Фоменко Е. А.,
учитель української мови і літератури,
спеціаліст вищої категорії, старший вчитель,
комунальний заклад «Навчально-виховне об’єднання № 6
«Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів,
центр естетичного виховання «Натхнення»
Кіровоградської міської ради Кіровоградської області
ЗВИТЯГА І МУЖНІСТЬ КОЗАКІВ
(За романом Володимира Рутківського «Джури козака Швайки»)
Урок для 6 класу
Мета: систематизувати й узагальнити знання учнів щодо прочитаного роману, його героїв, поглибити знання про минуле нашого народу, провести паралелі із прочитаними раніше художніми творами; розвивати навички аналізу твору, пам’ять, образне мислення, творчу уяву, уміння висловлювати власні думки; сприяти виховуванню почуття патріотизму, прищеплювати шанобливе ставлення до славного минулого України.
Вид уроку: урок вивчення нового матеріалу
Обладнання: текст твору, медіапрезентація, мультимедійний проектор, роздатковий матеріал.
Епіграф: Гей, козак-козаченько,
Та й хоробре серденько,
Ой, міцні в нього руки –
Ворогам для науки!
Я. Яковенко
Хід уроку
(У ході уроку вчитель демонструє презентацію)
І. Мотивація начальної діяльності учнів.
- Гра «Мікрофон».
Слово вчителя.
- Діти! Чому потрібно знати історію нашого народу?
- Що вам відомо про козацьку добу, козацтво на Україні?
- Усі ми знаємо імена Северина Наливайка, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи.
-
А ким були найперші козаки? Звідки вони взялися? (Відео про козаків. Слайд 1-2)
- Так от про таких відчайдухів, перших козаків, вільних, мужніх, і написано у творі В. Рутківського «Джури козака Швайки».
ІІ. Оголошення теми, мети та епіграфу уроку. Слайд 3-5.
Учні записують дату та тему уроку, визначають жанр твору.
- Робота з епіграфом.
- Які ключові слова в епіграфі ви можете виділити? (Хоробре серденько, міцні руки.)
- Як ви розумієте вказані слова?
- Словникова робота.
Словничок уроку. Слайд 6.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Бліцопитування. Слайд 7.
Відповіді:
- ХV століття, 1487 рік.
- Степова зона сучасної України.
- Головні персонажі – козаки.
- Так, вони хочуть звільнити свою землю від загарбників.
- Спробуйте визначити тему роману, поєднавши зазначені факти. (Зображення визвольної боротьби перших козаків проти татарської навали на території України у ХV столітті.)
Учні записують тему твору в зошити.
- Повернімося до епіграфа. Яку «науку» подавали козаки ворогам? (Чинили опір ворогам, які здійснювали напад на території України.)
ІV. Сприймання і засвоєння навчального матеріалу.
- Слово вчителя.
- Сьогодні ми поринаємо у ХV століття. І звісно, мова твору відрізняється від сучасної. Тому нам потрібно з’ясувати лексичне значення деяких слів. Пропоную пограти в «Павутинку»
- Гра «Павутинка». Слайди 8, 9.
Завдання. Поєднати слова першої та другої колонок.
- Система образів роману. Слайд 10.
- Хто з героїв твору уособлює добро? (Санько, Грицик, Швайка, козаки, Вирвизуб, діди Кібик, Кудьма.)
-
А чи впізнали ви їх?
Діти розповідають про героїв, зображених на слайді.
- Хто такий Швайка? Яке його справжнє ім’я? (Пилип.)
- Що означає слово «швайка»? Чому так названо козака? (Швайка – це ручний інструмент у вигляді товстої голки для проколювання отворів, дірок.)
Учитель демонструє шило.
- Цей герой видуманий автором чи існував насправді? (Видуманий.)
- Чому, на вашу думку, автор вигадує такого героя?
- Чому Швайка є одним із головних героїв роману?
Завдання. Створити систему образів.
Колективне створення системи образів.
-
Діти, давайте перевіримо, чи всіх персонажів твори ми зазначили. (Слайд 11.)
