Іващенко Наталія Василівна,
викладач хімії та біології
Слов’янського багатопрофільного центру
професійної освіти ім. П.Ф. Кривоноса
ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ
Анотація: в статті автор розкриває переваги використання технологій критичного мислення на уроках, наводить приклади з особистого досвіду.
Ключові слова: інновація, критичне мислення, кластер, комунікативна атака, ефективна лекція.
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується зростанням вимог до рівня розвитку особистості. У концепції модернізації української освіти головним завданням є формування молодої людини з критичним, нестандартним мисленням, здатної до пошуку виважених рішень, заснованих на самостійному дослідженні навколишнього світу. Постійне збільшення обсягу знань, швидке старіння наявних відомостей, необхідність орієнтуватися у все зростаючому потоці інформації змушують нас шукати джерело нових знань безпосередньо всередині системи освітніх процесів. Випускник повинен самостійно мислити, вміти бачити труднощі, що виникають в реальному світі та шукати шляхи раціонального їх подолання, чітко усвідомлювати, де і яким чином набуті ним знання можуть бути застосовані в житті.
ХХІ століття вимагає якісної зміни змісту освіти, яка має бути спрямована на розвиток можливостей та здібностей людської особистості. Завдання навчального закладу і кожного педагога створити умови, що дозволяють учню максимально самореалізуватися, розвинути свої здібності, в тому числі й інтелектуальні. Дуже важливо грамотно працювати з інформацією.
Допомогти у вирішенні цих проблем і в створенні умов, які максимально стимулюють розвиток інтелектуальних здібностей учнів, може використання прийомів технології критичного мислення.
На думку Г.Селевка, критичне мислення – це один з видів інтелектуальної діяльності людини, що характеризується високим рівнем сприйняття, розуміння, об'єктивності підходу до навколишнього інформаційного поля, в якому знаходиться людина [4].
Технологія критичного мислення надає учню ряд переваг, а саме:
– підвищення ефективності сприйняття інформації;
– підвищення інтересу, як до досліджуваного матеріалу, так і до самого процесу навчання;
– вміння критично мислити;
– формування відповідального ставлення до власної освіти;
– вміння працювати в співробітництві з іншими;
– підвищення якості освіти учнів;
– бажання та вміння стати людиною, яка вчиться протягом усього життя.
Що дає технологія критичного мислення викладачу:
– вміння створити в класі (групі) атмосферу відкритості та відповідального співробітництва;
– можливість використовувати модель навчання і систему ефективних методик, які сприяють розвитку критичного мислення та самостійності в процесі навчання;
– стати практиками, які вміють грамотно аналізувати свою діяльність;
– стати джерелом цінної професійної інформації для інших педагогів [4].
Серед прийомів технологій розвитку критичного мислення можна виділити наступні.
Кластери. Кластер («гроно») – виділення смислових одиниць тексту і графічне їх оформлення в певному порядку у вигляді грона. Кластери можуть стати провідним прийомом як на стадії виклику, рефлексії, так і стратегією уроку вцілому. Виконуючи будь-які записи, нотатки для пам'яті, ми часто інтуїтивно розподіляємо їх особливим чином, компонуємо за категоріями. Кластер – графічний прийом систематизації матеріалу [1].
Наприклад, при вивченні теми «Алкани» учні створюють довільний або несистемний кластер, тобто, спираючись на наявні знання, самостійно визначають питання, які вивчатимуть в цій темі: визначення, гомологічний ряд, добування, будова, номенклатура, ізомерія, фізичні і хімічні властивості, застосування. Записую інформацію на дошці або листі ватману спочатку в тому порядку, в якому її пропонують учні, а потім після пояснення матеріалу учні перебудовують кластер. Прочитавши текст підручника або прослухавши пояснення викладача, учні легко можуть побудувати логічніший кластер. Прийом складання кластера може бути використаний для організації індивідуальної і групової роботи як в класі, так і вдома.
