ВИКЛАДАННЯ КЕЙС-УРОКІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ


Бондзюх Надія Богданівна,
викладач географії, біології,  екології
Державного навчального закладу
«Тернопільське вище професійне училище технологій та дизайну»,
методист вищої кваліфікаційної категорії

ВИКЛАДАННЯ КЕЙС–УРОКІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ
КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ  НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ

Анотація. Зазначені основні аспекти застосування  освітньої технології «кейс-уроків» при викладанні географії. Також дану технологію доцільно впроваджувати під час проведення занять зі всіх навчальних дисциплін, що забезпечує звязок теорії з практичною діяльністю та цілісним сприйняттям світу.
Ключові слова: освітня технологія, кейс-технологія,  кейс-уроки.

Історія впровадження кейс – технологій в географії

Кейс-технологія – це сучасна освітня технологія, заснована на аналізі проблемної ситуації. Кейс-технологія поєднує в собі одночасно рольові ігри, проектні методи, і ситуаційний аналіз.
У початковій версії кейс-технологія називалася методом кейс-стаді. Метод кейс-стаді в освіті бере свій початок в 20-х роках минулого століття. Суть методу досить проста: для організації навчання використовується опис конкретних ситуацій (з англійської «сase» – випадок). Навчаючись пропонується осмислити реальну життєву ситуацію, опис якої одночасно відображає не тільки будь-яку практичну проблему, а й актуалізує певний набір знань, які необхідно вивчити при вирішенні цієї проблеми. Сама проблема не має унікальних рішень. Будучи інтерактивним методом навчання, цей метод завоював позитивне ставлення з боку учнів, які бачили в ньому можливість проявити ініціативу, відчути незалежність в оволодінні теоретичними позиціями і оволодінні практичними навичками. Не менш важливим є той факт, що аналіз ситуацій сильно впливає на професіоналізацію учнів, сприяє їх дорослішанню, формує інтерес і позитивну мотивацію до навчання.

Кейс-метод також виступає в якості способу мислення викладача, його особливої ​​парадигми, яка дозволяє мислити і діяти по-різному, розвивати творчий потенціал. Цьому сприяє широка демократизація і модернізація навчального процесу, розкріпачення викладачів, формування прогресивного стилю мислення, етика і мотивація педагогічної діяльності.

Дії в кейсі або наводяться в описі, і тоді потрібноїх осмислення (наслідки, ефективність), або вони повинні пропонуватися як спосіб вирішення проблеми. Але в будь-якому випадку розробка моделі практичної дії є ефективним засобом формування професійних якостей учня.  Кейс-метод в його сучасній формі був вперше застосований учас викладання адміністративних дисциплін в Гарвардській бізнес-школі, відомій своїми інноваціями. Термін «ситуація» раніше використовувався в медицині і праві, але в освіті цей термін набув нового значення.

На початку двадцятого століття в Гарварді викладачі почали доповнювати лекцію, щоб організувати студентську дискусію. Викладач  «представляв проблему», студентам була задана задача, і були розглянуті різні варіанти її вирішення.
Нова хвиля інтересу до методики кейс-методу або кейс-технологій почалася в 90-х роках.
На уроках географії кейс-технологія активізує мисленняучнів, розвиває аналітичні й комунікативні здібності, залишає учнів один на один з вигаданими і реальними ситуаціями, які вимагають рішень, часом нестандартних.

Цілі кейс-технологій на уроках географії:

  •  поглиблене вивчення предмета географії;
  • підготовка до олімпіад з географії;
  •  індивідуалізація освітнього процесу в процесі географії.

Дана технологія допомагає підвищити інтерес учнів додосліджуваного предмета, тобто до географії, крім цього технологіясприяє розвитку вучнів таких якостей як соціальнаактивність, навички спілкування, навички слухання і правильневираження своїх думок.

Кейс-технологія – це не просто методологічна інновація,поширення технології прямо пов’язане зі змінами всучасній системі освіти зі змінами у викладанні курсугеографії в навчальному закладі.

Кейс-технологія – це інтерактивна технологія длякороткотермінового навчання, заснована на реальних або уявнихситуаціях, спрямована не стільки на вивчення знань, скільки наформування нових якостей і навичок в учнів. На урокахгеографії кейс-технологія активує учнів, розвиваєаналітичні та комунікативні здібності. В курсі географіїкейс-технології допомагають учням обробляти великі обсягиінформації, розробляти критичне і проблемне мислення іформувати універсальні навчальні дії.
Основними поняттями, що використовуються в кейс-технології,є поняття «ситуація» і «аналіз», а також їх похідна -«ситуаційний аналіз». У викладанні предмета «Географія»ситуаційний аналіз популярний у вивченні географічних подій і явищ, зокрема глобальних катастроф чи змін земної поверхні і т.д.

