ВАСИЛЬ СЛАПЧУК «ДЕРЕВО З ВИРІЮ»

FomenkoFotoФоменко Е. А.,
спеціаліст вищої категорії, старший вчитель
вчитель української мови та літератури,
комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання № 6 
«Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, 
центр естетичного виховання «Натхнення» 
Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

Василь Слапчук «Дерево з вирію»

Мета уроку: розкрити жанрові особливості твору, його тематику та проблематику, дослідити символічність образів твору; розвивати зв’язне мовлення, аналітичне й асоціативне мислення, формувати вміння орієнтуватися в лабіринтах життя, розбиратися в собі, сприяти виховуванню відповідальності за власні вчинки, віри в силу добра, прагнення до самовдосконалення.

Обладнання: портрет В. Слапчука, текст твору «Дерево з вирію», опорно-логічні схеми, таблиці, мультимедійна презентація.

Вид уроку: урок додаткового читання

Епіграф: «Узявши ж сліпого за руку, вивів Він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руки та й спитав його: «Чи бачиш що-небудь?» Глянув той і каже: „Бачу людей – наче б дерева ходячі!”»

                                                                                              Євангеліє від Марка

 

У ході роботи під час уроку вчитель працює з презентацією.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Формування позитивного настрою.

О. Дюма, коли чекав гостей на звану вечірку, у гардеробі вішав табличку з написом: «Отут, разом з одягом, залишайте свій поганий настрій».

Мені дуже хотілося б, щоб і ви залишили свій негатив, якщо такий є, за дверима класної кімнати й налаштувалися на творчу роботу.

 Сьогодні у нас урок не за шкільною програмою,а з позакласного читання.

ІІ. Оголошення теми, мети уроку (записати в зошити).

Слайд 1, 2.

  1. Робота з епіграфом. Слайд 3.
  • Чи всі слова в епіграфі вам зрозумілі?
  • Де ще їх ви зустрічали? (На початку твору.)
  • Як ви розумієте епіграф?
  1. Слово вчителя.

Стисла розповідь про письменника. Слайд 4.

ІІІ. Сприймання й засвоєння нового матеріалу.

  1. Бесіда з учнями. Слайд 5.
  • Чи сподобався вам твір? Чим саме?
  • До якого жанру ви віднесли б його? Чому? (Оповідання з елементами міфології та фантастики.)
  1. Прийом «Віднови сюжет твору». Слайд 6.

Учні записують у зошити послідовність подій, відновлюють сюжету у вигляді плану.

  1. Аналітична робота текстом.
  • Що ми знаємо про головного героя Кіра? (Письменник, творча людина, люблячий батько.)
  • Які твори прагнув писати Кір?
  • Чому відкладає улюблену справу на «потім»? Що йому заважає?
  • Хто перший помітив дерево?
  • Як зреагував на появу нового дерева Кір? («Ласкаво просимо…»)
  • Прочитайте опис дерева: «Кремезний, з пошрамованою тріщинами корою, стовбур… до слів ніби метелики з коконів».
  • Які художні засоби використовує письменник? Що цим досягається? (Епітети: кремезний, пошрамовані, химерні. Він говорить про дерево як  живу істоту.)
  • А запах-аромат, який мало дерево? (П’янкий, дурманливий.)
  • Яким кольором цвіло дерево? Що означає цей колір?
  • Чи відчувало себе дерево безпечно? Хто або що заважало йому жити, розвиватися?
  • Скільки разів дерево зазнавало втрат? (Три.)
  • Чи трапляється ще цифра 3 у творі? (Три гілки, три квітки, три плоди, три роки.)

Робота за слайдом 7.

  • У яких творах, які ви раніше читали, зустрічається трикратність подій?
  • Цифра 3 – магічне число, яке уособлює в собі цикл народження-життя-смерть.
  1. Робота з текстом твору.

Прийом «Займи свою позицію».

  • Чи можна сказати, що дерево уособлює людину?

Учні об’єднуються у 2 умовні групи: перша група спостерігає за вчинками дерева, друга група – за діями людини.