- Якими епітетами ви можете наділити цих героїв? Приміром, Грицик – допитливий, вірний друг.
Діти дають характеристику кожному персонажеві.
- Кого з персонажів твору можна віднести до ворожого табору? Думку аргументуйте. (Саїд-мурза, Іслам-бек, Тишкевич, Кобильський.)
- Діти, а кого ще, крім людей, автор зображує у своєму творі? (Тварин.)
- А ви помітили, як козаки їх називають? Чому? Поясніть.
- Яку роль вовки Лиско, Бровко, Барвінок, кінь Вітрик, бугай Петрик відіграють у творі? (Вони є вірними друзями козаків.) Доведіть текстом.
- Діти! А як називали козаків, що мали надприродні можливості? (Характерниками.)
Учень-дослідник читає про козаків-характерників. Слайд 12.
- Кого з героїв твору можна вважати характерниками? (Дід Кудьма, Швайка, Санько.) Чому?
- Як ви гадаєте, чому автор показує їх різних за віком? Чи є між ними зв’язок? (Наступність поколінь.)
- Аналітична робота з текстом.
Робота над розділом «Козацькі розмови» (частина 2).
Евристична бесіда.
- З якими козаками зустрічаємося у цьому розділі? (Вирвизуб, Мацик, Лесь Одуд, Василь Байлемів, Левко Заярний.)
- Чому вони мають такі чудернацькі прізвиська? Що ці слова означають?
Учням було дане випереджувальне завдання: дослідити прізвиська героїв твору.
- Розкажіть про рід занять козаків (Риболовля, мисливство.)
- Звідки родом вони були? (Воронцівка, Поділля, Сула.)
- Що їх об’єднувало?
- Чому дід Кібчик хотів залишитися з козаками? Як про це сказано в тексті? (Дід Кібчик був людиною з гонором.)
- Яку пісню з часів своєї молодості пам’ятав дід? (Ой, у лузі калина…)
- Що ми дізналися про минуле життя діда? (Немає жінки, доньки. залишився один онук Демко Дурна сила.)
- Як відгукувалися козаки про дідову вечерю? Прочитайте. (Їли так, що аж за вухами лящало.)
- Яку битву згадує автор? (Битва над Синіми Водами.) Що, на думку козаків, було потрібно, щоб перемогти татар? (Обрати князя.)
- Що сказав козакам дід Кібчик, яку пораду дав? (Учні читають текст: «От-от, Димитрій…» «…замовкли козаки…»)
- Якого слова чекала Україна?
- Прочитайте слова: «Україна не сьогодні-завтра готова спалахнути, як оце багаття. Біда лиш у тім, що все сирі гілки трапляються». Як ви розумієте цей вислів?
- У прямому чи переносному значенні вжиті ці слова?
- З якого дерева краще багаття: з мокрого чи сухого?
- Чи нагадують вам ці слова про сучасні події в Україні? Думку аргументуйте. Підтвердіть фактами.
- Що мав на увазі дід, говорячи, що добрий курінь кращий від поганої хати?
- То яким виступає дід Кібчик? Яку роль виконує він у творі? (Мудрий, представник старшого покоління, авторитет для всіх.)
Робота над розділом «Напад» (частина 3 «Джури вирушають у дорогу»).
- Чому розділ має назву «Напад»? (Козаки напали на татар, щоб визволити бранців.)
- Який план захвату татар був у Вирвизуба?
- Як звертався Штефан до козаків? (Братчики.) Знайдіть у тексті. Про що це свідчить?
- Як Санько та Грицик потрапили до загону Мацика?
- Чи впоралися хлопці із завданням? Що спрацювало? Як про це сказано в тексті?
- Чому Мацик боявся втратити хлопців? Про що це свідчить?
