ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ І ПРИЙОМІВ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ

ShomkoШимко Лариса Петрівна – учитель хімії та біології Боярського навчально-виховного комплексу “Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів” Лисянської районної ради Черкаської області, учитель вищої категорії.

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ І ПРИЙОМІВ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА  УРОКАХ ХІМІЇ

 

Анотація: У статті описані стратегії критичного мислення, які я використовую на уроках біології та хімії. Вони активізують теоретичне і практичне мислення і дають учням практичні навички, які вони можуть застосувати у житті.

Ключові слова: критичне мислення, стратегія, розвиток, знання, осмислення, застосування.

“Звичайний учитель подає істину, а хороший – учить її знаходити”.

А. Дістерверг

В умовах національного відродження України і створення національної демократичної держави важливе значення має виховання людей, які мислять самостійно і творчо, можуть критично осмислювати факти і події навколишньої дійсності. Сучасне суспільство має велику потребу в людях, які б вносили нові ідеї в усі сфери його життя. Ефективним шляхом знаходження істини на уроках хімії, на виховних заходах є використання методів і прийомів технології розвитку критичного мислення.

В своїй практиці я використовую слідуючи стратегії технології розвитку критичного мислення.

Стратегія Розминка

Може замінювати організаційні моменти класичного уроку, а також використовуватись як зв’язкова ланка між різними етапами уроку. Головна функція – створення сприятливого мікроклімату для творчості.

Приклад №1. Обговорення крилатих фраз, які можуть не бути пов’язані з темою уроку. Активізує спілкування не вчителя й учнів, а особистостей.

Наприклад:

“Найважливішим завданням цивілізації є навчити людину правильно  думати.”

Томас Едісон

“Є десятеро людей, упевнених, що цього бути не може. І напевно знають це. Потім приходить один, хто цього не знає… От він і робить відкриття.”

Альберт Енштейн

Приклад №2. Закінчити речення одним словом

Перед початком уроку пропоную учням заручитися підтримкою своїх однокласників у навчальній діяльності. Для цього пропоную закінчити речення одним словом: “Я бажаю тобі…”[3].

Приклад №3. Спочатку було слово.

Головна мета – активізація розумової діяльності учнів. Пропоную учням слово, яке може бути назвою теми уроку, ключовим словом уроку чи поняттям, яке застосовується на уроці. З літер цього слова учні повинні створити нові слова. Наприклад, на уроці хімії в 9 класі пропоную учням слово “електроліт”. Учні придумали такі слова: рот, кріт, лот, трек тощо.

Фаза актуалізації

На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється рівень досягнень з теми, потрібних для наступних етапів уроку.

1. Стратегія Обери зайвого

Учням пропонуються тріади, в яких вони повинні обрати зайвий вираз і пояснити свій вибір.

Наприклад, тема “Прості речовини. Кисень. Водень”:

Безбарвний, легший за повітря, підтримує горіння.

Розчинний у воді, важчий за повітря, вибухонебезпечний тощо.

2. Стратегія Асоціативний кущ

Асоціація спонукає до вільного і відкритого мислення. Тому цю стратегію рекомендується використовувати на етапах актуалізації і рефлексії. Стратегія використовується як за групової роботи так і індивідуально [11].

Для складання асоціативного куща слід дотримуватися таких правил:

  • Записати на дошці чи аркуші в центрі ключове слово (фразу), обвести його (її) колом чи прямокутником.
  • Записати всі слова (фрази), які спадають на думку.
  • Поставити знаки питання біля частини куща, в яких є невпевненість.
  • Записати або обговорити всі ідеї, які є чи скільки дозволяє час.

Sh13. Стратегія Семантична картка

Схема, що показує певний взаємозв’язок між поняттями, явищами. Завдання учням – заповнити пропуски, проаналізувати схему [9].

Відповідь будуємо за схемою: я вважаю, що… тому, що…

sh24. Стратегія метод” “Прес””

Ця стратегія допомагає знайти вагомі аргументи і сформувати свою думку щодо спірного питання; розібратися у своїх ідеях, а також сформулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури. Стратегія може бути використана на будь якому етапі уроку [11].

