ЗВУКИ МОВЛЕННЯ ТА ЗВУКИ МОВИ. ГОЛОСНІ І ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ. ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ Й М’ЯКІ, ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ (розробка уроку з української мови 5 клас)

Курапова Олена Воліївна   Курапова Олена Воліївна,
   учитель української мови й літератури
   Цвітненської філії КЗ «Красносільське НВО»
   Кіровоградської Області

  

ЗВУКИ МОВЛЕННЯ ТА ЗВУКИ МОВИ. ГОЛОСНІ І ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ.
ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ Й М’ЯКІ, ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ 

Розробка уроку з української мови 5 клас

  Анотація. 
  У розробці представлені первинні відомості про звуки мовлення, подається теоретичний матеріал про розділи науки, що вивчають звуковий склад мови, про види й типи звуків, первинні відомості про фонетичний запис слів з використанням  різноманітних форм роботи. 

Мета роботи: сформувати в учнів загальне уявлення про звукову систему української мови, фонетику, орфоепію; спри­яти виробленню навичок фонетичного розбору слів, розвивати фонетичний слух учнів; виховувати в учнів пізнавальний інтерес до мови.

Ключові слова: звуки мовлення, розділи мовознавства, що вивчають звуки та правильну їх вимову, фонетичний запис слів, ребус, лінгвістична казка.

 

Тема уроку: "Звуки мовлення. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді і м'які, дзвінкі й глухі".

Мета: сформувати в учнів загальне уявлення про звукову систему української мови, фонетику, орфоепію; спри­яти виробленню навичок фонетичного розбору слів, розвивати фонетичний слух учнів; виховувати в учнів пізнавальний інтерес до мови.

Очікувані результати: діти знають звуки мовлення, розділи мовознавства, що вивчають звуки та правильну їх вимову, поділяють звуки на типи, вміють робити фонетичний запис слів.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиці

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

                                                                                        ХІД УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
  2. УСТАНОВЧО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП
    Лінгвістична казка «Світ звуків».

Дзвенять джмелі у гаї,
Весняний грім гримить,
 Вода у водограї
Тихенько плюскотить,
Пташки в саду співають,
І поїзди гудуть,
Хлоп'я на скрипці грає,
В танок дівчата йдуть.
Ці звуки кожен знає,
Та не про них розмова,
Бо п'ятий клас вивчає
Чарівні…. звуки мови.

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Розгадати ребус, щоб дізнатися, як називається розділ науки, що вивчає звуки мовлення.
2018-01-15_165650

 

 

 

 

(Слово орфоепія в перекладі з грецької означає правильна мова.)

  1. Опрацювання теоретичного матеріалу підручника
  2. Виконання системи вправ
    Прочитати вірш і далі в усьому слухатися порад звуків — мудрої королеви Орфоепії.

Орфоепія звеліла,
Щоб усе було до діла,
Щоб в Країні Фонетичній
Діяли закони вічні.
Пам'ятай таку науку:
[дж], [дз], [дз’] — то злиті звуки

Дослідження – спостереження
Прочитати скоромовку, дотримуючись правильної вимови звуків [дж], [дз], [дз’]. Виписати підкреслені слова, позначити звуки [дз], [дз’], [дж].

Як дзвінок задзеленчить,
 Дзвінко джмелик задзижчить.
Ґедзь із джмеликом летить,
Бджолам весело кричить:
«Бджоли, бджоли, бджоленята,
Вилітайте погуляти».

Спостереження- трансформація
Прочитати скоромовку Г. Бойка і записати її фонетичною транс­крипцією.

(Фонетичною транскрипцією називається звуковий запис мов­лення.)

Щедрий дощик площу полоще.

Відгадати загадки. Записати відгадки, показати, якими звуками вони відрізняються одна від одної.

З [к] дерева захищає ; 
І на них вона завжди;
З [н] звірятко заховає,
Коли треба, від біди. (Кора, нора.)