Особливості застосування кейс-технологій в курсі географії

У сучасній географічній освіті учнів наперший план виходить завдання створення умов та ресурсного забезпеченням для функціонування середовища, що сприяє формування компетентностей учнів. Вирішити це завдання можна використовуючи сучасні освітні технології, в тому числі і кейс-технологію.
Основна функція кейс-технології в курсі географії – навчання учнів вирішення складних проблем, які неможливо вирішити аналітичним способом. Кейс активізує учнів, розвиває інформаційні та комунікативні компетенції, залишаючиучнів один на один з реальними ситуаціями.
Безумовно, дана технологія має свої сильні сторони, до яких можна віднести:

  • можливість роботи групи на єдиному проблемному полі, обмінюючись результатами групи охоплюють тему цілком;
  • використання структурованої інформації, яка знижує ступінь невизначеності в умовах    ліміту часу. Наприклад, кейс  «Субрегіони Африки»;
  • використання принципів проблемного навчання. Наприклад, кейс  «Глобальні проблеми людства»;
  • можливість отримання учнями не тільки знання, а й глибокого розуміння теоретичних концепцій. Наприклад, при вивченні кейсів можна засвоїти причини виділення субрегіонів з їх загальної географічної картини;
  •  можливість створення нових продуктивних стереотипів діяльності. Наприклад, кейс зтеми: «Субрегіони Америки». Форма репортажів і віртуальних подорожей, здатні зробити подачуматеріалу цікавіше, спираючись на «звичайні» факти;
  • вироблення навичок найпростіших узагальнень. Наприклад, при вивченні матеріалу    засвоюються принципи узагальнення країн в середині субрегіону.

Кейс-технологія в курсі географії спирається на сукупність певних дидактичних принципів:

  • індивідуальний підхід до кожного учня, облік його потреб і стилю навчання. В кейсах велика різноманітність форм робіт. За рахунок того, що учні в групах, всередині колективу кожний обов’язково вибере собі відповідну роль – хто буде направляти всіх і розподілить завдання, хтось займеться пошуком інформації, хтось аналізом карт і діаграм, ну, а хтось харизматично презентує роботу;
  •  максимальне надання свободи в навчанні (можливість вибору форми навчання, типу завдань і способу їх виконання) В кейсах присутні різні форми і стадії робіт, якібудуть багатьом учням до душі – від заповнення таблиць, до твору чотиривіршів і «захищають» природу гасел;
  • забезпечення учнів достатньою кількістю наочних матеріалів, які стосуються завдань (статті та статистичні матеріали у пресі, відео-, аудіокасети та СD- диски, інтернет ресурси, продукція компаній, діяльність яких аналізується). Наприклад в кейсі «Глобальні проблеми людства», тема урокувизначається з відеозапису;
  • не завантажувати учня великим обсягом теоретичного матеріалу, концентрувати лише на основних положеннях. Наприклад, як в кейсі «Субрегіони Азії»;
  • забезпечення доступності викладача для учня, який повинен мати можливість в будь-який час звернутися до нього. Наприклад, метод дискусій в кейсах;
  •  формування в учня вміння працювати з інформацією;
  • акцентування уваги на розвитку сильних сторін учня.

Разом з тим існує ряд проблем, які потребують вирішення при використанні кейс-технології в курсі географії:

  • застосування комплексного підходу до вибору форм і методів навчання зметою створення привабливої для учнів структури самостійної підготовки;
  • пошук або розробка і використання різних методичних прийомів зметою забезпечення ефективності та результативності процесу навчання;
  •  підвищення педагогічної майстерності, набуття викладачами навичок і стилю поведінки тренера-інструктора.

Під час роботи над конкретним випадком (кейсом) учні незнаходяться в пасивній ролі одержувача інформації, а перебувають в центрі процесу вирішення проблеми завдяки обраній формі роботи вгрупах. Процес прийняття рішень організований інтерактивно.  Як правило, групи розбиваються на більш дрібні і більш активні робочі підгрупи, що складаються з 4-6 чоловік. У цих маленьких групах вивчаються матеріали даного кейса і розробляються пропозиції для вирішення проблеми, які потім обговорюються у повному складі групи.

Етапи роботи учня (групи) з кейсом у ході використання кейс-технології в курсі географії:
1 етап – знайомство з географічною ситуацією, її особливостями.
2 етап – виділення основної географічної проблеми (проблем), виділення персоналій, які можуть реально впливати на ситуацію.
3 етап – пропозиція географічних концепцій або тем для «мозкового штурму».
4 етап – аналіз наслідків прийняття того чи іншого рішення.
5 етап – рішення кейса – пропозиція одного або декількох варіантів послідовності дій, вказівка ​​на важливі географічні проблеми, механізми їх запобігання та вирішення.