           Етапи методу Прес:

  • Висловлюємо свою думку: “Я вважаю…”
  • Пояснюємо причину такої точки зору: “Тому, що…”
  • Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: “… наприклад…”
  • Узагальнюємо, формулюємо висновки: “Отже… Таким чином…”

Стратегія "Знаємо-хочемо дізнатися-дізналися"
          У процесі роботи учнів спочатку просять подумати над тим, що вони вже знають з теми цього уроку, [10] поставити запитання до цієї теми та знайти відповідь на ці запитання. Під час роботи учням пропонують заповнити таблицю:

Що знаємо?

Про що хоче­мо дізнатися?

Про що дізналися?

 

 

 

Стратегія "Дошка запитань"
          Вчитель вивішує великий аркуш паперу на видному місці в класі, де учні можуть записувати запитання, які виникають у ході обговорень під час уроків. Мета полягає в тому, щоб учні могли записати будь-які свої запитання, що виникають у них, коли вони беруть участь в обговоренні, читають щось самостійно за власним вибором чи дорученням вчителя, виконують інші завдання. Складений учнями перелік запитань може стати матеріалом на уроці узагальнення й систематизації знань. У цьому переліку вчитель може знайти цікаві варіанти ключових та тематичних питань, які він зможе використати при вивченні цієї теми наступного навчального року [10].
Стратегія "Сократівське опитування"
          Цей метод застосовується для прояснення ідей, дослідження контексту, розгляду основ, визначення припущень і формулювання точки зору. Питання, які ставляться під час застосування цього методу можна поділити на декілька груп.
Перша — запитання для прояснення:
Що ви маєте на увазі, коли кажете…?
Яке завдання ви збираєтесь виконувати…?
Який приклад ви можете навести…?
Чому ви сказали…? Як це стосується до…?
Друга група — запитання з припущеннями:
Які припущення ви робите?

Чому ви робите ці припущення?
Ви припускаєте, що…?
Третя група — запитання, які визначають перспективу й точку зору:
Чи є твоя точка зору щодо… ?
Чи є твоя перспектива в тому, що…?
Четверта група — запитання, які ви¬значають факти, причини та докази:
Які твої докази для цього?
Чому ти віриш у це? Наскільки ти впевнений у цьому?
П'ята група — запитання, які досліджують висновки та результати:
Що є твоїм висновком?
Що буде результатом, якщо це станеться?
Яким буде ефект від цього? [10]
Стратегія "Пошук цікавих запитань"
          Після ознайомлення учнів з темою, що вивчатиметься на уроці, вчитель може запропонувати учням записати на дошці запитання, на які їм би хотілося знайти відповідь. Учні визначають найбільш цікаві запитання. Саме ці запитання стають основою вивчення нового матеріалу на уроці. Як варіант цього методу можна обрати ситуацію, коли всі запитання, які виникли в учнів, залишаються на дошці, а в кінці уроку учні на них відповідають [10] .
Стратегія "Обмін проблемами"
          Метод кооперативного навчання, який вимагає того, щоб учні знайшли важливе запитання з досліджуваної теми і потім сформулювали якусь проблему на підставі запитання для того, щоб інша група вирішила її [10].
Стратегія "Конкурс на краще проблемне питання уроку"
          Вчитель пропонує учням після ознайомлення з темою уроку скласти запитання, які записуються на дошці. В ході невеличкого голосування залишається те питання, за яке проголосувала більшість учнів. Це питання і стає основою вивчення нового матеріалу [10].
Стратегія "Експерти проти журналістів"
          Учні поділяються на дві групи — "експертів", що відповідатимуть на запитання, та "журналістів", що будуть ставити запитання. На дошці варто завчасно записати як приклад орієнтовний перелік запитань, що сприятимуть розвитку критичного мислення [10].
Стратегія "Атака на вчителя"
          Після вивчення нового матеріалу вчитель оголошує учням, що зараз вони поміняються місцями- учні будуть ставити питання [10], а вчитель відповідати на них. Висувається умова- вчитель буде відповідати тільки на цікаві запитання. Ця умова якраз і стимулює учнів складати запитання проблемного характеру.
Стратегія "Атака на учня"
          Різновид наведеного вище методу. При використанні цього варіанта в ролі опитуваного опиняється один із учнів [10].
Стратегія "Листування"
          Учні обмінюються між собою питаннями, на які потрібно дати письмову відповідь. Так відбувається листування протягом встановленого вчителем часу.
          Психологічні аспекти обговорюваної теми достатньо глибоко проаналізовані у відповідній літературі, тому мені залишається лише порадити читачам звернути увагу на матеріал О. Пометун "Запитання як найважливіший спосіб взаємодії вчителя й учнів" [10].

