ЗНАЧЕННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ У РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ УЧНІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ В ПТНЗ.

ЗНАЧЕННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВЧернявська Тетяна Олександрівна,
викладач фізики, інформатики, «спеціаліст І категорії»
Слов’янського багатопрофільного регіонального центру
професійної освіти ім. П.Ф. Кривоноса

ЗНАЧЕННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ У РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ УЧНІВ
НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ В ПТНЗ

Аннотація: Для того, щоб визначити як впливає метод проектів на розвиток творчого потенціалу учнів необхідно провести дослідження. Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови в сфері виховання, мета якого – формування людини-патріота, котра мала б глибокі систематичні знання, вміння та навички, національну самосвідомість та розвинений творчий потенціал.

В ході дослідження, на початку та в кінці експерименту, з учнями (контрольної та експериментальної групи) проводились методики: «Самооцінка творчого потенціалу особистості», тест «Самооцінка особистісних творчих характеристик» [4], Модифікація опитувальника А.А. Реана «Рівень мотивації учнів» [6]  та порівнювались результати. Отримані данні методики «самооцінка творчого потенціалу особистості», проведеної з учнями контрольної та експериментальної групи, вказують на те, що низький та середній рівні в цих групах різні. Завдяки проведеному кореляційному аналізу в контрольній та експериментальній групах було доведено, що існує статистично значущий зв'язок між компонентами творчого потенціалу (уява, складність ідеї, допитливість та ризик) з рівнями мотивації учнів. Тобто було доведено ефективність використання методу проектів на уроках в професійно – технічному навчальному закладі для розвитку творчого потенціалу учнів.

Ключові слова: творчий потенціал, метод проектів, мотивація, ризик, уява, допитливість, складність ідей.

Нашому поколінню випало жити на зламі епох, у період становлення та розвитку незалежної України.

Сучасне українське суспільство ставить завдання формувати людину «нового покоління», яка б відмовилася від застарілих стандартів та стереотипів, людину, що здатна творчо мислити, самостійно приймати рішення, брати активну участь у житті суспільства, розв’язувати складні проблеми сьогодення. Для цього треба дослідити, чи впливає використання методу проектів під час уроків на розвиток творчого потенціалу учнів ПТНЗ.

Проблема розвитку творчого потенціалу особистості цікавила вчених, які представляли різні галузі знань, в усі історичні епохи. Аналіз різних джерел 20-90-х років ХХ століття показує, що проблема розвитку творчого потенціалу досліджувалася з різних сторін. Ідеї розвитку творчих здібностей особистості знайшли відображення в працях І.Я. Лернера, А.С. Макаренка, С.Т. Швацького. У них розглянуті важливі умови ефективності організації цього процесу, філософські та соціологічні аспекти розвитку творчої активності.

Її  досліджували такі філософи, педагоги, психологи як  Б.Г. Ананьєв, Г.В. Андрєєва, М.О. Бердяєв, В.В. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, О.Я. Савченко. Здібності творчої особистості вивчались Л.С. Виготським, В.М. Дружиніним. Сутність творчості як  специфічного виду діяльності  розглядалася, М.А. Валлахом, Дж. Гілфордом, В.В. Давидовим, К.Л. Коганом,  О.М. Матюшкіним. Формування творчої особистості дітей на  різних етапах їх навчання вивчали І. М. Волкова, В.А. Козленко, Н.М. Лещенко[3.].

У ряді досліджень описані умови зародження творчої активності у процесі навчання в школі, засоби та методи розвитку творчого начала особистості (С.Н.Бондаренко). Велику цінність становлять праці М.І. Махмутова про проблемне навчання, де основна увага надається саме творчій активності в усіх її проявах.

