Фоменко Е. А.,
спеціаліст вищої категорії, старший вчитель
вчитель української мови та літератури,
комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання № 6
«Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів,
центр естетичного виховання «Натхнення»
Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»
Василь Слапчук «Дерево з вирію»
Мета уроку: розкрити жанрові особливості твору, його тематику та проблематику, дослідити символічність образів твору; розвивати зв’язне мовлення, аналітичне й асоціативне мислення, формувати вміння орієнтуватися в лабіринтах життя, розбиратися в собі, сприяти виховуванню відповідальності за власні вчинки, віри в силу добра, прагнення до самовдосконалення.
Обладнання: портрет В. Слапчука, текст твору «Дерево з вирію», опорно-логічні схеми, таблиці, мультимедійна презентація.
Вид уроку: урок додаткового читання
Епіграф: «Узявши ж сліпого за руку, вивів Він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: «Чи бачиш що-небудь?» Глянув той і каже: „Бачу людей – наче б дерева ходячі!”»
Євангеліє від Марка
У ході роботи під час уроку вчитель працює з презентацією.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Формування позитивного настрою.
О. Дюма, коли чекав гостей на звану вечірку, у гардеробі вішав табличку з написом: «Отут, разом з одягом, залишайте свій поганий настрій».
Мені дуже хотілося б, щоб і ви залишили свій негатив, якщо такий є, за дверима класної кімнати й налаштувалися на творчу роботу.
Сьогодні у нас урок не за шкільною програмою,а з позакласного читання.
ІІ. Оголошення теми, мети уроку (записати в зошити).
Слайд 1, 2.
- Робота з епіграфом. Слайд 3.
- Чи всі слова в епіграфі вам зрозумілі?
- Де ще їх ви зустрічали? (На початку твору.)
- Як ви розумієте епіграф?
- Слово вчителя.
Стисла розповідь про письменника. Слайд 4.
ІІІ. Сприймання й засвоєння нового матеріалу.
- Бесіда з учнями. Слайд 5.
- Чи сподобався вам твір? Чим саме?
- До якого жанру ви віднесли б його? Чому? (Оповідання з елементами міфології та фантастики.)
- Прийом «Віднови сюжет твору». Слайд 6.
Учні записують у зошити послідовність подій, відновлюють сюжету у вигляді плану.
- Аналітична робота текстом.
- Що ми знаємо про головного героя Кіра? (Письменник, творча людина, люблячий батько.)
- Які твори прагнув писати Кір?
- Чому відкладає улюблену справу на «потім»? Що йому заважає?
- Хто перший помітив дерево?
- Як зреагував на появу нового дерева Кір? («Ласкаво просимо…»)
- Прочитайте опис дерева: «Кремезний, з пошрамованою тріщинами корою, стовбур… до слів ніби метелики з коконів».
- Які художні засоби використовує письменник? Що цим досягається? (Епітети: кремезний, пошрамовані, химерні. Він говорить про дерево як живу істоту.)
- А запах-аромат, який мало дерево? (П’янкий, дурманливий.)
- Яким кольором цвіло дерево? Що означає цей колір?
- Чи відчувало себе дерево безпечно? Хто або що заважало йому жити, розвиватися?
- Скільки разів дерево зазнавало втрат? (Три.)
- Чи трапляється ще цифра 3 у творі? (Три гілки, три квітки, три плоди, три роки.)
Робота за слайдом 7.
- У яких творах, які ви раніше читали, зустрічається трикратність подій?
- Цифра 3 – магічне число, яке уособлює в собі цикл народження-життя-смерть.
- Робота з текстом твору.
Прийом «Займи свою позицію».
- Чи можна сказати, що дерево уособлює людину?
Учні об’єднуються у 2 умовні групи: перша група спостерігає за вчинками дерева, друга група – за діями людини.
