Прядка Надія Данилівна,
учитель української мови та літератури
філії НВК "Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
імені Т.Г.Шевченка – гімназія "Шепилівська загальноосвітня школа –
дошкільний навчальний заклад"
ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ. «…БАЧИШ: МІЖ ТРАВ ЗЕЛЕНИХ…».
ІДЕЯ ЛЮДЯНОСТІ І БЕРЕЖЛИВОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ.
8 клас
Мета уроку:
- предметний компонент: навчати застооввати елементи аналізу алізувати змісту твору; визначати тему, основну думку, проблематику;
- ключовий компонент: розвивати навички пізнавальної діяльності, вміння коментувати зміст поезії, наводити переконливі аргументи; робити виважені висновки;
- комунікативний компонент: розвивати навички толерантного ставлення до думок інших;
- загальнокультурний компонент: сприяти виховуванню бережливого ставлення до природи, гуманності, милосердю, дбайливості, засуджувати жорстокість, байдужість.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їх основі умінь та навичок.
Обладнання: портрет Володмира Підпалого, збірки його поезій, аудіозапис голосу птахів; презентація «Ми потребуємо захисту».
Епіграф:
Любіть травинку, і тваринку,
І сонце завтрашнього дня,
Вечірню в попелі жаринку,
Шляхетну інохідь коня.
Ліна Костенко
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
1. Аудіозапис.
Звучить аудіозапис голосу птахів, під час якого учитель повідомляє тему і мету уроку. Психологічне налаштування учнів.
2. Вступне слово вчителя.
Урок цей має бути незвичайним. Він має торкнутися до душі кожного із нас. Ми будемо говорити не тільки про проблеми взаємовідношень з природою, а й про екологію душі, про збереження «соборів» людських душ. Проте передовсім віртуально познайомимося із людиною, котра закликає нас любити «гаряче і багато».
Володимир Олексійович Підпалий… Цього талановитого поета подарувала Україні щедра полтавська земля. Щирий, відвертий, з чулим серцем і доброю душею – таким запам’ятали його ті, хто знав. Він любив усе, що його оточувало, бо в тому «усе» розкривалася велика таїна навколишнього світу, горнулася до нього, щоб потім словом благословення до добрих справ прорости у віршах. Таким, як Підпалий, доля відводить мало. З недоспіваною піснею відійшов поет у потойбіччя. Скромно, але на якій високій ноті звучать рядки вірша, де вчувається, що автор до болю залюблений у життя:
Коли я умру, хай поплачуть, бо так вже ведеться,
Вип’ють чарку печалі і знову до праці ідуть.
Може, я не умер, а спинилося втомлене серце,
Щоб в землі стать землею і землю нарешті збагнуть…
3. Бесіда.
- Які ключові слова можна виокремити у чотиривірші?
- Як ви розумієте слова поета?
- Прочитайте ост анінній рядок із вірша. У чому сенс наведених слів?
ІІ. Сприймання і засвоєння навчального матеріалу.
1. Перегляд відеофільму про Володимира Підпалого. Бесіда за переглядом.
2. Слово вчителя.
Ми доторкнемося однієї із граней поезії Володимира Підпалого, і це буде його вірш «…Бачиш: між трав зелених…».
Проблемні питання.
- Чи могли б ви, не знаючи зміст вірша, передбачити, про що йтиметься?
- Яку проблему автор порушує у ньому?
Щоб краще збагнути, що там, «між трав зелених», переглянемо зображення.
Під час перегляду презентації звучить музика Ф. Шопена.
Захисту в людини просять
Два малесеньких Барбоси
А маленьке оленятко
Виглядає маму й татка
Риже Сонечко і чорная Нічка –
Гарно собі бавляться
Братик і сестричка.
Порадіймо Сонечку,
Порадіймо Нічці,
Даймо теплий прихисток
Братику й сестричці
Між Травою Й Листям
Їжак притаївся.
Збився зі стежини,
Йдучи до хатини
Погляд переляканий
І підняті вуха,
Стали вряд три зайчики:
Щось уважно слухають
Уже й осінь недалеко,
Залишать гніздо лелеки…
Чи повернуться, хто знає,
До нас із чужого краю?
«Захистіть нас, просимо», –
Мовлять хором крокуси
«Не йди у воду, –
Просить мама-качка, –
На тобі ще лиш пух,
Немає пір’ячка»
На веселі посиденьки
Сядемо отак рівненько.
У світі цьому, звісно,
Нікому не тісно.
- Яке ключове слово можна дібрати до побаченого?
Можлива відповідь: ЗАХИСТИ!
3. Уведення учнів у художній світ твору.
- Виразне читання вірша «… Бачиш: між трав зелених…»
- Чи можна вважати вірш ще однією сторінкою до переглянутих зображень? Доведіть свою думку.
- Визначити тему вірша (змалювання краси природи та любові до неї, бажання оберігати і захищати довкілля).
- Назвати головну думку вірша (щоб досягти гармонії із природою, «треба любити гаряче і багато»).
- Чому слова захисту безпомічних пташат (у вірші) адресовані людині?
- Яка позиція автора щодо порушеної проблеми у вірші?
Можлива відповідь.
Автор досить делікатно проводить мотив єдності людини і природи. Він ніби творить з натури, уважно простежуючи дійсність людського буття.
- Чи не буде виглядати смішним, коли поруч із масштабними проблемами ми будемо ставити на порядок дня захист пташиного гніздечка, занедбаного струмка чи безпритульної кішки?
Можлива відповідь.
Звичайно ні! Адже все велике починається з малого. Людина – всемогутня. Вона захистить і зруйнує, простягне руку допомоги і нею ж відштовхне, її долоні випромінюють тепло і судорожно, буває, стискаються, щоб не дати зайвого. І ми їй, людині, віримо, бо вона – найрозумніша істота і від неї залежить, яким стане навколишній світ сьогодні.
Любов і бережливее ставлення до всього, що оточує, виховує в нас господаря: дбайливого, економного, передбачливого, чулого до чужої біди.
4. Конкурс на краще проблемне питання до теми вірша «…Бачиш: між трав зелених…»
5. Аналіз поезії. Самостійна робота.
Завдання. Відшукати і записати художні засоби, використані автором для написання вірша (учні працюють, а потім озвучують записане).
6. Літературна п’ятихвилинка.
Назвіть твори художньої літератури, де б розповідалося про допомогу «братам нашим меншим» чи, навпаки, посягання на їхнє життя.
Б. Харчук. «Бузьки».
Є. Гуцало. «Лось», «Сім’я дикої качки».
В. Сухомлинський. «Велика це біда – бездумність вчинку».
Ю. Збанацький. «Дике козеня», «Дика качка».
7. Підсумкова бесіда.
- Чи були ви свідками вчинків, які викликають осуд, особливо коли це стосується життя беззахисної істоти? Чи намагалися ви змінити ситуацію?
- Про що говорить епіграф до уроку? (Варто любити все, з чого складається наше життя, любити «гаряче і багато»).
8. Заключне слово вчителя.
Скільки пам’ятає історія, людина і природа, на жаль, не мирилися між собою. Однак то була боротьба людини за виживання в дикому середовищі, боротьба за існування як виду на планеті Земля. І коли вже людина ставала досвідченішою і вправнішою, різко змінилася природна обстановка, багатьом видам тварин, птахів, рослин забракло життєвої площі. Та найосновніша причина – порушення природного середовища. Усілякі інсектициди, розширення посівних площ, вирубка лісів і осушення боліт, нові поселення людей – цей інтенсивний наступ людини на незайману природу забирає в багатьох тварин, птахів, риб, рослин останні острівки життєвого простору. І ми не повинні стояти осторонь, бути пасивними спостерігачами того, що діється навколо нас, а активно включатися у збереження і поліпшення середовища, у якому всі ми перебуваємо. І ця важлива справа буде успішною лише тоді, коли кожен із нас глибоко проникнеться її важливістю, знайде своє місце в охороні довкілля, не буде байдужим до тих, хто потребує захисту, а надійно оберігатиме їх.
ІІІ. Підсумок уроку.
1. Бесіда з учнями.
- Які духовні цінності ви відкрили для себе на цьому уроці?
- Як епіграф пов’язаний з темою уроку?
- Який важливий закон має усвідомити людина?
2. Прийом «Незакінчене речення».
У своєму вірші поет говорить про…
(Поет говорить про життєву мудрість, бажання шукати в собі гуманність, що готова будь-якої пори озватися в душі струменем добрих почуттів і повнить її ніжною любов’ю, якої так багато мав у серці Володимир Підпалий).
3. Проблемні питання, винесені на конкурс.
- Чи вміємо ми берегти природу?
- Як можна навчити любити світ, що оточує?
- Чи планується час для збереження довкілля?
V. Домашнє завдання.
Підготувати усний твір-есе «Милосердя нам завжди не вистачає і воно ніколи не буває зайвим».