РОЗРОБКА УРОКУ ГЕОГРАФІЇ У 7 КЛАСІ. ТЕМА АВСТРАЛІЯ.

Людмила Виноградова    Виноградова Людмила Анатоліївна,
    учитель географії Іллінецького навчально-виховного 
    скомплексу "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія №2"
    Іллінецької міської ради Вінницької області

 

 

РОЗРОБКА УРОКУ ГЕОГРАФІЇ У 7 КЛАСІ. ТЕМА АВСТРАЛІЯ.

     Анотація
    Урок з географії у 7 класі класі, який побудований на міжпредметних зв'язках із історією України, зарубіжною літературою. Використані різноманітні прийоми навчальної діяльності учнів: інтелектуальна розминка, 5 речень, картографічна розминка, проблемне питання, очікування, «Що я знаю? Про що хочу дізнатися?» «Дивуй», «Приваблива мета», географічний крос, складання сенкену,  рефлексія; форми роботи: елементи передач «Клуб мандрівників», «Світ навиворіт». Дані прийоми і форми роботи знижують втомленість і підвищують розумову активність.
    На підставі використання літературних творів учитель використовує метод емоційного стимулювання учнів, створюючи в навчальному процесі ситуацію зацікавленості.
Ключові слова: Австралія, Джеймс Кук, Метью Фліндерс, Віллем Янсзон, Абель Тасман. Найвіддаленіший, найменший, найсухіший материк.

Тема уроку: Австралія.

Мета уроку:   дати учням знання про особливості географічного положення материка, його обриси та берегову лінію,сформувати уявлення   про історію відкриття. Розвивати географічне мислення; навички роботи з картами атласу, підручником, додатковою літературою; вчити порівнювати два материки та робити висновки, узагальнення. Розширювати  кругозір, пізнавальний інтерес, формувати світогляд.             

Обладнання: фізична карта світу, Крилов „Уроки географії 7кл”, методичний посібник „Шляхи ефективного проведення уроків географії”, Ж.Верн „Діти капітана Гранта”, навчальне відео про Австралію.

 Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Очікувані  результати  навчально – пізнавальної  діяльності  учнів

Учень/учениця

Знаннєвий  компонент: знає  дослідників  материка.

Діяльнісний компонент: знаходить  і  показує  на  картах  різного  масштабу: моря: Коралове, Тасманове; затоки: Карпентарія, Велика Австралійська; острови: Тасманія, Великий Бар’єрний риф; півострів Кейп-Йоркхарактеризує  особливості географічного положення.Порівнює географічне положення Австралії і Африки.

                               Хід уроку.

І. Організація класу.

Девіз уроку:   "Всюди досліджуйте все вчасно
                          Що є велике і прекрасне,
                           Чого іще не бачив світ…"
                                                       М. Ломоносов                                                       

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Прийом „Інтелектуальна розминка.”

  1. Який прадавній материк існував на нашій планеті?
  2. Від якого прадавнього материка утворилися материки південної півкулі? Назвіть їх і покажіть на карті.
  3. Який материк займає найменшу площу?
  4. Чим запам’яталися вивчені материки?

2.  Прийом «5 речень».

Охарактеризувати вивчені материки при допомозі 5 речень.

3. Картографічна розминка.

Показати на фізичній карті світу вивчені об’єкти, які вам найбільше запам’яталися. Що цікавого про них можете розповісти?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Прийом „Проблемне питання”.

    Щоб подолати шлях до материка, який ми будемо вивчати сьогодні, мандрівнику 100-200 років тому потрібно було б від 7 місяців до одного року. В наш час це займе всього близько 40 годин. А який материк ми будемо вивчати ви дізнаєтеся, якщо виконаєте завдання:
(зачитування уривку з твору „Френсіс Чичестер – вояж мира”)

„ 28 серпня 1966р. із бухти Плімута (Великобританія) вийшла у відкритий океан яхта „Джіпс Мот ІV”, якою управляв Френсіс Чичестер. Через деякий час, обігнувши мис Горн, яхта вийшла в район 40-х широт Індійського океану, а 12 грудня о 16год 45хв її зустріли в пункті, географічні координати якого 36пд.ш.,151сх.д.”

 – Як називається цей пункт і на якому материку він знаходиться?

ІV. Повідомлення теми та мети уроку

1. Прийом „Очікування”.