В умовах навчання географії можливі наступні варіанти використання кейс-технології: дискусія, моделювання та програвання ситуації, інформаційний кейс-текст з включенням вживаних термінів і понять, перевірка результатів навчання й ін.  При організації дискусії з матеріалу проблемного кейса основними факторами є вміння і навички учнів, уміння викладача в організації дискусій. Ставлячи питання, викладач звертає увагу учнів на конкретну інформацію в тексті кейса, ініціює їх відповіді. Під час дискусії викладач контролює її напрямок.

Діяльність викладача при використанні кейс-технології в курсі географії включає в себе:

  • створення кейса або використання вже наявного;
  • розподіл учнів по малих групах (4-6 чоловік);
  • знайомство учнів з ситуацією, системою оцінювання рішень проблеми, термінами виконання завдань.

При організації роботи з кейсом на навчальному занятті слід звернути увагу на певну організаційну діяльність викладача, що включає 3 етапи:
Перший етап – творча робота з пошуку або створення кейса і питань для його аналізу; підготовка методичного забезпечення для майбутнього уроку. Цей процес здійснюється за межами аудиторії і включає в себе науково-дослідну, методичну і конструктивну діяльність педагога.
У процесі підбору наявних матеріалів або розробки нового, важливо повністю переробити наявний текст:
По-перше, вибрати оптимальний обсяг кейс-тексту. Для учнів старших класів цілком доступна робота з кейсами до 3-7 сторінок тексту, що містять від 2 до 5 смислових проблемних фрагментів.
По-друге, до складу кейса може бути включений невеликий вступний коментар, що доповнює коментар викладача.
По-третє, потрібне виділення всього, що містить аналіз проблеми, пояснення причин події, вжитих заходів за рішенням проблеми, оціночних суджень,  відкрите уявлення проблеми.
Проблема повинна бути представлена ​​побічно, через набір фактів-труднощів,через перерахування дій суб’єктів події і т.д. Важливим завданням кейс-технології є виявлення та аналіз проблемної ситуації, що дозволяє вибудувати шлях і способи її рішення. Кейс може бути доповнено додатком з додатковою інформацією або списком літератури для додаткового вивчення питання, ситуації, списком Інтернет-ресурсів по темі.

У всіх методичних рекомендаціях по кейс-технологіях неодмінною вимогою для роботи з ними стають питання або завдання по тексту кейса. Як завдання можна прикласти самостійний збір додаткової інформації самим учнем, завдання з розробки комп’ютерної презентації або проекту.

Другий етап – робота викладача в класі, де він виступає з вступним і заключним словом, організовує малі групи і дискусію, підтримує діловий настрій у класі, оцінює внесок учнів в аналіз ситуації.

Третій етап – аналіз і рефлексія спільної діяльності.
Основне завдання цього етапу: викладач завершує дискусію, аналізує процес обговорення, підводить підсумки.

Робота викладача і учнів на уроці географії із застосуванням кейс-технології може бути багатоваріативною.

Таким чином, кейс-технології в курсі географії розвивають вміння:

  • аналізувати і встановлювати проблему;
  • чітко формулювати, висловлювати та аргументувати свою позицію;
  • спілкуватися, дискутувати, сприймати і оцінювати вербальну іневербальну інформацію;
  • приймати рішення з урахуванням конкретних умов і наявності фактичноїінформації.

Кейс-технології допомагають:

  • зрозуміти, що найчастіше не буває одного єдино вірного рішення;
  • виробити впевненість в собі і в своїх силах, відстоювати свою позиціюі оцінювати позицію опонента;
  • cформувати стійкі навички раціональної поведінки іпроектування діяльності в життєвих ситуаціях.

Види і структура кейсів,
які використовуються на уроках географії

Одним з широко використовуваних підходів до класифікації кейсів є їх складність. При цьому розрізняють:

  • ілюстративні навчальні ситуації – кейси, мета яких – на певному практичному прикладі навчити учнів алгоритму прийняття правильного рішення в певній ситуації (наприклад, кейс за влучним висловом географічного об’єкта, допоможе правильно зробити висновок про стан стійкої освіти);
  • навчальні ситуаціїкейси з формуванням проблеми, в яких описується ситуація, виявляються і чітко формулюються проблеми; мета такого кейса – діагностування ситуації та самостійне прийняття рішення із зазначеної проблеми (наприклад, кейс з продовольчої проблеми або військового конфлікту);
  • навчальні ситуаціїкейси без формування проблеми, в яких описується більш складна ситуація, ніж у попередньому варіанті, де проблема чітко не визначена, а представлена ​​в статистичних даних, оцінках громадської думки, органів влади і т.д.; мета такого кейса- самостійно виявити проблему, вказати шляхи її вирішення з аналізом наявних ресурсів (наприклад, кейси по виявленню балансу в електроенергетиці або в ресурсах);
  • прикладні вправи, в яких описується конкретна ситуація, пропонується знайти шляхи виходу з неї; мета такого кейса – пошук шляхів вирішення проблеми (наприклад, кейси, пов’язані з темами населення).

