УКРАЇНСЬКА САПФО ХХІ СТОЛІТТЯ. Вечір-зустріч з Іриною Небеленчук

Гайдай Людмила Миколаївна,
завідувач бібліотеки
Новоукраїнської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів № 6
Новоукраїнської міської ради
Кіровоградської області

УКРАЇНСЬКА САПФО ХХІ СТОЛІТТЯ.
Вечір-зустріч з Іриною Небеленчук

Анотація. У методично-виховному матеріалі представлено творчість поетеси-землячки Ірини Небеленчук. Показано особливості поезії, її основні мотиви, розкрито творчий шлях поетеси, висвітлено її методичні та поетичні надбання, презентовано нову поетичну збірку «Купина неопалима» та вірші з неї.
Ключові слова: поезія, творчість, молитва, журавлі, доля, кохання, неповторність, щастя, душа, музика, купина.

 
Бібліотекар.
Змовкає ніч, як загадкова фея,
Лягає вірш нечутно на папір.
І тихо грають місячні орфеї
На ніжних струнах золотавих лір.
А між зірок летить Пегас натхненний –
Його, поете, в сутінках лови,
І захлинайся в думах потаємних,
Та ніч таку пророчою назви.
У ніч прекрасну знов тобі не спиться,
А як інакше? Стільки дум в тобі!
Злітає фея знов на колісниці,
Палає серце в радісній мольбі.

     Саме такими чарівними ночами приходить Муза до нашої сьогоднішньої гості, яка своїми поетичними рядками кричить і плаче від щастя, сміється і мріє, співчуває зруйнованим долям українців. Це талановита і творча, ніжна і чутлива, романтична та залюблена у свій рідний край жінка, заради якої ми тут зібралися.
   Зустрічайте. Відома поетеса, педагог, науковець і просто чарівна жінка – Ірина Олександрівна Небеленчук.

Гостей стрічаєм ми радо і чемно,
Як в нас ведеться, як учить звичай.
Щоб смак від зустрічі був приємний,
Прийміть наш новоукраїнський коровай!

Відомо, що поезія – нерозлучна сестра любові. Саме з любові народжена пані Ірина. Для неї головне – любов до життя, любов до людей і найголовніше – любов до України, яка подарувала їй життя, яка надихає її на творчість.

Ведучий 1. Девізом її життя стали власні поетичні рядки:

«Я долю свою обирала сама
І шлях торувала між терни до зір.
Простіше іти, де дорога пряма,
І важче тією, де ти – Поводир.»

Ведучий 2. Кажуть, щоб зрозуміти митця, треба побувати у нього на батьківщині, зазирнути у його дитинство.

Ведучий 1. Народилася в смт Новгородці Кіровоградської області. У 1991 році закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О. С. Пушкіна. Працювала у загальноосвітніх закладах України. Кандидат педагогічних наук. З 2011 року – старший викладач комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського».

Ведучий 2. Зростала у вчительській сім’ї. Батьки, Раїса Микитівна та Олександр Миколайович, ще з дитинства прищепили любов до слова, заклали добро у дитячу душу.

За словами мами, читати почала десь у років три. У початковій школі прочитала «Молоду гвардію» О. Фадєєва, «Угрюм-ріка» В. Шишкова, «Овід» Є. Л. Войнич. Читання було особливим захопленням. Завдяки татові відкрила неповторний світ творів Джека Лондона. Саме його твори стали улюбленими на все життя.

Ведучий 1. Любив тато поезію. Цитував вірші багатьох поетів. А Ірина із задоволенням слухала його. Найулюбленішими стали ліричні твори С. Єсєніна, М. Рубцова, А. Дементьєва. На формування її світогляду вплинула бабуся, яка знала напам’ять Шевченків «Кобзар» і цитувала вірші з нього.

Ведучий 2. Перший вірш Ірина написала у 8 років. Далі – дитячі вірші про звіряток, рибок, пташок. Вірші були надруковані у журналах «Малятко» та «Барвінок». За сприяння редакції районної газети була видана дитяча книжечка «Привіт, Бембі!».