Стратегія "М-схема"
          Метод, що розвиває вміння учнів захищати себе від маніпулятивного використання мови. Його варто використовувати при роботі учнів з текстом, наповненим словами і термінами, що мають яскраво виражене негативне чи, навпаки, позитивне емоційне забарвлення. У таких текстах чим слабшою є аргументація певних суджень і тез, тим більше автор намагається наповнити свій виклад матеріалу "емоційними поняттями". Графічний організатор роботи з таким текстом має вигляд таблиці, що складається з трьох колонок:

Позитивні терміни і поняття

Нейтральні терміни і поняття

Негативні терміни і поняття

 

 

 


Після того, як учні, опрацювавши навчальний текст, заповнять таблицю, школярам пропонується відповісти на питання:
1. Чи підтверджені конкретними аргументами ті терміни і поняття, що використовуються автором?
2. Яку мету ставив перед собою автор, вживаючи відповідні терміни і поняття?
3. Чи погоджуєтеся ви з такими оціночними судженнями? Чому?[10].            Привчити учнів звертати увагу на аргументованість суджень дозволить таблиця дещо іншого змісту, яку вчитель може запропонувати заповнити школярам при обговоренні будь-якого дискусійного питання.

 

Аргументи, що підтверджують судження

Явища, процеси, тенденції

Приклади

 

 


          Наведу ще декілька методів, головна мета яких полягає в розвитку вміння добирати аргументи на підтвердження своїх думок.
Стратегія "Пустий стілець"
          Учитель вибирає тему для дискусії і готує чотири тези на окремих аркушах, що висвітлюють тему з різних точок зору. Учні, переходячи від однієї тези до іншої, визначають, яка із них відповідає їхній позиції. Таким чином, створюються малі групи для дискусії. Кожна група протягом 10—15 хвилин обговорює зміст тези, фіксуючи аргументи, що підтверджують їхній вибір. Після обговорення тези в малих групах перед кожною із них ставиться стілець, на який сідає представник групи, щоб висловити думки стосовно обговорюваної теми. Час виступу обмежений. Після цього виступаючий повертається до своєї групи. Кожен учень може підтримати дискусію своїми аргументами. Учень може зайняти "пустий стілець" тільки один раз [10].

Фаза усвідомлення змісту

Стратегія “Критичне читання”

Під “критичним читанням” розуміють такий спосіб опрацювання текстів, коли учні не читають текст механічно, а застосовують під час читання розумові операції високого рівня, що дозволяють сформувати власну думку щодо інформації. Фахівці вважають, що навчити школяра критичного читання – це найскладніша та найважливіша складова формування і розвитку компетентного учня.

“Читання тексту з позначками”

В основу стратегії покладено читання тексту з одночасним маркуванням окремих його частин спеціальними позначками на полях.

Щоб організувати діяльність, треба:

  1. Написати позначки на дошці і пояснити, що вони означають:

«+» (птичка) – знайома інформація;

«V» – нова для вас інформація;

«-» – інформація, яка протиставляється вашим попереднім уявленням;

«?» – інформація, що здивувала вас і викликає інтерес, ви хочете дізнатися про це більше.

  1. Дати учням завдання прочитати текст і зробити подібні позначки  на полях підручника. На кожний абзац тексту по 1-2 позначки [7].         

Стратегія "Письмове есе-роздум"
          Вчитель пропонує відповісти письмово на проблемне питання за схемою:
Висловіть власне ставлення до проблеми.
Наведіть аргументи, що підтверджують вашу позицію.
Підтвердьте наведені аргументи відомими вам фактами.
Чітко сформулюйте висновки, яких ви дійшли [11].