Кейси можуть бути класифіковані, виходячи з цілей і завдань процесу навчання. У цьому випадку можуть бути виділені наступні типи кейсів:

  •  навчальні аналізу та оцінки. Наприклад, кейси зв’язують рельєф і тектоніку, природу країни і її економіко-географічне положення, населення і господарство;
  • навчальні вирішення проблем і прийняття рішень. Дані кейси, можуть бути основані на темах, пов’язаних з екологічними, продовольчими та економічними проблемами;
  • ілюструють проблему, рішення або концепцію в цілому. Наприклад, кейси пов’язані з кліматичними особливостями.

Говорячи про види кейсів, які використовуються на уроках географії, дослідники також виділяють:

  1. Практичні кейси. Практичні кейси відображають абсолютно реальні життєві ситуації. Основне завдання практичного кейса полягає в тому, щоб детально і докладно відобразити життєву ситуацію. При цьому навчальні призначення такого кейса можуть зводитися до тренінгу учнів, закріплення знань, умінь і навичок поведінки, прийняття рішень у даній ситуації. Такі кейси повинні бути максимально наочними і детальними. Головний його сенс зводиться до пізнання життя і набуття здатності до оптимальної діяльності. Наприклад, кейси, пов’язані із вивченням гірських порід і мінералів.
  2. Навчальні кейси. Основним завданням навчальних кейсів виступає навчання. У навчальному кейсі на першому місці стоять навчальні та виховні завдання, що зумовлює значний елемент умовності при відображенні в ньому життя. Ситуація, проблема і сюжет тут не завжди реальні і практичні. Вони характеризуються штучністю, «збірності» з найбільш важливих і правдивих життєвих деталей. Такий кейс мало дає для розуміння конкретного фрагмента суспільства, проте він обов’язково формує підхід до такого фрагменту. Навчальний кейс дозволяє бачити в ситуаціях типове, і зумовлює здатність аналізувати ситуації за допомогою застосування аналогії. Такі кейси застосовні, наприклад, для вивчення клімату або особливостей природи регіону або країни.
  3. Науково-дослідні кейси.Науково-дослідні кейси орієнтовані на здійснення дослідницької діяльності. Його основний сенс полягає у тому, що він виступає моделлю для отримання нового знання про ситуацію і поведінки в ній. Відмінною особливістю науково-дослідного кейса є: опис реальної проблемної ситуації, альтернативність вирішення проблемної ситуації , єдина мета і колективна робота із вироблення рішення, відсутність авторської оцінки проблеми. При розробці тексту кейса для свого уроку викладач може використовувати численні текстові матеріали різних видів творів. Це і публіцистична література, твори про великих вчених, статт із газет і журналів, з новинних публікацій Інтернету тощо. Важливе місце в курсі вивчення географії займають кейси на основі біографічних матеріалів, особливо відомих особистостей свого краю. При розробці кейсів з курсу економічної географії викладач вправі використовувати доступні джерела про місцеві підприємства, компанії. Даний тип кейсів, можна пов’язати з темами про історії заселення, освоєння і дослідження територій.

Основна типологізація конкретних ситуацій в кейсах підрозділяється наступним чином:

  •  за типом одержуваного результату кейси ділять на проблемні і проектні.

У проблемних ситуаціях результатом є визначення та формулювання основної проблеми і завжди – оцінка складності рішення. Для проектних кейсів як результат виступає програма дій щодо подолання проблем, що склалися в ситуації. Для проектного кейса будуть придатні теми, пов’язані з екологією і розташуванням сміттєвих або очисних споруд;

  • за джерелами інформації – в цьому випадку великий інтерес представляють опис реальних ситуацій, почерпнутих з практики. В той же час нерідко у навчальній практиці використовують опис ситуацій, які є умовними, розробленими викладачем в дидактичних цілях. Наприклад, ситуації пов’язані із кліматичними особливостями, можуть бути як достовірними, так і типовими, але вигаданими;
  • по суб’єкту подання інформації про ситуацію – в одних випадках їм може дати викладач, в інших – учень або ціла навчальна група, представляє цікавий їй випадок для аналізу і прийняття рішення в рамках навчального процесу. Наприклад, кейс «Субрегіони Азії »;
  • за дидактичними основами – коли в якості кейса на навчальному занятті аналізується актуальна для учнів практична проблема. Даний вид кейсів в географії може носити особистісний характер, наприклад вивчення рідного краю або його пам’яток, з метою подорожі. У даному випадку, добре буде зробити кейс при вивченні регіонального курсу географії.

