ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇІващенко Наталія Василівна,
викладач хімії та біології
Слов’янського багатопрофільного центру
професійної освіти ім. П.Ф. Кривоноса

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ХІМІЇ

Анотація: в статті автор розкриває переваги використання технологій критичного мислення на уроках, наводить приклади з особистого досвіду.
Ключові слова: інновація, критичне мислення, кластер, комунікативна атака, ефективна лекція.

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується зростанням вимог до рівня розвитку особистості. У концепції модернізації української освіти головним завданням є формування молодої людини з критичним, нестандартним мисленням, здатної до пошуку виважених рішень, заснованих на самостійному дослідженні навколишнього світу. Постійне збільшення обсягу знань, швидке старіння наявних відомостей, необхідність орієнтуватися у все зростаючому потоці інформації змушують нас шукати джерело нових знань безпосередньо всередині системи освітніх процесів. Випускник повинен самостійно мислити, вміти бачити труднощі, що виникають в реальному світі та шукати шляхи раціонального їх подолання, чітко усвідомлювати, де і яким чином набуті ним знання можуть бути застосовані в житті.

ХХІ століття вимагає якісної зміни змісту освіти, яка має бути спрямована на розвиток можливостей та здібностей людської особистості. Завдання навчального закладу і кожного педагога створити умови, що дозволяють учню максимально самореалізуватися, розвинути свої здібності, в тому числі й інтелектуальні. Дуже важливо грамотно працювати з інформацією.

Допомогти у вирішенні цих проблем і в створенні умов, які максимально стимулюють розвиток інтелектуальних здібностей учнів, може використання прийомів технології критичного мислення.

На думку Г.Селевка, критичне мислення – це один з видів інтелектуальної діяльності людини, що характеризується високим рівнем сприйняття, розуміння, об'єктивності підходу до навколишнього інформаційного поля, в якому знаходиться людина [4].

Технологія критичного мислення надає учню ряд переваг, а саме:

– підвищення ефективності сприйняття інформації;

– підвищення інтересу, як до досліджуваного матеріалу, так і до самого процесу навчання;

– вміння критично мислити;

– формування відповідального ставлення до власної освіти;

– вміння працювати в співробітництві з іншими;

– підвищення якості освіти учнів;

– бажання та вміння стати людиною, яка вчиться протягом усього життя.

Що дає технологія критичного мислення викладачу:

– вміння створити в класі (групі) атмосферу відкритості та відповідального співробітництва;

– можливість використовувати модель навчання і систему ефективних методик, які сприяють розвитку критичного мислення та самостійності в процесі навчання;

– стати практиками, які вміють грамотно аналізувати свою діяльність;

– стати джерелом цінної професійної інформації для інших педагогів [4].

Серед прийомів технологій розвитку критичного мислення можна виділити наступні.

Кластери. Кластер («гроно») – виділення смислових одиниць тексту і графічне їх оформлення в певному порядку у вигляді грона. Кластери можуть стати провідним прийомом як на стадії виклику, рефлексії, так і стратегією уроку вцілому. Виконуючи будь-які записи, нотатки для пам'яті, ми часто інтуїтивно розподіляємо їх особливим чином, компонуємо за категоріями. Кластер – графічний прийом систематизації матеріалу [1].

Наприклад, при вивченні теми «Алкани» учні створюють довільний або несистемний кластер, тобто, спираючись на наявні знання, самостійно визначають питання, які вивчатимуть в цій темі: визначення, гомологічний ряд, добування, будова, номенклатура, ізомерія, фізичні і хімічні властивості, застосування. Записую інформацію на дошці або листі ватману спочатку в тому порядку, в якому її пропонують учні, а потім після пояснення матеріалу учні перебудовують кластер. Прочитавши текст підручника або прослухавши пояснення викладача, учні легко можуть побудувати логічніший кластер. Прийом складання кластера може бути використаний для організації індивідуальної і групової роботи як в класі, так і вдома.