На Далекому я Сході
І завжди в морській воді;
Коли [к] на [г] заміниш,
Стану деревом тоді. (Краб, граб.)

На неї птах сідає,
Вона його гойдає.
А коли [г] на [б] змінить,—
Звірятком стане вмить. (Гілка, білка.)

Зробити висновок про роль звуків у мовленні.

Спостереження – відтворення. Прослухавши казку, заповнити таблицю

Вид звуку

Приклад

Глотковий

 

Губні

 

Шиплячі

 

Найм’якший

 

Лінгвістична казка «Розмова М'яких та Твердих Приголосних».

 Хизувалася група Твердих Приголосних перед М'якими.

-Ми завжди зберігаємо свою форму,— гордо заявив глотковий[г].
-У нас надзвичайно стійкі переконання,— з металом у голосі промовив [ґ].
-Ми ніколи не піддаємося ніяким впливам,— прохрипів [х].
-І завжди в усьому впевнені,— додав [к].

Губні [б], [п], [в], [м], [ф] усі разом гордо закопилили губи і запишалися у своїй твердості і непохитності.

Навіть Шиплячі [ж], [ч], [ш], [дж] і ті щось шепотіли про свою цілеспрямованість і твердість.

– Я теж з вами, панове,— гаркнув [р], правда, тільки в кінці складу.

А М'які скромно мовчали. Адже вони мали надто м'який харак­тер, щоб дорікати хвалькам за їхню твердоголовість і твердо­лобість. І тільки найм'якший [й], у якого ніколи не було твердої пари, як у інших М'яких Приголосних, тихенько промовив, звер­таючись до Твердих:

–  А може, ви хоч іноді пом'якшуєтесь?
– Іноді ми можемо трохи поступитися з поваги до сусіда [і] та ще деяких сусідів і пом'якшитись, але щоб стати М'якими (!!!) — ні, цього ніколи не буде! — дружно ствердили Тверді Приго­лосні.

Записати звуки мовлення — парні тверді й м'які приголосні.

(Де ти з’їси ці лини) [д] [т] [з] [с] [ц] [л] [н][дз] [р].

Добрати пари до поданих слів так, щоб у кожній парі слова відрізня­лися тільки одним приголосним — м'яким чи твердим:

Красе[н ‘], сі[л], [л]ук, [л’]ак, [т‘]і[н’], си[н], [р’]аса, ри[с,], [р]ад, [т]ам.

Яке слово зайве у завданні? Чому?

     Хвилинка-перепочинка

  • Загадка-жарт.

Сорок п'ят і сорок п'ять — скільки буде?

  • Мовний експеримент
  • Розглянути малюнки. Записати звуками назви зображених на них предметів парами.

Записати пари до безпарних малюнків. Підкресли­ти дзвінкі приголосні однією рискою, а парні їм глухі — двома.

Дзвінкі    [б]    [г]    [ґ]    [Д]    [д’]    [з]    [з’]    [ж]    [дж]    [Дз]    [Дз’]
Глухі       [п]    [х]    [к]    [т]    [т]    [с]     [с’]    [ж]     [ч]      [ц]    [ц’]
Зразок: серб — серп.
Гриб-грип;   коза-коса, жабка – шапка, кава –  ґава; дітки – тітки

2018-01-15_165447

 

 

 

 

V. ПІДСУМОК УРОКУ

Узагальнювальна бесіда

▼ Що нового ви довідалися про дзвінкі і глухі, тверді і м’які при­голосні звуки?
▼ Чи є пари «твердий-м’який» у всіх приголосних? Чи є пари «дзвінкий-глухий » у всіх приголосних?
▼ Як позначається м’якість-пом’якшення?
▼ Які приголосні можуть бути м’якими? (Де ти з’їси ці лини) [д] [т] [з] [с] [ц] [л] [н][дз] [р].

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