Стратегія "Письмова дискусія"
          На початку заняття вчитель вивішує аркуші, на яких зазначені протилежні позиції щодо обговорюваної теми. Учні, рухаючись по класу, залишають на аркушах свої письмові відповіді, аргументації, зауваження, питання. Процес безмовного обговорення продовжується до того часу, поки учням є що написати.

Стратегія "Торнадо"
          Учитель оголошує тему, що виноситься на обговорення, й поділяє клас на три групи. Перша група учнів має навести аргументи на захист певного твердження, інша група намагатиметься спростувати твердження. Завдання третьої групи полягає у формулюванні запитань з метою уточнення позиції кожної групи [8].
Стратегія "Так і ні"
          Для проведення заняття за цим методом учні готують картки з написами "так" і "ні". Вчитель зачитує твердження і дає час учням подумати над ним. Після самостійного осмислення запропонованого твердження учні показують картки, визначаючи свою позицію. Після цього вчитель пропонує декільком учням навести аргументи на захист своєї позиції. їхні висловлювання можуть доповнити інші учні.
Стратегія "Письмові дебати"
          Учні стають спиною одне до одного.
Вчитель зачитує твердження, що буде обговорюватися. Після цього учні письмово намагаються аргументувати свою позицію. Закінчивши, передають лист учневі, що сидить до них спиною, — він намагатиметься спростувати аргументацію свого опонента.
Стратегія "Мозковий штурм" із використанням конвертів
          Даний метод забезпечує унікальну форму письмового розв'язання проблем. Кожному учневі видається конверт з окремим проблемним питанням. За певний час йому потрібно на окремій картці письмово відповісти на проблемне питання, аргументувавши свою думку. Після цього конверт передається наступному учневі, який описує власний варіант бачення проблеми. Так в конверті опиняються картки учнів всього класу. Після опрацювання проблемних питань конверт передають своєму початковому власникові. Він знайомиться зі змістом відповіді та узагальнює думки всього класу з цього питання.
Стратегія “Складання сенканів”
          Спонукає із великого обсягу інформації відібрати головне й відтворити у стислій формі метод, що отримав назву “Складання сенканів”. Він, як правило, використовується під час підбиття підсумків уроку, але з великим успіхом може бути використаний при вивченні нового матеріалу.
1 рядок Іменник 
2 рядок Прикметники
3 рядок Опис дії (дієслово)
4 рядок Фраза, яка передбачає особистісне ставлення до теми
5 рядок Синонім до іменника в 1 рядку [7].

Фаза рефлексії

Стратегія Ажурна пилка

Потребує використання технології кооперативного навчання, у ході якої учні працюють як у своїх звичайних (“домашніх”) групах, так і в експертних групах. Звичайні (“домашні”) – це групи, в які учні розподілені на відносно довготривалий  період для спільного навчання, а експертні групи організовані на один раз, у яких учні готуються до виконання певного завдання на матеріалі уроку.

Стратегія Самооцінка

Особливості стратегії:

  • Дає можливість залучити всіх учнів до роботи на уроці;
  • Вчить учнів контролювати  та оцінювати дії свої та інших учнів;
  • Дає можливість учню краще розуміти оцінку, що виставляє йому вчитель;
  • Надає вчителю та учням  інформацію про необхідність корекції знань;
  • Надає природу можливість диференціації домашнього завдання [6].

Картка самооцінювання

Прізвище, ім’я ________________________________________________________________

  1. Домашній проект (макс. 4б.)____­_____________________________________________
  2. Робота в групі:
  • семантична карта «Генетичні зв’язки між неорганічними сполуками» (макс. 0,5б.) __________________________________________________________________________
  • робота в динамічній групі (ви вносили вдалі пропозиції, чкі врахувала група, ви надавали підтримку іншим членам групи)(макс. 1б.)_____________________________
  • представлення результатів роботи в домашній групі (макс 1,5б.)___________________
  1. Тестування (макс 5б.)_______________________________________________________

Підсумковий бал (сума)___________

Оцінка________

 

