Застосування інноваційних технологій навчання при вивченні курсу “Етнографія”

Костюк Л. В.Костюк Л. В.,
кандидат історичних наук, доцент кафедри нової і новітньої історії і методики викладання історії Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка

Застосування інноваційних технологій навчання при вивченні курсу “Етнографія”

Початок ХХІ століття означений складним пошуком нової філософії виховання та навчання студентів. Її стрижень – розвивання життєтворчої динаміки, виховання відповідальної особистості, здатної до саморозвитку, самостійно будувати свою долю, реалізувати життєве призначення через особистий вимір. Саме тому, впровадження сучасних інноваційних технологій забезпечують подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовки молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві, сприяє розв‘язаню проблеми щодо їх якісного впливу на зміст, методи та організації нових форм навчання, які в свою чергу, створюють умови для процесу оновлення в галузі підготовки майбутніх вчителів та науковців.

Головне завдання інноваційних технологій полягає у створенні нового, що сприятиме підвищенню ефективності навчально-виховного процесу. Щодо поняття “інновація” дослівному перекладі з латинського означає оновлення, змінення [1]. За змістом поняття включає в себе не лише формування чогось нового, але супроводжується змінами в способі діяльності та мислення.

Мета розвідки окреслити місце інноваційних технологій у процесі викладання курсу “Етнографія”, обгрунтування важливості використання цих прийомів та методів у навчальному процесі.

Разом із реформую освіти у Вищих начальних закладах, розпочинається впровадження інноваційних технології у навчальному курсі “Етнографія”. Цей курс викладається у 4 семестрі на історичному факультеті. Ці заходи дозволяють по-новому будувати лекції, семінарські заняття. Вводиться більше часу на індивідуальну та самостійну діяльність студентів.

Таке реформування сприяє використанню на лекціях проектного методу. Котрий на думку Н. Котилянеця, найбільш повно реалізувати завдання розвитку особистості, формує її самостійні та творчі якості [2, с. 67].

Сучасна педагогіка розрізняє такі типи проектів:

  • дослідницькі, основою котрих є певні процеси;
  • творчі, їх результатом є створення видовищних заходів;
  • інформаційні, що полягають у зборі та аналізі інформації про той чи інший вид діяльності;
  • практичні, орієнтовані на безпосереднє впровадження у практику [3].

Із вище запропонованого переліку у курсі “Етнографія” найбільш використовується при читання лекційного курсу інформаційні та практичні. Котрі дають можливість більш детально проаналізувати ті чи інші етапи матеріальної та духовної культури народів світу та українців. Наприклад, “Регіональні особливості одягу українців”, “Житловий комплекс народів Африки”. Сама робота над такими проектами включає в себе аналіз проблеми, котру потрібно вирішити на даному занятті, усвідомлення мети цього проекту та значименості матеріалу, який подається в ньому.

Питання про застосування інноваційних технологій у вищій школі є очевидними. Це стосується не тільки нових технічних засобів, але й застосування нових форм та методів викладання в процесі навчання. Оскільки основною метою вивчення курсу “Етнографія” є формування у студентів поваги до культури, побуту власного народу, навчання практичного оволодіння методикою польових досліджень, вміння класифікувати зібраний матеріал та творче застосувати набуті знання в школі. Тому викладач повинен створити сприятливі умови для кожного студента, вибрати такі методи навчання, що дозволили би всім без винятку виявити свою активність та творчість. Отже, завдання викладача активізувати пізнавальну діяльність у процесі викладання курсу “Етнографія”.

Для забезпечення успішного засвоєння матеріалу, інтелектуального розвитку студентів, створення творчої атмосфери застосовується метод учбових проектів при виконанні індивідуальних та самостійних робіт. Дані проекти студенти можуть виконувати у групах або по одному, але обов‘язково під керівництвом викладача. Дані завдання формують у студента навички працювати з великою кількістю джерел, виділяти в них основне, оформляти матеріал та представляти його, оцінити свою роботу на фоні інших.

Організація роботи над індивідуально-дослідним завданням у вигляді презентації здійснюється за таким планом.

