УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ В 9 КЛАСІ

oooo.plus_341  
  Поліщук Світлана Миколаївна,
  учитель української мови і літератури
  Високобайрацького навчально-виховного комплексу
  "загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний
  навчальний заклад" Кіровоградської районної
  державної адміністрації Кіровоградської області

УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ В 9 КЛАСІ
з теми: ПІДГОТОВКА ДО НАПИСАННЯ ТВОРУ-РОЗДУМУ НА СУСПІЛЬНУ ТЕМУ
«СУЧАСНІ ЯНИЧАРИ  – ЯКІ ВОНИ?» (ЗА ПРОЧИТАНОЮ НОВЕЛОЮ
ПИСЬМЕННИКА-ЗЕМЛЯКА В.БОНДАРЯ «ЮЛІУС – ПО-НАШОМУ ЛИПЕНЬ»)

Тема уроку: Підготовка до написання твору-роздуму на суспільну тему «Сучасні яничари  – які вони?» (за прочитаною новелою письменника-земляка В.Бондаря «Юліус – по-нашому липень»).
Мета уроку: удосконалювати навики учнів у написанні твору-роздуму в публіцистичному стилі; формувати вміння логічно, послідовно будувати висловлювання певної тематики, розвивати логічне і критичне мислення учнів, виховувати духовну красу молодого покоління.

Тип уроку: урок формування умінь і навиків.
Обладнання: фото письменника,  картки-пам’ятки «Як писати твір-роздум», вислови про рідний край, пам’ятка «Правила  написання   творів», презентація «Яничари й Україна».

Випереджувальні завдання: усім учням – прочитати новелу В.Бондаря «Юліус – по-нашому липень», 1 група – приготувати презентацію «Яничари і Україна», 2 група – підготувати вислови про рідний край, родину, мову.

 Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
виростуть з тобою приспані тривоги…
 (Василь Симоненко)

                                       Уймають болі тільки сни,
У сні лише мій біль стихає.
 Ні зір, ні сонця, ні весни
 Без краю рідного немає.
(Олександр Олесь) 

Кожному мила своя сторона.
(Народна творчість)

Хід уроку

  1. Організаційний момент.
  2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

 2.1 Опрацювання епіграфів до уроку.

 Прочитати виразно вислови; з’ясувати, яка спільна тема їх об’єднує.

 2.2 Повідомлення теми та мети уроку.

Учитель. Отож мова сьогодні піде про рідний край, а точніше про ставлення людей до своєї батьківщини й до батьків.

         Сьогодні особливий урок, присвячений дуже актуальній темі сучасності – яничарству. Це поняття багатозначне, ще з давніх часів воно вкорінилося не лише в історію нашого народу, а й у свідомість багатьох наших земляків. Щоб краще усвідомити суть цього явища, нам треба здійснити подорож у часі, перенестись всього на кілька століть у минуле. Допоможуть нам у цьому учні, які приготували  презентацію «Яничари і Україна».

Перегляд презентації «Яничари й Україна».

       3. Засвоєння навчального матеріалу.

         Учитель. Краще зрозуміти суть і корені сучасного яничарства допоможе  письменник-земляк В.Бондар. Чому саме він? Тому що його твори близькі нам, актуальні, вони – із самого життя. Оповідання письменника переважно сільської тематики. «Юліус – по-нашому липень» – новела, що має напружений сюжет. Автор утримує увагу читача протягом усього твору, розповідаючи про важливі події з життя героїв.

– Яким чином даний твір допоможе нам у розкритті теми твору-роздуму?

(Відповідь: їх об’єднує спільна тема – бездуховність, втрата загальнолюдських цінностей, моральне яничарство).

– Як можна сформулювати ідею новели?
(Відповідь: чим далі людина віддаляється від свого коріння, тим глибше її засмоктує вир бездуховності і «батькопродавства»).

– Хто з головних героїв є носієм головної ідеї твору?
(Відповідь: сім’я діда Карпа та баби Параски).

3.1 Асоціативне гроно. Учням пропонується після перегляду презентації утворити асоціативне гроно до слова яничарство. Це можна зробити у вигляді схеми, піраміди, грона тощо:
2018-03-12_160552

Ця вправа допоможе учням чітко окреслити мікротеми твору-розуму (про що писати) та дасть змогу вчителю з’ясувати рівень усвідомлення учнями даної проблеми.
3.2 Діаграма «Невесела казка про діда Карпа та бабу Параску». Учням пропонується скласти систему образів новели і записати у діаграму.
За допомогою діаграми розкриємо систему образів новели і з’ясуємо  їх смислове навантаження. 
2018-03-12_160920Учитель. А зараз розглянемо життєві позиції кожного члена родини та окреслимо коло проблем, з ними пов’язаними.

