Івана Мазепи. Які картини постали у вашій уяві? Чому?
  1. Оголошення теми, мети.
  • Сьогодні ми знову звернемося до образу великого гетьмана у поемі Дж. Байрона «Мазепа» і протягом уроку спробуємо розкрити вплив символів стихій на героя, наближуючись до авторської позиції.
  1. ​​Робота з епіграфом.
  • Звернімо увагу на епіграф до уроку. Як ви розумієте слова давньогрецького письменника Лукіана?
  • Чому земля може повернути все, що породила? (Земля має величезну силу, потужну енергію для людини, тварини, рослини, бо вони є її частиною.)
  • Чому обрано саме цей епіграф уроку? (Відповіді неоднозначні.)
  • Подумайте над епіграфом і повернімося до нього у кінці уроку.
  1. ​​Актуалізація знань з літератури.

Слово вчителя.

  • На попередніх уроках ми з’ясували, що образ Мазепи є романтичним. Він є незвичайним героєм у незвичайних обставинах. Розкрийте риси характеру Мазепи. (Протест проти неволі, сильний бунтівний характер, страждання, надія на світле майбуття, єдність з природою.)

ІІ. Формування нових знань, умінь, навичок.

  1. Передрозуміння окремих уривків твору. Бесіда.
  • Яке враження на вас справили описи природи в поемі «Мазепа»?
  • Що сподобалось найбільше?
  • Що здалося незрозумілим і дивним?
  • Які асоціації виникли одразу після читання опису української землі?
  • Як ви думаєте, чому Дж. Байрон обирає саме природні стихії на розкриття життєвого випробування Мазепи?
  • Отже, це запитання на нашому уроці буде ключовим, до якого ми повернемося в кінці уроку.
  1. ​​Аналітико-інтерпретаційний етап уроку.
  • Визначте час і простір в поемі. Проте будьте уважні під час визначення. (Два часові простори – теперішнє і майбутнє.) Передусім з’ясуємо події, які відбуваються у теперішньому часі.
  • Де і коли відбуваються події?

Примітка. Учні заповнюють таблицю 1 «Теперішнє і минуле Мазепи». Стовпець «Минуле» учні заповнюють у ході уроку. Згодом повертаються до стовпця «Теперішнє» та заповнюють його далі, дописуючи те, що зрозуміли у кінці повісті.

Таблиця 1

Теперішнє і минуле Мазепи

Теперішнє

Минуле

  • Україна;
  • перемога Петра І під Полтавою;
  • 1709 р.;
  • Карл ХІІ тікає до Туреччини разом з Мазепою

 

  • Які образи з’являються? (Карл, Мазепа.)
  • Яким зображено Карла ХІІ? («Мов неживого під сосну… Німіють, як колись народи».)
  • Яким постає Мазепа? Знайдіть за текстом.

Бо ж у нещасті, наче тінь,

Людину не покине кінь.

А поруч, в лицарській юрбі,

Де звісив дуб гілля дебеле,

Мазепа стомлений собі

З трави тверду постелю стеле.

Гетьман – похмурий і старий

І сам, як дуб той віковий.

(Стомлений, похмурий, старий, як дуб віковий, 70 років. Доглядає коня. Спокійний.)

  • Розгляньте ілюстрацію. Який епізод твору вона відображає?

sayko2

  • Чому автор порівнює Мазепу з дубом? (Сам Мазепа вважав, що дуб уособлює його особистість: могутню, сильну, витривалу.)sayko3
  • Яку історію розповів Мазепа королю? (Історію трагічного кохання Мазепи та дружини польського шляхтича у його юності.)

Продовження табл. 1

Теперішнє

Минуле

 

  • Польща;
  • Мазепа-юнак, 20 років;
  • паж польського короля Яна- Каземіра;
  • кохана Тереза

 

 

 

 

 

Чи могло це кохання бути щасливим? (Ян-Каземір дізнався про зраду дружини і вирішив покарати свого пажа – прив’язати до дикого коня оголеним і пустити в чисте поле.)

Проаналізуймо духовний і фізичний стан Мазепи. Зверніть увагу на ілюстрацію Ораса Верне «Мазепа серед вовків» (1826). Які почуття хотів передати О. Верне? (Невідомість, страх, нескореність.)sayko4

  • Якої пори року відбуваються події? (Літо.)
  • Як автор описує простір?