Проблема розробки шляхів розвитку творчої особистості знаходиться у центрі уваги багатьох сучасних педагогів і психологів (Д.В. Алфімов, Г.В.Андрєєв, Д.Б. Богоявленська, В.М. Бутенко, В.І. Загвязинський, В.А. Кан Калик, Н.В. Кичук, М.П. Кравчук, О.Л. Кульчицька, В.О. Моляко, А.Н. Лук, М.М. Поташник, В.В. Рибалка, С.О. Сисоєва, Т.І. Сущенко, Н.Ф. Тализіна). Проблемі формування творчого потенціалу присвячено значну кількість досліджень. Більшість науковців визначають творчість як системне явище, певну сукупність взаємопов’язаних елементів: творчі здібності, творчий процес, ступінь індивідуального розвитку творчих здібностей, якостей особистості, що забезпечують творчу діяльність, яку можна стимулювати і спрямовувати у певну систему. М.М. Бахтін, І.Д. Бех, Л.С. Виготський, Я.О. Пономарьов, С.Л. Рубінштейн, Б.М. Тєплов уважають найважливішими у формуванні творчої особистості психологічні аспекти творчості, внутрішні процеси, а механізм уяви, сприйняття, фантазії, волі – основою творчої діяльності [1]. Наукові праці Г.С. Альтшуллера, В.В. Клименка, В.О. Моляко, Д. Пойа торкаються проблеми управління процесом творчості, створення умов, які б забезпечували інтуїтивне осягнення ідей розв’язання проблеми; створення творчого клімату в науковому, педагогічному та учнівському колективах; пропонують особливі евристичні прийоми вирішення творчих завдань .

Метод проектів органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Якщо говорити про метод проектів як педагогічну технологію, то вона включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.

Метод проектів виник у 20-х роках минулого століття в США. Його називали ще методом проблем.

Засновником методу проектів вважається американський педагог В. Кільпатрик. Його робота започаткувала цілу педагогічну бібліотеку, яка присвячена цій методиці. Біля витоків проекту також стояли і російські вчені-педагоги В.М. Шульгін, Н.К.Крупська, Б.В. Ігнатьєв, М.В. Крупеніна, Є.Г. Кагаров. Доля методу проектів була досить складною. У 20-х роках XX ст. метод привернув увагу радянських педагогів, які вважали, що, критично перероблений, він зможе забезпечити розвиток творчої ініціативи та самостійності учнів у навчанні і сприятиме встановленню зв’язку між здобутими учнями знаннями й набутими уміннями та застосуванням їх на практиці. Прихильники методу проектів проголосили його єдиним засобом перетворення «школи навчання» на «школу життя».

Проект є поєднанням теорії й практики, він полягає не лише в постановці певного розумового завдання, а й у практичному його виконанні.

Основний принцип методу проектів є в тому, що вихідним пунктом навчання мають виступати дитячі інтереси сьогодення [2] .

В основу нашого дослідження покладено гіпотезу про те, що метод проектів розвиває творчий потенціал учнів, пошукові вміння учнів, впливає на види мотивації учнів.

Для перевірки даної гіпотези, на початку та в кінці дослідження, використовувались такі методики, як «Самооцінка творчого потенціалу особистості», тест «Самооцінка особистісних творчих характеристик» [4], Модифікація опитувальника А.А. Реана «Рівень мотивації учнів» [6]. Зв'язок між рівнями мотивації та компонентами творчого потенціалу встановлювався за допомогою коефіцієнта лінійної кореляції ч-Пірсона.

У нашому емпіричному дослідженні брали участь 47 учнів чоловічої статі приблизно однакового віку (І курс). 21 учень професії «Слюсар з ремонту рухомого складу. Електрозварник ручного зварювання» (експериментальна група), 26 учнів професії «Помічник машиніста електровоза, Помічник машиніста тепловоза. Слюсар з ремонту рухомого складу» (контрольна група) Слов’янського багатопрофільного регіонального центру професійної освіти ім. П.Ф. Кривоноса. Експериментально–дослідницька робота проводилась протягом трьох років. Була розроблена програма експерименту, визначені завдання. Протягом трьох років, на уроках інформатики учні експериментальної групи працювали в підгрупах, виконуючі різні проекти, розвиваючи свій творчий потенціал. Учні контрольної групи навчалися за навчальною програмою без змін.

За допомогою методики «Самооцінка творчого потенціалу особистості» було виявлено, що 98% учнів двох підгруп мають якості, які дозволяють їм творити, але є і бар'єри. Найнебезпечніший – це страх, особливо якщо учні орієнтовані тільки на успіх. Боязнь невдачі сковує уяву цих дітей – основу творчості. Страх у учнів може бути і соціальним – це страх громадського осуду. Будь-яка нова ідея проходить через етап несподіванки, подиву, невизнання оточуючими. Боязнь осуду за нове, незвичне для інших: поведінку, погляди, почуття, можуть сковувати творчу активність учнів, призводити до деструкції їх творчої особистості. І лише 2 % всіх учнів у яких закладений значний творчий потенціал, що надає їм багатий вибір творчих можливостей. Якщо учні зможуть реалізувати свої здібності, то їм доступні будуть найрізноманітніші форми творчості. По рівням вираженості творчого потенціалу особистості можна зробити висновок, що високий та середній у 96% учнів, низький – у 4%.

В ході виявлення рівня мотивації учня, були отримані такі результати: у 49% досліджуваних учнів була виражена мотивація на невдачу, ці учені вважають для себе більш важливим уникнути якої-небудь неприємності, помилки, неуспіху, ніж спробувати досягти якого-небудь результату в діяльності; у 40 % учнів мотиваційний полюс яскраво не виражений, проте вони можуть вважатися такими, що мають тенденцію до уникнення невдачі та схильних до вияву тенденції до досягнень; і у 11% учнів яскраво виражена мотивація на успіх, прагнення до досягнень у діяльності й у спілкуванні, цілеспрямованість.

Із результатів методики «Самооцінка особистісних творчих характеристик» [4] видно, що на початку експерименту показники основних компонентів творчого потенціалу учнів приблизно однакові, найбільш розвинуті у учнів такі компоненти, як «допитливість» і «ризик», найгірше розвинута «уява». Це говорить про те, що учні постійно запитують про усе, їм подобається вивчати устрій механічних речей, вони шукають нові шляхи (способи) мислення, люблять вивчати нові речі й ідеї, шукають різні можливості вирішення завдань, вивчають різні схеми, щоб пізнати якнайбільше. Учням в підлітковому віці подобається відстоювати свої ідеї, не звертаючи уваги на реакцію інших; ставити перед собою високі цілі й намагатися їх здійснити. Вони допускають для себе можливість помилок і провалів; люблять вивчати нові речі або ідеї й не піддаються чужій думці; не занадто стурбовані, коли одногрупники, викладачі або батьки виражають своє несхвалення; учні в цьому віці хочуть мати шанс ризикнути, щоб довідатися, що із цього вийде.

Але цим учням важко уявити місця, які вони ніколи не бачили; представити, як інші будуть вирішувати проблему, яку вони вирішують самі; мріяти про різні місця й речі де вони не були, бачить те, що зображено на картинах і малюнках, незвичайно, не так, як інші.

Після проведення експерименту показники методик в контрольній та експериментальній групах дещо змінилися. Результати проведення методики «Самооцінка творчого потенціалу особистості» показали, що у 23% учнів з експериментальної групи і у 17% – з контрольної групи, закладений значний творчий потенціал, що надає їм багатий вибір творчих можливостей. Якщо учні зможуть реалізувати свої здібності, то їм доступні будуть найрізноманітніші форми творчості. 77% учнів експериментальної групи і 83% контрольної групи мають якості, які дозволяють їм творити, але є і бар'єри – страхи громадського осуду. Будь-яка нова ідея проходить через етап несподіванки, подиву, невизнання оточуючими. Боязнь осуду за нове, незвичне для інших: поведінку, погляди, почуття, сковують творчу активність учнів, це призводить до деструкції їх творчої особистості. По рівням вираженості творчого потенціалу особистості можна зробити висновок, що в експериментальній групі низький та середній рівень складає 76% учнів. В контрольній, низький та середній – 84%.

Результати виявлення рівня мотивації учня, після проведення експерименту також змінилися, у 46% учнів експериментальної групи мотивація була виражена на невдачу, у 46% учнів яскраво виражена мотивація на успіх, прагнення до досягнень у діяльності й у спілкуванні, цілеспрямованість і у 8% учнів мотиваційний полюс яскраво не був виражений, проте вони мають тенденцію до уникнення невдачі та схильних до вияву тенденції до досягнень. У учнів контрольної групи результати були відповідно інші 23,5%, 17,5% і 59%.

Із результатів проведеної методики «Самооцінка творчих характеристик особистості» [4] стало зрозумілим, що показники основних компонентів творчого потенціалу учнів контрольної та експериментальної групи теж стали різними. У учнів експериментальної групи найбільш розвинутими компонентами стали: «складність ідеї», «ризик», «допитливість» збільшились показники «уяви». У учнів контрольної групи значення компонентів змінилися незначно, і все-одно найбільш розвиненими є компоненти «допитливість» та «ризик».

Отримані результати свідчать про те, що під час дослідження у учнів експериментальної групи розвився творчий потенціал, у них збільшились показники основних компонентів творчого потенціалу. Вони стали більше запитувати всіх і про все, їм подобається вивчати пристрій механічних речей, ці учні постійно шукають нові шляхи (способи) мислення, вони ще більше стали любити вивчати нові речі і ідеї, шукати різні можливості вирішення завдань, вивчати щось нове, щоб пізнати якомога більше. Їм подобається пізнавати складні явища, виявляти цікавість до складних речей і ідей; вони люблять ставити перед собою складні завдання; люблять вивчати щось без сторонньої допомоги; проявляють наполегливість, щоб досягти своєї мети; пропонують надто складні шляхи вирішення проблеми, ніж це здається необхідним; цим учням подобаються складні завдання. Учням в цьому віці подобається відстоювати свої ідеї, не звертаючи уваги на реакцію інших; ставити перед собою високі цілі й намагатися їх здійснити. Вони допускають для себе можливість помилок і провалів; люблять вивчати нові речі або ідеї й не піддаються чужій думці; хочуть мати шанс ризикнути, щоб довідатися, що із цього вийде.

За результатами дослідження у учнів експериментальної групи значно зменшилась вільна зона в порівнянні з контрольною групою. Отримані данні методики «самооцінка творчого потенціалу особистості», проведеної з учнями контрольної та експериментальної групи, вказують на те, що низький та середній рівні в цих групах різні. Завдяки проведеному кореляційному аналізу в контрольній та експериментальній групах було доведено, що існує статистично значущий зв'язок між компонентами творчого потенціалу (уява, складність ідеї, допитливість та ризик) з рівнями мотивації учнів.

Природа щедро наділяє кожну здорову дитину можливостями розвиватися і потрібно лише знайти, як реалізувати ці можливості. Творчість – доля всіх в тому чи іншому степені, вона ж є нормальним та постійним супутником розвитку людини від малечку до похилого віку. Творчі здібності розвиваються у діяльності, то важливим є правило їхнього розвитку, яке сформулював С. Л. Рубінштейн «Розвиток здібностей здійснюється по спіралі: реалізація можливості, яка є здібністю одного рівня, відкриває можливості для подальшого розвитку, для розвитку здібності вищого рівня. Обдарованість людини визначається діапазоном нових можливостей, які відкриває реалізація наявних можливостей» [7].

Метою професійно – технічного навчального закладу є підготовка висококваліфікованого працівника для підприємства. Успіх досягнення цієї мети залежить від засобів досягнення цієї мети, тобто від методів навчання, які використовуються викладачами та майстрами у різних навчально – виробничих умовах. Метод проектів – спосіб розв’язання тієї чи іншої практично або теоретично значущої проблеми, оформленої у вигляді кінцевого продукту [5].

Застосування цього методу надає можливість розвивати у учнів творчу особистість, розвивати навички пізнавальної та дослідницької діяльності, розвивати критичне мислення та інше. Сподіваюсь що випускники нашого навчального закладу відчуватимуть себе більш упевненими на ринку праці, будуть вміти адаптуватися до соціальних змін і криз у суспільстві, будуть психологічно стійкими і продовжуватимуть розвивати свій творчий потенціал.

Список використаних джерел

 1. В.І. Андреєв Педагогіка творчого саморозвитку / В.І. Андреєв.- Казань: видавництво Казан. ун – та, 1996. – 567 с.

2. І. В. Буравська. Проектні технології в школі. Застосування методу проектів.//Директор школи. – грудень 2006, № 48 (432). – с. 3 – 4 

3. Давидов В. В. Проблемы развивающего обучения. Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования / В. В. Давидов. – М.: Академия, 2004. – 288 с.

4. Діагностики креативності особистості (Е.Е. Тунік)/ Н.П. Фітіскін, В.В.Козлов, Г.М.Мануйлов Соціольно – психологічна діагностика розвитку особистості та малих груп. – М 2002 С. 59-64

5. Проектна діяльність у школі / Упоряд. М. Голубенко. – К.: Шк. світ, 2007. – 128с. – (Б-ка «Шк..світу»).

6. О. Реан Практична психодіагностика особистості (навчальний посібник) / Артур Олександрович Реан. – СПб.: Видавництво С.–Петербург. ун-та, 2001. – 224с.

7. Рубинштейн С. Л. Проблемы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – М.: Педагогика, 1973. – С. 227—228.