Степан.
  Розкажіть історію Степана.
 – Чому він один із синів не покинув рідного села?

 (З молодості інвалід, він ніколи не сидів без діла, хазяйновитий, добрий господар, спокійний, врівноважений. Живе без зайвої метушні і все встигає. Він відчуває, що у ситуацію, яка склалася після приїзду меншого брата, вже нічим не виправити.Та одна біда: він проживає у глухому куточку села, де вже багато запустілих будинків, порослих бур’янами стежок. «Заходило сонце. Воно сідало у молодих кленчаках, що погнались, як з води на місці бабиної Лукининої хати. Гінкі кленчаки, кучеряві.»)

3.3 Проблема відживаючих куточків села.

Віктор. Середній син, з яким автор знайомить читачів на початку твору, проживає у місті, але ще нерозривно пов’язаний із рідною землею.

У чому Віктор вбачає сенс життя?

(«Куди люди спішать, ч о г о ніяк не знайдуть, чому не озираються довкруг себе, чому не помічають цієї краси, а шукають якоїсь заморської? Ось це рай! … Радуйся квітці, квітці, бджілці. Чи не в цьому смисл життя? Але ця мить, свято душі, – лише мить. Завтра життя покличе інше і…». Йому важко жити на асфальті, але змінити він нічого не може, чи…вже не хоче. «Інше життя» потроху затягує Віктора у свій вир і «ніч-чого не вдієш. І мрія залишиться голубою, недосяжною»).

Як ви гадаєте, чи зможе Віктор повернутися в село? Чому?
– Як Віктор ставиться до землі?

(«Відгорнув картоплиння, загнав лопату під корч, і свіжа волога земля дихнула йому прямо в лице давнім, рідним духом». Та Віктор уже не відгукнеться на її поклик, бо вірус яничарства вже вразив його серце, хоча він про це ще не здогадується).

Проблема людини, яка покинула рідний куточок, але не знаходить щастя у чужій стороні (маргінал – людина, яка вийшла з певного соціального середовища, а до іншого так і не примкнула), звідси проблема мрії і реального життя.

Володимир.

Розкажіть історію Володимира. Звідки він приїхав? Чому?

(У душі музикант, а займається купівлею-продажем машин. Приїхав з Угорщини.)

Чому батько не дуже зрадів приїзду сина?
Якими мірками вимірює життя Володька?

(Розмовляє лише про бізнес і гроші, ніби і не до батьків приїхав. Життєвий ідеал: «уявляєш, блатні такі: молоді, одягнуті по формі, куди твоє діло!»)

А тепер відгадайте логічну загадку: на скільки днів приїхав син до батьків, якщо на питання, скільки днів у нього відпустка, він відповідає: «Тридцять шість днів з дорогою. Уже 4 щитай гавкнуло. Два з них у дорозі»?

(Життєвий ідеал – чітко не визначений, але були б гроші…. Відірваний від родини втратив людську подобу. Для дружини він лише засіб примноження достатку. Моральний каліка: ні в чому себе не зреалізував, але назад уже вороття йому немає. Яничарство глибоко ранило його душу й серце, стираючи память роду, адже колись він теж відчував запах рідного краю… А зараз плутає липень із серпнем…)

Проблема: гонитва за грошима і наживою перетворює людей на моральних калік, що за певних обставин  готові продати усе. 

– Чи сам Володька дійшов до такого життя, чи хтось йому все це навіює?

    Катерина.

–  Як автор описує Катерину?
 Якої думки  про неї сім’я?
Як вона говорить сама про себе?  

(Людина, яка втратила людську подобу, гідність і честь. Усе в ній, від одягу до погляду, кричить: «Я-ни-ча-ри». Та й її ім’я, зрештою, означає «чужа». Ця «краснодарська краля» справді взяла Володьку «в шори». «Не хоче вона нас бачити, от і все!», – робить висновок мати. «Це вона, мабуть, його (Володьку) так настренчила. Невже він не хотів би допомогти?» – думає Віктор. Але найкраще характеризує себе сама Катерина: «Каталин, можно просто Кити. Какая из меня українка? Одно название. По паспорту разве что. Но это ведь формальность! Вот дед еще, помню, немного калякал по-хохлацки, а мы уже… у сына родной язык – русский.»)

 От вам проблема сучасного яничарства. Воно настільки вразило Катерину, що вже перекинулось і на сина Владика, якому баба з дідом уже не в моді, бо він «заграничний парєнь».