Робота груп
Дерево та людина: їхні дії
|
Дії дерева |
Дії людини |
|
«Воно корчилося й вигиналося, наче під натиском бурі». Поводилося майже так, як Тетяна |
– Де ти був? Де ти був? – кричала Тетяна, тремтячи всім тілом і роблячи якісь безглузді рухи… |
|
На мить дерево завмерло |
Кір відшукав у комірчині сокиру. «Зараз я тобі покажу! Зараз я тобі покажу!» |
|
Наче блискавка вдарила у дерево, величезна гілляка з гучним скреготом і тріском відламалася від стовбура. Впавши додолу, вона і далі конвульсивно, мов в агонії, смикалася. (Дерево захищалося.) |
– Ага, значить тямиш! |
|
Як дерево не помічало листя, яке опадало. (Дерево плакало.) |
Сльози текли по щоках, але Кір не помічав їх. |
|
Дерево насторожено завмерло |
Плоду на вершечку не виявилося. «Він ненавмисне, він ненавмисне», підступаючи до дерева |
|
Дерево мовчало |
Спинившись за кілька кроків від стовбура, увігнав сокиру в землю – просив у дерева миру |
|
Дерево тривожно, але стримано, потріскувало й порипувало гіллям |
Обережно, мов гранату, що ось-ось мала вибухнути, взяв його в долоню – плід був теплий і трохи лепкий, колючки не кололися, а ледь-ледь пощипували слабеньким розрядом струму |
|
З надламаної гілки на щоку йому впала гаряча крапля соку (сльози) |
Кір поклав плід біля сокири |
|
Дерево мовчало |
Він не зважився її стерти… |
- Чи може бути сік дерева гарячий?
- Чому дерево плакало?
- -Чи доводилося вам бачити, як плаче дерево?
- То дерево це – жива істота?
- Звернення до епіграфа.
- Як допоміг епіграф розкрити ідейно-художній зміст твору? Прочитаймо його ще раз його (епіграф). Чи справді люди – це ходячі дерева? Чому?
- Яке значення має плід для дерева? Опишіть його (за текстом).
- Що символізує він?
- Які ще символічні образи є у творі? (Сокира – зброя, плід –майбутнє, чорні птахи – це смерть, біла квітка – життя, надія, червоний колір – колір життя, любові, розвитку.)
Робота за слайдом 8.
- А дерево – це символ чого? (Коріння – віра, стовбур – надія, крона –любов.)
- То як же названо дерево у оповіданні? (Деревом життя.) Хто так назвав? Чому?
- Чому художник не хотів продавати свою картину?
- Яка розв’язка твору? Прочитайте останній абзац.
- Чи навчився Кір розуміти дерево? (Так, усе так і має бути.)
- Чому сокира перетворилася на порох? (Герой визнав свої помилки й дерево йому пробачило.)
- Спробуємо дати відповіді на такі запитання. (Слайд 9)
- Чи був інший вихід навчити людину відповідати за свої вчинки?
- Як ви вчинили б, якби на вашому подвір’ї з’явилося дерево з вирію?
- Як досягти гармонійного поєднання людини з природою?
- Чи можна йти на компроміс із собою?
ІV. Підсумки уроку.
- Прийом «Незакінчене речення».
- Твір «Дерево з вирію» – це…
- Після цього уроку я відчуваю (розумію, думаю)…
- Це оповідання примушує замислитися…
- Слово вчителя (слайд 10).
У корені дерева – сила народу,
У дерева – пам’ять і совість своя,
Воно оберіг твій, від роду до роду,
Бо тут із тобою родина твоя.
V. Домашнє завдання (слайд 11).
- Дати відповіді на такі запитання:
- Чи є вмотивованою розв’язка твору?
- Як би ви закінчили це оповідання? Чому?
- Хто із героїв твору викликає у вас захоплення, а хто –відразу, обурення? Свою думку аргументуйте.
- Написати твір- есе «Дерево життя: яке воно?»