 – Чого я чекаю від сьогоднішнього уроку?

2. Прийом  «Що я знаю? Про що хочу дізнатися?»

Про що хотіли б дізнатися?

3. Прийом „Дивуй”.

(зачитування уривку з твору „Діти капітана Гранта” Ж. Верна)

        „А я клянусь вам, що цей материк самий цікавий на всій земній кулі.

Його виникнення, природа, рослини, тварини, клімат, його майбутнє зникнення – все це дивувало, дивує і ще здивує багатьох вчених всього світу. Уявіть собі, друзі мої, материк, який утворився, піднімаючись з морських хвиль не своєю центральною частиною, а краями як гігантське кільце; материк, в середині якого є наполовину випаруване внутрішнє море; де річки з кожним днем все більше і більше висихають; де немає вологи ні в повітрі, ні в ґрунті; де дерева щорічно скидають не листя, а кору; де листки повернені до сонця не поверхнею, а ребром і не дають тіні; де ростуть вогнестійкі ліси; де кам’яні плити тануть від дощу; де дерева низькорослі, а трави гігантської висоти; де тварини незвичні; де у четвероногих є дзьобик, наприклад у єхидни і качкодзьоба, що заставило вчених виділити їх в окремий клас птахо звірів; де у стрибуна кенгуру лапи різної довжини…. Найпричудливіша,  найнелогічніша країна із усіх коли-небудь існувавши! Земля парадоксів, яка опровергає  закони природи.»

4. Прийом „Приваблива мета”.

      Материк таємниць і несподіванок. Не всі дерева Австралії дають тінь. Тварини, які мешкають на материку, виношують своїх дитин­чат у сумках, окремі ссавці відкладають яйця, а вигодовують малят молоком. Континент, де «найстрашніший звір» — кролик, а серед птахів — звичайний горобець. Отож, почнемо мандрівку загадковим «материком навпаки».

5. Перегляд навчального відео.

https://www.youtube.com/watch?v=PaMy04dZzxA

або https://www.youtube.com/watch?v=s0bvKib4Dw8

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

  1. Дослідження та відкриття материка. «Клуб мандрівників».
       
      Австралія в перекладі з латинської означає „південний”. Свою назву вона отримує завдяки англійському мореплавцю М. Фліндерсу, який в 1814р. запропонував назвати південний материк Австралією. Вона була відкрита двічі. Першими відвідали материк голландці і назвали його Нова Голландія. Голландський мандрівник Янсзон в 1606році першим з європейців ступив на нову землю. Проте нікому не повідомляли про своє відкриття, боявшись, що англійці захоплять їхню знахідку. В цьому ж році іспанець Луїс Торрес відкрив протоку між Нової Гвінеєю і Австралією, згодом названою його ім′ям. В 1642р. Абель Тасман відкриває острів, який назвав Ван-Дімен в честь голландського губернатора (пізніше перейменовано на о. Тасманія) та о-в „Земля штатів” (нинішня Нова Зеландія), а в 1644р. досліджує береги північної Австралії. Офіційне відкриття Австралії належить англійцю Джеймсу Куку, який відкрив східне узбережжя материка в 1770р., він проголосив материк володінням Британії і назвав його „Новий Південний Вельс”.

Перегляд ППЗ «Географія материків та океанів».

2018-01-18_110631

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Випереджальні завдання.

 (Учні виступають з випереджальним завданням про мореплавця Д.Кука.)

1. Джеймс Кук був сином кріпака. Від звичайного матроса він в 40 років дослужився до лейтенанта і очолив англійську експедицію в тропічну частину Тихого океану. В день виходу „Індевора” („Попитка”) в плавання Кук отримав засекречену інструкцію, де було сказано капітану експедиції від берегів Таїті прослідувати до 40˚ пд.ш.  …В тому випадку, коли континент не буде відкрито, – відмічалося в інструкції, – Ви відправитеся на його пошуки на Захід, слідуючи між вищезгаданою широтою і широтою 35˚, поки не відкриєте його або не досягнете східного берега землі, відкритої А.Тасманом і нині названою Новою Зеландією, а потім вказувалося, що цю саму Нову Зеландію слідувало „з дозволу туземців (?) ввести в володіння короля Великобританії”. ( Я. Свет)