Робота груп

Дерево та людина: їхні дії

Дії дерева

Дії людини

«Воно корчилося й вигиналося, наче під натиском бурі».

Поводилося майже так, як Тетяна

– Де ти був? Де ти був? – кричала Тетяна, тремтячи всім тілом і роблячи якісь безглузді рухи…

На мить дерево завмерло

Кір відшукав у комірчині сокиру. «Зараз я тобі покажу! Зараз я тобі покажу!»

Наче блискавка вдарила у дерево, величезна гілляка з гучним скреготом і тріском відламалася від стовбура. Впавши додолу, вона і далі конвульсивно, мов в агонії, смикалася. (Дерево захищалося.)

– Ага, значить тямиш!

Як дерево не помічало листя, яке опадало. (Дерево плакало.)

Сльози текли по щоках, але Кір не помічав їх.

Дерево насторожено завмерло

Плоду на вершечку не виявилося. «Він ненавмисне, він ненавмисне», підступаючи до дерева

Дерево мовчало

Спинившись за кілька кроків від стовбура, увігнав сокиру в землю – просив у дерева миру

Дерево тривожно, але стримано, потріскувало й порипувало гіллям

Обережно, мов гранату, що ось-ось мала вибухнути, взяв його в долоню – плід був теплий і трохи лепкий, колючки не кололися, а ледь-ледь пощипували слабеньким розрядом струму

З надламаної гілки на щоку йому впала гаряча крапля соку (сльози)

Кір поклав плід біля сокири

Дерево мовчало

Він не зважився її стерти…

  • Чи може бути сік дерева гарячий?
  • Чому дерево плакало?
  • -Чи доводилося вам бачити, як плаче дерево?
  • То дерево це – жива істота?
  1. Звернення до епіграфа.
  • Як допоміг епіграф розкрити ідейно-художній зміст твору? Прочитаймо його ще раз його (епіграф). Чи справді люди – це ходячі дерева? Чому?
  • Яке значення має плід для дерева? Опишіть його (за текстом).
  • Що символізує він?
  • Які ще символічні образи є у творі? (Сокира – зброя, плід –майбутнє, чорні птахи – це смерть, біла квітка – життя, надія, червоний колір – колір життя, любові, розвитку.)

Робота за слайдом 8.

  • А дерево – це символ чого? (Коріння – віра, стовбур – надія, крона –любов.)
  • То як же названо дерево у оповіданні? (Деревом життя.) Хто так назвав? Чому?
  • Чому художник не хотів продавати свою картину?
  • Яка розв’язка твору? Прочитайте останній абзац.
  • Чи навчився Кір розуміти дерево? (Так, усе так і має бути.)
  • Чому сокира перетворилася на порох? (Герой визнав свої помилки й дерево йому пробачило.)
  • Спробуємо дати відповіді на такі запитання. (Слайд 9)
  • Чи був інший вихід навчити людину відповідати за свої вчинки?
  • Як ви вчинили б, якби на вашому подвір’ї з’явилося дерево з вирію?
  • Як досягти гармонійного поєднання людини з природою?
  • Чи можна йти на компроміс із собою?

ІV. Підсумки уроку.

  1. Прийом «Незакінчене речення».
  • Твір «Дерево з вирію» – це…
  • Після цього уроку я відчуваю (розумію, думаю)…
  • Це оповідання примушує замислитися…
  1. Слово вчителя (слайд 10).

У корені дерева – сила народу,

У дерева – пам’ять і совість своя,

Воно оберіг твій, від роду до роду,

Бо тут із тобою родина твоя.

VДомашнє завдання (слайд 11).

  1. Дати відповіді на такі запитання:
  • Чи є вмотивованою розв’язка твору?
  • Як би ви закінчили це оповідання? Чому?
  • Хто із героїв твору викликає у вас захоплення, а хто –відразу, обурення? Свою думку аргументуйте.
  1. Написати твір- есе «Дерево життя: яке воно?»