  Пригадайте зустріч Владика з дідом, що вас вразило?
  Чи вміє він поводитися з дітьми?
  Доведіть, що він не знає жодної мови (ні угорської, ні української, ні російської).

От із кого виросте справжній перевертень сучасного світу, такий собі «слимачок», а допоможуть йому в  цьому…його батьки.

 3.4 Проблема виховання.

  Знайдіть у тексті і прочитайте вислів Катерини про виховання. Прокоментуйте його. Чи згодні ви з героїнею новели?

Кто его выховывает? Мы? Школа, улица воспитывают. Он другой раз оттуда такое приносит… Бабник  растет»,- заявляє без жодних докорів сумління мати. Батько і мати українці, живуть в Угорщині, а син – «русский». І вже до баби з дідом у нього немає жодних почуттів.)

  В. Бондар є майстром художньої деталі. Поясніть, чому автор звертає увагу читача на те, що  «дід носить у кишені сорочки листа від Владика, написаного ще на Новий рік, і чиюсь, десь знайдену, жовтенятську зірочку котрогось із синів…»

Які проблеми виховання, не пов’язані з новелою, існують у нашому суспільстві?

Усі проблеми учні записують у зошити, додаючи власні міркування.

   4. Закріплення вивченого.

Вправа «Мікрофон»

  Чому новела трохи нагадує казку: дід Карпо і баба Палажка та троє синів?
 Хто винен у тому, що рідні люди так і не відчули тепла родинного інтиму?
  Чи актуальними є на сьогоднішній день  розкриті В.Бондарем проблеми?
  Чи актуальні вони для нашого села?
Чи можете ви додати до цього переліку власні роздуми про те, що турбує   сучасне село? Назвіть конкретні випадки або конкретних людей, пов’язаних з даними проблемами.
  Чи хотіли б ви жити у рідному селі? Що вас тут приваблює?
  Які люди вам подобаються і заслуговують звання патріота?
Як ми можемо уникнути зараження вірусом яничарства, який прогресує в нашому суспільстві?
  А ви не підхопили цю хворобу?
  Що треба робити, щоб у нас виробився стійкий імунітет до такого роду хвороб?
  Що б ви порадили героям новели «Юліус…» ?

Рідний край – земний рай. Група учнів презентує дібрані вдома вислови про рідний край, рідну мову, про родину, добро і честь. Їх можна використати при написанні твору-роздуму як цитатний матеріал.

Мовознавчий бар’єр. Щоб приступити до написання твору-роздуму, нам треба подолати один мовознавчий бар’єр:

  • Назвати основні ознаки публіцистичного стилю.
  • Опрацювати пам’ятку «Правила написання твору-роздуму»

                 Правила  написання   твору

1.    Зрозумій  та  розкрий  тему,  визнач  її  межі.
2.    Підпорядкуй  свій  твір  певній  меті  (головній  думці).
3.    Збери  необхідний  матеріал.
4.    Систематизуй  зібраний  матеріал.
5.    Побудуй  твір  у   певній композиційній  послідовності.
6.    Правильно  та  чітко  висловлюй   свої  думки.
7.    Виправляй,  перероблюй,  покращуй  написане.
8.     У кінці обов’язково зроби висновок із написаного, вислов  власну думку.

 Що  таке  роздум?
   (Роздум – це  висловлювання  про  причини  якостейознакподій.)

   Із  яких  частин  складається  твір-роздум?
    (Теза – аргументи – докази  − висновки.)

   Які  основні  вимоги  до  твору-роздуму?
    (чітке  формулювання  тези,  добір  чітких  і  вичерпних  аргументів  на  її        підтвердження  або  спростування, конкретні докази, логічність  і  послідовність  викладу  думок,  точність  висновків). 

     5.  Підсумок заняття.

Складання плану майбутнього твору (самостійно).

      Орієнтовний план твору-роздуму на тему «Які вони – сучасні яничари»:

  1. Екскурс в історію: яничарство минуле і сучасне.
  2. Кожному мила своя сторона.
  3. Яничарство в сучасному житті:
    а) відцурання батьківської хати;
    б) маргінілізація – перший крок до яничарства;
    в) моральне каліцтво нашого суспільства;
    г) рідна мова – основа духовності;

        4. Не виховав батько – не виховає й дядько.
        5. Рід свій нищать, землю палять,
             Без жалю і без покари,
             Яничари, яничари.
         6. Українець – це звучить гордо.

        6.  Оцінювання навчальних досягнень учнів.

        7.  Домашнє завдання.
Скласти письмове висловлювання на запропоновану тему, ввівши у текст 2 цитати.