Пропоную приклад складання кластера з теми «Сульфур»

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

Ефективна лекція. Матеріал лекції ділиться на смислові одиниці, передача кожної з них будується в технологічному циклі «виклик – осмислення – рефлексія». Наприклад, при вивченні теми «Харчові добавки, Е-числа» для учнів за професією «Кухар. Кондитер» я загадую загадку на початку уроку, а вирішуємо її в кінці заняття під час роботи над новим матеріалом (принцип-відтягнута відгадка, наприклад, солодка отрута, або чим нас напихають вітчизняні кондитери). Також пояснюючи матеріал навмисне припускаюся помилок, які учні в процесі уроку повинні виправити (принцип спіймай помилку; наприклад, дієтичні напої – це напої які містять настої та екстракти, завдяки яким знімається втома і нормалізуються фізіологічні процеси).

Комунікативна атака. Приклад атаки «Де ваш ліхтар?», яка є універсальною і може застосовуватися на будь-яких уроках [2]. Вимикається світло. Я говорю: «Учні, у кого є ліхтар?. А у мене є!» (демонструю ліхтар). У своєму зверненні до нас, нащадків Д. І. Менделєєв ставив це суворе питання і говорив: «Один йде темним лабіринтом навпомацки, інший візьме хоч маленький ліхтарик і світить собі в темряві. Його ліхтар розпалюється все яскравіше і, нарешті, перетворюється в електричне сонце, яке освітлює все навкруги, все роз'яснює. Мені хочеться вкласти в ваші руки «маленькі ліхтарики» інтересу знань, щоб вони з роками розгорялися все яскравіше і яскравіше і висвітлювали ваш життєвий шлях». Далі тема розглядається за допомогою плейкасту.

Товсті й тонкі питання. Таблиця «Товстих» і «Тонких» питань може бути використана на будь-якій з трьох фаз уроку: на стадії виклику – це питання до вивчення теми, на стадії осмислення – спосіб активної фіксації питань по ходу читання, слухання, при роздумі – демонстрація розуміння пройденого [3]. Наприклад, для учнів професій залізничного та торгівельно-кулінарного профілю я використовую завдання, інтегровані з курсом спеціальних предметів, такими, як матеріалознавство, будова і ремонт рухомого складу, технологія приготування їжі с основами товарознавства тощо. Розв’язуючі задачі, учні розуміють, що знання предмета може згодитися і в роботі, і в побуті.

Приклад 1. Для кріплення деталей двигуна використовують залізні гвинти масою 16,8 г. Яку кількість речовини становить така маса заліза?

Приклад 2. Вирахуйте масову частку кожного елемента в молекулі сахарози.

Робота в группах. Учень засвоює швидко і якісно лише те, що одразу після отримання нової інформації застосовує на ділі або передає іншим (прийом «Зигзаг»). Цей прийом я застосовую на заняттях при вивченні теми «Номенклатура насичених вуглеводнів», де я пропоную учням зібрати з різнокольорових деталей конструктора просторові моделі алканів. Перший учень складає молекулу метану, наступний – етану і т.д. В результаті ми отримуємо моделі молекул представників гомологічного ряду насичених вуглеводнів.

Отже, досвід використання сучасних педагогічних технологій на уроках хімії свідчить про ефективність і доцільність їх застосування. Технології дозволяють викладачу оптимально побудувати навчальний процес і гнучко їм керувати, так як:

  • у центрі технології навчання – учень (суб'єкт навчання, активна особистість, здатна до самоконтролю, рефлексії, зі свободою вибору аспектів діяльності);
  • в основі навчальної діяльності – співробітництво, співтворчість, інтерес;
  • форма контролю результатів навчання – партнерство вчителя та учня;
  • навчальне середовище – розвиваюче, що сприяє соціалізації;
  • процес навчання – диференційований, індивідуальний, викликає інтерес, підвищує мотивацію, формує навички мислення високого рівня;
  • перспективна мета – формування стійкої мотивації, здатності учня до самоосвіти.

 

Список використаних джерел

  1. Загашев И.О.Учим детей мыслить критически /И.О.Загашев, С.И.Заир-Бек, И.В.Муштавинская. – СПб: Альянс-Дельта совм. с изд-вом «Речь», 2003.
  2. Информационный банк современного учителя. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kmspb.narod.ru/posobie/priem.htm
  3. Носова Н. В. Интеллектуальные факторы репрезентации химических знаний учащимися старших классов: Дис. канд. психол. наук: 19.00.07.  – М.: ЗГБ, 2005.
  4. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий: В 2 т. Т. 1. М.: НИИ школьных технологий, 2006.