- Прочитайте уривок:
«- Пора. – сказав Вирвизуб. З балки до пагорба скрадалися без звуку. А коли сотні вилаштувалися в лінію, Вирвизуб гукнув: – Вперед! Бий ординців! І грім гримнув. Від тупоту сотень копит задвигтіла земля, нічну тишу розпанахав оглушливий крик тисячі горлянок. Місяць прорвався між хмар і освітлив темну хвилю, яка стрімко накочувалася на сонну орду…
Заголосило, завило стійбище. Сотні стріл з підпаленим жмуттям полетіли в шатри вельможних ординців – і ті спалахнули, мов свічки. Спросоння хтось підкинув хмизу в багаття, і воно освітило гурт бранців, що збилися за возами. З голосінням схоплювалися зі своїх належаних місць татари, кидалися туди, де мали пастися їхні коні, але коней уже не було… У мерехтливому світлі багать кривавим полиском спалахнули вістря шабель. Козаки широким віялом покотилися стійбищем з краю в край і розвернули коней назад. Степ затопили крики поранених та кінське іржання».
Робота над уривком.
- Які трапляються слова, що надають масштабності битви? (Заголосило, завило, спалахнули, затопили…)
- До якої частини мови належать ці слова? (Дієслово.)
- Що вони означають? (Передають динаміку, рух, швидкість.)
- Яка кольорова гама переважає? Чому, як ви гадаєте?
- Якби ви знімали фільм, то який звуковий супровід дібрали до цього фрагменту? (Іржання коней, гул, гомін, свист, крики.)
- А тепер давайте подивимося, який міг бути епізод вашого фільму за прочитаним уривком у музичному супроводі. (Звучить козацький марш.) Слайд 13.
- Хто допоміг ще козакам? (Бранці.) Як про це сказано у тексті? (Розрізавши пута, вони хапали все, що трапляло під руки, і кидалися на ординців зі спини.)
- Які почуття переповнювали козаків після бою з татарами? Прочитайте. («Коли зійшло сонце…»)
- Що для них означало слово «перемога»?
- Хто брав участь у битві, крім козаків? (Жінки, діти, уся громада.)
- Чому козаки любили жартівливе, дотепне слово? Як це їх характеризує?
- Чи є у цьому розділі гумористичні сцени? Які? Яку роль вони відіграють?
Гра «Асоціативний кущ».
- Перед вами листок паперу у вигляді чайки. Напишіть на її крилах основні якості козаків і приклейте на малюнок, що знаходиться на дошці.
- То з якою метою автор написав цей роман?
- Яка ідея твору? (Уславлення козацької звитяги, мужності, відданості своїй Батьківщині.)
- Як допомогли слова, взяті з епіграфа, розкриттю ідеї твору?
- То яким повинен бути козак? Як про нього сказано в епіграфі? Дійсно козак такий?
Завдання «Пошук подібностей».
- Кого нагадують головні герої із вивчених вами творів? (Яву та Павлушу з повісті «Тореадорів із Васюківки» В. Нестайка, Митька й Сергія з твору «Митькозавр із Юрківки» Я. Стельмаха.)
- Що спільного й відмінного між героями? (Хоробрість, винахідливість, кмітливість, веселий характер – спільне; різні століття, інший побут – відмінне.)
- Як ви гадаєте, якби хлопчики з усіх цих творів зустрілися в реальному житті, чи були б вони справжніми друзями, чи стали б козаками?
- Чи хотіли ви бути схожими на козаків? Що вас у них приваблює?
- Як ви розумієте прислів’я: «Козацькому роду нема переводу»? Це прислів’я про вас?
Робота творчого спрямування.
Завдання. Обґрунтувати прислів’я, написавши стислу за обсягом розповідь або твір-мініатюру.
- . Підсумок уроку.
- Слово вчителя.
«Далека чи близька дорога, спокійна чи небезпечна – ніхто не відав…» – так закінчується перша книга трилогії В. Рутківського. Що відбудеться з нашими героями надалі, ви дізнаєтеся, прочитавши другу і третю книги, які називаються «Джури-характерники» та «Джури і підводний човен». Слайд 14.
- Інтелектуальна гра «Чи знаєте ви, що…»
Слайди 16-19
VІ. Оцінювання (коментар учителя.)
Я задоволена роботою таких учнів…
VІІ. Домашнє завдання. Слайд 15.