У більш об’ємній  класифікації виділяються наступні види кейсів: за типом дослідницької стратегії; за застосуванням (призначенням); за обсягом; за структурним наповненням.

Кейс за типом дослідницької стратегії включає в себе:

  • розвідувальний кейс, спрямований на визначення попередніх гіпотез, уточнення питань дослідження. Наприклад, кейс, в якому розглядається взаємозв’язок рельєфу, тектоніки і корисних копалин;
  • описовий кейс, націлений на отримання інформації, що дозволяє дати досить повний опис об’єкта, всіх його кількісних іякісних характеристик. Наприклад, кейси з вивчення населення будь – якої країни, або світу. Або кейси при вивченні субрегіонів;
  • пояснювальний кейс, передбачає з’ясування причинно-наслідкових зв’язків, містить припущення про причини і наслідки явищ і процесів, що відбуваються в об’єкті. Наприклад, кейси про природні комплекси і їх відмінності.

Кейс, що класифікується за застосуванням включає:

  • ілюстративний кейс може використовуватися для того, щоб привести практичні приклади. Наприклад, кейси про роботу з планом і картою;
  • дослідний кейс спрямований на вивчення конкретних випадків: кейси по дослідженню природи рідного краю або глобальних екологічних проблем (може розглядатися в регіональному курсі географії);
  • навчальний, призначений для підвищення ефективності освітньої діяльності, пояснення того чи іншого явища, вивчення його особливостей прояву в реальному житті, розвитку компетенції, спрямованої на вирішення різних життєвих ситуацій.

Використання кейса передбачає індивідуальну і групову роботу учнів.

Кейси, що розглядаються за обсягом:

  • міні-кейс. Наприклад, кейс: «Природні зони».
  • Кейс середніх розмірів. Наприклад, кейс: «Природні зони України».
  • Макро-кейс. Наприклад, кейс: «Природа України».

За структурним наповненням розрізняють:

  • одиничний кейс – кейс, який є самостійним дослідженням якогось явища. Наприклад, кейс на тему: «Народи і релігії світу».
  • Множинний кейс – комплекс кейсів, об’єднаних спільними дослідницькими завданнями. Наприклад, кейси, пов’язані з вивченням країн і народів світу.

За способами представлення матеріалу кейс може бути: аналітична довідка, звіт, розповідь, есе, журналістське розслідування, презентація і т.д.

Представлення результатів або презентація кейса виступає дуже важливим аспектом кейс-технології. Уміння публічно представити інтелектуальний продукт, показати його переваги та можливі напрямки ефективного використання, а також вистояти під шквалом критики, є дуже цінною якістю учня.

Презентація відточує багато глибинних якостей особистості: волю, переконаність, цілеспрямованість, гідність і т.п.; вона виробляє навички публічного спілкування, формування свого власного іміджу.

Публічна (усна) презентація передбачає подання рішень кейса групи, вона максимально виробляє навички публічної діяльності і участі в дискусіях. Усна презентація має властивість короткочасного впливу на оточуючих і, тому, важка для сприйняття і запам’ятовування. При усній презентації необхідно враховувати емоційний настрій виступаючого. Одною із переваг публічної (усної) презентації є її гнучкість. Оратор може адаптувати свій стиль і матеріал.

Непублічна презентація менш ефектна, але навчальна роль її вельми висока. Найчастіше непублічна презентація виступає у вигляді підготовки звіту щодо виконання завдання, при цьому стимулюються такі якості, як уміння підготувати текст, точно і акуратно скласти звіт, не допустити помилки в розрахунках і т.д. підготовка письмового аналізу кейса аналогічна підготовці усного, з тієї різницею, що письмові звіти-презентації зазвичай більш структуровані і деталізовані. Основне правило письмового аналізу кейса полягає в тому, щоб уникнути простого повторення.

Структура кейса включає в себе:

  • передмова – вступна частина, дає загальну інформацію про кейс. Існують наступні передмови: резюме, короткий виклад кейса, вихідні дані, терміни, ключові моменти, формулювання питань для дослідження, зміст;
  • основна частина – контекст, випадок, факти і рішення;
  • післямова – завершальна частина кейса, має варіативний характер, представляє додаткову інформацію, яка дозволить автору краще розібратися в кейсі. Можливе розміщення інформації: база даних, додатки, посилання, бібліографія.

Для розробки кейса викладачу необхідно враховувати цілі і завдання майбутнього уроку, курсу географії вцілому, вікові та психологічні особливості учнів, а також послідовність кроків, необхідних для створення кейса.

При використанні кейс-уроків, передбачаються наступні цілі:
1. «Занурення в тему», в ході якого учні емоційно переживають те, що пропонують їм різновекторні розгортки кейса (це формує їх ціннісні установки).
2. Системність при вивченні предметів, подій і явищ.
3. Розвиток компетенцій учнів.

