Використання методу проектів під час вивчення теми «Числівники у фразеологізмах; засвоєння таких числівників»

Viktorina_circle

Вікторіна О. М., 
старший викладач кафедри теорії і методики середньої освіти комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», кандидат філологічних наук

 Використання методу проектів під час вивчення теми «Числівники у фразеологізмах; засвоєння таких числівників»

Серед фразеологічних одиниць особливу групу утворюють такі, що містять числівник. Досить значну їх кількість містить і «Словник фразеологізмів української мови». У шкільній програмі ці одиниці виділено в окрему тему «Числівники у фразеологізмах; засвоєння таких числівників», що дозволяє вважати цю тему актуальною. Попередні наші розвідки були присвячені теоретичним та практичним питанням дослідження місцевих фразеологізмів [1 та ін.].

Теоретичні питання впровадження проектної технології в сучасне навчання ґрунтовно розроблені в працях А. Єлькіна [2], Л. Заміхори [3], Ю. Жиляєва [4] та інших науковців.

Дослідники дають таке визначення методу проектів: «це система навчання, за допомогою якої учні набувають знання, уміння й навички в процесі планування та виконання практичних завдань-проектів» [5, с. 6].

У виконанні проекту виділяють три етапи: організаційно-підготовчий, пошуковий (власне проект), підсумковий.

На початку дослідження педагог формулює гіпотезу. Формулювання гіпотези дослідження дослідницька операція, засобом якої можна передбачити шляхи і способи досягнення мети. У процесі реалізації проекту учні або підтверджують, або заперечують гіпотезу.

Як приклад наведемо проект «Семеро?! Одного не ждуть».

Під час роботи над проектом учні досліджують фразеологізми, які містять числівники, у фольклорі та місцевих говірках.

Тема дослідження: функціональні особливості фразеологізмів.

Мета дослідження: розкрити функціональні особливості фразеологізмів.

Ключове питання: для чого люди використовують фразеологізми?

Гіпотеза: люди використовують фразеологізми, щоб зробити своє мовлення більш виразним, емоційним, влучним, дотепним, точним.

Під час організаційно-підготовчого етапу учитель повторює з учнями матеріал, який вони вже знають. Учні знайомі з поняттями фразеологізм та числівник. Учитель знайомить дітей з фразеологізмами, які містять числівники. Перед початком проекту налаштовує дітей на виконання завдань, які висвітлено в презентації. Учні знайомляться з ключовим запитанням, обговорюють тематичні та працюють із змістовими, висловлюють думки. Також учні об’єднуються у три групи «Фольклористи», «Етнографи», «Дослідники».

Тематичні питання.

  1. Які функції фразеологізмів у мовленні?
  2. Яка роль числівників у досягненні точності й виразності мовлення?
  3. Чи завжди числівник у фразеологізмі вказує на точну кількість?
  4. Чи змінюється якісний склад фразеологізмів, зафіксованих  у фольклорі і тих, що функціонують у сучасних говірках? Якщо так, то яким чином?

Змістові питання.

  1. Яка частина мови називається числівником?
  2. Яку синтаксичну роль у реченні може виконувати числівник?
  3. Які є розряди числівників?
  4. Які є групи числівників за складом?
  5. Що таке фразеологізм?
  6. Число у фразеологізми завжди вказує на точну кількість?
  7. Чи всі числа вживаються у фразеологізмах?

Учням треба чітко формулювати кінцеві результати навчання таким чином, щоб вони могли визначитися щодо своїх очікувань та зрозуміти, чи досягли вони результату наприкінці заняття. Також важливо розробити інструментарій оцінювання, щоб школярі розуміли, чому вони отримали саме такі бали. Для учнів, які добре навчаються, треба розробити додаткові творчі завдання. Це сприятиме їхньому зацікавленню досліджуваною темою.

Під час пошукового етапу «Фольклористи» вибирають із українських народних казок фразеологізми, які містять числівники; «Етнографи» досліджують такі ж одиниці в мовленні місцевих мешканців за допомогою питальника; «Дослідники» аналізують матеріал, зібраний обома групами.

Діяльність груп. «Фольклористи» й «Етнографи» створюють блоги, на яких розміщують словнички та результати аналізу своєї діяльності. «Дослідники» роблять висновки, дають відповідь на ключове питання; пишуть та публікують статтю.

На завершальній стадії проекту учні розміщують свої напрацювання на блозі, демонструють свої висновки. Учитель проводить оцінювання результатів роботи над проектом, використовуючи форми оцінювання групового завдання та командної роботи. Оскільки проект груповий, то оцінюються навички співпраці. Приклади творчих завдань: скласти вправи, ребуси, казку з фразеологізмами.

На останньому етапі роботи над проектом учні відповідають на ключове запитання «Для чого люди використовують фразеологізми?». Роблять висновки, захищають проект. Результати дослідження показали, що фразеологізми виконують у мовленні людей такі функції: оцінну (голова два вуха, на голові двісті двадцять), експресивну (на шостій сотні чути, в один голос), емоційну (виганяти сім потів, на сьомому небі). На основі проведеної роботи дійшли висновку, що цілком підтверджує нашу гіпотезу, висунуту на початку дослідження.

Список використаних джерел

  1. Вікторіна О. М. Навчально-дослідницька діяльність дітей : особливості організації місцевих експедицій під час дослідження ареальних фразеологізмів / О. М. Вікторіна // Наукові записки Малої академії наук України : (збірник наукових праць). – К. : ТОВ «Праймдрук». – 2013. – С. 134 – 142.
  2. Єлькін А. Проектна технологія навчання, данина моді чи нагальна потреба [Електронний ресурс] / А. Єлькін. – Режим доступу: http://npo.uz/publ/13-1-0-90.
  3. Заміхора Л. Проектна технологія у навчально-виховному процесі [Електронний ресурс] / Л. Заміхора. – Режим доступу: http://www.bershad.ua/news/syspilstvo/nampushyt/13466.html.
  4. Жиляєва Ю. Метод проектів та проектна технологія в контексті загально педагогічної підготовки вчителя [Електронний ресурс] / Ю. Жиляєва –  Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/3019/.
  5. Кондратова Л. Формування проектного мислення школярів / Л. Кондратова // Проекти у школі: розробка та реалізація / упор. Ж. Сташко. – К. : Шк. світ, 2013. – С. 5 – 36.