Пропоную приклад складання кластера з теми «Сульфур»
Ефективна лекція. Матеріал лекції ділиться на смислові одиниці, передача кожної з них будується в технологічному циклі «виклик – осмислення – рефлексія». Наприклад, при вивченні теми «Харчові добавки, Е-числа» для учнів за професією «Кухар. Кондитер» я загадую загадку на початку уроку, а вирішуємо її в кінці заняття під час роботи над новим матеріалом (принцип-відтягнута відгадка, наприклад, солодка отрута, або чим нас напихають вітчизняні кондитери). Також пояснюючи матеріал навмисне припускаюся помилок, які учні в процесі уроку повинні виправити (принцип спіймай помилку; наприклад, дієтичні напої – це напої які містять настої та екстракти, завдяки яким знімається втома і нормалізуються фізіологічні процеси).
Комунікативна атака. Приклад атаки «Де ваш ліхтар?», яка є універсальною і може застосовуватися на будь-яких уроках [2]. Вимикається світло. Я говорю: «Учні, у кого є ліхтар?. А у мене є!» (демонструю ліхтар). У своєму зверненні до нас, нащадків Д. І. Менделєєв ставив це суворе питання і говорив: «Один йде темним лабіринтом навпомацки, інший візьме хоч маленький ліхтарик і світить собі в темряві. Його ліхтар розпалюється все яскравіше і, нарешті, перетворюється в електричне сонце, яке освітлює все навкруги, все роз'яснює. Мені хочеться вкласти в ваші руки «маленькі ліхтарики» інтересу знань, щоб вони з роками розгорялися все яскравіше і яскравіше і висвітлювали ваш життєвий шлях». Далі тема розглядається за допомогою плейкасту.
Товсті й тонкі питання. Таблиця «Товстих» і «Тонких» питань може бути використана на будь-якій з трьох фаз уроку: на стадії виклику – це питання до вивчення теми, на стадії осмислення – спосіб активної фіксації питань по ходу читання, слухання, при роздумі – демонстрація розуміння пройденого [3]. Наприклад, для учнів професій залізничного та торгівельно-кулінарного профілю я використовую завдання, інтегровані з курсом спеціальних предметів, такими, як матеріалознавство, будова і ремонт рухомого складу, технологія приготування їжі с основами товарознавства тощо. Розв’язуючі задачі, учні розуміють, що знання предмета може згодитися і в роботі, і в побуті.
Приклад 1. Для кріплення деталей двигуна використовують залізні гвинти масою 16,8 г. Яку кількість речовини становить така маса заліза?
Приклад 2. Вирахуйте масову частку кожного елемента в молекулі сахарози.
Робота в группах. Учень засвоює швидко і якісно лише те, що одразу після отримання нової інформації застосовує на ділі або передає іншим (прийом «Зигзаг»). Цей прийом я застосовую на заняттях при вивченні теми «Номенклатура насичених вуглеводнів», де я пропоную учням зібрати з різнокольорових деталей конструктора просторові моделі алканів. Перший учень складає молекулу метану, наступний – етану і т.д. В результаті ми отримуємо моделі молекул представників гомологічного ряду насичених вуглеводнів.
Отже, досвід використання сучасних педагогічних технологій на уроках хімії свідчить про ефективність і доцільність їх застосування. Технології дозволяють викладачу оптимально побудувати навчальний процес і гнучко їм керувати, так як:
- у центрі технології навчання – учень (суб'єкт навчання, активна особистість, здатна до самоконтролю, рефлексії, зі свободою вибору аспектів діяльності);
- в основі навчальної діяльності – співробітництво, співтворчість, інтерес;
- форма контролю результатів навчання – партнерство вчителя та учня;
- навчальне середовище – розвиваюче, що сприяє соціалізації;
- процес навчання – диференційований, індивідуальний, викликає інтерес, підвищує мотивацію, формує навички мислення високого рівня;
- перспективна мета – формування стійкої мотивації, здатності учня до самоосвіти.
Список використаних джерел
- Загашев И.О.Учим детей мыслить критически /И.О.Загашев, С.И.Заир-Бек, И.В.Муштавинская. – СПб: Альянс-Дельта совм. с изд-вом «Речь», 2003.
- Информационный банк современного учителя. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kmspb.narod.ru/posobie/priem.htm
- Носова Н. В. Интеллектуальные факторы репрезентации химических знаний учащимися старших классов: Дис. канд. психол. наук: 19.00.07. – М.: ЗГБ, 2005.
- Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий: В 2 т. Т. 1. М.: НИИ школьных технологий, 2006.