  1. Вибір теми проекту з обов‘язковим урахуванням актуальності, зацікавленості та застосування результатів на практиці.
  2. Формування мети та завдання даного проекту. Розробляється план роботи над проектом. Також викладач допомагає студенту визначити основні питання котрі потрібно висвітлити в проекті.
  3. Складання списку джерел та консультація з викладачем стосовно нього.
  4. Формування остаточної теми та мети проекту, обговорення плану, термін виконання.
  5. Періодичний контроль та короткий звіт про виконання обсягу роботи.
  6.  Підготовка до презентації.
  7. Презентація та захист індивідуально-дослідного завдання
  8. Оголошення підсумків та їх обговорення.

Таким чином, при вивченні курсу “Етнографія” студенти повинні виконати одне із таких завдань, теми котрих пов‘язані із матеріалом курсу з матеріальної та духовною культури народів світу та українців (“Охарактеризуйте регіональні особливості взуття українців”, “Релігійні вірування давньої Африки”. Студенти вчаться працювати творчо, поєднувати вміння аналізувати матеріал та застосовувати фантазію.

 

Отож, метод проектів сприяє формування таких компенсацій, як здатність, вникати в контекст нової інформації та давати її тлумачення, розвиток дослідницьких здібностей, розуміння культур та звичаїв інших народів та власного народу зокрема, здатність сприймати різноманітність та міжкультурні відмінності, здатність до ініціативи та  успіху.

Серед інших форм роботи, котрі можна використати на семінарських заняттях є метод дискусії, котрий формує загальний розвиток проблеми, формує навички обмінюватися думками, виробляє вміння активно слухати стимулює студентів до творчого мислення (“Духовна культура українського народу”). Доречно звернути увагу на такі методи як ділові та рольові ігри, адже саме під час використання методу дидактичної гри спостерігається підвищення інтересу до предмету. Ігри на заняттях допомагають практично застосувати знання. Так, у вище зазначені темі показують як впливають обряди на повсякденне життя народу (св. Маковея, св. Андрія). Доречно додати, що такі методи спонукають до поглибленого вивчення предметі, допомагають виявити міжпредметні зв‘язки, сформувати етичну позицію, а також розвинути творчі здібності. Щодо рольової гри (“Весільна обрядовість українців”), то це умовне відтворення учасниками реальної практичної діяльності людей. Цей метод створює умови реального спілкування. Сама гра активізує прагнення студентів до контакту один з одним та викладачем, створює умови рівності, руйнує традиційний бар‘єр між студентом та викладачем. Також гра дає можливість бояским, невпевненим в себе студентам формувати власну активну позицію.

Окрім вище згаданих методів можливо застосувати метод проблемного викладу, мозковий штурм, метод дискусія, метод снігової кулі, котрий дозволяє переходити від індивідуальної роботи до роботи в цілій групі.

Варто до інноваційних технологій котрі застосовуються при викладання курсу віднести демонстрування фільмів на семінарських заняттях (тема “Народи Азії ”, фільм “Весільна обрядовість індійців”), малюнки, схеми, які можуть полегшити студентам розуміння обговорюваних питань, крім того, вони розвивають можливість аналізувати, логічно мислити і робити висновки, а також розвивати абстрактне мислення.

Отже, застосування інноваційних методів навчання дають можливість по новому викладати курс “Етнографія” та розвивати в студентів не тільки професійні навички, але й творчі.

Список використаних джерел

  1. Клокар Н. Психолого-педагогічна підготовка вчителя до інноваційної діяльності: Дис. канд. пед. наук 13.00.04. – К. – 1997. – 227 с.
  2. Котелянець Н. Проектний метод навчання школярів ⁄ Рідна школа. – 2001. – № 10. – С. 4–7.
  3. Попова О. Розвиток інноваційних процесів у середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах України в ХХ століття: Дис. д-ра пед. наук. 13.00.01. ⁄ Харківський державний педагогічний університет ім. Г. Сковороди. – Х. – 2001. – 530 с.
  4. Ващенко Г. Активні методи навчання. – К. – 1997. – 315 с.