          Найбільш складним завданням вчителя при використанні методів критичного мислення на уроці є вироблення критеріїв оцінювання вмінь учнів. Коли завдання учня полягає в тому, щоб дати правильну відповідь, то оцінювання є справою досить простою. Набагато складніше оцінити вміння учнів поставити оригінальні та логічні питання стосовно обговорюваної проблеми. Для цього вчителеві необхідно до кожного методу, що буде застосований на уроці, розробити відповідні стандарти оцінювання вмінь учнів. Так, якщо йдеться про використання методу "Читання тексту з позначками", вчителю необхідно встановити загальну кількість суджень та фактів у навчальному тексті, що опрацьовуватиметься учнями. Але це, звичайно, в ідеалі. На практиці учитель буде оцінювати вміння та навички критичного мислення в певному комплексі, який складається орієнтовно з уміння:

  • виділити головне;
  • робити порівняння; визначити інформацію, що стосується теми;
  • сформулювати потрібне запитання;
  • сформулювати проблему;
  • відокремити факти від суб'єктивної думки;
  • бачити необ'єктивність судження;
  • відокремити правдиву інформацію від неправдивої;
  • виявити причинно-наслідкові зв'язки;
  • робити висновки: перевірити висновки на практиці;
  • передбачити наслідки;
  • продемонструвати логічно обгрунтовані судження.

Розвиток критичного мислення — це не стільки освітнє завдання, скільки суспільна необхідність. Згідно з дослідженням Світового банку, за рівнем критичного мислення та здатності розв'язувати проблеми реального життя, які не мають простих й очевидних рішень, наша країна перебуває наприкінці світового списку. Якщо ж ми не бажаємо залишатися там надовго, нам просто необхідно використовувати методи критичного мислення під час викладання всіх шкільних предметів, в тому числі й хімії.

Навчитися критично мислити не просто. Це не є таким завданням, що виконується на певному етапі і далі забувається. Не існує чіткого переліку кроків, зробивши які, можна навчитись критичного мислення. Але існує ряд умов, які педагогу необхідно створити в класі, а також кілька порад, яких повинні дотримуватись учні для того, щоб успішно залучитися до процесу критичного мислення.

Отже, використовуючи на уроках стратегії розвитку критичного мислення, ми спонукаємо учнів до дії. Психолог Б. М. Теплов вважає [4], що і теоретичне, і практичне мислення пов’язане з практикою. А саме предмет хімія дає дитині практичні навички, які вона може застосувати в житті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Вукіна Н. В., Дементієвська Н. П. Критичне мислення: як цього навчати. – Х. : Основа, 2007. – 110 с.
  2. Дмитренко Е. Б. Технологія формування пізнавальної компетентності учнів у процесі викладання хімії. // Хімія. Технології навчання хімії. – 2007. – № 5. – С. 92-110.
  3. Іванова О. Навчаємо критичного мислення // Відкритий урок. – 2007. – № 2. – С. 8-16.
  4. Ісаєва О. В. Формування особистості, її життєвої та соціальної компетентності шляхом розвитку експериментальних умінь, дослідної проектної діяльності // хімія. Інновації на уроках хімії. – 2007. – № 7. – С. 73-77.
  5. Крапівіна А. В. Формування критичного мислення учнів під час хімії // Хімія. Педагогічна майстерня вчителя хімії. – 2007. – № 10. – С. 3-22.
  6. Кроуфорд А., Саул В., Метью С., Макінстер Д. Технології розвитку критичного мислення учнів. – К. : Плеяди, 2006. – 217 с.
  7. Макаренко В. М., Туманцова О. О. Як опанувати технологію формування критичного мислення. – Х. : Основа, 2008. – 92 с.
  8. Мельник О. М. Ідейно-організаційна модель до профільного навчання хімії // Хімія. Викладання хімії в профільних класах. – 2007. – № 1 – С. 37- 79.
  9. Пометун О. Сучасний урок: інтерактивні технології. – К. : А.С.К., 2005.
  10.  http : // teacher. at. ua / publ / innovacijni tekhnologiji navchannja / praktichni aspekti zastosuvannja metodiv kritichnogo mislennja / 63–1– 0 – 10051
  11.  http : // olga. ucoz. Ua / publ / innovacijni tekhnologiji / 5 tekhnologija rozvitku kritichnogo mislennja / 2–1–0- 2