Цілі і завдання кейс-уроків:
Освітні:

  • отримання нових знань, умінь, навичок;
  • засвоєння, закріплення, перевірка вивченого матеріалу.

Розвиваючі:

  • робота з інформацією,
  • активізація пізнавальної діяльності через здобуття знань досвідченим шляхом;
  • розвиток комунікативних навичок і умінь працювати в команді;
  • набуття досвіду прийняття рішень і відповідальність за них.

Методичні:

  • демонстрація кейс-уроку та проведення власних презентацій кейсів;
  • відпрацювання аргументів при веденні дискусій.

Графік проведення кейс-уроків (з урахуванням перерв):

Кейс-урок може проводитися в рамках навчальної програми, та крім неї, в варіативному блоці. Наприклад, на уроках географії, біології і екології,  в онлайні, під час канікул, карантинів та ін.
Час, що відводиться на кейс-уроки:
один урок (45 хвилин),
10 розгорток з предметів – 2-2,5 академічні години (90-120 хвилин),
6 розгорток з предметів – 1,5 академічних годин (75 хвилин),
2 уроки (90 хвилин),
3-4 уроки (120-180 хвилин).

Зміст уроку має бути сплановано з розрахунком, щоб за відведений час учні могли впоратися з усім, або з більшістю завдань і знайти відповіді на всі головні питання. Кількість розгорток з предметів і їх вибір може бути спланований на розсуд викладача-коуча.

Методика підготовки і проведення кейс-уроку

Заздалегідь підбирається і формулюється тема кейс-уроку, планується таймінг, акценти уваги, щоб легко і невимушено провести кейс з початку до кінця і викликати бажання учнів продовжити навчатися по кейсам надалі. Перед проведенням кейс-уроку, викладач повинен пропрацювати урок самостійно, включивши в нього необхідну кількість часу для проведення дискусій і обговорень. Урок проводиться в класі, залі, навчальному кабінеті, який повинен бути обладнаний системою для демонстрації кейс-уроку (або індивідуальними планшетами, ПК), а також годинниками з таймером часу. Викладач стежить за якістю засвоєння матеріалу учнями. Рекомендується давати можливість учням обговорювати переглянутий матеріал. При цьому дискусія повинна бути керована викладачем в рамках встановленого їм хронометражу. Завдання, запропоновані для виконання під час кейс-уроку, повинні бути обов’язково відпрацьовані після того розділу, в якому вони передбачені. Це сприяє засвоєнню матеріалу і закріпленню його практичними навичками і робить кейс динамічним. Розділ «Підведення підсумків уроку» опрацьовують після перегляду всього матеріалу. Якщо при проведенні кейс-уроку не вистачило часу, завдання і питання можуть бути роздані учням в якості домашньої роботи. Рекомендується після кейс-уроків проводити практичні заняття, на яких учні у вигляді дискусії будуть демонструвати отримані знання і навички. А також обговорять ті питання, на які не вистачило часу протягом кейс-уроку.

«Знання завжди повинні бути “свіжими”!»

Вимоги до кейс-уроків

Вимоги до них інші. Наприклад, вони можуть проводитися не в класі, вони насичені перехресними знаннями з різних життєвих областей, проводяться групами, на конкретні результати. Від таких уроків ніколи не скаржаться на перевтому, а навпаки, говорять про них і згадують з натхненням. Тому, що мотивацію не треба “підштовхувати”. Тут викладач – не начальник дітей, що пригнічує їх особистість, а штурман, лоцман і коуч.

Варіанти і формати «ідеальних кейс-уроків»:

Перелік вимог: I варіант, II варіант, III варіант

  • де він проводиться в класі в залі наприроді;
  • як проводиться (індивідуально, групами, командою);
  • проектований результат (просто знання, нові знання, активні знання);
  • мотивація учнів (оцінки та рейтинги, реакція батьків, похвала викладача);
  • технічні вимоги (компьютери, відео, мобілки, проектори, роздатковий матеріал, інтернет, екрани);
  • Перехресні знання (зв’язок з іншими, зв’язок з іншими явищами, пов’язування знань, предметами та випадками з життям дорослих);
  • інтерактив: тільки викладач, учні 20%  викладач 80%,      половину часу – учні, скільки говорять учні, половину – викладач, скільки викладач).
  • структура уроку (одноманітна і монотонна, 2-3 зміни вражень, 5-10 змін вражень та акцентів);
  • технології (викладач -учень, учні парами, учні командами);
  • акселеративні паузи 3-5 хвилин (пісні, речівки, 1-3-5-хвилинні тести, переключення уваги, зарядка) на активну ерудицію ефект – урок пролетів (mustknow) непомітно (або навпаки –тягнувся так довго);
  • ілюстрації, відеокліпи, графіки, таблиці, кінофрагменти, включення телепрограм або супутникового ТБ.
  • домашнні завдання (регламентовані, дозовані, відсутні,           повно масштабні);
  • тривалість уроку 30-45 хвилин, 45 хвилин, 90 хвилин.
  • риторичні та «учнівські» 2-3 питання (відповідає викладач,              відповідають учні, питання від учнів);
  • обговорення того, що відсутнє (1 тема (полеміка вчених)декілька тем, що ще невідомо);
  • готовність (повна, часткова, неготовність завантаження на сайт);
  • скільки разів проведено урок (1 раз, 2-5, більше 5);
  • оцінювання (не тільки кмітливість, швидкість виконання,           соціалізація «міцних» знань уроку (взаємодопомога, тощо);
  • надзичайні креативні варіанти переписування листами     (мозковий штурм, навчальні та ненавчальні прийоми).

