Курапова Олена Воліївна,
учитель української мови й літератури
Цвітненської філії КЗ «Красносільське НВО»
Кіровоградської Області
ЗВУКИ МОВЛЕННЯ ТА ЗВУКИ МОВИ. ГОЛОСНІ І ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ.
ПРИГОЛОСНІ ТВЕРДІ Й М’ЯКІ, ДЗВІНКІ Й ГЛУХІ
Розробка уроку з української мови 5 клас
Анотація.
У розробці представлені первинні відомості про звуки мовлення, подається теоретичний матеріал про розділи науки, що вивчають звуковий склад мови, про види й типи звуків, первинні відомості про фонетичний запис слів з використанням різноманітних форм роботи.
Мета роботи: сформувати в учнів загальне уявлення про звукову систему української мови, фонетику, орфоепію; сприяти виробленню навичок фонетичного розбору слів, розвивати фонетичний слух учнів; виховувати в учнів пізнавальний інтерес до мови.
Ключові слова: звуки мовлення, розділи мовознавства, що вивчають звуки та правильну їх вимову, фонетичний запис слів, ребус, лінгвістична казка.
Тема уроку: "Звуки мовлення. Голосні і приголосні звуки. Приголосні тверді і м'які, дзвінкі й глухі".
Мета: сформувати в учнів загальне уявлення про звукову систему української мови, фонетику, орфоепію; сприяти виробленню навичок фонетичного розбору слів, розвивати фонетичний слух учнів; виховувати в учнів пізнавальний інтерес до мови.
Очікувані результати: діти знають звуки мовлення, розділи мовознавства, що вивчають звуки та правильну їх вимову, поділяють звуки на типи, вміють робити фонетичний запис слів.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, таблиці
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
ХІД УРОКУ
- ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
-
УСТАНОВЧО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП
Лінгвістична казка «Світ звуків».
Дзвенять джмелі у гаї,
Весняний грім гримить,
Вода у водограї
Тихенько плюскотить,
Пташки в саду співають,
І поїзди гудуть,
Хлоп'я на скрипці грає,
В танок дівчата йдуть.
Ці звуки кожен знає,
Та не про них розмова,
Бо п'ятий клас вивчає
Чарівні…. звуки мови.
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
ІV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Розгадати ребус, щоб дізнатися, як називається розділ науки, що вивчає звуки мовлення.
(Слово орфоепія в перекладі з грецької означає правильна мова.)
- Опрацювання теоретичного матеріалу підручника
-
Виконання системи вправ
Прочитати вірш і далі в усьому слухатися порад звуків — мудрої королеви Орфоепії.
Орфоепія звеліла,
Щоб усе було до діла,
Щоб в Країні Фонетичній
Діяли закони вічні.
Пам'ятай таку науку:
[дж], [дз], [дз’] — то злиті звуки
Дослідження – спостереження
Прочитати скоромовку, дотримуючись правильної вимови звуків [дж], [дз], [дз’]. Виписати підкреслені слова, позначити звуки [дз], [дз’], [дж].
Як дзвінок задзеленчить,
Дзвінко джмелик задзижчить.
Ґедзь із джмеликом летить,
Бджолам весело кричить:
«Бджоли, бджоли, бджоленята,
Вилітайте погуляти».
Спостереження- трансформація
Прочитати скоромовку Г. Бойка і записати її фонетичною транскрипцією.
(Фонетичною транскрипцією називається звуковий запис мовлення.)
Щедрий дощик площу полоще.
Відгадати загадки. Записати відгадки, показати, якими звуками вони відрізняються одна від одної.
З [к] дерева захищає ;
І на них вона завжди;
З [н] звірятко заховає,
Коли треба, від біди. (Кора, нора.)
На Далекому я Сході
І завжди в морській воді;
Коли [к] на [г] заміниш,
Стану деревом тоді. (Краб, граб.)
На неї птах сідає,
Вона його гойдає.
А коли [г] на [б] змінить,—
Звірятком стане вмить. (Гілка, білка.)
Зробити висновок про роль звуків у мовленні.
Спостереження – відтворення. Прослухавши казку, заповнити таблицю
|
Вид звуку |
Приклад |
|
Глотковий |
|
|
Губні |
|
|
Шиплячі |
|
|
Найм’якший |
|
Лінгвістична казка «Розмова М'яких та Твердих Приголосних».
Хизувалася група Твердих Приголосних перед М'якими.
-Ми завжди зберігаємо свою форму,— гордо заявив глотковий[г].
-У нас надзвичайно стійкі переконання,— з металом у голосі промовив [ґ].
-Ми ніколи не піддаємося ніяким впливам,— прохрипів [х].
-І завжди в усьому впевнені,— додав [к].
Губні [б], [п], [в], [м], [ф] усі разом гордо закопилили губи і запишалися у своїй твердості і непохитності.
Навіть Шиплячі [ж], [ч], [ш], [дж] і ті щось шепотіли про свою цілеспрямованість і твердість.
– Я теж з вами, панове,— гаркнув [р], правда, тільки в кінці складу.
А М'які скромно мовчали. Адже вони мали надто м'який характер, щоб дорікати хвалькам за їхню твердоголовість і твердолобість. І тільки найм'якший [й], у якого ніколи не було твердої пари, як у інших М'яких Приголосних, тихенько промовив, звертаючись до Твердих:
– А може, ви хоч іноді пом'якшуєтесь?
– Іноді ми можемо трохи поступитися з поваги до сусіда [і] та ще деяких сусідів і пом'якшитись, але щоб стати М'якими (!!!) — ні, цього ніколи не буде! — дружно ствердили Тверді Приголосні.
Записати звуки мовлення — парні тверді й м'які приголосні.
(Де ти з’їси ці лини) [д] [т] [з] [с] [ц] [л] [н][дз] [р].
Добрати пари до поданих слів так, щоб у кожній парі слова відрізнялися тільки одним приголосним — м'яким чи твердим:
Красе[н ‘], сі[л], [л]ук, [л’]ак, [т‘]і[н’], си[н], [р’]аса, ри[с,], [р]ад, [т]ам.
Яке слово зайве у завданні? Чому?
Хвилинка–перепочинка
- Загадка-жарт.
Сорок п'ят і сорок п'ять — скільки буде?
- Мовний експеримент
- Розглянути малюнки. Записати звуками назви зображених на них предметів парами.
Записати пари до безпарних малюнків. Підкреслити дзвінкі приголосні однією рискою, а парні їм глухі — двома.
Дзвінкі [б] [г] [ґ] [Д] [д’] [з] [з’] [ж] [дж] [Дз] [Дз’]
Глухі [п] [х] [к] [т] [т] [с] [с’] [ж] [ч] [ц] [ц’]
Зразок: серб — серп.
Гриб-грип; коза-коса, жабка – шапка, кава – ґава; дітки – тітки
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Узагальнювальна бесіда
▼ Що нового ви довідалися про дзвінкі і глухі, тверді і м’які приголосні звуки?
▼ Чи є пари «твердий-м’який» у всіх приголосних? Чи є пари «дзвінкий-глухий » у всіх приголосних?
▼ Як позначається м’якість-пом’якшення?
▼ Які приголосні можуть бути м’якими? (Де ти з’їси ці лини) [д] [т] [з] [с] [ц] [л] [н][дз] [р].
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