Так ми чекаємо простір…

А на шляху ні міст, ні сіл –

Крім степу, дикої країни

У чорнім обводі лісів.

Лише де-не-де зубчасті стіни

Фортець, збудованих колись

Проти татарської орди.

Безлюдно, скільки не дивись!

За рік проходило сюди

Турецьке військо… Всюди, де

Ступали спагів тих копита,

Там кровю вся земля полита,

І зелень довго не росте.

Похмуре небо, сірувате,

Покрите млою…

  • Чому Дж. Байрон говорить про землю, политу кров’ю? (Татарська орда, турецьке військо.)
  • Символом чого є земля в уривку? (Символ нескореності українського народу.)
  • Чому саме Мазепу прив’язали до коня?
  • Символом чого є кінь? З чим порівнюється образ коня?

Коментар вчителя. Кінь – символ удачі, людської долі, вірності, нескореності, незламності духу, волелюбства, свободи.

Якщо ми говоримо про людську долю, то варто згадати міфологію, згідно з якою кінь відіграє роль в ініціації. Він постає ритуальним перевізником людини в інший світ: чи то лісу (водиться нечиста сила), чи в «тридев’яте царство», а то й у царство померлих. Кінь, як вісник долі, міг привести свого господаря насамперед (або іншу людину), як до предків (у підземелля), так і в стан воїнів або ж на рідну землю. Саме таким постає образ коня в поемі. Можемо передбачити, що прив’язуючи Мазепу до коня, напевне, ніхто не сподівався, що юнак залишиться живим.

  • Чому від Карла відвернулася доля? (Він втратив коней.)
  • Чому Мазепа був прикутий до коня ременями? Що символізують ремені? (Ремені – кайдани: бранець своєї долі.)
  • Що символізує біг дикого коня? (Динамізм почуттів героя.)
  • Які перешкоди з’являються на шляху дикого коня з Мазепою? (Ліс, річка, поле.) Спробуймо відтворити образи природи в поемі.
  • Знайдіть художні деталі та розкрийте їхнє символічне значення.

Образ лісу.

Вже ось до ліса ми добрались…

Це був безкраїй, дикий праліс

Кремезних вікових дерев,

Що вже не гнув їх вітру рев.

Лиш хмиз обламував з дубів.

З сибірських вибігши степів.

Старі дуби росли там рідко.

Та буйно слався поміж них

Густий зелений чагарник.

І листом він пишався влітку.

Аж доки у в осінній млі

Те листя ляже на землі

В криваво-жовтих багрянцях.

Мов кров присохла на мерцях.

Що полягли на полі бою, –

І жовті голови зимою

Так і лежать без похорон.

Такі обмерзлі, задубілі,

Що зграя круків і ворон

Уже й клювати їх не в силі.

Була це дика площина,

Покрита хащею рівнина,

Там де-не-де росла ліщина,

Могутній дуб, міцна сосна.

Але ж росли вони не вкупі,

На щастя! бо коли би ні –

Не те судилось би мені!

Тонкі сучки й гілляки грубі

Не завдавали тілу ран,

Бо перед нами розхилялись…

І жити я ще силу мав.

Деталі образу лісу.

sayko5

Рис. 1. Символічний образ лісу та його художні деталі

Висновок. Ліс –  дикий, небезпека, духи смерті, матеріальні блага вищі за духовні.

Дуб, сосна – перепони, сила, вічність, довголіття.

Ворони – смерть.

Зграя вовків – жорстокість.

Дика площина – жах.

Мерці – смерть.

Ніч – час небезпеки, а також час для духовної боротьби, молитви. Ісус народився вночі, який приніс «світло істини тим, хто заблукав уночі».

  • Як почувається Мазепа? («Завмерло серце», «тьма в мізку», «осліпло зір», безсилий, тіло в крові.)
  • Чи боїться герой смерті? (Ні. «То вже не так-то легко вмерти… Дивився просто смерті в вічі».)
  • Чому Ліс допомагає Мазепі? (Ліс-провідник до світла. Випробування Мазепи в лісі – осмислення його хибних помилок у житті. Мазепа постійно розмірковує.)