Основні параметри і вимоги подані вище. Викладачу залишається вибрати з цього меню потрібне йому і спроектувати свій урок.

Кейс-уроки – це навчальний матеріал, структурований в особливому форматі. Він складається з 6 або 10 розгорток, які системно відображають розділи шкільної програми, а також суміжну інформацію за межами шкільної програми. Інформація в кожному розділі – це не просто тези, а відповіді на питання:

  • Як це працює?
  • Які проблеми існують в зв’язку з цим?
  • Як вони можуть бути подолані?
  • Який може вийти результат?
  • Які фундаментальні і нові знання є в цій галузі?
  • Міні-історії.

Кейс – це не конспект або реферат, а навчальна технологія, виготовлена за особливим алгоритмом, який дає цілісне уявлення про явище, що досліджується. «Предметна» система, що існує зараз, значною мірою застаріла, адже вона схожа на принцип роздільного харчування, при якому, як відомо, білки, жири, вуглеводи і вітаміни вживають окремо. Однак фізіологія людини така, що травна система переробляє змішану їжу набагато ефективніше, ніж розділену на компоненти,  їжа для розуму. Людський мозок активніше і результативніше засвоює інформацію, якщо відомості взаємопов’язані, і, навпаки, однорідну інформацію мозок запам’ятовує слабше, тому що не знає, куди її «відправити на зберігання». Зв’язки між навчальними дисциплінами і явищами легко встановлюються впровадженням перехресних «розгорток з предметів». Кейси побудовано за принципом 2 в 1: і для ерудиції, і за програмою. Вони супроводжуються формулами, графіками, діаграмами і рівняннями, які відповідають «розділам підручників». Одна з головних переваг полягає в тому, що кейси – це ниточка до дорослого життя з багатовимірним сприйняттям світу, цінностей та явищ.

Актуальність кейсів викликана:

  • невідповідністю між стандартами навчання учнів та їх індивідуальними особистісними характеристиками, таким як темп-ритм, інтереси, здібності, тощо;
  • невідповідністю темпів розвитку науки дійсним пізнавальним можливостям учнів;
  • невідповідністю нав’язуваного навчання за одним профілем прогресивному в 21 столітті вектору на багатостороній особистісний розвиток;
  • у передових країнах кейси стають превалюючою формою занять.

Кейси корисні:

  1. Вони дозволяють учням самостійно організовувати процес засвоєння матеріалу.
  2. Швидко виникає мотивація розібратися в усьому одразу, причому, системно.
  3. Вони дають можливість роботи з різними джерелами інформації.
  4. Вони дозволяють ефективно організовувати роботу командами.
  5. Кейси – це технологія сучасного контекстного навчання.

Метод кейс-уроків є технологією системного багатовимірного представлення матеріалу, в розгортках на кілька тем, пов’язаних між собою акцентами уваги. Наприклад, кейс «Смартфон» розгортається на такі вектори: фізика-хімія-бізнес-математика-психологія-арт. Кейс «Море» розгортається на такі вектори: екологія-географія-фізика-мистецтво-економіка-хімія. Виклад матеріалу передбачає оптимальну (і запатентовану) пропорцію стилістики викладу: 30% присвячується науковому фундаменту знань, 50% науково-популярному поясненню і 20% генеруванню учнями нових ідей та думок. При такому підході забезпечується багатогранне засвоєння матеріалу разом з розвитком критичного і позитивного мислення.