Ведучий 1. Навчаючись у середніх класах, переважно писала присвяти друзям. Вони були зібрані у невелику збірку «Друзей моих прекрасные черты».
У старших класах, під час навчання в інституті, у перші роки роботи у школі писала сценарії до літературних вечорів, у які вплітала власні поетичні твори.

Ведучий 2. У 17-річному віці, після подорожі Закарпаттям, була оформлена збірка «Співанки карпатського краю». Однак за певних умов збірка не була випущена. Була у творчому житті Ірини Олександрівни і вимушена перерва, коли переслідували зневіра, невпевненість, розчарування, біль, і писати вірші не було сили. Та про поезію, як вона сама пише, думала постійно: читала, насолоджувалася, записувала прізвища нових авторів, вивчала напам’ять іхні вірші, декламувала на різних тематичних заходах.

Ведучий 1. Давньокитайський мислитель Конфуцій, визначаючи життєвий шлях людини, зазначав: «Щастя – це коли тебе розуміють, велике щастя – це коли тебе люблять, справжнє щастя – це коли любиш ти». Ірина Олександрівна любить людей, а вони люблять її, і тому вона щаслива.
Вона любить приносити радість іншим і з того радіє, мов дитя, плескаючи в долоні.

Ведучий 2. Ірина Небеленчук – автор збірок «Мелодія душі моєї» (2010), «Крила надії» (2010), «Осенние мотивы» (2010), «Пори року» (2010), «Берег любові» (2014), «Життя, поділене навпіл» (2017), «Купина неопалима» (2019).

ЇЇ поезію надруковано у колективних збірках.

Ведучий 1. Ірина Олександрівна є  учасницею та переможницею Всеукраїнських літературно-мистецьких фестивалів, проектів, конкурсів. Переможець Міжнародного проекту-конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи» (2017) в номінації «Мій Шевченко», де отримала диплом I ступеня.

Ведучий 2. Нині Ірина Небеленчук – автор близько 200 науково-методичних праць із методики викладання української та зарубіжної літератур: посібників, статтей, методичних рекомендацій, які допомагають учителям, викладачам, студентам у професійній діяльності. Подолавши труднощі, зневіру, численні падіння, вона зуміла йти далі, зуміла віднайти себе в бурхливому морі Життя.

Ведучий 1. А зараз саме час запросити на свято власної поезії нашу дорогу гостю – Ірину Олександрівну Небеленчук. Шановна Ірино Олександрівно, у нашій бібліотеці є кілька Ваших збірок, які ми маємо щастя читати. Та ми знаємо, що нещодавно вийшла Ваша нова збірка. Тож розкажіть, як вона створювалася, та почитайте вірші з неї.

Українська САПФО
Виступ І.О. Небеленчук

Ведучий 2. Дякуємо Вам за виступ. Ваша творчість, я думаю, торкнулася душі кожного присутнього у залі, адже поезія – це дійсно «неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

Сьогодні ми хочемо, Ірино Олександрівно, познайомити Вас із Вашою колегою по перу, вчителькою англійської мови Андріяш Наталею Михайлівною. Це людина незвичайна, талановита, наділена Божою іскрою, з образним, багатобарвним сприйняттям світу. У Наталі Михайлівни є багато гарних віршів, пише вона ще зі шкільної парти. Жодна подія не залишається поза її увагою. Не могла вона не відгукнутися і на зустріч з Вами. Просимо її до слова.

Виступ Андріяш Н. М. та читання нею вірша-присвяти
«До Сапфо»

Ведучий 1.
Поезіє! Моя найкраща втіхо!
Моя сльоза і усмішка моя.
Якби не ти, поезіє-перлино,
Земне життя не варто б і гроша.

Звучать вірші Ірини Олександрівни вустами шанувальників її творчості. До вашої уваги вірш «До вас…»

Звучить вірш «До вас…»  
Читає Поліїт  Діана і дарує картину

Ведучий 2. Є у Ірини Олександрівни багато віршів про війну, яка чорним лиховісним птахом увірвалася у мирне життя, понівечила його, покалічила, зруйнувала долі. Поетеса не раз бувала у зоні АТО і на власні очі бачила згарища і руїни, що залишилися після боїв, спілкувалася з волонтерами. У своїх творах вилила весь свій біль через побачене й почуте. Багато її віршів покладені на музику.
      Звучить пісня «Остання молитва» на слова Ірини Небеленчук у виконанні Олександра Кожухаря, випускника нашої школи, талановитого співака, музиканта, композитора, творчої людини.

Ведучий 1. До вашої уваги поезія «Журавлі» Читає Елізбарян Ерна.

Ведучий 2. Послухайте пісню на слова Ірини Олександрівни «Самотність» у виконанні Поліїт Діани.

Ведучий 1.
Вірші, як музика, звучать,
І зачаровують серця.
Вони добру й любові вчать.
Це витвір справжнього митця.

     Кохання – одне з найпрекрасніших і найглибших людських почуттів, невичерпне та вічне, як саме життя. Його сила робить людину добрішою та кращою, спрямовує на героїчні вчинки, а іноді змушує тяжко страждати.
Послухайте вірш «Ти прийди» Читає Титенко Анастасія.

Ведучий 2. А зараз до вашої уваги «Плач скрипки» Читає Долгоєр Аня.

Ведучий 1.  
Поезія – це Богом дані крила
Що линуть із провалля до небес.
Це емоційний вплив, велика сила,
Що сповнена шедеврів і чудес.

      Особливої уваги заслуговують поезії Ірини Небеленчук про найдорожчих та найрідніших для кожного з нас людей: тата й маму. Це люди, перед якими ми низько вклоняємося до землі.
Звучить вірш «Поспішайте до тата й до мами» Читає Вороніченко Тетяна.

Ведучий 1.  
Що таке поезія?
Це – мука:
Підступає, множиться, болить.
Іноді візьме тебе за руку,
Іноді відпустить і мовчить.
Що таке поезія?
Це – свято:
Грає в тобі музикою слів,
Молодечо, радісно, крилато
Викресає іскру з почуттів.

      Шановна, Ірино Олександрівно! Ми бажаємо, щоб поезія була для Вас тільки святом і приносила лише радість і задоволення.

Ведучий 1.
Поезіє! З душі моєї лийся
І зливами, й потоками, й струмками.
Вогнем гори і пломенися
І квітни дивними квітками!
Поезіє! З душі моєї лийся.

 А зараз Діана й Аміна Попруги дарують Вам пісню «На крилах долі».

Бібліотекар. Наша зустріч підходить до кінця. Я хочу, Ірино Олександрівно, подякувати Вам, що Ви віднайшли час зустрітися з нами та подарували чудові хвилини зустрічі з її величністю Поезія. Хочу побажати Вам творчих злетів, крилатої думки, словесного різнобарв’я, здоров’я, успіхів завжди і в усьому. Наснаги Вам і радості. Ми даруємо Вам те, що найнеобхідніше, на нашу думку, поету – блокнот і ручку, щоб Ви написали ще багато чудових рядків. А ще хочу подарувати Вам ось ці рядки:

Повір у казку – і усе здійсниться,
Що мріється уже які роки.
І принц чарівний на коні присниться,
Все буде добре казці завдяки.
Повір у казку. І живи щасливо,
Перетерпіти зможеш тільки ти,
Перебороти і створити диво,
І досягнути власної мети.
Повір у казку – і усе здійсниться,
Все буде добре, як біда пройде.
А принц із білого коня спішиться
Й тебе за руку в казку поведе.
Повір у диво і повір у мрію.
Так тяжко – важко буде не завжди.
В житті ніколи не втрачай надію,
А з вірою у серденьку іди!

Музичне оформлення: Андріяш Наталі Михайлівни та Кожухаря Олександра Георгійовича.
Ведучі: Бузько Юля та Сергієнко Кіріл.