Тонкі сучки й гілляки грубі

Не завдавали тілу ран,

Бо перед нами розхилялись…

І жити я ще силу мав.

Образ річки.

Запульсувало серце мляво –

Вернувся зір – я бачив тьмаво,

Неначе крізь неясне скло.

Почув я плюскіт біля себе,

Вгорі ж мигтіло зірне небо…

Це був не сон: мій дикий кінь

Перепливав ріку глибоку.

Що розливалася широко

І мчала буйно в далечінь.

Ми пливемо серед потоку,

Де найдикіше рве бистрінь,

І скільки сил – гребе мій кінь,

Щоб досягти другого боку,

Що мовчки майорів здаля…

Тут від води й очуняв я,

Її холодний свіжий дотик

Мене підсилив.

Грудь коня

Могутньо рвала дикий потік,

Що заливав йому хребет…

І ми завзято йшли вперед.

Хоч посувалися помалу.

Нарешті стали на землі…

Деталі образу річки.

saiko6

Рис. 2. Символічний образ річки та її художні деталі

Висновок. Річка – динамічний образ, символ небезпеки, людського життя, переправа через річку – перехід із одного світу в інший.

Дикий потік – тотем цілющого потоку.

Холодна вода – первозданна вода (первісна) завжди холодна. Очищення гріхів.

Туман – сила, яка плутає та приховує істину, людина повинна пройти крізь туман, щоб побачити духовне осяяння.

Місяць – символ циклічності, керує долею людини.

Образ степу (поле).

На грунті дикої рівнини

Хоч би де-небудь знак чи слід

Людини чи бодай тварини,

Хоча б відбиток ніг, копит!..

Повітря мовчазне й сумне,

Комаха тут не продзижчить

І жоден птах не прокричить,

З кущів і з тирси не спурхне.

Отак чимало ще верстов

Мій кінь натомлений пройшов,

Хоч важко дихав, що здається:

Ще хвилька – й серце розірветься.

Ми йшли самі, та це здалось,

Бо враз на закруті стежини

Десь кінське ржання розляглось

Із хащі темної соснини, –

Чи то лиш вітер з-між листків

До мене шелестом донісся?

Ні, ні! То з тупотом з узлісся

Табун коней до нас летів

Чотирикутником великим.

Хотів я скрикнути – та ні!

Мовчать уста мої німі –

Бо де ж пани цим коням диким?

Їх ціла тисяча, чи тьма –

А вершників на них нема!

Кошлаті гриви розвивались

І розліталися хвости,

Широкі храпи роздувались –

Вони не знали ще вузди,

Що намуляла б рот до крови,

А на могутніх копитах

Вони не чули ще підкови

Ані острогів на боках…

Табун ще вільних, диких коней,

Що наче хвилі моря враз,

Летіли в дикому розгоні

З гудінням-тупотом до нас.

Деталі образу степу (поля).

sayko7

Рис. 3. Символічний образ степу (поля) та його художні деталі

 

Висновок. Поле – вільнолюбний дух, воля, свобода.

Круки – вісники смерті.

Німа пустеля – самотність, страждання.

Дика рівнина – відчай.

Дикий табун коней – передвісник смерті або символ великого кола людей. (Мазепа у майбутньому гетьман.)

Дике чуття – жах.

Повітря мовчазне, сумне – сум, самотність, невизначеність.

  • Чому кінь помирає? (Смерть коня – уособлення нового початку, миру (за міфами смерть коня – жертвопринесення богам. Кінь приніс Мазепу в Україну, діставшись своєї землі, почувши іржання рідного табуна кінь помирає.)
  • Який стан героя передають образи природи України? (Герой проходить крізь усі страждання, які посилає йому доля: дика природа –нескореність духу, страх, біль, жорстокість, муки.)
  • Чому у кінці поеми образи природи змінюються? (Ранок, сонце, зірка – символи надії на спасіння.)

Зірка – світло, ідеали, у кожного є своя зірка.

Сонце – життя, світло, у християнстві – символ Божого благословення.

На Чужині Мазепа був приречений на смерть, а в Україні, на Батьківщині, з’являється надія на життя.

О, як те сонце йде поволі!