У кейсах, крім тексту, багато фото- та відеоматеріалів. Однак головною відмінністю і конкурентною перевагою кейсів є гіперпосилання. Вони ведуть до глибшого розкриття матеріалу, в якому є ще й свої гіперпосилання третього-четвертого-п’ятого рівнів. Таким чином, кожному учневі забезпечується індивідуальна глибина проникнення «у знання». Скажімо, в кейсі «Автобус їде», в розділі “Фізика” є ув’язка з темою фізики «Прямолінійний рух, швидкість, прискорення», з формулами, графіками і таблицями розділу. У розділі “Хімія” – вивчення нафтопродуктів, з відповідними хімічними формулами, графіками і схемами. У розділі “Географія” – маршрути, карти місцевості, тощо. У розділі “Бізнес” – калькуляція виготовлення автобуса або вартості проїзного квитка… Для особистісного зростання учнів передбачається застосування доповненої реальності, кліпового мислення, критичного і позитивного мислення. При багаторазовому застосуванні кейсів в учнів виникають стійкі вподобання до певних розгорток і глибини осягнення знань, що дає точніше уявлення про їх схильності до майбутнього вибору своїх професій. Тому що це відбувається не нав’язливо, а органічно.

Підготовчий етап.
Завдання викладача на цьому етапі полягає в тому, щоб провести відповідну підготовку, яка передбачає:

  • Вибір відповідного кейса (по темі і за кількістю розгорток).
  • Моделювання ситуації, її початку, розвитку і завершення.
  • Розподіл часу по розгорткам, щоб не потрапити в цейтнот і все встигнути.
  • Акцентування уваги на певних аспектах теми, з виділенням першорядних і другорядних деталей.
  • Продумування «провокаційних» питань, аргументів і контраргументів, які можуть з’явитися в учнів.
  • Подбати про особистісне зростання кожного учня. Учні можуть частково підготуватися до кейсу вдома, за моделлю «перевернутого класу» (flippedclassroom), щоб не втрачати часу в класі на «розкачку».

Реалізація кейс-уроку.
Усі розгортки «крутяться» навколо головної теми кейса, і важливо не втрачати цієї «червоної нитки». Теми переплітаються і плавно переходять від однієї розгортки до іншої. Це зроблено спеціально, щоб були задіяні і логічне мислення, і художні образи, і мнемо, і несподівані повороти сценаріїв. Однією з цілей є навчання «формулювати питання», а не тільки шукати відповіді на них. Одночасно з розвитком пізнавальної діяльності учнів в процесі обговорення кейса, викладач може вирішувати і ряд інших завдань, наприклад:

  • створювати в класі творчу атмосферу, що сприяє мозковим штурмам та вмінню відстоювати свої позиції;
  • оцінювати рівень знань учнів та їх точок зору з різних питань;
  • мотивувати учнів на роботу в групі;
  • стимулювати розумову і «душевну» роботу учнів і підтримувати ентузіазм, навіть якщо обговорення зайшло в глухий кут;
  • аналізувати виконання учнями завдань і вправ з акцентом на те «що вийшло»;
  • перевіряти засвоєний учнями матеріал на практиці;
  • формувати в учнів креативне ставлення до досліджуваного матеріалу і навички індукції і дедукції (від часткового до загального і від загального до конкретного).

Особливо зручні кейси в межах варіативної складової програми, при дистанційному навчанні та розширенні предметів шкільної програми. Таким чином, контекст кейса багатогранний: навчальний, емоційний, психологічний, науковий і особистісний.

Обговорення висновків.
Цей етап вважається завершальним. Під час нього викладач обговорює з учнями їх індивідуальні та командні досягнення, а також можливі варіанти розвитку сценаріїв і концентрацію уваги учасників на першорядних пріоритетах. На кожен кейс бажано передбачати свій варіант його закінчення для мотивації, щоб очікування його було також елементом кейсу.

Як завершення можна використовувати такі варіанти:

  • дозволити учням самим підвести підсумки, що їм корисно для навичок публічних виступів;
  • запропонувати їм сформулювати питання, які бажано було б обговорити, у випадку якби було продовження цього кейса;
  • попросити когось поділитися випадками з власного життя, що стосуються теми кейса.

Висновок

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п
  2.  Лешан Т.А. Использование кейс-методов на уроках географии для формирования поликультурных компетентностей учащихся. – [Електронний ресурс]. Режимдоступу: – makemc.org/doc/matem/German/MO_Leshan.docx
  3. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:Наук.-метод. посібн. / За ред.О.І.Пометун – К.: Видавництво А.С.К., 2004 –192 с.
  4. Ситуаційна методика навчання: український досвід: зб. ст. / упоряд.: О.Сидоренко, В.Чуба. – К.: Центр інновацій та розвитку, 2001. – 150 с.
  5. Сударева Г.Ф. Кейс-метод як засіб набуття соціального розвитку учнівської молоді // Освіта Сумщини. – 2013. – № 3. – С. 23. edufuture.biz. http://refob.edufuture.biz/7w.html
    https://www.thecasecentre.org/educators/casemethod/introduction/whatis, https://bondzyukh.blogspot.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *