ЗВЕРТАННЯ. НЕПОШИРЕНІ Й ПОШИРЕНІ ЗВЕРТАННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ (Урок для 5-го класу)

Іванченко Наталія Миколаївна    
   Іванченко Наталія Миколаївна,
 
   учитель української мови та літератури
   Седнівського навчально-виховного комплексу
   «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –
   дошкільний навчальний заклад»
   Устинівської районної ради
   Кіровоградської області

 

ЗВЕРТАННЯ. НЕПОШИРЕНІ Й ПОШИРЕНІ ЗВЕРТАННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ
(Урок для 5-го класу)

   Анотація.
  На матеріалі казки-притчі «Добре слово» та афоризмів В.Сухомлинського поглиблено знання п’ятикласників про звертання, розглянуто правила постановки розділових знаків у реченнях зі звертаннями.
Основні завдання на уроці: удосконалювати мовленнєві навички, розвивати інтерес до творчої спадщини відомого педагога.
Ключові слова: людина, учень, книга, доброта, відповідальність, праця, вихованість, вдячність, однорідні члени речення, узагальнювальне слово, звертання, кличний відмінок.

Мета уроку: на матеріалі казки-притчі та афоризмів В. Сухомлинського поглибити знання учнів про звертання; навчати визначати їх у реченні; розглянути правила постановки розділових знаків у реченнях зі звертаннями; удосконалювати мовленнєві навички, вміння інтонувати речення зі звертаннями; розвивати інтерес до творчої спадщини відомого педагога, спонукати до читання його казок і оповідань; сприяти виховуванню кращих моральних якостей: доброти, людяності, відповідальності, самовдосконаленню.
Обладнання: портрет Василя Сухомлинського, фотоколаж «Сухомлинський і діти», збірка «Гаряча квітка», роздатковий матеріал.
Тип уроку: урок засвоєння вивченого матеріалу.

Епіграф: Добре роби – добре й буде.
                                               Народна творчість

Хід уроку

I. Мотивація пізнавальної діяльності.

1. Емоційна хвилинка.
 – Добрий день, любі діти! Я рада бачити вас на сьогоднішньому уроці!
 – Давайте усміхнемося один одному і побажаємо успіху!

2. Робота з епіграфом.
 – Епіграфом до нашого уроку є народне прислів’я, як ви розумієте його зміст?
 – Які художні твори про добрі справи ви можете назвати?
 – Чому так важливо творити добрі справи?

3. Робота з казкою-притчею» Добрі справи».

 – Про важливість добрих справ розповідають не лише прислів’я та приказки. Послухайте казку-притчу.

Добре слово

   В однієї жінки була маленька донька Оля. Коли дівчинці виповнилося п’ять років, вона тяжко захворіла: простудилась, почала кашляти й танула на очах. До нещасної матері почали приходити родичі: Олині тітки, дядьки, бабусі, дідусі. Кожен приносив щось смачне й поживне: липовий мед і солодке коров’яче масло, свіжі лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Кожен говорив: «Треба добре харчуватися, треба дихати свіжим повітрям і хвороба втече в ліси й на болота».
   Оля їла мед у стільниках і солодке коров’яче масло, лісові ягоди й горіхи, перепелині яєчка й бульйон з курячого крильця. Але нічого не допомагало – дівчинка вже ледве вставала з ліжка.
Одного дня біля хворої зібрались усі родичі. Дідусь Опанас сказав:
– Чогось їй не вистачає. А чого – і сам не можу зрозуміти.
   Раптом відчинились двері і в хату ввійшла прабабуся Олі – столітня Надія. Про неї родичі забули, бо багато років сиділа прабабуся Надія в хаті, нікуди не виходила. Але почувши про хворобу правнучки, вирішила навідати її.
  Підійшла до ліжка, сіла на ослінчик, взяла Олину руку в свою, зморшкувату і маленьку, й сказала:
– Немає в мене ні медових стільників, ні солодкого коров’ячого масла, немає ні свіжих лісових ягід, ні горіхів, немає ні перепелиних яєчок, ні курячого крильця. Стара я стала, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-єдиний подарунок: сердечне бажання. Єдине бажання залишилось у мене в серці – щоб ти, моя квіточко, видужала й знову раділа ясному сонечкові.
   Така величезна сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине серце забилось частіше, щічки  порозвішали, а в очах засяяла радість.
– Ось чого не вистачало Олі,– сказав дід Опанас. – Доброго слова.

Василь Сухомлинський

 – Хто є автором цієї казки? (Учні називають, бо читали її у 4 класі).
 – 
А що ви знаєте про В. Сухомлинського? (Відповіді учнів).
 – 
Тож ми з вами на уроці будемо акцентувати увагу на дуже важливих людських рисах. Які ви можете назвати?
 – Але пам’ятаймо, що зараз ви – учні, а «…головною потребою кожного школяра, – як зазначав Василь Сухомлинський, – мають стати праця, самостійна думка, відкриття істини».

4. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Бліц-опитування «Закінчіть твердження».
     – На минулому уроці ми удосконалювали вивчене про… (однорідні члени речення).
     – Однорідними є як… (головні), так і… (другорядні члени речення).
     – Слово із загальним значенням щодо перелічуваних однорідних членів речення називається… (узагальнювальним).
     – Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, то після нього ставимо… (двокрапку).
     – Тире ставимо, якщо узагальню вальне слово… (стоїть після однорідних членів речення).

    IІІ. Засвоєння навчального матеріалу.
    1. Вибірково-пошукова робота.

       Прочитати запропонований уривок (роздатковий матеріал) казки «Добре слово» назвати речення, які є прикладом до теми минулого уроку. (Учні вказують на речення з узагальнюваними словами при однорідних членах реченнях, коментують пунктограми, орфограми).
       У запропонованому уривку (роздатковий матеріал) казки назвати речення, у яких використано слова, що називають того, до кого звертаються. (Учні вказують на речення із звертаннями).
       Запишіть у зошит звертання.
    2. Проблемні питання.
     – Сформулюйте правило про те, що таке звертання.
     – Звернувши увагу на тему уроку, скажіть, якими є записані звертання? (Поширеними).
     – Сформулюйте правило про поширені та непоширені звертання.
    3. Робота з підручником (читання правил, доповнення).
    4. Робота-утворення. Прийом «Передай естафету».
    Звернутися до однокласника, використавши кличний відмінок.
    (Завдання учні виконують ланцюжком. Починає учитель.)

    ІV. Закріплення вивченого матеріалу.
    1. Робота біля дошки.

       Запишіть речення, знайдіть звертання, поясніть розділові знаки, вкажіть вид звертання.
      
       Що, братику, посієш, те й пожнеш. Освічена і вихована людино, ти всім найкращим зобов’язана книгам. Учитель мій! Як ми тебе любили… Стався до людей так, синку, як хочеш, щоб вони ставилися до тебе. Діти мої, читайте літературу, розширюйте свій кругозір.
    2. Завдання-утворення. Прийом «Ти – мені, я – тобі».
    (Учитель промовляє слова, учень утворює їхню кличну форму).
    Жінка, бабуся, Надія, доня, дідусь, Опанас, мама, дядько, тітка, Оля.
    3. Творча робота-трансформація.
    Запишіть (на вибір) 5 афоризмів Василя Сухомлинського (роздатковий матеріал), доповнивши їх звертаннями різних видів, поставте відповідні розділові знаки.

 – Умій відчувати поряд із собою людину, умій розуміти її душу.
 – Не йди по найменшому шляху, йди по найтруднішому, бо подолання труднощів підносить людину.
 – Людська вихованість немислима без людської вдячності.
 – Дякуй за найменше добро, виявлене по відношенню до тебе.
 – Той, що творить добро, творить саме життя.
 – Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди. Значно більше треба для того, щоб залишитись людиною тоді, коли тебе ніхто не бачить.
 – Незамінним джерелом знань і невичерпним джерелом твого духовного багатства є книжка.

V. Підбиття підсумків уроку.

1. Бесіда (із застосуванням звертань).
 – Про які цінності ми з вами говорили на уроці?
 – Чим цінною є зазначена тема?
 – Побажайте добра товаришу. Що ви відчували, коли бажали добра?
 – Чому так важливо говорити добрі слова людям?
 – Запевніть тата чи маму, про відповідальність до навчання.
 – Переконайте учителя про цінність знань.
 – Використовуючи поширене звертання, скажіть про своє ставлення до Батьківщини.

2. Оцінювання.

VІ. Домашнє завдання.

  1. Виписати із оповідань та казок Василя Сухомлинського 7 речень із звертаннями, вказуючи назву твору.
  2. Повторити опрацьований на уроці теоретичний матеріал за підручником.
    2018-05-11_133045