Мені здавалось – сіра мла,

Що важко налягла на поле,

Не зміниться на день ніколи.

Аж доки враз на ввесь простір

Червоне полумя розквітло.

Що розігнало решту зір,

Забрало з їх колясок світло

І з трону ясного свого

Довкола землю залило

Таким, лише йому властивим,

Єдиним сяйвом особливим.

  • Пригадайте, що називають контрастом. З якою метою автор використовує його?

Контраст – це різко окреслена протилежність у чомусь: рисах характеру, у властивостях предметів чи явищ.

saiko8

  • Отже, проаналізувавши символи в поемі, можна зробити певні висновки. Чому Мазепа залишається живим, адже він пройшов неймовірно важкі випробування? (Допомогли стихії природи.)
  • У літературі є багато прикладів, де сили природи несуть смерть (казки, балада «Вільшаний король» Й. В. Гете тощо). Чому природа допомагає Мазепі? (Контакт із земними силами наділили героя новим народженням. Він повертається на рідну землю.)
  • Символом чого є образ української землі в поемі?

 sayko9

  • Що думає Мазепа про сенс життя? Чи жалкує він про щось у своєму житті? («За чим на світі пожалкує… Аж на могилі має встать?» Жалкує про непрожите життя.)
  • Чому Мазепа був оголений? Що символізує оголеність? (Оголеність уособлює скидання одягу гріха, пороку.)
  • Якщо герой скидає всі гріхи, то чому він помстився Яну-Каземіру? За свою образливу подорож чи за згубність його кохання? (На той час, у свої юні роки він ще не усвідомлював своєї долі, тільки тоді, коли Мазепа прожив своє життя, в свої 70 років він говорить:

«Він путь поклав мені до трону.

Хіба ж ту долю нам збагнуть?

Забудь печаль, одчай забудь!»

  • Яким постає теперішнє Мазепи у віці сімдесяти років у порівнянні з тим «теперішнім», котре вже стало минулим, і коли герою було 20 років?

Продовження табл. 1

Теперішнє

Минуле

  • Україна;
  • гетьман Мазепа;
  • 70 років
  • «забудь печаль»;
  • «одчай забудь»;

 

Висновок

Мудрий, спокійний,

збагнув свою долю

Минуле як випробування героя, його долі, «путь до трону»

 

  • Отже, Мазепа пройшов шлях очищення через природу, за що доля дарує йому велике життя та Боже Благословення. Чому доля посилає Мазепі стихійні випробування? (Стихією є і сам Мазепа.)
  • Чи можна провести паралель між особистістю Мазепи й образом землі у творі? (Так). Чому? Думку аргументуйте.sayko10

 

ІІІ. Підбиття підсумків.

Заключне слово вчителя.

Так, дійсно, бурхливі потоки, потужні хвилі, сильні вітри уособлюють пристрасті, що охопили самого героя. Вороння символізує смерть. Степ – вільнолюбний дух Мазепи. Буйний чагарник, ліс – перепони на життєвому шляху героя. Вечірній холод, морок, пітьма, ридання вітру, похмуре небо підсилюють страждання Мазепи. Ранок, біла мла, схід сонця є символами надії, очищення.

  • Як ви думаєте, чому Байрон обирає саме природні стихії на розкриття життєвого випробування Мазепи?
  • Повернімося до епіграфа. Чому обрано саме цей епіграф до уроку? (Мазепу породила українська земля, вона допомогла йому вижити, і вона його відродила, повернула, бо кожен має свою місію саме на своїй землі та має повернутися до рідної землі, до свого коріння.)

В образі Мазепи втілено риси байронічного героя, переможеного, але незламного, як і його рідна земля!

Відома українська дослідниця С. Павличко зазначає: «Образ України в поемі складається з деталей портрета й натури самого гетьмана, з картин української землі і, навіть з образу дикого, необ’їждженого коня, який приніс Мазепу в Україну, діставшись своєї землі, почувши іржання рідних табунів, падає мертвим».

ІV. Домашнє завдання.

  1. Порівняти образи Мазепи й Тараса Бульби та з’ясувати значення образу землі у текстах.
  2. Намалювати ілюстрації до образів природи за поемою Дж. Байрона, які передавали б стан Мазепи.

V. Оцінювання учнів.