2. ”В квітні 1770р. англійці побачили землю біля 37˚40́ пд.ш., тобто на 550км північніше, ніж Тасман. Від цього пункту Кук вирушив на пн., тримаючись вздовж узбережжя і проводивши зйомку місцевості. А 28 квітня під 38ْ пд.ш. Д.Кук з кількома членами команди висадилися на австралійський берег. При їх виді невелика група темношкірих аборигенів зникла в лісі. Зате місцевість була відрадна. Ріс на березі не дуже густий ліс, а повітря в ньому було напрочуд свіжим  і ледь кружляв голову міцний  смолистий дух. Дерева в цьому лісі були евкаліптами, і, описавши їх, Бенкс і Соландер (біологи експедиції) зробили важливе ботанічне відкриття. В кінці травня і на початку червня „Індевор” ввійшо в дуже небезпечну зону коралових рифів  і мілів… В морі попадалися рідкісні риби. Молюски, черепахи, а на сходолі натуралісти зустріли чудо тварин – кенгуру, вомбатів, собак динго, сумчастих вовків. Великих зоологічних відкриттів здійснити не вдалося: кенгуру і динго вже були вікриті голландськими мореплавцями.” ( Я. Свет)

  1. Географічне положення материка.
    Користуючись картами атласу та планом учні дають характеристику географічного положення материка.

Робота з картами атласу за планом:

  1. Площа материка, його місце серед інших материків.
  2. Розташування материка відносно півкуль, екватора, тропіків, полярних кіл, нульового і 180-го меридіанів.
  3. Крайні точки материка, їхні координати.
  4. Протяжність материка в градусах і кілометрах з півночі на південь та із заходу на схід.
  5. У яких кліматичних поясах та природних зонах розташований материк.
  6. Розташування щодо інших материків.

Висновок:

Австралія:

  • Найменший;
  • Найвіддаленіший материк;
  • Єдиний належить цілій країні;
  • Повністю знаходиться в південній і східній півкулях;
  • Посередині перетинається Пд. тропіком;
  • Знаходиться в жарких поясах;
  • Самий сухий материк.

Особливості берегової лінії.

Робота з картами атласу за планом:

  1. Океани та моря, що омивають материк.
  2. Затоки, протоки.
  3. Півострови.
  4. Острови, що прилягають до нього.
  5. Обриси берегової лінії.
  6. Течії, та їх вплив на природу материка.

Висновок:    Берегова лінія розчленована мало.

Виконання практичної роботи  „ Нанесення на контурну карту назв основних географічних об′єктів материка”
у вигляді передачі «Світ навиворіть».

(Учні заздалегідь отримують завдання вибрати один із об’єктів, які потрібно нанести на контурну карту та підготувати про нього дуже коротку інформацію 2-3 речення про походження назви або чим цей об’єкт відомий.)

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

   „ Географічний крос”

  1. Острів на півдні материка….
  2. Площа Австралії….
  3. Крайня північна точка….
  4. Назву Австралія запропонував…
  5. Австралія повністю знаходиться в……півкулях.
  6. Материк посередині перетинається….
  7. Крайня східна точка материка…
  8. Східне узбережжя Австралії відкрив….
  9. Вперше Австралію назвали…
  10. На півдні Австралію омиває затока….

  Складання сенкену                

Австралія
Найменша, загадкова
Приваблює, зачаровує, дивує
Самий віддалений материк
Південний

    „ Рефлексія”.

  • З яким настроєм ви працювали на уроці?
  • Що запам’яталося найкраще?
  • Де вам може стати в нагоді матеріал, що вивчається зараз на уроці?

V. Підсумок уроку. 

Домашнє завдання.

1. Опрацювати текс підручника.
2. Визначити протяжність Австралії по 30ْ паралелі та 140ْ меридіану.
3.Підготуватися до заочної мандрівки по материку.                                                                                      

 

Список використаних джерел

  1. Ж.Верн „Діти капітана Гранта” К. : Знання, 2017.
  2. Крылова О.В. Уроки географии 7кл: Из опыта работы  М.: Просвещение, 1990.
  3. Шляхи підвищення ефективності уроку географії: посібник для вчителя; [упоряд. О.Я. Скуратович]. – К. : Рад.шк., 1991.
  4.  https://www.youtube.com/watch?v=PaMy04dZzxA