ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ФІЗИКИ ТА В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС (з досвіду роботи)

Фетісова Тетяна   
  Фетісова Тетяна Анатоліївна,
  учитель фізики Подолівського
  навчально-виховного комплексу
  (дитячий садок-загальноосвітня
  школа І-ІІ ступенів) Барвінківської
  районної ради Харківської області

 

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ФІЗИКИ ТА В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС
(з досвіду роботи)

  Анотація.
  З власного досвіду роботи використання комп’ютерних технологій в навчальному процесі розрізняю декілька форм:

  • індивідуальне навчання з використанням комп’ютера в класі дає можливість учням навчатись за окремо складеною для його власного рівня програмою (але до таких технологій нашій освітянській галузі ще дуже далеко);
  • самостійна робота учня за комп’ютером як під час уроку, так і в позаурочний час;
  • колективна форма роботи з використанням наперед заданої програми у 7, 8, 9 класах;
    Не дивлячись на різноманіття освітніх технологій, центральною ланкою реалізації, системним виявом ефективності і результативності, має бути урок як основна форма організації шкільного навчання.

Ключові слова: інноваційні методи, комп’ютерні технології, новітні технології, віртуальний експеримент, навчальна активність.

  Будувати кожен урок так, щоб у всіх учнів був стійкий інтерес, навчальна активність і бажання творити й пізнавати, експериментувати, формулювати й перевіряти гіпотези — завдання сучасного вчителя. Без застосування ефективних педагогічних ідей, інноваційних методів та комп’ютерних технологій при підготовці таких уроків тут не обійтися. Тому поряд із традиційними методами обов'язково треба використовувати інноваційні, що можуть активізувати активну енергію учнів, направивши її в потрібне русло. Важливу роль відіграє «дозування» традиційних та інноваційних елементів. Воно залежить від безлічі факторів, зокрема рівня навченості учнів, рівня педагогічного досвіду, інтелекту вчителя. Комбінуючи на уроках інноваційні і традиційні методи роботи, потрібно створювати умови для розвитку і саморозвитку особистості учня. Це допомагає:

  • сформувати міцні базові знання учня;
  • навчити, де учень може знайти необхідну йому інформацію з теми, спрямувавши та скоординувавши його самоосвітню діяльність;
  • сформувати необхідні вміння, щоб школяр міг яко­мога швидше знайти необхідну інформацію із застосуванням новітніх інформаційних технологій;
  • розвинути в учнів уміння фільтрувати інформацію на предмет виокремлення актуальної та корисної;
  • формувати вміння опрацьовувати, обробляти, редагувати інформацію застосовуючи сучасні інформаційні технології; аналізувати її, визначаючи закономірності, та, використо­вуючи їх, прогнозувати й робити висновки;
  •  формувати вміння на основі аналізу попередньої інформації формувати власну точку зору;
  •  формувати вміння генерувати власні оригінальні думки та ідеї.

   У даний час спостерігається збільшення впливу медіа-технологій на людину. Особливо це сильно діє на дитину, яка з більшим задоволенням подивиться телевізор, ніж прочитає книгу.
  Потужний потік нової інформації, реклами, застосування комп'ютерних технологій на телебаченні, розповсюдження ігрових приставок, електронних іграшок і комп'ютерів надають велику увагу на виховання дитини і його сприйняття навколишнього світу. Істотно змінюється і характер його улюбленої практичної діяльності – гри, змінюються і його улюблені герої і захоплення. Раніше інформацію з будь-якої теми дитина могла отримати за різними каналами: підручник, довідкова література, розповідь вчителя, конспект уроку.
    Але, сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно. Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою сучасних технічних засобів.
    Вже давно доведено, що кожен учень по-різному освоює нові знання. Раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер же, з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня.
    Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити.
  Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним.
  Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і найрізноманітніші ігри, сучасний комп'ютер разом з тим є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти його, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.
   Новітні технології, зокрема комп’ютерні, набувають все більшого значення у навчальному процесі сучасної школи.

Використання комп’ютерних технологій в навчальному процесі має декілька форм:

  • індивідуальне навчання з використанням комп’ютера в класі дає можливість учням навчатись за окремо складеною для його власного рівня програмою (але до таких технологій нашій освітянській галузі ще дуже далеко);
  • самостійна робота учня за комп’ютером як під час уроку, так і в позаурочний час. Наприклад, пошук потрібної інформації в мережі Інтернет, розв’язування заданих вчителем тестових завдань тощо;
  • колективна форма роботи з використанням наперед заданої програми у 7, 8, 9 класах.

   Саме останню форму і використовую найчастіше на власних у роках та при проведенні позаурочних заходів з фізики.
Перші враження:

  1. Учителю легше працювати на уроці. Реальний експеримент доповнюється і аналізується з допомогою віртуального. Саме демонстрація віртуальних дослідів зовсім не замінює реальні. Деякі реальні експерименти, до яких потрібна довга підготовка і практично ідеальні умови, зняті на відео. Також віртуальний експеримент дозволяє продемонструвати такі процеси, які реально показати неможливо через їх швидкоплинність, малі розміри тіл (броунівських рух, будову речовини, електричний струм), через відсутність відповідного обладнання. Однією з головних переваг віртуального експерименту є можливість безпосередньо ним керувати: змінювати параметри (тиск, температуру, силу струму, напругу).
  2. Відпадають такі технічні засоби навчання, як графопроектор, кодоскоп, магнітофон, епідіаскоп, слайдоскоп і інші.
  3. Така форма роботи викликає в учнів жвавий інтерес, а на перших уроках навіть спостерігається своєрідний ажіотаж, учні із захопленням слідкують за тим, що відбувається на екрані. А зацікавленість учнів навчанням, погодьтеся, має величезне значення. Всі ми знаємо, як важко інколи зробити урок цікавим усім.
  4. Дисципліна, увага учнів на уроці теж на високому рівні.
  5. Індивідуальна робота учнів покращується і вона є добре помітною учителю.
  6. Учні можуть брати участь у керуванні процесами, а потім зразу ж обговорювати результати експерименту, порівняти їх з правильними.

   Кожен урок фізики – це окреме поєднання ППЗ, мультимедійної презентації, реальних та віртуальних дослідів та відеофільмів, яке залежить від теми, мети, завдань уроку та його типу. Обсяг матеріалу різних уроків різний, оскільки в деяких випадках я включаю до уроку додатковий матеріал, який допомагає обрати найбільш доступний для розуміння учнів варіант пояснення.
   Не дивлячись на різноманіття освітніх технологій, центральною ланкою реалізації, найвищим ступенем її розвитку і втілення, системним виявом ефективності і результативності, має бути урок як основна форма організації шкільного навчання. Тільки на уроці набувають цілеспрямованого вияву всі способи і форми взаємодії вчителя й учнів, що прогнозуються процесуальною частиною технології.

Список використаних джерел:

  1. Биков О. Новітні інформаційні технології в навчально-виховному процесі О. Биков // Школа. – 2008. – № 7.
  2. Букач А. Інформаційні та комунікаційні технології в освітній системі міста А. Букач // Школа. – 2007. – № 12
  3. Радул В. В., Соціальна зрілість особистості вчителя: фактори формування/ В. В. Радул. -К. Вища шк., 2008. -240с.